Рішення № 135945199, 23.04.2026, Іванківський районний суд Київської області

№ 2/366/777/26

№ 366/370/26

РІШЕННЯ

Іменем України

23.04.2026 Іванківський районний суд Київської областіу складі судді Слободян Н., розглянувши у с-щі Іванків Вишгородського району Київської області за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр"до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та застосовані норми права

Позивач звернувся в суд з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позов мотивований тим, що 10.03.2024 між сторонами укладено кредитний договір № 10.03.2024-100002760 шляхом підписання заявки, що є невід`ємною частиною договору.

Відповідно до умов договору ТОВ «Споживчий центр» було надано кредит позичальнику шляхом перерахування суми кредиту на його банківську у розмірі 6000 грн, строком на 70 днів за процентною ставкою 1,35 % за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом усього строку на який надається кредит. Дата повернення кредиту 18.05.2025.

Взяті на себе зобов`язання за кредитним договором відповідач належним чином не виконував, унаслідок чого станом на дату подання позову, утворилась заборгованість 12750 грн, що складається з: тіла кредиту - 6000 грн, процентів за користування кредитом - 5670 грн, комісії за надання кредиту 900 грн, неустойка 180 грн., які позивач і просить стягнути разом із судовими витратами.

Рух справи та процесуальні рішення

20.02.2026 позовна заява надійшла до Іванківського районного суду Київської області та була передана на розгляд судді.

23.02.2026 у справі відкрите провадження. Вирішено розгляд проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Відповідачу надано строк для подання відзиву на позов.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про розгляд справи шляхом надіслання рекомендованої кореспонденції на зареєстровану адресу його місця проживання (повернулась з відміткою «адресат відсутній», відповідне оголошення було опубліковане на сайті судової влади), будь-яких заяв, клопотань, відзиву до суду не надіслав.

На підставі ч. 2ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, у зв`язку з відсутністю учасників справи.

Встановлені судом обставини та застосовані норми права

Судом встановлено, що 10.03.2024 ОСОБА_1 ознайомився із пропозицією про укладення кредитного договору ТОВ «Споживчий центр» та підписав її одноразовим ідентифікатором Е221 (а.с.15-22).

В подальшому 10.03.2024 відповідач підписав одноразовим ідентифікатором Е221 заявку, яка є невід`ємною частиною пропозиції про укладення договору № 10.03.2024-100002670 від 10.03.2024, згідно якого кредитодавець надає позичальнику кредит у сумі 6000 грн строком на 70 днів, дата повернення кредиту 18.05.2024, процентна ставка 1,35%. Комісія, пов`язана з наданням кредиту 15% від суми кредиту, що становить 900 грн., , неустойка 60 грн, яка нараховується за кожен день неналежного виконання зобов`язання.

Договір підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором Е221, який був надісланий на номер телефону НОМЕР_1 . (а.с.19зв).

Відповідно до квитанції платіжного сервісу АТ КБ «Приватбанк» системою LIQPAY від 10.03.2024 №2435910094, за договором № № 10.03.2024-100002670 від 10.03.2024 були перераховані 6000 грн на банківський рахунок НОМЕР_2 (а.с. 21).

Із розрахунку заборгованості за кредитним договором року № 10.03.2024-100002670 від 10.03.2024 за період з 10.03.2024 по 06.02.2026 вбачається, що загальний залишок заборгованості становить 12750 грн, з яких: 6000 грн - заборгованість за основним боргом, 5670 грн - заборгованість за процентами, 900 грн залишок комісій, 180 грн штраф. Відповідачем за зазначений період не здійснювалось погашення заборгованості за кредитом.(а.с.31-32)

Мотиви з яких виходить суд та норми права.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються Цивільним кодексом України (далі ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі - Закон).

У статті 3 Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За змістом частин 3, 4, 6 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до частини 12 статті 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно статті 1056 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до статті 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (частина перша статті 1048 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України презюмується, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (статті 610, 611 ЦК України).

Щодо врахування положень Закону України «Про споживче кредитування».

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року, що набрав чинності 24 грудня 2023 року доповнено статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» частиною 5, якою встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Висновки суду.

Розглянувши матеріали цивільної справи, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов такого висновку.

Матеріалами справи підтверджено, що 10.03.2024 у встановленому вказаними заявкою та пропозицією порядку, а також у відповідності до Закону «Про електронну комерцію», ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 строком на 70 календарних дні уклали кредитний договір за заявкою в електронній формі №10.03.2024-100002670 на суму 6000 грн за процентною "Економ" у розмірі 1,35% за 1 день користування кредитом.

Відповідач підтвердив, що ознайомлений і приймає умови кредитного договору (оферти), а також підтверджує, що однозначно та безумовно приймає (акцептує) пропозицію про укладення кредитного договору (оферти), невід`ємною частиною якої є заявка до кредитного договору 10.03.2024-100002670 від 10.03.2024, з якими він попередньо ознайомився. Акцептовані ним умови кредитного договору містяться у вказаних заявці та оферті.

Крім того, відповідач розумів, що підписує та укладає кредитний договір на вищевказаних умовах, підписуючи даний акцепт одноразовим ідентифікатором Е221, який був надісланий на вказаний у договорі номер телефону.

Зазначена сума позики була перерахована відповідачу на платіжну картку, що підтверджується квитанцією АТ КБ «Приват банк» від 10.03.2024.

Остаточною датою повернення кредиту є 18.05.2024.

З розрахунку заборгованості за період з 10.03.2024 (дата укладення договору) по 18.05.2024 (кінцева дата повернення кредиту), який міститься в матеріалах справи вбачається, що за боржником ОСОБА_1 існує заборгованість за кредитним договором, яка в загальному становить 12750 грн, з яких: 6000 грн - заборгованість за основним боргом, 5670 грн - заборгованість за процентами, 900 грн залишок комісій, 180 грн штраф. Відповідачем за зазначений період не здійснювалось погашення заборгованості за кредитом.

Отже, оскільки заборгованість за тілом кредиту не було погашено в повному обсязі, тому слушною є вимога позивача про стягнення з відповідача тіла кредиту в сумі 6000 грн, як і про стягнення 900 гнрн комісії за надання кредиту, яка узгоджена сторонами у договорі

Стосовно позовної вимоги про стягнення відсотків за користування кредитом у розмірі 567 грн, суд із таким погодитись не може з огляду на таке.

Так, оскільки договір про споживчий кредит укладений 01.12.2023, тобто після вступу в законну силу 24.12.2023 року Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», відтак на вказаний договір поширюється дія ч.5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування».

Отже, відсотки за користування кредитом мають бути розраховані за ставкою 1% в день та становитимуть 4200 грн (6 000 грн*1%*70 днів) за період з 10.03.2024 по 18.05.2024.

Відтак, позов слід задовольнити частково.

Щодо стягнення неустойки у сумі 180 грн.

У відповідності до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» № 2120-ІХ від 15.03.2022, доповнено розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України, зокрема, пунктом 18 такого змісту: У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Посилання позивача на те, що Законом України № 3498-ІХ було виключено обмеження щодо нарахування неустойки, передбачені Законом України «Про споживче кредитування», не може бути підставою для задоволення відповідних вимог.

Саме по собі виключення відповідної норми зі спеціального закону не створює права на нарахування неустойки, а лише свідчить про відсутність такого регулювання у цьому законі.

Водночас, спірні правовідносини підлягають оцінці з урахуванням положень цивільного законодавства, зокрема пункту 18 розділу Прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу України, яким на період дії воєнного стану та у визначений строк після його припинення встановлено особливості відповідальності позичальника за прострочення виконання грошових зобов`язань, у тому числі обмеження щодо застосування неустойки (штрафів, пені).

Зазначені норми мають імперативний характер та спрямовані на захист боржника в умовах воєнного стану, а тому підлягають застосуванню незалежно від змісту договору чи посилань сторін на інші нормативні акти.

Таким чином, навіть за відсутності відповідного обмеження у Законі України «Про споживче кредитування», право на нарахування та стягнення неустойки не може вважатися таким, що виникло або відновилося, оскільки воно прямо обмежене нормами Цивільного кодексу України.

Суд виходить з того, що застосування неустойки як виду цивільно-правової відповідальності можливе виключно за наявності прямої та чинної правової підстави, яка у даному випадку відсутня, що виключає можливість задоволення відповідних вимог позивача.

На підставі наведеного в задоволенні позовних вимог в частині стягнення неустойки слід відмовити.

Судові витрати.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача судові витрати по справі, які складаються зі сплаченого позивачем судового збору пропорційно до задоволених позовних вимов (87,06%) розмірі 2317,89 грн. (2662,40 х 87,06%)

На підставі ст. 12,13,81,247,259,263,265,268, 273, 354-355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором 10.03.2024-100002670 від 10.03.2024 у сумі 11000 грн, яка складається з: 6 000 грн - заборгованості за тілом кредиту, 4200 грн - заборгованості за процентами, 900 грн комісія за дання кредиту.

В задоволенні позову в іншій частині відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» сплачений судовий збір у сумі 2317,89 грн.

Згідно ст.273 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. (23.04.2026)

Повне найменування сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (адреса: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-а. Код ЄДРПОУ: 37356833).

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації - АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ).

Суддя Наталія СЛОБОДЯН