Постанова № 135945007, 23.04.2026, Чуднівський районний суд Житомирської області

провадження № 3/294/12/26

справа № 294/740/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2026 року м. Чуднів

Суддя Чуднівського районного суду Житомирської області Білера І.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з ВП № 2 Житомирського РУП № 1 ГУНП в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

В С Т А Н О В И В:

29.04.2025 о 12 год 25 хв водій ОСОБА_1 в м. Чуднів по вул Житомирська, 15 Житомирської області керував транспортним засобом марки «ROVER», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці очей, нечітка мова, почервоніння шкірного покриву. Від проходження огляду в медичному закладі на стан наркотичного сп`яніння відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 130 КУпАП, про що складено протокол серії ЕПР1 №315119 від 29.04.2025.

Справа призначалась до розгляду неодноразово, а саме: 21.07.2025, 09.09.2025, 05.11.2025, 09.12.2025,14.04.2026 та 23.04.2026.

Судові засідання 21.07.2025, 09.09.2025, 05.11.2025, 09.12.2025 не відбулись через різні об`єктивні причини, в тому числі у зв`язку з клопотанням представника Кравчуна Д.В. про відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні 14.04.2026 та 23.04.2026 представник ОСОБА_1 - адвокат Кравчун Д.В. клопотання про визнання результатів огляду недопустими та недостовірним доказом та закриття провадження у справі підтримав з підстав, викладених у них.

Дослідивши матеріали справи, врахувавши пояснення та клопотання ОСОБА_1 і його представника Кравчуна Д.В., у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, суд дійшов наступного висновку.

Щодо клопотання про виклик свідка лікаря нарколога та психіатра ОСОБА_2

10.09.2025 на адресу суду надійшло клопотання представника ОСОБА_1 адвоката Кравчуна Д.В. щодо виклику в судове засідання та допиту в якості свідка лікаря КНП «Чуднівська лікарня» ОСОБА_2 щодо обставин проведення 29.04.2025 огляду ОСОБА_1 , якою складено висновок з точним часом огляду 13 год 20 хв.

З урахуванням переглянутого відеозапису, зважаючи на те, що допит свідка є правом, а не обов`язком суду, суддя відмовляє в задоволенні клопотання адвоката Кравчуна Д.В. про виклик лікаря ОСОБА_2 , який складав медичний висновок про огляд ОСОБА_1 , оскільки на наявному в матеріалах справи відеозаписі відображено місце, час та обставини вчиненого правопорушення, при цьому зазначення лікарем у висновку часу огляду ОСОБА_1 13 год. 20 хв. жодним чином не спростовують того факту, що водій керував транспортним засобом та відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Щодо суті справи

У ході здійснення судом провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке проявилось у відмові від проходження огляду на стан сп`яніння, підлягає доведенню факт керування особою транспортним засобом, наявність ознак такого сп`яніння, пропозиція/вимога пройти огляд на стан сп`яніння та факт відмови водія від проходження зазначеного огляду.

Відповідно до п. 2.9.а Правил дорожнього руху, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Положення ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачають адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, а також за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння, у тому числі наркотичного.

Відповідно до абз. 1 п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 за № 14 (далі Постанови Пленуму ВСУ), відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Судом досліджено долучені органом Національної поліції докази у справі, а саме:

-протокол серії ЕПР1 №315119 від 29.04.2025, складений у строки, передбачені ст. 254 КУпАП, уповноваженою на те посадовою особою органу Національної поліції, в якому викладено обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП;

- розписку про роз`яснення прав та обов`язав, передбачених ст. ст. 55, 56, 59, 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, під якою ОСОБА_1 відмовився ставити свій підпис;

- висновок лікаря КНП «Чуднівська лікарня» ОСОБА_2 від 29.04.2025, складеному о 13. год 35 хв, у відповідності до якого ОСОБА_1 відмовився від проходження освідування;

- довідку інспектора СРПП ВП № 2 Житомирського РУП № 1 ГУНП в Житомирській області Булій М. про те, що відповідно до бази ІПНП ГСЦ «Посвідчення водія» ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримав посвідчення водія на право керування транспортними засобами серії НОМЕР_2 ;

- довідку інспектора СРПП ВП № 2 Житомирського РУП № 1 ГУНП в Житомирській області Булій М. про те, що транспортний засіб марки «ROVER», реєстраційний номер НОМЕР_1 , належить ОСОБА_1 ;

- відеозапис з портативного відеореєстратора 857728, який розпочинається з 12 год 30 хв з того, що на ґрунтовій дорозі біля озера стоїть автомобіль чорного кольору марки «ROVER», реєстраційний номер НОМЕР_1 , за кермом якого перебуває ОСОБА_1 . Водій розмовляє по телефону з кимось та пояснює, що його зупинила поліція. Поліцейський пропонує водію закрити машину та поїхати з ним в медичний заклад для проведення огляду на стан наркотичного сп`яніння. Водій вийшов з автомобіля та кілька хвилин розмовляв з поліцейськими (розмову не зафіксовано на відеореєстратор). У подальшому, до них під`їхав автомобіль марки «Renault», д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням невідомої особи, в яку сів ОСОБА_1 , та автомобіль почав рух, однак невдовзі зупинився. ОСОБА_1 вийшов з транспортного засобу та знову почав спілкуватись з кимось по телефону. Поліцейський підійшов та повідомив ОСОБА_1 що він має або пройти огляд на стан сп`яніння в найближчому медичному закладі, або відмовитись від проходження. У подальшому до поліцейських підійшли невідомі чоловіки, один з яких назвався заступником командира військової частини, якому поліцейський повідомив про те, що транспортний засіб ОСОБА_1 було зупинено у зв`язку з тим, що він перебуває на іноземній реєстрації, в ході спілкування з водієм у поліцейського виникли підозри, що ОСОБА_1 перебуває в стані наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці, нечітка мова. Невідомі особи почали пояснювати працівникам поліції, що ОСОБА_1 їде з міста Суми та запропонували показати «наряд», на що поліцейський відмовився, також повідомивши, що ОСОБА_1 раніше притягувався до кримінальної відповідальності за статтею 309 КК України. Після розмови по телефону заступник командира надав згоду на проведення освідування ОСОБА_1 в медичному закладі. У медичному закладі ОСОБА_1 пішов у туалет з метою здачі біоматеріалу для аналізу, закривши двері. Біоматеріал було надано працівнику медичного закладу;

- відеозапис з портативного відеореєстратора 856351, який розпочинається з 12 год 57 хв з того ж часу, коли до поліцейських підійшли заступник командира військової частини з невідомими чоловіками. У подальшому поліцейські з ОСОБА_1 довгий час щось чекають в медичному закладі, однак з відео не вбачається, що саме. О 13 год 33 хв медичним працівником починають заповнюватись медичні документи. В процесі заповнення документів медичний працівник пояснив, що результати тестування нечіткі, а тому ОСОБА_1 повторно необхідно здати біоматеріал. При повторній здачі біоматеріалу ОСОБА_1 наполягав на тому, що природні потреби буде справляти при зачинених дверях, однак поліцейські відмовили йому у закритті вхідних дверей в туалет, після чого останній різко вийшов та пішов на вулицю. Поліцейський сказав медичному працівнику писати в документах про факт відмови ОСОБА_1 здати аналіз. Однак ОСОБА_1 повторно повернувся до лікувального закладу, взяв контейнер для збору аналізів та пішов здавати біоматеріал. В процесі здачі біоматеріалу поліцейський, який стояв поряд, побачив, як ОСОБА_1 набрав у рот води і виплюнув у контейнер. Після вказаних дій медичний працівник почав оформлювати у медичному висновку відмову ОСОБА_1 від проходження освідування. ОСОБА_1 почав сперечатись, заперечуючи факт відмови, однак на пропозицію лікаря здати кров відмовився. Після цього поліцейський роз`яснив ОСОБА_1 його права та обов`язки та склав адміністративні матеріали за фактом відмови від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Стан сп`яніння встановлюється шляхом огляду правопорушника, який проводиться згідно з Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09.11.2015 (далі - Інструкція).

Відповідно до п. 2 розділу 1 Інструкції, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Пунктом 4 розділу І Інструкції передбачено, що ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Відповідно до п. 12 розділу ІІ Інструкції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Пунктом 6 розділу ІІІ Інструкції передбачено, що проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов`язкове.

Відповідно до п. 9 розділу ІІІ Інструкції, зразки біологічного середовища для лабораторного дослідження відбираються двома наборами. Один набір використовується для первинного дослідження. Другий набір використовується для підтверджуючого дослідження.

Другий набір ємностей зберігається при температурі мінус 20 °C протягом 90 днів у закладах охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду на стан сп`яніння водіїв.

Для дослідження на наркотичні, психотропні та лікарські засоби у другий набір ємностей відбирається не менше ніж 80 мл сечі та 20 мл крові.

П.П. 11- 12 розділу ІІІ Інструкції передбачають, що предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук. Для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у пункті 12 цього розділу.

При цьому, відповідно до ПДР водій транспортного засобу повинен не просто погодитись на проведення огляду на стан сп`яніння, а своєю поведінкою забезпечити реальну можливість проведення такого огляду і не створювати перешкоди для проведення такого огляду своєю поведінкою, які значно ускладнюють або взагалі унеможливлюють проведення огляду.

З досліджених судом відеозаписів встановлено, що ОСОБА_1 було запропоновано в присутності працівника поліції здати у спеціальний контейнер біоматеріал, а саме сечу, що, у першому випадку, він і зробив. Однак, враховуючи замкнені двері приміщення, в якому ОСОБА_1 наповнював контейнер для здачі аналізів, а також зважаючи на результат тесту, який виявився невірним, тобто не показав ані позитивного, ані негативного результату, лікар запропонував водію повторно здати аналіз та надав знову контейнер для здачі аналізів. У другому випадку ОСОБА_1 не вдалось наполягти на тому, щоб працівник поліції лишився за дверима приміщення, де він мав намір здати біоматеріал, внаслідок чого останнього було викрито на намаганні спотворити результати майбутнього тесту шляхом наповнення контейнера водою. Після зазначених дій ОСОБА_1 було запропоновано здати кров, на що він відмовився, після чого лікар повідомив, що писатиме у висновку про те, що ОСОБА_1 відмовився від проведення освідування.

Таку поведінку у медичному закладі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, яка виразилась в ігноруванні вимог працівника поліції та вчиненні свавільних дій, спрямованих на спотворення результатів тестів, суд розцінює як форму відмови від проходження відповідно до встановленого законом порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння у спеціальному медичному закладі.

Таким чином, зі змісту поведінки ОСОБА_1 у медичному закладі вбачається, що він, будучи водієм транспортного засобу, маючи ознаки наркотичного сп`яніння, відмовився від виконання законних вимог працівника поліції щодо проходження огляду на стан сп`яніння.

При цьому, ОСОБА_1 не обмежувався в часі здачі аналізів працівниками поліції та медичними працівниками, йому пропонувались комфортні умови здачі біоматеріалу (можливість це зробити в іншій кімнаті за ширмою), однак фактично останній своїми діями відмовився від подальшої здачі біологічного зразку.

Зважаючи на те, що судом у цій справі досліджується факт відмови особи від проходження огляду на стан сп`яніння, оцінка процедури визначення результату тесту на стан наркотичного сп`яніння судом не надається.

Таким чином, досліджені судом докази узгоджуються між собою, є належними та допустимими, підстави ставити під сумнів їх достовірність відсутні, а тому в своїй сукупності вони підтверджують обставини скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст 130 КУпАП. При цьому, будь-які дані, які б спростовували чи ставили під сумнів досліджені докази, судом не встановлені.

При цьому, не є слушними доводи представника ОСОБА_3 про те, що матеріалами справи не підтверджено факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, оскільки відповідно до відеозаписів, долучених до матеріалів справи про адміністративне правопорушення, поза розумним сумнівом, доведено факт зупинки поліцейськими транспортного засобу марки «ROVER», реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 , що ніким з учасників події не заперечувалось, навпаки, у ході розмови ОСОБА_1 по телефону з невстановленою особою останній прямо про це повідомив.

Також не заслуговують на увагу доводи адвоката Кравчуна Д.В. про безпідставність зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , оскільки матеріалами справи підтверджується, що транспортний засіб марки «ROVER» під керуванням ОСОБА_1 перебуває на іноземній реєстрації (номер 9Т2 8752), а отже, здійснюючи його зупинку, поліцейський діяв у відповідності до вимог п. 10 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» в межах наданих йому повноважень.

З оглянутого відезапису судом встановлено порушення поліцейським вимог ч. 3 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», якими передбачено обов`язок поліцейського поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, однак, зважаючи на те, що у подальшому поліцейський все ж повідомив таку причину заступнику командира військової частини, якого було викликано на місце події, про що також чув ОСОБА_1 , вказане порушення не вважається судом суттєвим та таким, що впливає на наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Окрім того, вважаю слушним зазначити, що правомірність дій поліцейського щодо зупинки транспортного засобу не перебуває у прямому причинному зв`язку із обов`язком водія пройти у встановленому законом порядку відповідний огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, оскільки предметом доказування у даній справі є саме фактичні дані щодо відмови водія від проходження такого огляду, які окреслені диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП, наявність складу якої в діях ОСОБА_1 не спростовується наявністю або відсутністю причини для зупинки транспортного засобу.

Не вважає суд застосовною у цій справі статтю 266-1 КУпАП, зважаючи на наступне.

Згідно з ч. 9 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовослужбовці це особи, які проходять військову службу».

Частиною 4 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» передбачено, що військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби:

- на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять);

- на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби;

- поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника);

- під час виконання державних обов`язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов`язки не були пов`язані з військовою службою;

- під час виконання обов`язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.

Представником ОСОБА_3 надано суду довідку військової частини НОМЕР_4 за №1961/15240 від 04.09.2025 про те, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем під час мобілізації з 23.02.2025. Разом з тим, жодних належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_1 29.04.2025 у момент його зупинки екіпажем патрульної поліції виконував обов`язки військової служби, матеріали справи не містять, натомість, останній був учасником дорожнього руху, перебував поза межами військової частини, у форменому одязі не перебував та використовував власний транспортний засіб для власних цілей.

За змістом ст. 15 КУпАП за порушення, зокрема, правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, ОСОБА_1 як військовослужбовець несе адміністративну відповідальність на загальних підставах, а перебування його в статусі військовослужбовця у цьому випадку не виключає можливість огляду на стан сп`яніння іншими уповноваженими особами, зокрема працівниками поліції, у разі вчинення правопорушення, пов`язаного із забезпеченням безпеки дорожнього руху.

Крім того, суд звертає увагу на те, що огляд в медичному закладі ОСОБА_1 проходив не лише в присутності працівників поліції, а й, як вбачається з відеозаписів, заступника командира військової частини, який також був повідомлений про вказаний випадок та супроводжував ОСОБА_1 до медичного закладу.

За таких обставин, у цій справі правильним є застосування загального порядку проходження огляду ОСОБА_1 на підставі ст. 266 КУпАП, який проводився працівниками поліції, а тому клопотання представника ОСОБА_3 про визнання результатів такого огляду недопустимим доказом задоволенню не підлягає.

Суд також враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи, висловлені сторонами.

Таким чином, як вбачається з матеріалів цієї справи, особа, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у вказаній дорожній обстановці вимог Правил дорожнього руху не дотримався, його вина у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, повністю доведена сукупністю належних, допустимих та достовірних доказів, які узгоджуються між собою як в цілому, так і в деталях, та доповнюють один одного.

Підстав, що виключають адміністративну відповідальність згідно ст. 17 КУпАП, у справі не встановлено. Строки притягнення до адміністративної відповідальності не збігли.

Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, та для запобігання вчинення нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами.

Виходячи з наведеного, враховуючи характер вчиненого правопорушення, беручи до уваги, що умисні протиправні дії правопорушника безпосередньо створюють загрозу для інших учасників дорожнього руху та оточуючих, що свідчить про підвищену суспільну небезпеку скоєного адміністративного правопорушення, враховуючи особу правопорушника, а також інші обставини, що мають істотне значення, суд дійшов висновку, що до ОСОБА_1 необхідно застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, визнавши його таким, що забезпечить мету адміністративного стягнення у вигляді належної міри відповідальності за вчинення правопорушення, з метою виховання порушника в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.

Ураховуючи те, що у даній справі ОСОБА_1 є особою, яка притягається до адмінвідповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, судовий збір у відповідності до вимог ст. 40-1 КУпАП належить сплаті на загальний підставах, а тому суд не вбачає підстав для звільнення від сплати судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 36, 40-1, 130, 268, 280, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень (рахунок для сплати: UA368999980313060149000006001, отримувач коштів: ГУК в Житомир.обл/Житомир.обл/21081300, ЄДРПОУ 37976485) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 80 коп. (рахунок для сплати: UA908999980313111256000026001, отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106/22030106, ЄДРПОУ 37993783).

Роз`яснити ОСОБА_1 , що відповідно до вимог статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначений постановою Кабінету Міністрів України.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Ірина БІЛЕРА