Ухвала суду № 135939539, 23.04.2026, Миколаївський районний суд Львівської області

Провадження №1-кп/447/136/26 Справа №447/4000/25

У Х В А Л А

щодо застосування запобіжного заходу

23.04.2026 Миколаївський районний суд Львівської області у складі судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні у залі суду в м. Миколаїв Львівської області матеріали кримінального провадження №12025140000001144, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.10.2025, про обвинувачення

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Пушкіно Московської області, РФ, громадянина України, із вищою освітою, одруженого, пенсіонера, раніше не судимого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України,

прокурор ОСОБА_4 (у режимі ВКЗ),

представник потерпілої ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_6 (у режимі ВКЗ),

потерпіла ОСОБА_7 (у режимі ВКЗ),

представник потерпілої ОСОБА_7 адвокат ОСОБА_8 (у режимі ВКЗ),

захисник ОСОБА_9 ,

обвинувачений ОСОБА_3 ,

в с т а н о в и в:

У провадженні Миколаївського районного суду Львівської області перебувають матеріали кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України.

20.04.2026 прокурор на електронну пошту суду подав клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту обвинуваченому ОСОБА_3 . В обґрунтування клопотання наведено таке.

17.10.2025 приблизно о 12:00 год. водій ОСОБА_3 , керуючи автомобілем марки «JEEP Grand Cherokee», реєстраційний номер НОМЕР_1 , та рухаючись ним автодорогою М-06 «Київ-Чоп», поблизу м. Миколаїв Стрийського району Львівської області у напрямку до м. Чоп, порушив чинні вимоги Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001, а саме: Розділу 1 п. 1.5, Розділу 2 п. 2.3 б), п. 2.3 д), Розділу 12 п. 12.1, які виразилися в тому, що він, будучи не уважним, не обрав безпечної швидкості руху, без причин технічного характеру здійснив виїзд на смугу зустрічного руху, з подальшим з`їздом у зустрічний кювет, де відбулося перекидання транспортного засобу.

У результаті порушення водієм ОСОБА_3 Правил дорожнього руху відбулася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої пасажири керованого ним автомобілем, а саме: ОСОБА_10 отримав тілесні ушкодження у виді: поєднаної тупої травма голови, шиї, тулуба та кінцівок у вигляді множинних переломів кісток скелету (склепіння та основи мозкового черепа, лицьових кісток, груднини, правих ребер, правої ключиці, шийного відділу хребта) з ушкодженням внутрішніх органів (оболонок та речовини головного мозку, правої легені) з крововиливами у м?яких тканинах, а також множинними саднами, синцями, ранами тіла, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень і перебувають у причинно наслідковому зв`язку із настанням смерті, ОСОБА_11 отримав тілесні ушкодження у виді: поєднаної тупої травми голови, шиї, тулуба та кінцівок у вигляді множинних переломів кісток скелету (мозкового та лицевого черепу, ребер, грудного відділу хребта, правої ключиці, правої лопатки, лівої великогомілкової кістки, під?язикової кістки), з ушкодженням внутрішніх органів (оболонок та речовини головного мозку, легень, серця, правої нирки. печінки), з крововиливами у м?яких тканинах, а також множинними саднами, синцями, ранами тіла які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень і перебувають у причинно наслідковому зв`язку із настанням смерті.

Таким чином, ОСОБА_3 будучи особою, яка керувала транспортним засобом, обвинувачується у порушенні правил безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілих ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України.

Обґрунтованість обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом огляду місця ДТП від 17.10.2025 з додатками до нього, відеозаписом настання дорожньо-транспортної пригоди, показаннями свідків, потерпілих, протоколами оглядів, висновками експертів, у тому числі судових автотехнічних експертиз, а також іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

17.10.2025 ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України.

Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 11.11.2025 до підозрюваного ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту з покладенням відповідних обов`язків строком на 60 днів, тобто до 10.01.2026.

Ухвалою Миколаївського районного суду Львівської області від 05.01.2026 вказаний запобіжний захід було продовжено строком на 60 днів, тобто до а саме до 05.03.2026.

Прокурор ОСОБА_4 просить застосувати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту обвинуваченому ОСОБА_3 з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Вказує, що сторона обвинувачення прийшла висновку, що оскільки ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено безальтернативне покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років, у результаті його дій, які виразилися в грубому порушенні Правил дорожнього руху України настали тяжкі наслідки у вигляді загибелі двох осіб; об`єктивна сторона злочину виразилась у грубому порушені ним правил дорожнього руху; потерпілій стороні завдана непоправна шкода у вигляді загибелі двох осіб, а тому обвинувачений усвідомлює суворість покарання, яке йому буде призначене за умови доведеності його вини, відтак, є підстави вважати що ризики, передбачені п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, є актуальними та не відпали, зокрема: неможливість запобігання у межах кримінального провадження ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України переховування обвинуваченого ОСОБА_3 від органу досудового розслідування та/або суду. У зв?язку з безпрецедентною військовою агресією РФ проти України Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2402-1X, в Україні введений воєнний стан із 05:30 год. 24.02.2022 строком на 30 діб, строк якого неодноразово було продовжено та на даний час не скасовано. Очевидно, що у даних умовах у ОСОБА_3 збільшуються можливості для ухилення від суду, адже у держави наразі з об?єктивних причин відсутні можливості належним чином контролювати поведінку обвинуваченого. А також неможливість запобігання ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України незаконно впливати на потерпілих, свідків, експертів у цьому ж кримінальному провадженні шляхом їх переконання, залякування чи схиляння їх до зміни, наданих ними показань, узгодження своїх показань з показаннями вказаних осіб. Про неможливість запобігти такому ризику свідчить той факт, що з урахуванням принципу безпосередності дослідження показань, речей і документів (ст. 23 КПК України) такі ще судом не допитані та надані ними під час досудового розслідування показання не можуть лягти в основу обвинувального вироку відносно нього.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, в обґрунтування клопотання навів доводи, викладені у такому. Просив задоволити клопотання з урахуванням викладених ризиків та особи обвинуваченого, беручи до уваги обставини вчинення та суспільної небезпеки кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 , необхідно застосувати до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, оскільки більш м`які запобіжні заходи запобігти вищевказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, зважаючи на тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення, суспільний резонанс, та інші обставини його вчинення, не в силі.

Обвинувачений ОСОБА_3 заперечив щодо задоволення клопотання поданого прокурором, просив взяти до уваги подані ним письмові заперечення. Вказав, що у нього є важко хвора дружина, за якою потрібно здійснювати догляд. Крім цього, підтвердив те, що у нього є рідна сестра, яка проживає у російській федерації, до якої він приїздив до ДТП.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_9 подав письмові заперечення на клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу до його підзахисного. Вказав, що таке клопотання є необґрунтованим, спрямованим на відновлення припиненого запобіжного заходу після закінчення строку дії, встановленого ухвалою суду від 05.01.2026.

Представник потерпілої ОСОБА_7 адвокат ОСОБА_8 підтримав клопотання прокурора, просив таке задоволити.

Потерпіла ОСОБА_7 у судовому засіданні підтримала клопотання прокурора щодо застосування запобіжного заходу до обвинуваченого. Вказала, що 28.03.2026 обвинувачений ОСОБА_3 здійснив похід у гори та піднявся на гору Говерлу, разом із ним було близько 150 учасників походу. Крім цього, в обвинуваченого в російській федерації є рідна сестра, до якої він часто їздив до ДТП. Вважає, що ОСОБА_3 може виїхати за кордон до сестри.

Представник потерпілої ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_6 підтримав клопотання подане прокурором, просив застосувати запобіжний захід до обвинуваченого та покласти на нього обов`язок не спілкуватися із його довірителькою, оскільки обвинувачений намагався переконати її у зміні показів з огляду на його стан здоров`я.

Заслухавши думку учасників судового засідання, суд встановив наступні обставини та надав їм правову оцінку.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України.

На підставі ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Оскільки на даному етапі кримінального провадження судом не допускається вирішення тих питань, які повинні вирішуватися під час розгляду справи по суті, а саме питань, пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, то суд, на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише визначив, що причетність ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому злочині є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу.

Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, передбачених положеннями цієї частини статті 194 КПК України.

Прокурор у ході розгляду клопотання довів наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 інкримінованого йому злочину, а також довів ризики, передбачені п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Суд бере до уваги те, що застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту з позиції статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлюють вимоги до мотивування судових рішень про застосування цілодобового домашнього арешту, які мають бути ідентичними до підстав для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Таким чином, суд приходить висновку, що сама по собі тяжкість покарання за злочин, яке інкримінується підозрюваному не є виправданням у застосуванні запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, однак, згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмеженим з огляду на суспільний інтерес.

Враховуючи доводи, висловлені учасниками судового засідання, дані про особу обвинуваченого в їх сукупності, переслідуючи мету захисту інтересів суспільства, які очевидно переважають у даному випадку принцип поваги до особистої свободи, зважаючи, що надані стороною обвинувачення докази про причетність обвинуваченого до злочину є вагомими, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_3 , а також те, що заявлені прокурором ризики, передбачені п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, знайшли своє підтвердження під час розгляду заявленого клопотання, клопотання є підставним та підлягає до задоволення, а застосування запобіжного заходу у вигляд цілодобового домашнього арешту буде виправданим за вказаних умов, таким, що не порушуватиме принципу пропорційності, та не буде свавільним.

Керуючись ст. 194, 196, 315 КПК України, суд

у х в а л и в:

Клопотання задоволити.

Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на 60 (шістдесят) днів, а саме до 21.06.2026, з покладенням таких обов`язків:

- забороні цілодобово залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ,без дозволу прокурора чи суду;

- прибувати за кожною вимогою до прокурора чи суду;

- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Львівської обласної прокуратури ОСОБА_4 .

Ухвала суду може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Ухвала, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1