Ухвала суду № 135945273, 21.04.2026, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/21007/25

Провадження №2/369/7431/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про забезпечення позову

21.04.2026 року м. Київ

Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Хацько Н.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Осадчий Павло Юрійович про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області про усунення перешкод у спілкуванні з дітьми та їх вихованні, та визначення способу участі у вихованні дітей та спілкуванні з ними та за зутрічною позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа Служба у справах дітей Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області про визнання місця проживання малолітніх дітей з матір`ю та визначення способу участі у вихованні дітей та спілкування з ними батька,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом в якому просив суд усунути перешкоди у спілкуванні з дітьми ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Відповідач ОСОБА_2 також звернулася до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1 , третя особа Служба у справах дітей Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області про визнання місця проживання малолітніх дітей з матір`ю та визначення способу участі у вихованні дітей та спілкування з ними батька, позивачем за первісним позовом.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23.12.2025 року прийнято зустрічний позов та об`єднано в одне провадження з первісним позовом.

Позивач за первісним позовом звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просив суд зобов`язати відовідачку за первісним позовом ОСОБА_2 до ухваленні рішення по справі забезпечити регулярне спілкування дітейц з батьком та визначити таке спілкування щоденно у формі відео- чи телефонного зв`язку через Viber, Whatsapp, Telegram чи інші доступні засоби зв`язку до 20.00 за київським часом.

Вимоги заяви мотивовано тим, що здійснюється тривалий розгляд справи понад чотири місяці відповідачка чинить перешкоди в спілкуванні з дітьми, свідомо обмежує таку можливість блокуючи номер його телефону. Позивач не має можливості вільного спілкування з доньками з незалежних від нього причин, що загрожує втраті зв`язку, особливо з огляду на вік дітей та можливу тривалість судового розгляду. З метою не втратити контакт та соціальний зв`язок з дітьми позивач ОСОБА_1 змушений звернутися до суду з даною заявою про забезпечення позову, оскільки вважає, що забезпечення позову відповідає інтересу дітей і не несе негативних наслідків.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, заяву про забезпечення позову вважає, що заява позивача про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно із ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно із п.3 ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин.

Відповідно до ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

У ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Україною 27 лютого 1991 року, що набула чинності для України 27 вересня 1991 року, яка в силу положень ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства, встановлено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно із ст. 9 Конвенції про права дитини держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до ч.ч. 7,8 ст.7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї .

У ст.11 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року №2402-III (далі Закон №2402-ІІІ) встановлено, що сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Згідно із ч. ч. 1,2 ст.15 Закону №2402-ІІІ дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язанні брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.

Між сторонами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 існує спір щодо визначення порядку участі батька у вихованні дітей.

Позивач, звертаючись до суду із заявою про забезпечення поданого ним позову до ОСОБА_2 посилається на те, що на даний час їх спільні діти проживають разом із матір`ю за кордоном, яка перешкоджає йому у спілкуванні із дитиною.

Вважає, що невжиття заходів забезпечення позову, про які він просить суд, може призвести до втрати соціальних зв`язків з дітьми. Даний вид забезпечення позову є співмірним із заявленими ним вимогами та відповідає інтересам дітей.

Факт перебування відповідача за зустрічним позовом з дітьми за кордоном встановлено судом з викладених обставин у первісному та зустрічному позові, що не оспорюється сторонами.

Отже, суд доходить висновку, що позивач використовує усі можливості щоб реалізувати не тільки своє право, а і обов`язок щодо виховання та спілкування з дитиною.

Враховуючи можливий тривалий судовий розгляд цивільної справи, сприяння забезпеченню відновлення відносин та емоційного контакту малолітніх дітей особисто з його батьком повинно переважати над бажанням інших осіб обмежити або взагалі відгородити дітей від зустрічей з батьком. А тому з метою запобігання втрати емоційного контакту батька з малолітніми дітьми, погіршення між ними психоемоційного характеру відносин на період розгляду справи у суді, який може бути тривалим, та остаточного вирішення питання про порядок участі позивача у виховання дитини, суд вважає за необхідне застосування заходу забезпечення позову у спірних правовідносинах із дотриманням вимог законодавства, яким врегульовано правовий механізм забезпечення позову.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією, яка висловлена в постанові Верховного Суду від 29 вересня 2021 року у справі №490/1087/21.

Про необхідність та важливість контакту дитини з кожним із батьків під час тривання судового процесу та відсутності остаточного рішення неодноразово наголошував у своїх рішеннях ЄСПЛ.

Так, у рішенні від 04 вересня 2018 року "Крістіан Кетелін Унгуряну проти Румунії" (заява № 6221/14) ЄСПЛ вважав, що тривалий судовий процес, пов`язаний, у тому числі, зі встановленням графіку відвідування дитини, невиправдано позбавив батька можливості бачитися з сином протягом чотирьох років, а тому допустимим є встановлення такого графіку до закінчення розгляду справи по суті, що свідчить про порушення статті 8 Конвенції щодо права на повагу до його приватного i сімейного життя.

У таких чутливих правовідносинах, враховуючи можливий тривалий судовий розгляд справи про визначення місця проживання малолітньої дитини, сприяння забезпеченню відновлення відносин та емоційного контакту малолітньої дитини особисто з його батьком повинно переважати над бажанням інших осіб обмежити або взагалі відгородити дитину від зустрічей з батьком.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 25 листопада 2020 року у справі № 760/15413/19 (провадження № 61-9164св20), від 17 травня 2021 року в справі № 761/25101/20 (провадження № 61-1092св21), від 15 вересня 2021 року в справі № 752/6099/20 (провадження № 61-13598св20).

Заходи ж забезпечення позову, що полягають у визначенні часу та місця побачення і спілкування дитини з одним із батьків, який на час розгляду справи про визначення місця проживання дитини проживає окремо від неї, спрямовані на усунення перешкод у спілкуванні дитини з батьком на час вирішення по суті спору щодо встановлення порядку участі батька у вихованні дитини.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), практика якого відповідно до частини четвертої статті 10 ЦПК України та статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики європейського суду з прав людини" застосовується судами як джерело права, зауважує, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у найкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (рішення ЄСПЛ від 16 липня 2015 року у справі за заявою «MAMCHUR v. UKRAINE», № 10383/09, § 100).

Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (рішення ЄСПЛ від 07 грудня 2006 року у справі за заявою «HANT v. UKRAINЕ», № 31111/04, § 54).

Суд доходить висновку, що спілкування батька з дітьми будуть сприяти відновленню довірчих відносин та емоційного контакту між ними, відповідатимуть інтересам як батька, так і дітей, та зможуть усунути загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду по даній праві. Відновлення відносин та емоційного контакту малолітніх дітей з їх батьком повинно переважати над бажанням інших осіб обмежити або взагалі відгородити дітей від контакту з батьком.

Поряд із цим, розглянувши запропоновані позивачем заходи забезпечення з урахуванням наявних обставин справи, суд вважає, що заява ОСОБА_1 підлягає до часткового задоволення.

Оцінивши доводи позивача за первісним позовом щодо необхідності вжиття відповідних заходів, права батька на особисте спілкування з дитиною, відсутність випадків, які обмежують право на таке спілкування, а також враховуючи ту обставину, що між сторонами існує спір щодо участі батька у вихованні дітей, суд робить висновок про доцільність забезпечення позову шляхом визначення часу спілкування позивача з доньками ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Однак, з урахуванням віку дітей, мети, необхідності та співмірності обраного позивачем за зустрічним позовом виду заходу забезпечення позову, суд вважає, що організація щоденних зустрічей за допомогою відеозв`язку у певний час може бути обтяжливою для відповідача за зустрічним позовом та малолітніх дітей з огляду на різноманітні обставини (відпочинок, заняття, гуртки, робота та інші заходи), тому доцільно зобов`язати ОСОБА_2 забезпечити спілкування малолітніх дітей6 ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з батьком ОСОБА_1 за допомогою відеозв`язку чи телефонного зв`язку з використанням технічних засобів та програмного забезпечення (Viber, Whatsapp, Telegram, тощо) у наступному порядку кожної середи та суботи тижня протягом 60 хвилин з 18.00 до 19.00 години за київським часом, до ухвалення судового рішення по суті справи.

Підстав щодо обов`язкового застосування зустрічного забезпечення, передбачених ч.3 ст. 154 ЦПК України, судом не встановлено.

Керуючись ст.149-151, 153, 157, 258-261, 353 ЦПК України, суд, -,

УХВАЛИЛА:

Заяву позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Осадчий Павло Юрійович про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області про усунення перешкод у спілкуванні з дітьми та їх вихованні, та визначення способу участі у вихованні дітей та спілкуванні з ними та за зутрічною позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа Служба у справах дітей Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області про визнання місця проживання малолітніх дітей з матір`ю та визначення способу участі у вихованні дітей та спілкування з ними батька ОСОБА_5 - про забезпечення позову по цивільній справі позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 , третя особа : Служба у справах дітей та сім`ї Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною- задовольнити частково.

Зобов`язати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на час розгляду справи судом до моменту набрання рішення по зазначеній цивільній справі № 369/21007/25 законної сили, забезпечити спілкування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , з дітьми: донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та донькою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за допомогою відеозв`язку чи телефонного зв`язку з використанням технічних засобів та програмного забезпечення Zoom, Viber, Whatsapp, Telegram, Skype, тощо у наступному порядку: кожної середи та суботи тижня протягом 60 хвилин з 18.00 до 19.00 години за київським часом.

У разі хвороби дитини або з інших поважних причин (що підтверджено доказами), якщо це припадає на день спілкування, дане спілкування підлягає перенесенню на іншу, погоджену між батьками дату, враховуючи інтереси дитини, стан її здоров`я та потреби у повноцінному розвитку відповідно до віку дитини.

В іншій частині задоволення заяви про забезпечення позову відмовити.

Ухвала набирає чинності з моменту її підписання суддею.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі в 15-денний строк з дня винесення ухвали апеляційної скарги.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Стягувач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , який зареєстрований: АДРЕСА_2 , фактично мешкає: АДРЕСА_3 .

Боржник: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 ,

Суддя Наталя Хацько