Ухвала суду № 135937135, 23.04.2026, Чернівецький районний суд міста Чернівців (до 25.04.2025 - Першотравневий районний суд м. Чернівців)

Єдиний унікальний номер 726/190/26

Номер провадження 2/725/345/26

УХВАЛА

про зупинення провадження у справі

23.04.2026 року.Чернівецький районний суд міста Чернівців

в складі:

головуючої судді Вольської-Тонієвич О.В.

при секретарі Заяц Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Чернівці цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (м.Львів вул.Смаль-Стоцького, буд.1, корп..28) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Усенко М.І. в інтересах ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» звернувся до суду із вказаним вище позовом, у якому просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором, а також судові витрати.

30.03.2026 через канцелярію суду від ОСОБА_2 надійшли заперечення на позовну заяву. Зазначила, що вона є матір`ю відповідача ОСОБА_1 . Її син проходив військову службу у ЗСУ, однак 12.06.2025 зник безвісти в ході виконання бойового завдання в районі ведення бойових дій в населеному пункті Олексіївка, Сумської області. На даний час місце його знаходження невідоме. Оскільки її син ОСОБА_1 не може захищати свої права, просила у задоволенні позову відмовити.

Розгляд справи відбувався у відсутність учасників справи.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України судове засідання проводилося без технічної фіксації.

Дослідивши заявлене клопотання та матеріали справи, враховуючи характер спірних правовідносин, суд приходить до наступного висновку:

Так, п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України передбачено, що суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення (постанова Верховного Суду від 13.04.2023 у справі №914/2150/18).

Обов`язок суду зупинити провадження у справі зумовлений об`єктивною неможливістю її розгляду, викликаний наявністю однієї із передбачених у законі обставин, які перешкоджають розглядові справи, коли зібрані докази не дозволяють встановити та оцінити певні обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі суд у кожному випадку повинен з`ясовувати, чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі суд у кожному випадку повинен з`ясовувати, чим обумовлюється неможливість розгляду такої справи.

Необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що свідчить про порушення положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), що покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку. Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 строком на 30 діб.

Надалі строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався Указами Президента України та продовжений до цього часу.

Згідно з пункту 2 наведеного Указу військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об`єднаних сил Збройних Сил України , командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з`єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування наказано запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

Зміст правового режиму воєнного стану, порядок його введення та скасування, правові засади діяльності органів державної влади, військового командування, військових адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій в умовах воєнного стану, гарантії прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб, визначені нормами Закону України "Про правовий режим воєнного стану".

Відповідно до статті 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Статтею 16 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" визначено, що за рішенням Ради національної безпеки і оборони України, введеним у дію в установленому порядку Указом Президента України, утворені відповідно до законів України військові формування залучаються разом із правоохоронними органами до вирішення завдань, пов`язаних із запровадженням і здійсненням заходів правового режиму воєнного стану, згідно з їх призначенням та специфікою діяльності.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про оборону України" військове формування - створена відповідно до законодавства України сукупність військових з`єднань і частин та органів управління ними, які комплектуються військовослужбовцями і призначені для оборони України, захисту її суверенітету, державної незалежності і національних інтересів, територіальної цілісності і недоторканності у разі збройної агресії, збройного конфлікту чи загрози нападу шляхом безпосереднього ведення воєнних (бойових) дій.

Воєнні дії - це організоване застосування сил оборони та сил безпеки для виконання завдань з оборони України; бойові дії - форма застосування з`єднань, військових частин, підрозділів (інших сил і засобів) Збройних Сил України, інших складових сил оборони, а також поліції особливого призначення Національної поліції України для вирішення бойових (спеціальних) завдань в операціях або самостійно під час відсічі збройної агресії проти України або ліквідації (нейтралізації) збройного конфлікту, виконання інших завдань із застосуванням будь-яких видів зброї (озброєння) (ст. 1 Закону України "Про оборону України").

Особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій (абзац тринадцятий частини першої статті 1 Закону України "Про оборону України").

Виходячи зі змісту пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України, процесуальний закон пов`язує необхідність зупинення провадження у справі з фактом перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Згідно роз`яснень Великої Палати Верховного Суду у своїй постанові від 12.11.2025 (справа754/947/22) з моменту оголошення загальної мобілізації та введення воєнного стану Збройні Сили України та інші утворені відповідно до закону військові формування переводяться в спеціальний правовий режим функціонування в цілому. Це виключає необхідність у додатковому з`ясуванні питання щодо переведення певної військової частини «на воєнний стан». Юридичний статус з`єднань, військових частин, підрозділів та інших складових структури ЗC України та інших військових формувань, що функціонують в умовах воєнного стану, не залежить від місця їх дислокації чи характеру виконуваних ними завдань, як-то перебування в районі воєнних (бойових) дій та участь в них.

Водночас приписи пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України не пов`язують можливість застосування цієї норми права з умовою перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, -військовослужбовця у військовій частині, що залучена до ведення безпосередніх бойових дій. До того ж військовослужбовець упродовж особливого періоду може в будь-який момент бути відрядженим до військової частини, задіяної до таких дій (підпункт 4-1 пункту 251 розділу XIV Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008). Сучасні форми та способи ведення війни, виконання бойових завдань вимагають участі у бойових діях та захисті суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності України не тільки по умовній лінії фронту.

Велика Палата Верховного Суду зазначає, що з моменту введення в Україні воєнного стану і до моменту його скасування чи припинення Збройні Сили України та інші утворені відповідно до закону військові формування в цілому потрібно вважати такими, що «переведені на воєнний стан» для цілей застосування пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України та аналогічних процесуальних норм.

Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у постанові від 05.12.2024 у справі № 285/7724/23 (провадження № 61-11221св24) погодився з ухвалою апеляційного суду про зупинення провадження у справі до припинення перебування відповідача у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан та звернув увагу на те, що відповідач - солдат за призовом перебуває на військовій службі у військовій частині та 08.07.2022 потрапив до полону під час виконання бойового завдання в ході ведення бойових дій, в якому перебуває і на час розгляду справи.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин" - особа набуває статусу такої, що зникла безвісти за особливих обставин, з моменту внесення про неї відомостей, що містяться у заяві про факт зникнення, до Єдиного реєстру осіб, зниклих безівісти за особливих обставин, у порядку, передбаченому цим Законом, та вважається такою, що зникла безвісти за особливих обставин, з моменту подання заявником заяви про факт зникнення особи.

Відповідно до п.35 Інструкції з організації обліку особового складу в системі Міністерства оборони України, затвердженого наказом Міністерства оборони України №280 від 15.09.2022, військовослужбовці (працівники), які зникли безвісти, не виключаються зі списків особового складу - до визнання їх у судовому порядку безвісно відсутніми або оголошеними померлими.

Міністерством внутрішніх справ України сформовано Витяг з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин №20250711-2450 від 11.07.2025 щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . У Витягу у графі «Інформація про обставини зникнення безвісти особи та встановлення її місця перебування, або поховання чи місцезнаходження тіла (останків)» зазначено, що ОСОБА_1 зник на території бойових дій (під час воєнних дій).

Згідно сповіщення сім`ї №6107 від 24.06.2025, старший солдат ОСОБА_1 12.06.2025 зник безвісти, вірний Військовій присязі, під час захисту Батьківщини, виявивши мужність і стійкість, у ході виконання бойового завдання у районі ведення бойових дій в населеному пункті Олексіївка, Сумської області.

Станом на дату судового засідання матеріали справи не містять доказів визнання ОСОБА_1 у судовому порядку безвісно відсутнім або оголошення його померлим.

Враховуючи, що законом визначено обов`язок суду зупинити провадження у справі за обставин перебування сторони у складі Збройних Сил України, з огляду на те, що ОСОБА_1 , перебуваючи на військовій службі у ході виконання своїх обов`язків щодо захисту Батьківщини, суверенітету та територіальної цілісності України зник безвісти (Витяг з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин №20250711-2450 від 11.07.2025), відповідно до наказу Міністерства оборони України №280 від 15.09.2022 не виключений зі списків особового складу, з метою забезпечення прав ОСОБА_1 , суд приходить висновку про необхідність зупинення провадження у справі.

Суд враховує також правову позицію Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, наведену у постанові від 28.05.2025 у справі № 473/4906/23 (провадження № 61-1072св25), в якій касаційний суд дійшов висновку про те, що конструкція норми пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України (аналогічна за змістом пункту 3 частини першої статті 227 ГПК України) має імперативний характер та покладає на суд саме обов`язок зупинити провадження у справі із цієї підстави, незалежно від наявності у сторони представника, стадії процесу (підготовче провадження, розгляд справи по суті, апеляційне, касаційне оскарження), ціни позову, виду вимог, що розглядаються у провадженні, чи будь-яких інших чинників.

Вказане вище узгоджується із висновками Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, викладеними у своїй постанові від 25.06.2025 (справа № 922/4460/21).

Таким чином, з урахуванням вказаних вимог закону та усталеної судової практики, з метою недопущення порушення прав відповідача, суд вважає за необхідне зупинити провадження у справі.

Керуючись ст.ст. 201, 293 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Зупинити провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором до припинення відносно боржника обставин, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України.

Зобов`язати учасників справи повідомити Чернівецький районний суд міста Чернівців про усунення обставин, що спричинили зупинення провадження у справі.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Чернівецького районного

суду міста Чернівців Вольська-Тонієвич О. В.