Ухвала суду № 135935314, 23.04.2026, Близнюківський районний суд Харківської області

629/2198/26 , 2/612/263/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2026 року с-ще Близнюки

Близнюківський районний суд Харківської області у складі суді Масло С.П., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору та матеріали позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Лозівської міської ради Харківської області, про визнання права власності за набувальною давністю,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Лозівської міської ради Харківської області, в якій просить: 1) визнати за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ) право власності на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . за набувальною давністю; 2) визнати за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ) право власності на земельну ділянку Кадастровий номер 6320655101:02:000:0027 що розташована АДРЕСА_1 , площа земельної ділянки , гектарів - 0.2500 за набувальною давністю.

Позивачем також було заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору. В обґрунтування клопотання послався на ст. 8 Закону України «Про судовий збір» та просив врахувати, що його майновий стан не дає змоги сплатити повністю вказаний розмір судового збору, оскільки розмір судового збору перевищує 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що є значною сумою для нього.

Враховуючи те, що розгляд клопотання про звільнення від сплати судового збору не потребує повідомлення учасників справи та проведення окремого судового засідання, то відповідно до вимог ч. 13 ст. 7, ч. 2 ст. 247 ЦПК України судове засідання не проводиться та фіксування технічними засобами не здійснюється.

Дослідивши доводи клопотання, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору, виходячи з наступного.

Так, підставою для відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі та звільнення від сплати судового збору відповідно до ст. 136 ЦПК України та ст. 8 Закону України «Про судовий збір» є майновий стан позивача.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу.

Також положеннями частини 2 статті 8 Закону України "Про судовий збір" закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Отже, суд наділений повноваженнями зменшити тягар судових витрат для особи, яка до нього звертається. Водночас конструкція наведених правових норм дає підстави для висновку, що звільнення/зменшення/відстрочення судового збору, є не обов`язком суду, а саме його повноваженням як формою суддівського розсуду, який може бути реалізований за наявності певних обставин.

До того ж стосовно сплати судового збору законодавець визначив вичерпний перелік умов, за наявності яких можливе звільнення/зменшення/відстрочення сплати судового збору.

Зокрема, особа, яка звертається до суду, має право подати відповідне клопотання, в якому навести обставини щодо її майнового стану, за наявності підстав, з якими закон пов`язує можливість реалізації судом повноважень звільнити/зменшити/відстрочити сплату судового збору. Такі обставини мають бути підтверджені належними, допустимими, достатніми та достовірними доказами.

Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Доказами рівня майнового стану можуть бути документи, які підтверджують скрутний майновий стан особи, що, відповідно, унеможливлює сплату нею судового збору. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини можуть бути підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

Дослідивши надані позивачем докази скрутного майнового стану, суд дійшов висновку, що відсутні підстави для звільнення від сплати судового збору, оскільки наданих позивачем доказів недостатньо для висновку щодо наявності випадків, встановлених частинами 1 та 2 статті 8 Закону України "Про судовий збір".

Закон України "Про судовий збір" не містить вичерпного й чітко визначеного переліку документів, які можливо вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку Суд установлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням. Водночас за змістом пункту 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" документи про майновий стан мають містить інформацію, на підставі якої суд може встановити відсоткове співвідношення розміру судового збору до річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (пункт 44 рішення Європейського суду з прав людини від 25 липня 2005 року у справі "Княт проти Польщі" ("Kniat v. Poland"), заява № 71731/01; пункти 63- 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26 липня 2005 року у справі "Єдамскі та Єдамска проти Польщі" ("Jedamski and Jedamska v. Poland"), заява № 73547/01).

При розгляді справ ЄСПЛ встановлює, чи був, з однієї сторони, дотриманий баланс між інтересом держави у стягненні судового збору за розгляд справи, та з іншої - правом заявника на доступ до правосуддя, зокрема, правом представити свою позицію по суті та захистити інтереси в суді; для того, щоб гарантувати такий справедливий баланс, та, власне, зберегти безперебійне функціонування судової системи, суди мають можливість звільнити від судового збору тих заявників, які можуть довести свою погану фінансову ситуацію ("Шишков проти Росії", № 26746/05, п. 111). Крім того, на переконання ЄСПЛ, при оцінюванні розміру судового збору слід обов`язково враховувати питання фінансової спроможності заявника його сплатити, а також обставини конкретної справи та стадію провадження (Kreuz v. Poland, № 28249/95, п. 60); підставою для рішення суду про звільнення від сплати судового збору може бути майновий (фінансовий) стан особи ("FC Mretebi v. Georgia", № 38736/04, п. 47).

З наведеного слідує, що саме на заявника покладається обов`язок щодо доведення фактів відповідно до його прохання про відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати; обов`язок сплатити судові збори, встановлені відповідно до закону, має законну мету, а тому, за загальним правилом, не визнається судом непропорційним чи накладеним свавільно; застосовані згідно із законом процесуальні обмеження у формі обов`язку сплатити судовий збір, за загальним правилом, не зменшують для заявника можливості доступу до суду та не ускладнюють йому цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права.

Суд наголошує, що Законом України "Про судовий збір" чітко визначено підставу для звільнення/відстрочення від сплати судового збору, зокрема, доведення заявником обставин, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік. Для звільнення від сплати судового збору позивач повинен довести існування фінансових труднощів та такого майнового стану, що надає підстави вважати за можливе звільнити таку особу від сплати судового збору.

Суд звертає увагу, що на підтвердження скрутного матеріального становища позивачем разом з позовною заявою до суду надано лише довідки з Пенсійного фонду України, відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків за 2025 рік.

Проте вказані довідки не є достатнім доказом підтвердження скрутного майнового стану позивача, оскільки не містить відомостей про майновий стан заявника, який може мати інші джерела доходу (вклади, нерухоме та рухоме майно, компенсації, тощо).

Доказів, що вказана виплата за 2025 рік є єдиним доходом, а також інших доказів щодо тяжкого майнового стану, заявником не надано.

Отже, в задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору слід відмовити.

Оскільки судом було відмовлено у задоволенні клопотання позивача про звільнення/відстрочення сплати судового збору, то позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог ст. 177 ЦПК України.

Згідно частини 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.

З позовної заяви вбачається, що вона містить вимогу майнового характеру у розмірі 760 000 грн.

Позивачем не надано документи, що підтверджують сплату судового збору за цією вимогою, тобто позивачем не сплачено судовий збір за майнову вимогу.

Згідно п.п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою підприємцем ставка судового збору складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З урахуванням ціни позову у розмірі 760 000,00 грн. судовий збір за цим позовом складає 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 7 600,00 грн.

Отже, позивачеві необхідно сплатити 7 600,00 грн., надавши до суду на усунення недоліків поданого позову оригінал квитанції про сплату судового збору на зазначену суму.

Відповідно до ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

При таких обставинах позовну заяву слід залишити без руху, про що повідомити позивача і надати йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення ухвали.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 7, 136, 177, 185, 247 ЦПК України, ст. 3, 5, 8 Закону України «Про судовий збір», суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Лозівської міської ради Харківської області, про визнання права власності за набувальною давністю - залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви протягом строку, який не може перевищувати п`ять днів з дня вручення ухвали.

У разі якщо відповідно до ухвали суду у встановлений строк вимоги ухвали суду будуть виконані, позовна заява буде вважатися поданою в день первісного її подання, а інакше заява буде вважатися неподаною і повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Повний текст ухвали складений та підписаний 23.04.2026.

Суддя С.П. Масло