Рішення № 135942180, 02.04.2026, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/22202/25

Провадження № 2/686/950/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2026 року Хмельницький міськрайонний суд

Хмельницької області

в складі: головуючої - судді Мазурок О.В.

при секретарі - Колісник Л.В.

за участі представника відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Хмельницький цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Українські Фінансові Операції» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості , -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Українські Фінансові Операції» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в розмірі 142402 гривні 37 копійок.

На обґрунтування свого позову представник позивача вказав, що 14.04.2024 між товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» та ОСОБА_2 було укладено договір №4556466 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. На умовах, встановлених договором товариство надало відповідачу грошові кошти у сумі 15000 грн., а відповідач зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом в порядку та строки, визначені договором.

25.11.2024 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» і ТОВ "УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ" був укладений договір факторингу № 25/11/2024 за умовами якого ТОВ «Українські фінансові операції» набуло право вимоги до ОСОБА_2 за кредитним договором №4556466.

ОСОБА_2 не виконала свої зобов`язання за кредитним договором у визначений договором строк не повернула кредит та не сплатила відсотки за його користування. Заборгованість відповідача за кредитним договором становить 142402 гривні 37 копійок.

ТОВ "УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ" просить суд стягнути з ОСОБА_2 на свою користь заборгованості за кредитним договором, а також понесенні судові витрати в сумі 2322,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000 грн.

В судове засідання представник позивача не з`явився, в позовній заяві вказав про розгляд справи за його відсутності, проти винесення заочного рішення не заперечив.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив щодо задоволення позову в повному обсязі. Направив до суду відзив на позовну заяву в якому вказав, що ОСОБА_2 , подаючи відзив до суду, зазначає, що не визнає позовні вимоги Позивача, вважає їх незаконними і необґрунтованими, та просить відмовити у їх задоволенні в повному обсязі. В матеріалах справи відсутні належні докази виконання Первісним кредитором свого зобов`язання, тобто фактичного надання кредиту Відповідачу. Між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_2 було укладено Договір №4556466 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 14.04.2024 року, відповідно до умов якого Кредитодавець зобов`язався надати Відповідачу грошові кошти у розмірі 15 000,00 грн. В обґрунтування заявлених позовних вимог Позивачем було надано Лист вих. №20241219-912 від 19.12.2024 року, виданий ТОВ «Пейтек». Однак, зазначений документ, за своєю правовою природою та змістом, не відповідає критеріям первинного документа у розумінні статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Вказаний лист не фіксує факту здійснення господарської операції з видачі кредитних коштів безпосередньо, а отже, не може слугувати належним та допустимим доказом фактичного надання кредиту Відповідачу. Таким чином, позовна вимога про стягнення заборгованості за основною сумою боргу у розмірі 14 999,99 грн. є необґрунтованою та не підтвердженою належними доказами та, як наслідок, не підлягає задоволенню. Первісний кредитор встановив денну процентну ставку у розмірі 2,5 % від суми кредиту, на весь період кредитування, що є умовою, яка не відповідає чинному законодавству. Водночас, Відповідач звертає увагу суду на положення частини 5 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», яка встановлює максимальний розмір денної відсоткової ставки не може перевищувати 1%. При цьому, статтю 8 частиною 5 було доповнено Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», який набрав чинності 24.12.2023 року. Кредитний договір між Первісним кредитором та Відповідачем був укладений 14.04.2024 року, тобто після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", що свідчить про поширення дії положень зазначеного Закону на спірні правовідносини. Отже, у вказаному Кредитному договорі розмір денної процентної ставки становить 2,50 %, що є в два з половиною рази вищим за встановлений максимальний розмір денної процентної ставки. Таким чином, Відповідач вважає, що заявлений Позивачем розмір заборгованості за процентами у розмірі 127 402,38 грн. є завищеним та не ґрунтується на вимогах чинного законодавства, та, як наслідок, не підлягає задоволенню. Просить відмовити у задоволені вимог про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу позивача. За умови, якщо суд прийде до переконання щодо безпідставності відмови у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу позивача, просить зменшити такий розмір витрат на професійну правничу допомогу.

Представник позивача направив до суду відповідь на відзив.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав: судом об`єктивно встановлено, що 14.04.2024 між товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» та ОСОБА_2 було укладено договір №4556466 про надання коштів на умовах споживчого кредиту.

Відповідно до п. 1.2. тип кредиту кредит, сума кредиту складає 15000 грн.

Згідно із п. 1.3 Договору строк кредиту 357 днів: з 14.04.2024 року по 06.04.2025 року. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 17 днів.

На пільговий строк 17 днів з позичальником погоджено умови пільгового кредитування (пониженої відсоткової ставки) на умовах 0,01 відсотків у день, протее позичальником не виконано зазначених у договорі умов і до нього у як результат застосовано повну ставку кредитування у розмірі 2,5 % у день.

На підставі погоджених умов, викладених в п. 2.1. Договору ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок фізичної особи за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 , яку Відповідачем вказано особисто під час укладання Договору.

Відповідно до зазначених вище умов Договору, ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» свої зобов`язання перед ОСОБА_2 виконало та надало їй кредит в сумі 15000 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 , емітовану Банком АТ «А - БАНК», що підтверджується копією довідки платіжного провайдера - ТОВ «ПЕЙТЕК УКРАЇНА», повідомленням «А-Банк» від 07.10.2025 року №20.1.0.0.0/7-20251001/0159, випискою про рух коштів за 14.04.2024 року.

25.11.2024 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» і ТОВ "УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ" був укладений договір факторингу № 25/11/2024 за умовами якого ТОВ «Українські фінансові операції» набуло право вимоги до ОСОБА_2 за кредитним договором №4556466 від 14.04.2024 року загальна сума заборгованості склала 100777,4 грн., з якої заборгованість з тіла кредиту 14999,99 грн., заборгованості за процентами 78277,41 грн. та заборгованість по нарахованим штрафам/неустойкам у розмірі 7500 грн..

Після укладання Договору факторингу та переходу права вимоги до Позивача, відповідач не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ані на рахунки ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ», ані на рахунки первісного кредитора.

Станом на 05.04.2025 року відповідач має заборгованість перед позивачем за Договором № 4556466 від 14.04.2024 року в розмірі 142402,37 грн., яка складається з: суми заборгованості з тіла кредиту 14999,99 грн.; нараховані проценти за період з 14.04.2024 року по 25.11.2024 року, в розмірі 49125,00 грн.; нараховані проценти за період з 26.11.2024 року по 05.04.2025 року, в розмірі 49125,00 грн.

Вказані обставини підтверджуються матеріалами справи.

Згідно ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч.1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами, а в ч.1 ст. 625 ЦК України зазначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку що позовні вимоги слід задоволити та слід стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість, яка станом на 05.04.2025 року становить 142402,37 грн. та складається з: суми заборгованості по тілу кредиту 14999,99 грн.; нараховані проценти за період з 14.04.2024 року по 25.11.2024 року в розмірі 49125,00 грн.; нараховані проценти за період з 26.11.2024 року по 05.04.2025 року в розмірі 49125,00 грн.

Відповідно до ч.1 та ч.3 ст.133 та ч.1-3 ст.137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно положень ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

На обгрунтування витрат на правничу допомогу в сумі 10000 грн. представником позивача долучено Договір № 01/08/2024-А від 01.08.2024 року про надання правової допомоги, акт №4556466 прийому передачі виконаних робіт. Водночас, долучений акт окрім консультацій та складання позовної заяви містить також витрати на представництво інтересів клієнта під час здійснення цивільного судочинства, в тому числі участь у судових засіданнях,, що загалом вартує 1640 грн., однак представник позивача в судові засіданні не з`являвся.

Окрім цього, з урахуванням принципу розумності та співмірності, суд вважає за необхідне розмір понесених позивачем витрат на правничу допомогу зменшити до 4000,000 грн.

Відповідно до ст.ст.137,141 ЦПК України, слід стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 2422 гривень 40 копійок та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000 гривень 00 копійок.

Керуючись ст.ст.2, 12, 13, 76, 81,137,141, 247, 258, 259, 263-265, 354 ЦПК України, ст.ст.514,516, 526,599,627,629,1048,1049,1054 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 РНОКПП НОМЕР_2 , проживає

АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські Фінансові Операції» (ЄДРПОУ 40966896, адреса: 03045, м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, 27, приміщення 2) заборгованість в розмірі 142402,37 грн., 2422,40 грн. судового збору та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду шляхом подачі в 30 денний строк з дня виготовлення повного тексту судового рішення апеляційної скарги.

Повний текст рішення складено 17.04.2026 року.

Суддя: