Рішення № 135942022, 23.04.2026, Ізяславський районний суд Хмельницької області

Справа № 675/444/26

Провадження № 2/675/646/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

"23" квітня 2026 р. м. Ізяслав

Ізяславський районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді - Пашкевича Р. В.,

за участю: секретаря судового засідання Гедзенюк В. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в залі суду в. м. Ізяслав цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер - Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

В березні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер - Фінанс» (далі ТОВ «ФК «Тайгер - Фінанс») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит №35740326 від 30.08.2024 року.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 30.08.2024 року між ТОВ «ФК «Тайгер-Фінанс» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №35740326, відповідно до умов якого товариство надало відповідачу грошові кошти у сумі 4000,00 грн., зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені кредитним договором. Відповідач підписав кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Позивач умови кредитного договору виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит на потрібну йому суму, але відповідач не виконав умови кредитного договору, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 20304,00 грн., яка складається з: 4000,00 грн. - прострочена заборгованість за сумою кредиту; 14304,00 грн. - прострочена заборгованість за сумою відсотків; 2000,00 грн. - прострочена заборгованість за штрафами.

Оскільки відповідачем в добровільному порядку заборгованість задоговором про споживчий кредит №35740326 від 30.08.2024 року не сплачено, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Тайгер - Фінанс» заборгованість за вказаним договором у розмірі 20304,00 грн., суму сплаченого судового збору 2662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн.

Ухвалою Ізяславського районного суду Хмельницької області від 30.03.2026 року прийнято справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та запропоновано сторонам по справі подати відзив та відповідь на відзив.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, у поданій до суду позовній заяві просив розглянути справу без його участі, зазначивши, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі та не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце слухання справи повідомлений у встановленому законом порядку, про причини неприбуття суд не повідомив, відзив на позов не подав.

Відтак, суд вважає за можливе провести судове засідання за відсутності сторін та їх представників.

У відповідності до положень ст.ст. 223 ч. 4, 280-284 ЦПК України суд за згодою представника позивача вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних в ній доказів в порядку заочного розгляду.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи.

Дослідивши подані докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 30.08.2024 року між ТОВ «ФК «Тайгер-Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит №35740326, який підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором gshe82jm.

Відповідно до п.1.1. договору, кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим договором, на строк визначений п.1.3. договору надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі визначеній у п.1.2. договору, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити проценти за користування кредитом відповідно до графіку платежів та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором. Кредит надається з метою задоволення потреб позичальника. Типом кредиту є кредит.

Згідно із п.1.2. договору, сума (загальний розмір) кредиту становить 4000,00 грн.

Відповідно до п.1.3. договору, кредит надається/видається 2024 року загальним строком на 360 днів за умови виконання позичальником графіку платежів, з 30.08.2024 року. Строк, на який надається окрема частина кредиту встановлюється графіком платежів.

Згідно із п.1.4. договору, повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом має здійснюватися позичальником відповідно до графіку платежів. Остаточний термін (дата) повернення кредиту і сплати процентів за користування кредитом (за умови дотримання графіку платежів): 25.08.2025 року.

Відповідно до п.1.5. вказаного договору, загальні витрати позичальника за кредитом, що включають загальну суму зборів, платежів та інших витрат позичальника, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом (без врахування суми (тіла) кредиту) складає 14664,00 грн. в грошовому виразі та 2000 відсотків річних у процентному значенні (орієнтовна реальна річна процентна ставка), і включає в себе складові, визначені у п.п.1.5.1 договору. Тип процентної ставки за цим договором: фіксована. Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника, що складається з суми загального розміру кредиту та загальних витрат позичальника за кредитом складає 18665,00 грн. Денна процентна ставка становить 0,95.

Згідно із п.1.5.1. договору, пільгова процентна ставка за користування кредитом становить: 0,95% річних.

Відповідно до п.1.6 договору, стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 365 відсотків річних.

Згідно із п.2.1. договору, кредитні кошти надаються позичальнику шляхом безготівкового переказу на банківську платіжну картку/особистий рахунок позичальника (уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача).

Довідкою про ідентифікацію підтверджено, що клієнт ОСОБА_1 , з яким укладено договір про споживчий кредит №35740326 від 30.08.2024 року, ідентифікований ТОВ «ФК «Тайгер Фінанс». Акцепт (договір) підписаний позичальником із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором: gshe82jm; дата 30.08.2024; номер телефону, на який відправлено одноразовий ідентифікатор - 380676030592.

Факт отримання коштів відповідачем підтверджується листом ТОВ «ФК «Контрактовий дім» вих. №3175-1465390756-19122025 від 19.12.2025 року, в якому повідомлено про успішність операції: № транзакції - 1465390756; сума 4000,00 грн.; дата 30.08.2024; номер картки НОМЕР_1 .

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором №35740326 від 30.08.2024 року заборгованість ОСОБА_1 складає 20304,00 грн., з яких: 4000,00 грн. тіло кредиту; 14304,00 грн. проценти; 2000,00 грн. штраф.

07.01.2026 року ТОВ «ФК «Тайгер Фінанс» направило на адресу відповідача претензію про погашення кредитної заборгованості по кредитному договору №35740326 від 30.08.2024 року, в якій зазначено про те, що у відповідача існує заборгованість за вказаним кредитним договором в розмірі 20304,00 грн., яку необхідно сплатити. Проте відомості щодо погашення в добровільному порядку вказаної суми заборгованості матеріали справи не містять.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) встановлено, що договори та інші правочини є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі (ч. 1 ст. 205 ЦК).

Положеннями ст. 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до ч. ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «;Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Електронний цифровий підпис як вид Електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення сторонами перед судом переконливості поданих доказів є конституційною гарантією (ст. 129 Конституції України).

В силу вимог ст. ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд вважає, що позивачем доведено на підставі наданих належних доказів обставини, які вказують, що відповідачу були надані кредитні кошти. Такі кошти він використовував, і у нього утворилась заборгованість.

У даному випадку позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд, шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення заборгованості за кредитом.

Вирішуючи питання щодо стягнення з відповідача штрафу в сумі 2000,00 грн. суд дійшов таких висновків.

24 лютого 2022року Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 год 30 хв 24 лютого 2022 рокує Дія воєнного стану в Україні неодноразово продовжувалася та діє дотепер.

Відповідно до Закону України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 18, який передбачає, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Встановлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Із зазначеного слідує, що законодавець звільнив позичальників від відповідальності визначеної статтею 625 ЦПК України, а також неустойки (штрафу, пені) та від інших платежів за прострочення виконання зобов`язань за договором, які були нараховані у період дії в Україні воєнного стану, тобто з 24.02.2022 та такі нарахування підлягають списанню.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що вимоги щодо стягнення штрафу в сумі 2000,00 грн задоволенню не підлягають, а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за договором про споживчий кредит №35740326 від 30.08.2024 року у розмірі 18304,00 грн., з яких: 4000,00 грн. - сума заборгованості за тілом кредиту та 14304,00 грн. - сума заборгованості за процентами.

Відповідач не оспорив заборгованості за кредитним договором, власного розрахунку не надав та не надав суду доказів погашення кредитної заборгованості.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з положеннями статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, пункт 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18).

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини. Разом з тим чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу. Про це зазначила Велика Палата Верховного Суду в постанові у справі №910/12876/19 від 07.07.2021.

Витрати на професійну правничу допомогу підтверджені належними доказами, а саме: договором про надання правової (правничої) допомоги №0207 від 02.07.2025 року; Актом №169 наданих послуг від 14.01.2026 року; детальним описом наданих послуг до вказаного акту.

Таким чином, відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати пропорційно задоволеним вимогам, що становить 90,15% (18304:20304х100) від розміру задоволених судом позовних вимог, а саме: судовий збір в сумі 2400,15 грн. (2662,40х90,15%) та витрати на професійну правничу допомогу 7212,00 грн. (8000х90,15%).

Відповідно до ст.ст. 1, 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд вважає, що ключові аргументи, необхідні та достатні для ухвалення даного рішення, отримали достатню оцінку.

Керуючись ст.ст.4, 12, 13, 76-81, 89, 141, 247, 263-265 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер - Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер - Фінанс» (місце знаходження: 79018, м. Львів, вул. Смаль Стоцького, 1, корпус 28, IBAN: НОМЕР_3 в ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 300335) заборгованість за кредитним договором №35740326 від 30.08.2024 року у розмірі 18304 (вісімнадцять тисяч триста чотири) грн., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 2400 (дві тисячі чотириста) грн. 15 коп. та витрати на правову допомогу у розмірі 7212 (сім тисяч двісті дванадцять) грн.

У задоволенні решти позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер - Фінанс» відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте Ізяславським районним судом Хмельницької області за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи

Учасники справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер - Фінанс», місце знаходження: м. Львів, вул. Смаль Стоцького, 1, корпус 28, код ЄДРПОУ 43561909.

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 .

Повний текст рішення складено 23 квітня 2026 року.

Суддя: Р. В. Пашкевич