Вирок № 135939118, 22.04.2026, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

22 квітня 2026 рокуСправа № 337/940/26 Номер провадження 1-кп/337/280/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 квітня 2026 року Хортицький районний суд м. Запоріжжя

в складі: головуючого - судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря - ОСОБА_2 ,

за участю прокурора - ОСОБА_3 ,

обвинуваченого - ОСОБА_4 ,

захисника-адвоката - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження по обвинуваченню :

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженця м.Запоріжжя, громадянина України, не одруженого, зареєстрованого за адресою : АДРЕСА_1 ,фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України,суд -

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Статтею 92 Конституції України передбачено, що правовий режим власності визначається виключно законами України.

Згідно із ст. 178 Цивільного кодексу України об?єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті, або не є невід?ємними від фізичної чи юридичної особи.

Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно із постановою Верховної Ради України «Про право власності на окремі види майна» від 17.06.1992 № 2471-ХІІ, зброя та боєприпаси (крім мисливської і пневматичної зброї і боєприпасів до неї) не можуть перебувати у власності громадян.

Натомість ОСОБА_4 не маючи передбаченого законом дозволу на носіння і зберігання будь-якого виду зброї, усвідомлюючи наслідки своїх суспільно-небезпечних дій, направлених проти громадської безпеки в частині захисту життя та здоров?я людей від негативного впливу руйнуючого характеру вогнепальної зброї, бойових припасів та вибухових пристроїв, в результаті їх неконтрольованого обігу, в порушення вимог законодавства України, яким регулюється порядок поводження з вогнепальною зброєю, бойовими припасами та вибуховими пристроями, з метою подальшого особистого використання придбав бойові припаси, а саме 30-мм гранатометний постріл з осколковою гранатою RHV-HEF (виробництва Республіки Болгарія), та в подальшому зберігав їх за місцем свого проживання, за наступних обставин.

Так, в період з початку 2024 року по січень 2025 року, більш точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено, однак не пізніше 31.01.2025, ОСОБА_4 в порушення вимог п. 1 Переліку видів майна, що не може перебувати у власності громадян, громадських об?єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України, затвердженого постановою Верховної Ради України «Про право власності на окремі види майна» від 07.06.1992 № 2471-ХІІ, п. п. 1-4, 9 Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 № 576 та п. п. 2.8, 8.1, 8.9 Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом МВС України від 21.08.1998 № 622, реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне поводження з бойовими припасами, придбав у невстановлених досудовим розслідуванням місці і особи бойові припаси, а саме 30-мм гранатометний постріл з осколковою гранатою RHV-HEF (виробництва Республіки Болгарія), призначений для використання з автоматичних гранатометів AGS-17, АГ-17A, AGS-30, АГЛ-30, який належить до категорії боєприпасів.

У подальшому ОСОБА_4 в невстановлені досудовим розслідуванням дату і час, однак не пізніше 31.01.2025, раніше придбані без передбаченого законом дозволу бойові припаси - 30-мм гранатометний постріл з осколковою гранатою RHV-HEF (виробництва Республіки Болгарія) переніс до місця свого проживання, а саме до квартири АДРЕСА_3 , де зберігав їх без передбаченого законом дозволу.

31.01.2025 в період часу з 14 год. 13 хв. до 16 год. 25 хв. під час проведеного на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 15.01.2025 (справа № 757/1225/25-к) обшуку квартири АДРЕСА_3 , за місцем проживання ОСОБА_4 , в останнього виявлено та вилучено 30-мм гранатометний постріл з осколковою гранатою RHV-HEF (виробництва Республіки Болгарія), призначений для використання з автоматичних гранатометів AGS-17, АГ-17А, AGS-30, АГЛ-30, який належить до категорії боєприпасів.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України визнав повністю, щиро каявся, дав показання про те, що 31.01.2025, він придбав у незнайомої особи бойові припаси - 30-мм гранатометний постріл з осколковою гранатою RHV-HEF та приніс до місця свого проживання, а саме до квартири АДРЕСА_3 , де зберігав їх без передбаченого законом дозволу.

Показання обвинуваченого повністю відповідають фактичним обставинам справи, які він не заперечує. З урахуванням повного визнання вини у вчиненні вище наведеного кримінального правопорушення, а також враховуючи думку учасників судового провадження, за відсутності заперечень та сумнівів у добровільності їх позиції, суд на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Суд з`ясував та впевнився, що учасники процесу правильно розуміють зміст цих обставин, що їхня позиція добровільна та роз`яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку та обмежив дослідження обставин справи допитом обвинуваченого, а також дослідження характеризуючого матеріалу відносно ОСОБА_4 .

Вина обвинуваченого ОСОБА_4 ,який не оспорював фактичні обставини справи, повністю підтверджується його показаннями, щирим каяттям у вчиненому, дослідженими письмовими документами, які суд визнає належними та допустимими доказами у розумінні діючого кримінального процесуального законодавства.

Таким чином, суд вважає, що пред`явлене ОСОБА_4 обвинувачення доказано повністю зібраними по справі доказами, достовірність та істинність, яких обвинуваченим не заперечується, що дає суду підстави кваліфікувати його дії за ч.1 ст.263 КК України, як зберігання, придбання бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.

Таким чином реалізується принцип невідворотності кримінального покарання за вчинений злочин.

При обранні виду та міри покарання суд, реалізовуючи принципи справедливості та індивідуалізації покарання, враховуючи, що призначене покарання повинно бути не тільки карою, але і переслідувати цілі загальної та спеціальної превенції, вважає, що покарання повинно бути відповідним скоєному і сприяти виправленню обвинуваченого та запобіганню вчинення ним нових злочинів.

Вирішуючи питання про призначення ОСОБА_4 покарання, суд відповідно до вимог ст. 65 КК України приймає до уваги характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним кримінального правопорушення зач.1 ст.263 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином;конкретні обставини кримінального правопорушення, ставлення обвинуваченого до вчиненого - вину визнав повністю, щиро каявся у вчиненому; дані про особу обвинуваченого, а саме: під наглядом у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває,раніше не судимий, а також думку прокурора, який вважав за можливе призначити покарання з випробуванням, суд вважає необхідним і достатнім покарання в межах санкції ч.1 ст.263 КК України.

Згідно зі ст. 66 КК України суд визнає пом`якшуючими обставинами щире каяття обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненому, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України судом не встановлено.

Враховуючи, що особа не несе високої суспільної небезпеки, на переконання суду виправлення обвинуваченого можливе без реального відбування покарання, а тому слід звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, встановивши тривалість іспитового строку у межах, визначених ст. 75 КК України, із покладанням обов`язків, передбачених ч. 1 ст. 76 КК України, що буде справедливим і достатнім для попередження вчинення нових кримінальний правопорушень.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Процесуальні витрати складаються із витрат на проведення судових експертиз на суму 5571,30 грн, які відповідно до ст. 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Речові докази по справі відсутні.

Заходи забезпечення кримінального провадження відсутні.

Керуючись ст.ст. 349,368, 370, 374,615 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України та призначити йому покарання у виді 3 років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного судом покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік 6(шість) місяців, поклавши на нього передбачені ч. 1 ст. 76 КК України обов`язки, а саме:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати у розмірі 5571,30 гривень.

Вирок суду може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення,а обвинуваченим ,який тримається під вартою в той же строк, з моменту отримання копії вироку суду.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, якщо вирок не було скасовано, він набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя: ОСОБА_6