Рішення № 135935657, 12.01.2026, Люботинський міський суд Харківської області

Справа № 630/1373/25

Провадження № 2/630/50/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2026 року м. Люботин

Люботинський міський суд Харківської області у складі:

головуючого судді Малихіна О.О.,

за участю секретаря Нерубацької А.О.,

представника позивача (дистанційно) Поповича С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Люботин Харківської області в порядку спрощеного провадження з викликом сторін цивільну справу № 630/1373/25 (провадження № 2/630/50/26) за позовною заявою, поданою Ляром Дмитром Юрійовичем представником АТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № б/н від 23 серпня 2023 року у розмірі 52934,66 грн, яка складається з заборгованості за тілом кредиту в розмірі 42030,01 грн; заборгованості за простроченими відсотками в розмірі 10904,65 грн., та судові витрати у розмірі 2422,40 грн.,

встановив:

В обґрунтування позову представник позивача Ляр Д.Ю. вказав, що відповідач ОСОБА_1 23 серпня 2023 року підписав Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, тим самим уклавши кредитний договір без номеру з АТ КБ «ПРИВАТБАНК», за яким відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту до 200000,00 грн на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом за процентною ставкою 40,8% на рік. На підставі укладеного договору ОСОБА_1 отримав кредитну карту типу «Універсальна GOLD». Відповідач користувався кредитними коштами, повертав використану суму кредитного ліміту та сплачував відсотки за користування кредитом. Але відповідач припинив надавати грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом та відсотками, що призвело до виникнення заборгованості за кредитним договором. Крім того, відповідач ОСОБА_1 23 грудня 2024 року підписав Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг та Додаткову угоду № SAMDNWFC00059071297_01 до Кредитного договору від 23 грудня 2024 року. Цією додатковою угодою були внесені зміни до Кредитного договору від 23 грудня 2024 року, які передбачають інший тим кредиту не відновлювальна кредитна лінія, строк кредитування 12 місяців з пролонгацією, процентна ставка 12,0% на рік. Сторони також узгодили, що в разі порушення ОСОБА_1 зобов`язань з погашення заборгованості по кредиту протягом 180 днів з моменту виникнення таких порушень, то терміном повернення кредиту встановлюється 180-й день з моменту порушення зобов`язань за Кредитним договором. Однак, ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором не виконував належним чином, внаслідок чого станом на 22 вересня 2025 року виникла заборгованість за договором в загальному розмірі 52934,66 грн, яка складається з заборгованості за кредитом в сумі 42030,01 грн та заборгованості за простроченими відсотками в сумі 10904,65 грн., яку позивач вимагає від відповідача повернути в повному обсязі. Саме тому позивач був змушений звернутися з вказаним позовом до суду.

Ухвалою від 24 жовтня 2025 року провадження в справі було відкрито та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Відповідно до ч. 8 ст. 279 ЦПК України суд при розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а також заслуховує усні пояснення сторін та показання свідків.

Копію ухвали про відкриття провадження в справі було направлено відповідачу ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку за адресою місця проживання, зареєстрованого у встановленому законом порядку. Поштовий конверт на ім`я ОСОБА_1 повернуто без вручення з відміткою від 10 листопада 2025 року про відсутність особи за адресою місця проживання. Виходячи зі змісту ч. 8 ст. 128, ч. 4 ст. 130 ЦПК України, суд вважає, що відповідачу у належний спосіб були вручені вказані вище документи. Протягом встановленого судом строку відповідачем відзив не поданий.

Процесуальних заяв по суті справи сторонами чи їх представниками не подано.

Представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні заявлений позов підтримав та просив його задовольнити. Виступаючи з промовою представник ОСОБА_2 пояснив, що відповідач ОСОБА_1 підписав Паспорт споживчого кредиту, Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, і у такий спосіб уклав з АТ КБ «ПРИВАТБАНК» кредитний договір від 23 серпня 2023 року. За цим кредитним договором відповідач отримав кредитні кошти, користувався ними, та зобов`язаний був сплачувати відсотки за користування кредитом за ставкою 40,8% річних. Але ОСОБА_1 не сплачував грошові кошти на погашення кредиту, що призвело до виникнення заборгованості в загальній сумі 52934,66 грн. 23 грудня 2024 року Банком була проведена актуалізація особистих даним позичальника ОСОБА_1 у формі складання та підписання Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг. Також відповідачу була запропонована реструктуризація кредитної заборгованості, і для цього була укладена додаткова угода до кредитного договору, в якій була визначена фіксована сума кредитного заборгованості, яка підлягала погашенню протягом одного року, та зменшена відсоткова ставка за користування кредитом до 12% річних. Але ОСОБА_1 вніс лише один платіж на погашення кредитної заборгованості, після чого взагалі не погашав свій кредит.

В судове засідання відповідач ОСОБА_1 викликався шляхом надсилання засобами поштового зв`язку судової повістки за адресою його місця фактичного проживання, зареєстрованого у встановленому законом порядку. Поштовий конверт з судовою повісткою на ім`я ОСОБА_1 повернуто без вручення з відміткою про відсутність особи за адресою місця проживання. Виходячи зі змісту ч. 8 ст. 128, ч. 4 ст. 130 ЦПК України, суд вважає, що відповідачу у належний спосіб була вручена судова повістка. Але відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, причини його неявки суду невідомі, відзив на позов ним не поданий. Суд, зі згоди представника позивача, розглядає справу за відсутністю відповідача в заочному судовому засіданні та на підставі наявних в ній матеріалів.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, встановив наступне.

Відповідачем ОСОБА_1 23 серпня 2023 року було подано до АТ КБ «ПРИВАТБАНК» Заяву про приєднання до Умов і правил надання банківських послуг в електронній формі.

В п. 8 Заяви про приєднання до Умов і правил надання банківських послуг від 23 серпня 2023 року вказано, що підписанням цієї Заяви на підставі ст. 634 ЦК України Клієнт приєднується до Умов і правил надання банківських послуг АТ КБ «ПРИВАТБАНК», що розміщені в мережі Інтернет за адресою: https://privatbank.ua/terms, в редакції, чинній на лату підписання цієї Заяви, які разом становлять змішаний договір: Договір банківського рахунку, споживчого кредиту та обслуговування платіжного інструменту та Генеральний кредитний договір в частині надання споживчих кредитів «Кредитна картка», «Оплата частинами», «Миттєва розстрочка» (далі Договір), приймає всі права та обов`язки, встановлені в цьому Договорі та зобов`язується їх належним чином виконувати.

Згідно з умовами Договору від 23 серпня 2023 року ОСОБА_1 були надані кредитні кошти у виді відновлювальної кредитної лінії на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом за ставкою 40,8% річних на суму залишку заборгованості за кредитом.

Згідно з п. 9.4. Договору ОСОБА_1 зобов`язався повертати кредит шляхом внесення грошових коштів на відповідний балансовий рахунок Банку в сумі процентів, які підлягають сплаті на 1-е число календарного місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено витрати за рахунок кредиту, та в розмірі мінімального обов`язкового платежу це 5% від заборгованості щомісячно, або 10% від заборгованості щомісячно у разі прострочки, починаючи з другого місяця прострочення.

У відповідності до ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином і в установлені строки відповідно до умов договору. Згідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором, зокрема, сплата неустойки (штрафу), яка є грошовою сумою, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов`язання.

Статтею 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Крім того ч. 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що у разі якщо за договором позичальник зобов`язувався повернути позику частинами, то вразі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів.

Згідно ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до ст.ст. 625, 1048, 1054 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання, і за кредитним договором зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.ст. 626 ч.1, 627, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. При цьому сторони є вільними в укладені договору, виборі контрагента та визначенні умов договору. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Прийняті на себе зобов`язання по Договору від 23 серпня 2023 року ОСОБА_1 належним чином не виконував, про що свідчать відомості, викладені у розрахунку заборгованості станом на 22 вересня 2025 року та у виписці по рахунку за Договором без номеру, укладеному з ОСОБА_1 , сформованій станом на 22 вересня 2025 року щодо здійснених банківських операцій. З цих документів вбачається, що ОСОБА_1 активно користувався кредитними коштами в споживчих цілях, і за перший календарний місяць, з 23 серпня 2023 року по 20 вересня 2023 року ним було використано 49984,09 грн кредитної лінії; та на погашення кредитної заборгованості він вносив платежі з жовтня 2023 року по липень 2024 року, після чого припинив повертати кредитні кошти. Наступний платіж в розмірі 1000,00 грн був здійснений ОСОБА_1 лише 18 грудня 2024 року, але цей платіж був меншим за мінімальний платіж, визначений умовами Договору.

До позовної заяви позивачем додано ще один документ - Заяву про приєднання до Умов і правил надання банківських послуг в електронній формі № 241223B1DI582839UCJAMAIN від 23 грудня 2024 року, підписаний відповідачем ОСОБА_1 23 грудня 2024 року та поданий до АТ КБ «ПРИВАТБАНК» в електронній формі.

В п. 8 Заяви про приєднання до Умов і правил надання банківських послуг № 241223B1DI582839UCJAMAIN від 23 грудня 2024 року вказано, що підписанням цієї Заяви на підставі ст. 634 ЦК України Клієнт приєднується до Умов і правил надання банківських послуг АТ КБ «ПРИВАТБАНК», що розміщені в мережі Інтернет за адресою: https://privatbank.ua/terms, в редакції, чинній на лату підписання цієї Заяви, які разом становлять змішаний договір: Договір банківського рахунку, споживчого кредиту та обслуговування платіжного інструменту та Генеральний кредитний договір в частині надання споживчих кредитів «Кредитна картка», «Оплата частинами», «Миттєва розстрочка» (далі Договір), приймає всі права та обов`язки, встановлені в цьому Договорі та зобов`язується їх належним чином виконувати.

Згідно з умовами Договору від 23 грудня 2024 року ОСОБА_1 були надані кредитні кошти у виді відновлювальної кредитної лінії на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом за ставкою 40,8% річних на суму залишку заборгованості за кредитом.

Згідно з п. 9.4. Договору від 23 грудня 2024 року ОСОБА_1 зобов`язався повертати кредит шляхом внесення грошових коштів на відповідний балансовий рахунок Банку в розмірі мінімального обов`язкового платежу та у визначені строки погашати заборгованість: по процентах за користування кредитом - починаючи з 1-го числа місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено витрати за рахунок кредиту, наданого Банком; для мінімального обов`язкового платежу не пізніше останнього календарного дня місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено витрати за рахунок кредиту, наданого Банком. Розмір мінімального обов`язкового платежу визначений у 5% від заборгованості щомісячно, або 10% від заборгованості щомісячно у разі прострочки, починаючи з другого місяця прострочення.

Крім того, до позовної заяви позивачем додано ще один документ Додаткова угода № SAMDNWFC00059071297_01 до Кредитного договору від 23 грудня 2024 року (Заява про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг), підписана відповідачем ОСОБА_1 23 грудня 2024 року та поданий до АТ КБ «ПРИВАТБАНК» в електронній формі. В тексті Додаткової угоди від 23 грудня 2024 року вказано, що сторони узгодили змінити умови Кредитного договору шляхом внесення в Заяву про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг наступних змін: Тип кредиту не відновлювана кредитна лінія; Строк кредитування 12 місяців з пролонгацією; Процентна ставка 12% річних; Порядок повернення кредиту розмір мінімального обов`язкового платежу 1% від суми заборгованості за Договором на момент підписання Додаткової угоди, щомісячно протягом шести календарних місяців, і 3% від уми заборгованості за Договором на момент підписання Додаткової угоди, щомісячно, починаючи з сьомого календарного місяця.

Окремо в п. 3 Додаткової угоди від 23 грудня 2024 року вказано, що сторони узгодили, що на дату підписання цієї угоди заборгованість за Договором становить 50746,77 грн, з якої основна сума боруг за кредитом 42030,01 грн, нараховані, але не сплачені проценти за користування кредитом 8716,76 грн.

Всі інші умови Договору, що не суперечать умовам цієї Додаткової угоди, залишаються незмінними.

Представник позивача Попович С.І., виступаючи з промовою в судовому засіданні, стверджував, що Договір без номеру від 23 серпня 2023 року, укладений між АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_1 , та Договір № 241223B1DI582839UCJAMAIN від 23 грудня 2024 року, укладений між АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_1 , являються одним і тим самим Кредитним договором, і що 23 грудня 2024 року мало місце лише проведення актуалізації даних клієнта ОСОБА_1 , а не укладення іншого, нового окремого Кредитного договору.

Але такі доводи представника позивача суд відхиляє як необґрунтовані, оскільки вони не підтверджені належними доказами та спростовуються дослідженими матеріалами справи.

Так, в п. 23 Договорі без номеру від 23 серпня 2023 року передбачений порядок внесення змін істотних умов Договору, який передбачає наступне: Банк надає Клієнту пропозиції щодо зміни істотних умов шляхом направлення повідомлень електронною поштою, у системі «Приват24», повідомлення у месенджерах не пізніше 30 календарних днів до дати такої зміни. Зміни до Договору є погодженими Клієнтом уразі неповідомлення Банку про розірвання Договору шляхом направлення заяви про закриття рахунку до дати, з якої застосовуватимуться такі зміни.

Крім цього, в преамбулі Заяви про приєднання до Умов та Правил надання послуг від 23 грудня 2024 року вказано, що ця Заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг АТ КБ «ПРИВАТБАНК» в редакції, чинній на вказану дату, разом становлять змішаний договір банківського рахунку, спрямований на відкриття рахунку з метою використання його Клієнтом для задоволення власних потреб.

Враховуючи узгоджений сторонами порядок внесення змін до Договору від 23 серпня 2023 року, суд виснує, що позивачем не надані докази того, що 23 грудня 2024 року відбулось внесення змін до вказаного договору, і що потреба у цьому виникла через зміну особистих даних клієнта ОСОБА_1 .

Актуалізація даних клієнта це обов`язок банку щодо здійснення належної перевірки клієнтів із метою забезпечення банком актуальності отриманих документів відповідно до Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» та Положення «Про здійснення банками фінансового моніторингу», яке затверджене Постановою Правління НБУ № 65 від 19 травня 2020 року «Про затвердження Положення про здійснення банками фінансового моніторингу».

Відповідно до ст. 1, 11 цього Закону забезпечення актуальності отриманих та існуючих документів, даних та інформації про клієнта, є одним з заходів належної перевірки, яку фінансова установа зобов`язані здійснювати вразі встановлення ділових відносин, виникнення сумнівів у достовірності чи повноті раніше отриманих ідентифікаційних даних клієнта. Ідентифікація та верифікація клієнта здійснюються до встановлення ділових відносин, вчинення правочинів (крім випадків, передбачених цим Законом), проведення фінансової операції, відкриття рахунка.

Згідно з п.п. 13, 18 додатку № 1 до Положення про здійснення банками фінансового моніторингу Банк зобов`язаний забезпечувати актуалізацію даних про клієнта (отриманих та існуючих документів, даних та інформації про нього):

1) не рідше одного разу на рік, якщо ризик ділових відносин з клієнтом є високим;

2) не рідше одного разу на три роки, якщо ризик ділових відносин з клієнтом є середнім;

3) не рідше одного разу на п`ять років - в інших випадках за умови відсутності підозр.

Банк може вживати заходів щодо актуалізації даних про клієнта шляхом використання дистанційних систем обслуговування, засобів електронної пошти із застосуванням КЕП/удосконаленого електронного підпису, телефонного зв`язку, кол-центру, інших дистанційних каналів зв`язку в межах технічних можливостей банку. У будь-якому разі банк документує вжиття цих заходів таким чином, щоб бути здатним продемонструвати їх належне вжиття (у тому числі зі збереженням відповідних записів, файлів).

Аналізуючи зміст наведених нормативно-правових актів, суд бере до уваги не лише підстави для проведення Банком перевірки/актуалізації даних про Клієнта, а й те, що для здійснення таких дій передбачені певні форми та способи, серед яких відсутнє посилання на оформлення результатів перевірки у формі кредитного договору чи іншого правочину.

Підсумовуючи викладене, суд оцінює Договір № 241223B1DI582839UCJAMAIN від 23 грудня 2024 року, з урахуванням Додаткової угоди № SAMDNWFC00059071297_01 до Кредитного договору від 23 грудня 2024 року, як окремий правочин і не погоджується з твердженнями представника позивача, що такий документ є результатом актуалізації даних відповідача ОСОБА_1 , як сторони Договору без номеру від 23 серпня 2023 року.

Таким чином, посилання представника позивача на зміст Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг № 241223B1DI582839UCJAMAIN від 23 грудня 2024 року, підписаної ОСОБА_1 23 грудня 2024 року, як на доказ обґрунтованості вимоги про стягнення заборгованості, яка розрахована на підставі Договору без номеру від 23 серпня 2023 року, суд визнає безпідставними.

Відповідно до принципу диспозитивності цивільного процесу, закріпленого ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Як було зазначено вище, позовна вимога АТ КБ «ПРИВАТБАНК» про стягнення заборгованості заснована саме на Договорі без номеру від 23 серпня 2023 року. На обґрунтування заявленої вимоги позивачем представлені документи розрахунок заборгованості, складений за Договором б/н від 23 грудня 2023 року, укладеним між АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_1 , та випискою за договором б/н за період з 01 серпня 2023 року по 22 вересня 2025 року, складеною щодо клієнта ОСОБА_1 .

Під час дослідження змісту вказаних документів представником позивача були надані суду пояснення про те, що в цих документах після з 23 грудня 2024 року відображені розрахунки процентів, нарахованих в якості плати за користування кредитом, виходячи з складових показників, які були визначені у Додатковій угоди від 23 грудня 2024 року. З цього суд робить висновок, що у розрахунку заборгованості фактично поєднані відомості про користування кредитними коштами та нарахування процентів за користування кредитом одночасно за двома Договорами, що виключає можливість перевірки судом обґрунтованості виникнення заборгованості з боку відповідача на підставі укладеного Договору в період з 24 грудня 2024 року.

З розрахунку заборгованості вбачається, що станом на 23 грудня 2024 року з боку ОСОБА_1 через неналежне виконання обов`язків, передбачених для нього Договором без номеру від 23 серпня 2023 року, виникла заборгованість простроченим тілом кредиту в розмірі 42030,01 грн та заборгованість за простроченими відсотками в розмірі 8052,61 грн.

В матеріалах справи відсутні та представником позивача додатково не представлені належні та допустимі докази використання відповідачем ОСОБА_1 на підставі Договору без номеру від 23 грудня 2023 року кредитних коштів в період після 23 грудня 2024 року, а також реалізації позивачем права на нараховування відсотків за користування кредитом на підставі укладеного Договору

Таким чином, враховуючи зміст позовної вимоги, суд задовольняє позов частково і стягує з відповідача на користь позивача заборгованість за простроченим тілом кредиту в розмірі 42030,01 грн та заборгованість за простроченими відсотками в розмірі 8052,61 грн.

Ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог

Тому суд стягує частково з відповідача на користь позивача понесені ним судові витрати у зв`язку зі зверненням з позовом до суду, а саме судовий збір в сумі 1501,89 грн (50082,62 : 52934,66 = 0,93; 0,93 х 2422,40 = 2252,83).

Керуючись ст.ст. 15, 16, 526, 530, 610, 611, 612, 625-627, 629, 1048, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 10-13, 81, 263, 265, 274, 279, 280, 282 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ :

Позов АТ КБ «ПРИВАТБАНК» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованість за договором без номеру від 23 серпня 2023 року в загальному розмірі 50082,62 грн, яка складається з заборгованості за тілом кредиту в розмірі 42030,01 грн та заборгованості за відсотками за користування кредитом в розмірі 8052,61 грн., та витрати по оплаті судового збору в розмірі 2252,83 грн.

В іншій частині позовних вимог в задоволенні відмовити.

Рішення може бути оскаржено позивачем до Харківського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення. Учасники справи, яким повне рішення не було вручено у день його складання мають право подати апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня вручення їм повного рішення суду.

На заочне рішення відповідачем протягом 30 днів з дня його проголошення до Люботинського міського суду Харківської області може бути подана письмова заява про його перегляд. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач - АТ КБ «ПРИВАТБАНК», код ЄДРПОУ № 14360570, адреса реєстрації: м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д;

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний № НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя О. О. Малихін

Повний текст рішення

складено 23 січня 2026 року.