Ухвала суду № 135937123, 23.04.2026, Новоселицький районний суд Чернівецької області

23.04.2026

Справа № 720/841/26

Провадження № 1-кп/720/160/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2026 року Новоселицький районний суд Чернівецької області

в складі: головуючого судді ОСОБА_1

з участю секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду міста Новоселиця кримінальне провадження № 42025266010000235 від 06 серпня 2025 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Магала Чернівецького району Чернівецької області, мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 254 ч. 1 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що в 2016 році, точну дату та час органом досудового розслідування не встановлено, на земельній ділянці поруч із земельною ділянкою з кадастровим номером 7323080800:04:001:0017, яка розташована в адміністративних межах с. Гай Чернівецького району Чернівецької області та належить до земель сільськогосподарського призначення, достовірно знаючи про вид цільового використання земельної ділянки, без відповідних дозвільних документів на проведення робіт та без проведення зміни цільового призначення земельної ділянки зняв ґрунтовий покрив - родючий шар ґрунту, тим самим облаштував штучну водойму (ставок), загальною площею - 0,1526 га. Відповідно до відомостей головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області, під час обстеження вказаної земельної ділянки, встановлено, що вказані дії ОСОБА_4 призвели до порушення вимог ст. ст. 19, ст. 59, 60, 61, 62, 125, 126, ч. 2 ст. 168, п. «б» та п. «и» ч. 1 ст. 211 Земельного кодексу України. Внаслідок самовільного облаштування ОСОБА_4 штучної водойми (ставка) площею 0,1526 га, виведено частину земельної ділянки із сільськогосподарського обороту та неможливості використання її в подальшому за цільовим призначенням, що призвело до екологічної шкоди (збитків) завданої довкіллю на суму 12597 гривень 50 копійок.

Такі дії ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковані за ст. 254 ч. 1 КК України, тобто безгосподарське використання земель, що спричинило виведення земель з сільськогосподарського обороту.

В підготовчому судовому обвинувачений ОСОБА_4 звернувся до суду із письмовим клопотанням, в якому просив звільнити його від кримінальної відповідальності на підставі ч. 1 ст. 49 КК України, у зв`язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності та закрити кримінальне провадження на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Зазначив, що з часу вчинення кримінального правопорушення минуло більше трьох років, тому у даному кримінальному провадженні закінчився строк давності притягнення до кримінальної відповідальності, передбачений ч. 1 ст. 49 КК України.

Представник потерпілого просив розглянути справу у його відсутності.

Прокурор не заперечував проти задоволення клопотання щодо звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності на підставі ч. 1 ст. 49 КК України, оскільки дійсно на день розгляду справи минув встановлений законом строк притягнення особи до кримінальної відповідальності.

Суд, вислухавши думку учасників, дослідивши клопотання та матеріали кримінального провадження, дійшов до такого висновку.

За змістом статей 284-288 КПК України підставами для звільнення від кримінальної відповідальності при розгляді справи в суді є наявність відповідної норми кримінального закону, яка передбачає таке звільнення, клопотання сторони кримінального провадження про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та згода обвинуваченого на закриття кримінального провадження на цих підставах.

При встановленні підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, суд, відповідно до ч. 3 ст. 288 КПК України, своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності, при цьому відповідно до ч. 4 ст. 286 КПК України, суд має невідкладно розглянути клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з таким клопотанням.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності, при цьому відповідно до частини восьмої цієї статті, закриття кримінального провадження не допускається, якщо обвинувачений проти цього заперечує.

Згідно п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього кодексу.

Відповідно до обвинувального акту, який надійшов до Новоселицького районного суду 01 квітня 2026 року ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні в 2016 році кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 254 КК України, а саме безгосподарське використання земель, що спричинило виведення земель з сільськогосподарського обороту.

Відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 254 КК України відносяться до кримінальних проступків.

Згідно до ст. 44 КК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених КК України.

Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі.

Підставою звільнення особи від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України є лише такий сплив відповідного строку давності, який закінчився до дня набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо особи, яка вчинила кримінальне правопорушення певної тяжкості.

Таким чином строк давності продовжує спливати і в період досудового розслідування, і протягом судового розгляду кримінального провадження, і навіть після оголошення обвинувального вироку суду. Будь-які процесуальні дії протягом цих строків не припиняють їх сплив. Отже, якщо строк давності сплив до дня набрання законної сили обвинувальним вироком суду, то особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності незалежно від того, у якій стадії кримінального процесу знаходиться кримінальне провадження щодо цієї особи.

Отже суд може звільнити особу від кримінальної відповідальності, у зв`язку із закінченням строків давності із закриттям кримінального провадження як під час підготовчого судового засідання, так і в ході судового розгляду в загальному порядку, керуючись положеннями ст. 49 КК України.

Відомостей про те, що в зазначені строки ОСОБА_4 ухилявся від слідства чи суду матеріали кримінальних проваджень не містять.

Враховуючи, що з моменту вчинення вказаного кримінального правопорушення у 2016 році минули строки притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності суд вважає, що обвинуваченого слід звільнити від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України та кримінальне провадження закрити.

Обвинуваченому судом роз`яснено, що звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є нереабілітуючою обставиною та роз`яснено суть обвинувачення, право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави, право на судове провадження в повному обсязі в загальному порядку, однак ОСОБА_4 наполягав на закритті даного кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків давності.

При вирішенні питання про закриття справи суд не вправі вирішувати питання про винність особи, що відповідає практиці Європейського суду з прав людини.

Щодо питання про розподіл процесуальних витрат, суд дійшов до висновку, що процесуальні витрати на залучення експертів слід віднести на рахунок держави, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 126 КПК України питання щодо процесуальних витрат суд вирішує у вироку суду або ухвалою.

Пунктом третім частиною першою статті 118 КПК України встановлено, що процесуальні витрати складаються зокрема, із витрат, пов`язаних із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів.

Як вбачається з правового висновку Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладеному в постанові від 12 вересня 2022 року по справі № 203/241/17 (провадження №51-4251кмо21), якщо особа звільняється від кримінальної відповідальності на підставі ст.49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності, процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов`язані зі здійсненням кримінального провадження, в тому числі й витрати на проведення експертизи, не стягуються з особи, кримінальне провадження щодо якої закрито на цій підставі, а відносяться на рахунок держави, окрім витрат, пов`язаних, зокрема, із залученням експерта стороною захисту.

З огляду на викладене судові витрати за проведення судової експертизи по справі на загальну суму 7131 гривня 20 копійок необхідно віднести на рахунок держави.

Речові докази у справі відсутні.

Керуючись ст. 49 КК України, ст.ст. 284-286, 372, 376 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 254 КК України на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України.

Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42025266010000235 від 06 серпня 2025 року за обвинуваченням ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 254 КК України, закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.

Судові витрати за проведення судової експертизи по справі в розмірі 7131 гривні 20 копійок віднести на рахунок держави.

Ухвала може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду через Новоселицький районний суд протягом семи днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1