Рішення № 135939272, 23.04.2026, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа №442/2014/26

Провадження №2/442/1197/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2026 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі головуючого - судді Крамара О.В., розглянувши в приміщенні суду в м. Дрогобичі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,

в с т а н о в и в :

17.03.2026 директор ТОВ «Факторинг Партнерс» Я.Сердійчук через систему «Електронний Суд» звернулася в суд із вказаним вище позовом, у якому просить: стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача суму заборгованості за кредитним договором №2132721 від 02.03.2025 в розмірі 42499,90 грн., та судові витрати.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 02.03.2025 між ТзОВ «Селфі Кредит» та відповідачем укладено договір №2132721, за умовами якого відповідачу надається кредит у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів кредиту за реквізитаи платіжної картки позичальника, реквізити якої надано позичальником з метою отримання кредиту в розмірі 10000,00 гривень. Строк кредиту 360 днів Відповідно до кредитного договору відповідач зобов`язується в поряду та на умовах, що визначених договором, повертати кредит, сплачувати кошти за користування кредитом, та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені кредитним договором.

Договір є укладеним у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно - телекомунікаційної системи, із застосуванням електронного цифрового підпису та електронного підпису одноразовим ідентифікатором згідно Закону України «Про електронну комерцію».

ТзОВ «Селфі Кредит» свої зобов`язання за кредитним договором виконало повністю, надавши відповідачу кредитні кошти в розмірі передбаченому договором.

26.11.2025 між ТзОВ «Селфі Кредит» та ТзОВ «Факторинг Партнерс», укладено договір факторингу №26-11/25, відповідно до умов якого право вимоги за кредитним договором №2132721 від 02.03.2025 перейшло до ТзОВ «Факторинг Партнерс».

Всупереч умовам кредитного договору, відповідач не виконав своїх зобов`язань, за кредитним договором перед позивачем внаслідок чого утворилася заборгованість яка станом на день формування позовної заяви становить 42499,90 гривень, та складається з: заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) 9999,95 грн.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 18400,00 грн.; заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) 9099,95 грн.; заборгованість за пенею та/або штрафами - 5000.00 грн.

Ухвалою від 19.03.2026 в зазначеній справі відкрито провадження та постановлено розглядати дану справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін 23.04.2026, встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву, пред`явлення зустрічного позову. Також позивачу встановлено п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, а відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення.

Дана ухвала надсилалась сторонам по справі.

Представник позивача просить розгляд справи проводити без його участі, не заперечує щодо заочного розгляду справи, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Клопотання про розгляд справи за участю сторін від учасників судового процесу не надходило. У матеріалах справи наявне клопотання представника позивача про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач відзиву на позовну заяву суду не надав.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши повно і всебічно всі обставини справи та оцінивши в сукупності зібрані у справі докази, суд встановив наступне.

Відповідно до ч.1 ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно з ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Судом встановлено, що 02.03.2025 між ТзОВ «Селфі Кредит» та відповідачем було укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №2132721, за умовами якого відповідачу було надано кредит в розмірі 10000,00 гривень, строком кредитування на 360 днів. Відповідно до кредитного договору відповідач зобов`язується в поряду та на умовах, що визначених договором, повертати кредит, сплачувати кошти за користування кредитом, та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені кредитним договором. Договір підписано позичальником власноручно.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається з досліджених доказів, умови договору відповідачем належним чином не виконані, передбачена договором позики заборгованість не погашена.

26.11.2025 між ТзОВ «Селфі Кредит» та ТзОВ «Факторинг Партнерс» укладено договір факторингу №26-11/25, згідно з яким останнє отримало право вимоги за договором позики №2132721 від 02.03.2025.

Як вбачається з реєстру боржників до даного договору факторингу ТзОВ «Факторинг Партнерс» набуло права грошової вимоги до відповідача за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту №2132721 від 02.03.2025 в сумі 33399,95 гривень, яка складається з: заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) 9999,95 грн.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 18400,00 грн.; заборгованість за пенею та/або штрафами - 5000.00 грн.

Всупереч умовам кредитного договору, відповідач не виконав своїх зобов`язань, за кредитним договором перед позивачем внаслідок чого утворилася заборгованість яка станом на день формування позовної заяви становить 42499,90 гривень, та складається з: заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) 9999,95 грн.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 18400,00 грн.; заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) 9099,95 грн.; заборгованість за пенею та/або штрафами - 5000.00 грн.

Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача пені, штрафу в розмірі 5000,00 грн. суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 17 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 на території України з 24.02.2022 строком на 90 днів введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.

Таким чином позовні вимоги про стягнення заборгованості за пенею відповідно до договору є безпідставними у зв`язку зі звільненням позичальника від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) у разі прострочення виконання грошового зобов`язання за договором у період дії воєнного стану.

З огляду на викладене, враховуючи період нарахування пені за прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання, що було здійснено безпосередньо в період дії воєнного стану, правові підстави для стягнення з відповідача пені, штрафу в сумі 13500,00 грн., як складової частини заборгованості за договором позики, відсутні, а тому позов в цій частині задоволенню не підлягає.

Відтак суд приходить до висновку про те, що позов підлягає до задоволення частково, зокрема з відповідача на користь позивача підлягає стягненню: заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) 9999,95 грн.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 18400,00 грн.; заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) 9099,95 грн., що разом становить 37499,90 грн..

Відповідно до п.6 ч.1 ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як слід розподілити між сторонами судові витрати.

Щодо стягнення з відповідача судових витрат на правничу допомогу адвоката в розмірі 16000 грн., суд виходить з наступного.

Як передбачено статтею 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Розмір здійснених позивачем витрат на правничу допомогу підтверджується належними доказами. Однак суд вважає їх не співмірними з розглядом даної справи, яка розглянута у спрощеному провадженні, та зважаючи на вимоги розумності і справедливості вважає за доцільне стягнути з відповідача 3000 грн. витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Крім того, відповідно до вимог ч.1ст.141 ЦПК України, з відповідача в користь позивача слід стягнути понесені ним і документально підтверджені судові витрати по оплаті судового збору у сумі 2662,40 грн.

Керуючись ст.12, 13, 81, 89, 141, 247, 259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України,-

ухвалив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь ТзОВ «Факторинг Партнерс» ЄДРПОУ 42640371 заборгованість за Договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту №2132721 від 02.03.2025 у розмірі 37499 (тридцять сім тисяч чотириста дев`яносто дев`ять) гривень 90 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь ТзОВ «Факторинг Партнерс» ЄДРПОУ 42640371 - 2662 гривні 40 копійок судового збору та 3000 гривень витрат на професійну правничу допомогу, а всього 5662 (п`ять тисяч шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок судових витрат.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 23.04.2026.

Суддя О.В. Крамар