Рішення № 135937077, 23.04.2026, Кіцманський районний суд Чернівецької області

Справа № 718/77/26

Провадження 2/718/21/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" квітня 2026 р. м.Кіцмань Чернівецька область

Кіцманський районний суд Чернівецької області у складі: головуючої судді Масюк Л.О., секретаря Харабара А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кіцмань цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), третя особа: Орган опіки та піклування Брусницької сільської ради Вижницького району Чернівецької області (с.Брусниця вул..Буковинська, 30, Вижницького району Чернівецької області) про позбавлення батьківських прав,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування Брусницької сільської ради Вижницького району Чернівецької області про позбавлення батьківських прав, посилаючись на те, що з відповідачем ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вона перебувала в зареєстрованому шлюбі з 14 вересня 2015 року при цьому в фактичних шлюбних відносинах вони перебували ще раніше.

Вказує, що рішенням Кіцманського районного суду Чернівецької області від 03 червня 2019 року шлюб між ними розірвано.

Зазначає, що в них є спільний малолітній син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживає разом з нею та знаходиться на її утриманні, відповідач вихованням дитини не займається, матеріально не забезпечує її потреби.

Посилається на те, що рішенням Кіцманського районного суду Чернівецької області від 20 серпня 2014 року з ОСОБА_2 в її користь стягнуто аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , однак аліменти відповідач не сплачує та сукупна заборгованість станом на 07.11.2025 року складає 40822 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості зі сплати аліментів по виконавчому провадженню №74811139.

Також вказує на те, що на даний час вона перебуває в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4 .

Крім цього, зазначає, що подружні відносини з відповідачем вони припинили ще в 2018 році. З цього часу батько дитини злісно ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню дитини, який є його юридичним обов`язком. Жодним чином не спілкується з сином та не приймає участі в його вихованні.

Позивач вказує, що відповідач має реальну можливість виконувати свій батьківський обов`язок, однак він ні усно, ні письмово не спілкується з дитиною, не проявляє про неї щонайменшої батьківської турботи. Відповідач жодного разу не поцікавився життям сина, його здоров`ям, чим він займається, що його цікавить, які він має здібності чи недоліки, як проводить час в школі, не відвідує батьківські збори.

Крім того ОСОБА_1 зазначила, що син ОСОБА_3 навчається у 7-му класі Зеленівського ЗЗСО І-ІІ ступеню Брусницької ОТГ та відповідно до характеристики, виданої 17.11.2025 р. №43 вказаним закладом, зазначено, що дитина проживає разом з матір`ю, яка старається усіляко брати участь у його шкільному та особистому житті. Підтримує тісний зв`язок з вчителями, класним керівником з питань навчання, поведінки, розвитку дитини. Хвилюється за його навчання та виховання. Допомагає морально та фізично. Виховує, навчає, турбується про здоров`я дитини, створює для хлопчика належні житлово-побутові умови для проживання та його розвитку. Належно виконує свої обов`язки.

Відповідно до довідки виданої 06.11.2025 р. №42 Зеленівського 33СО І-ІІ ст. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дійсно навчається у даному закладі в 7 класі з українською мовою навчання. Впродовж 2019 - 2026 років його батько ОСОБА_2 не брав участі в учнівських та батьківських заходах, не відвідував сина в школі, не цікавився станом його навчання та виховання. Мати ОСОБА_1 старається усіляко брати участь у шкільному та особистому житті дитини. Підтримує тісний зв`язок з вчителями, класним керівником з питань навчання, поведінки, розвитку дитини. Хвилюється за його навчання та виховання. Допомагає хлопчику морально та фізично.

Також 31.10.2025 р. комісією з питань захисту прав дитини проведено обстеження матеріально-побутових умов проживання сім?ї ОСОБА_1 . Встановлено, що багатодітна мати проживає без реєстрації зі своїми дітьми в будинку матері. Умови проживання задовільні.

Відповідно до листа Глиницького старостинського округу від 13.11.2025 р. №2/129 ОСОБА_2 зареєстрований в АДРЕСА_2 , але за вказаною адресою не проживає. Іншою інформацією про дану особу Глиницький старостинський округ не володіє.

Відповідно до довідки КНП «Кіцманський центр ПМД» на основі інформації сімейного лікаря Брусницької АЗПСМ ОСОБА_5 , остання повідомили, що на час спостереження за дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , наглядом і лікуванням опікувалася тільки мати - ОСОБА_1 . Візити до сімейного лікаря на вакцинацію та обстеження здійснювались тільки в її супроводі. Батько ОСОБА_2 жодного разу не цікавився станом здоров`я дитини та не відвідував сімейного лікаря.

На підставі вищенаведеного, просить позов задовольнити, позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відносно малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Позивачка ОСОБА_1 та її представник, адвокат Маковійчук Л.В., в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві. В судовому засіданні ОСОБА_1 суду пояснила, що на даний час вона перебуває у зареєстроваому шлюбі з ОСОБА_6 та мають двох спільних синів 2-х та 5-ти років. Син ОСОБА_7 свого біологічного батька не памятає, оскільки ОСОБА_8 пішов коли сину було пять років. З 2018 року відповідач з сином не спілкується зовсім, жодного разу з днем народження та іншими святами не вітав, жодного інтересу до дитини не проявляв, борг по аліментах, що стягуються за рішенням суду, сплатив тільки одноразово з метою зняття арешту з його майна накладеного ДВС.

Заслухавши в судовому засіданні думку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який досяг такого віку і рівня розвитку, що може її висловити, суд встановив, що він проживає з мамою, вітчимом ОСОБА_9 та двома братиками, яких дуже любить. Зазначив, що навчається у школі в 7-му класі, мама час від часу навідується до школи. Знає, що ОСОБА_8 є його батьком, він його не пам`ятає, але бачив на фотокартках. Батько ОСОБА_10 жодного разу з ним не спілкувався не телефонував і не приходив. Зі святами не вітав і подарунків не дарував. Він погоджується з тим, що ОСОБА_11 слід позбавити батьківських прав щодо нього.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не зявився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце слухання справи через оголошення про виклик до суду, яке розміщене на офіційному веб сайті Судова влада.Будь яких заяв чи клопотань до суду від нього не надходило. Відзив на позов відповідач не подав.

Представник третьої особи Органу опіки та піклування Брусницької сільської ради Вижницького району Чернівецької області в судове засідання не зявився, скерував на адресу суду заяву, у якій позовні вимоги підтримують та просять розгляд справи здійснювати без представника сільської ради.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 , суду показала, що являється сусідкою сімї позивачки ОСОБА_1 . ОСОБА_13 знає цю родину. Вважає позивачку хорошою мамою, її перший чоловік ОСОБА_10 офіційно не працював, після розлучення жодного разу до сина ОСОБА_7 не приходив, його життям не цікавиться. Ростик гарно спілкується з ОСОБА_9 , з яким позивачка перебуває у шлюбі і вони мають двох спільних діток.

Суд, заслухавши пояснення позивачки та її представника, думку дитини, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, суд приходить до наступних висновків.

Зі змісту ст. 12 ЦПК України вбачається, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Положеннями ч. 1 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 від 28.03.2013 року, ОСОБА_2 є батьком, а ОСОБА_14 матірю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а. с. 9).

Рішенням Кіцманського районного суду Чернівецької області від 20.08.2014 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_14 стягнуто аліменти на утримання малолітнього сина в розмірі 500 гривень щомісячно до його повноліття, починаючи стягнення з 21.07.2014 року (а.с.13).

Рішенням Кіцманського районного суду Чернівецької області від 03.06.2019 року шлюб між ОСОБА_15 та ОСОБА_2 розірвано (а.с.11-12).

Згідно свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_2 від 05.10.2019 року вбачається, що 05.10.2019 року зареєстрували шлюб ОСОБА_4 та ОСОБА_15 , яка після реєстрації шлюбу змінила прізвище на « ОСОБА_16 » (а.с.8).

Відповідно до інформації №2/129 від 13.11.2025 року Мамаївської сільської ради вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований в АДРЕСА_2 , але за вказаною адресою не проживає (а.с.14).

Згідно акту обстеження матеріально-побутових умов сімї №08.01-10/244 від 31.10.2025 року вбачається, що до складу сімї ОСОБА_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , входять: чоловік ОСОБА_17 , 1993 року народження, син ОСОБА_3 , 2013 року народження, син ОСОБА_18 , 2021 року народження, син ОСОБА_19 , 2024 року народження, мати ОСОБА_20 , 1973 року народження. Умови проживання задовільні (а.с.15).

Відповідно до характеристики №02.02-16/957 від 05.11.2025 року Брусницької сільської ради вбачається, що за час проживання в селі ОСОБА_1 зарекомендувала себе з хорошої сторони. Спиртні напої не зловживає, характер урівноважений, спокійний, шкідливих звичок немає, веде спокійний спосіб життя, з сусідами перебуває у приязних відносинах. В громадських місцях та побуті поводиться добре. До виконкому сільської ради від жителів села щодо поведінки громадянки зауваження не надходили (а.с.16).

Згідно інформації КНП «Кіцманська БЛІЛ» №683 від 05.11.2025 року вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , не перебуває на обліку у лікаря нарколога та психіатра даного закладу (а.с.17).

Відповідно до інформації КНП «Кіцманський центр ПМД» №510 від 05.11.2023 року на основі інформації сімейного лікаря Брусницької АЗПСМ ОСОБА_5 , вбачається, що на час спостереження за дитиною ОСОБА_3 , 2013 року народження, наглядом і лікуванням опікувалася тільки мати - ОСОБА_1 . Візити до сімейного лікаря, на вакцинацію та обстеження здійснювались тільки в її супроводі. Батько ОСОБА_2 жодного разу не цікавився станом здоров`я дитини та не відвідував сімейного лікаря (а.с.18).

Згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів вбачається, що боржник ОСОБА_2 станом на 07.11.2025 року має заборгованість зі сплати аліментів у розмірі 40822 гривні (а.с.19).

Відповідно до характеристики виданої 17.11.2025 р. №43 Зеленівського ЗЗСО І-ІІ ст. вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , вихований, доброзичливий, дуже дисциплінований, не порушує норм та правил поведінки, має позитивне ставлення до трудової діяльності, забезпечений одягом, взуттям, відповідально до сезону та потреб, предметами особистої гігієни. Мати ОСОБА_1 старається усіляко брати участь у його шкільному та особистому житті. Підтримує тісний зв`язок з вчителями, класним керівником з питань навчання, поведінки, розвитку дитини. Хвилюється за його навчання та виховання. Допомагає морально та фізично. Виховує, навчає, турбується про здоров`я дитини, створює для хлопчика належні житлово-побутові умови для проживання та його розвитку. Належно виконує свої обов`язки (а.с.20).

Відповідно до довідки виданої 06.11.2025 р. №42 Зеленівського 33СО І-ІІ ст. вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дійсно навчається у даному закладі в 7 класі з українською мовою навчання. Впродовж 2019 - 2026 років його батько ОСОБА_2 не брав участі в учнівських та батьківських заходах, не відвідував сина в школі, не цікавився станом його навчання та виховання. Мати ОСОБА_1 старається усіляко брати участь у шкільному та особистому житті дитини. Підтримує тісний зв`язок з вчителями, класним керівником з питань навчання, поведінки, розвитку дитини. Хвилюється за його навчання та виховання. Допомагає хлопчику морально та фізично (а.с.21).

Відповідно до висновку органу опіки та піклування Брусницької сільської ради Вижницького району Чернівецької області, який затверджено рішенням виконавчого комітету Брусницької сільської ради Вижницького району Чернівецької області №312-14/25 від 18.12.2025 року, орган опіки та піклування вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відносно малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.22-25).

Згідно письмових пояснень ОСОБА_21 вбачається, що вона проживає по сусідству з ОСОБА_1 . Зазначає, що ОСОБА_2 з 2019 року до сина ОСОБА_7 не навідується, не займається його вихованням, не бере участі в його особистому житті. Всі обов`язки по вихованню сина лежать на матері ОСОБА_1 та вітчимі ОСОБА_22 (а.с.28-31).

У відповідності до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст.18 Конвенції про права дитини, батьки, або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

За положеннями частин першої - четвертої статті 150 СК України, батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.

Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Як зазначено у п. п. 15, 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 р. № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують та ін.) що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загально визнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Згідно з частиною першою статті 1 Закону України «Про охорону дитинства» забезпечення найкращих інтересів дитини це дії та рішення, що спрямовані на задоволення індивідуальних потреб дитини відповідно до її віку, статі, стану здоров`я, особливостей розвитку, життєвого досвіду, родинної, культурної та етнічної належності та враховують думку дитини, якщо вона досягла такого віку і рівня розвитку, що може її висловити.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина перша статті 12 Закону України «Про охорону дитинства»).

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про охорону дитинства» діти та батьки не повинні розлучатися всупереч їх волі, за винятком випадків, коли таке розлучення необхідне в інтересах дитини і цього вимагає рішення суду.

Відповідно до ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

При вирішенні питання щодо позбавлення батьківських прав необхідно впевнитися не лише в невиконанні батьками обов`язків по вихованню, а також встановити, що вони ухиляються від їх виконання свідомо, тобто, що вони систематично, незважаючи на всі заходи попередження та впливу, продовжують не виконувати свої батьківські обов`язки.

Позбавлення батьківських прав відноситься до крайньої міри відповідальності, а це означає, що застосовується ця міра судом тоді, коли всі інші засоби впливу виявилися безрезультатними.

Позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав і інтересів дитини, направлений на позитивний результат у долі неповнолітньої дитини.

Позбавлення батьківських прав допускається тоді, коли змінити ставлення батьків до виховання дитини неможливо (ухвала ВССУ від 01.11.2017 у справі № 211/559/16-ц).

В рішенні Європейського суду з прав людини від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України» зазначено, що вирішуючи справи про позбавлення батьківських прав, суд зобов`язаний дотримуватися вимог ст. 8 Конвенції про захист прав та основоположних свобод у частині права заявників на повагу до сімейного життя, зокрема судове рішення має бути побудоване на з`ясованих обставинах: чи були мотиви для позбавлення батьківських прав доречними і достатніми, чи здатне рішення про позбавлення батьківських прав забезпечити належний захист дитини, чи було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини, чи ґрунтується висновок органу опіки на достатній доказовій базі, чи мали батьки достатні можливості брати участь у вирішенні такого питання.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 жовтня 2019 року у справі № 461/7387/16-ц (провадження № 61-29266св18) вказано, що звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав має передувати виважена та ґрунтована підготовка, збір необхідної доказової бази, адже більшість чинників, які є підставою для прийняття позитивних рішень у вказаних категоріях справи, мають оцінювальний характер, залежать від конкретних обставин справи та особистості учасників цих правовідносин. За положенням частини шостої статі 19 СК України, суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування (про доцільність чи недоцільність позбавлення батьківських прав), якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини. Висновок виконавчого комітету має рекомендаційний характер. Судам слід мати на увазі, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, вирішення сімейних питань, на який вони йдуть лише у виняткових випадках, і головне - за наявності достатніх та переконливих доказів, що характеризують особливості батька й матері як особи, що становить реальну загрозу для дитини, її здоров`я та психічного розвитку.

У частині першій статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав та свобод людини та практику ЄСПЛ як джерело права.

Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

У частині першій статті 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і потрібно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

ЄСПЛ у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року (заява № 31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (параграфи 57, 58).

У рішенні від 16 липня 2015 року справі «Мамчур проти України» (заява № 10383/09) ЄСПЛ зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.

У рішенні ЄСПЛ від 07 грудня 2006 року у справі «Хант проти України» Суд наголосив, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

Виходячи із наведеного та враховуючи, що відповідач ОСОБА_2 внаслідок свідомої поведінки та нехтування покладених на нього, як батька, обов`язків, протягом тривалого часу (з 2018 року) ухиляється від їх виконання, суд приходить до переконання, що позовні вимоги підставні, а відтак слід позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , його батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що відповідатиме якнайкращим інтересам дитини та буде належним способом захисту прав і інтересів дитини, направленим на позитивний результат у долі неповнолітнього ОСОБА_3 .

Керуючись ст.ст. 12,13, 258, 259, 263- 265, 268, 273, 280 ЦПК України, ст.ст. 164-166 СК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», суд,-

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Судове рішення не проголошувалося в силу ч. 4 ст. 268 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Кіцманського

районного суду: Л.О.Масюк