Вирок № 135938347, 18.03.2026, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/7640/26-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.03.2026 м. Київ

Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

при секретарі - ОСОБА_2 ,

розглянувши у порядку спрощеного провадження за відсутності учасників судового провадження в приміщенні суду у м. Києві кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12026105060000008 від 08.01.2026, за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ), уродженця м. Щучинськ, Республіка Казахстан, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , не адвоката, не депутата;

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України,

В С Т А Н О В И В :

Військовослужбовець військової частини НОМЕР_2 солдат резерву 3 взводу 45 запасної роти ОСОБА_3 , обвинувачується у тому що він 07.01.2026 близько 23 год. 20 хв. діючи умисно та цілеспрямовано, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, перелізши через паркан проник, на земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , та належить на праві власності ОСОБА_4 .

Так, з 04.07.2025 у військовій частині НОМЕР_2 на посаді солдата резерву 3 взводу 45 запасної роти проходить військову службу за контрактом солдат ОСОБА_3 .

Відповідно до ст. 4 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України (далі- Статут), повсякденне життя і службова діяльність військовослужбовців регулюються Конституцією України, законами України, цим Статутом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з вимогами ст. ст. 11, 16, 49, 50 Статуту Збройних Сил України ОСОБА_3 зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України; сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок; здійснювати свою діяльність на засадах законності, поваги до прав і гідності особи, відповідальності перед народом України. Крім того, відповідно до ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України зобов`язаний додержуватись визначених військовими статутами правил взаємовідносин військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство, виявляти повагу до інших військовослужбовців, бути ввічливим і додержуватись військового етикету, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.

У порушення вищевказаних вимог нормативно-правових актів ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення проти недоторканості житла чи іншого володіння особи за наступних обставин.

Земельна ділянка (кадастровий номер 8000000000:82:185:0035), розташована за адресою: АДРЕСА_3 , по периметру території огороджена бетонним парканом, що унеможливлює вільний доступ до територій.

На вказаній території знаходиться недобудова, яка за договором дарування земельної ділянки від 10.09.2010 року № 1712 належить ОСОБА_5

07.01.2026 близько 23 год 20 хв, ОСОБА_3 , знаходився поблизу вищевказаної земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_3 та в цей час, унього виник раптовий протиправний намір на незаконне проникнення до зазначеної земельної ділянки.

Так, 07.01.2026 близько 23 год 30 хв, ОСОБА_3 , реалізуючи свій протиправний намір, спрямований на незаконне проникнення до земельної ділянки за адресою: м. Київ, вул. Добровольчих батальйонів, буд. 31, впевнившись, що за його протиправними діями ніхто не спостерігає, розуміючи, що на даній території ніхто не перебуває, діючи умисно та цілеспрямовано, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, грубо порушуючи статтю 30 Конституції України, відповідно до якої не допускається проникнення до житла особи, інакше як за вмотивованим рішенням суду, не перебуваючи та не маючи невідкладних випадків для такого проникнення, пов`язаного із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, без можливого іншого, встановленого законом, порядку проникнення до житла або іншого володіння особи, перелізши через паркан, ОСОБА_3 , проник на земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 .

Таким чином, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачується у незаконному проникненні до іншого володіння особи, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України.

Частинами 2, 3 ст. 381 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.

До обвинувального акту прокурором додано клопотання, в якому зазначено, що під час досудового розслідування підозрюваний беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, а потерпіла не заперечує проти такого розгляду, про що містяться відповідні заяви.

Згідно з положенням ч. 1 ст. 302 КПК України просить суд розглянути кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 , у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України, у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

До обвинувального акту долучено письмову заяву ОСОБА_3 , яка складена за участі захисника - адвоката ОСОБА_6 , в якій ОСОБА_3 зазначає, що свою винуватість у вчиненні кримінального проступку він визнає беззаперечно, згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, які викладені в обвинувальному акті та з розглядом обвинувального акту у спрощеному порядку, а також йому роз`яснено, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини. Підозрюваним надана згода на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні, що засвідчено його та захисника підписами.

До обвинувального акту також долучено письмову заяву потерпілого ОСОБА_5 щодо згоди зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням прав апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акту у спрощеному провадженні. Так, зі змісту вказаної заяви вбачається, що потерпіла не заперечує проти розгляду обвинувального акта у спрощеному проваджені за обвинуваченням ОСОБА_3 , у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України, а також, що їй роз`яснено зміст встановлених у результаті досудового розслідування обставин та що відповідно до ч. 2 ст. 302 КПК України у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку вона буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку на підставі розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені у результаті досудового розслідування обставини. Також долучено заяву, відповідно до якої, у потерпілого відсутні претензії майнового характеру до ОСОБА_3 .

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

У відповідності до ч. 4 ст. 107 КПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Обвинувачений ОСОБА_3 в поданій заяві обставини вчинення кримінального правопорушення встановлені органом досудового розслідування не оспорює, вважає, що органом досудового розслідування вони встановлені в повному обсязі, свою винуватість у вчиненні вказаного кримінального проступку визнає в повному обсязі, його позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого тиску.

Таким чином обставини вчинення ОСОБА_3 кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України, учасниками судового провадження не оспорюються, а отже суд, вивчивши матеріали обвинувального акту та матеріали кримінального провадження, керуючись законом та оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, та сукупність зібраних доказів з достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного рішення, дійшов висновку, що подія кримінального проступку мала місце, вина обвинуваченого ОСОБА_3 у вчинені кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України, знайшла своє підтвердження і доведена повністю поза розумним сумнівом.

Дії обвинуваченого ОСОБА_3 кваліфіковані вірно за ч. 1 ст. 162 КК України, як незаконне проникнення до іншого володіння особи.

Органом досудового розслідування достатньо повно встановлено обставини вчинення кримінального правопорушення, які підтверджують обставини, встановлені судом.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 КК України цей Кодекс має своїм завданням правове забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, довкілля, конституційного устрою України від злочинних посягань, забезпечення миру і безпеки людства, а також запобігання злочинам.

Статтею 5 КК України встановлено, що закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Закон про кримінальну відповідальність, що встановлює кримінальну протиправність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі.

Закон про кримінальну відповідальність, що частково пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, а частково посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, має зворотну дію у часі лише в тій частині, що пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.

Якщо після вчинення особою діяння, передбаченого цим Кодексом, закон про кримінальну відповідальність змінювався кілька разів, зворотну дію в часі має той закон, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.

Частиною 1 ст. 50 КК України визначено, що покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.

Згідно з ч. 2 ст. 50 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

Санкцією ч. 1 ст. 162 КК України передбачене покарання у вигляді штрафу від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправних робіт на строк до двох років, або обмеження волі на строк до трьох років.

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, які пом`якшують та обтяжують його покарання.

Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , є щире каяття.

Відповідно до ст. 67 КК України обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , не встановлено.

Також при призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно з ст. 12 КК України є кримінальним проступком; його ставлення до вчиненого, яке полягає у визнанні винуватості, каятті; відомості про особу обвинуваченого, а саме те, що на обліку в лікаря-нарколога чи лікаря-психіатра не перебуває, що свідчить про його осудність, має місце реєстрації та проживання.

За сукупності вище наведених обставин, враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання в межах санкції ч. 1 ст. 162 КК України, а саме у виді штрафу у розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1 700, 00 грн.

Таке покарання, на переконання суду, є справедливим і достатнім для виправлення ОСОБА_3 попередження вчинення ним кримінальних правопорушень та відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не пред`являвся.

Арешт на майно у кримінальному провадженні не накладався.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.

Згідно з ч. 9 ст. 100 КПК України питання про долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження.

Відповідно до ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави, документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експерта.

Судові витрати відсутні.

Керуючись ст. ст. 100, 124, 368, 370, 371, 373, 374, 376, 381, 382, 393, 394, 395 КПК України, ст. ст. 12, 53, 65-66, ч. 1 ст. 162 КК України, суд,

У Х В А Л И В :

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 100 (сто) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 700 (одна тисяча сімсот) гривень.

Речові докази:

- DVD-R диск від 27.01.2026 - залишити при матеріалах кримінального провадження №12026105060000008 від 08.01.2026.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Печерський районний суд міста Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня отримання копії вироку.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 394 КПК України - вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставин.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1