Ухвала суду № 135934662, 23.04.2026, Царичанський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 196/417/26

№ провадження 1-кп/196/42/2026

УХВАЛА

23 квітня 2026 року с-ще Царичанка

Царичанський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_3 (у режимі відеоконференції),

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду с-ща Царичанка у режимі відеоконференції матеріали кримінального провадження № 62025170030028647 від 26 грудня 2025 року відносно ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 407, ч.1 ст.296 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

23 березня 2026 року до Царичанського районного суду Дніпропетровської області надійшов затверджений обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 407, ч.1 ст.296 КК України.

Ухвалою судді Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 23 березня 2026 року по вказаному провадженню було призначено підготовче судове засідання.

У підготовчому судовому засіданні учасники судового провадження проти призначення справи до судового розгляду не заперечували.

Від потерпілих ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 до суду надійшли заяви про проведення підготовчого судового засідання у їх відсутність.

Крім того, від потерпілої ОСОБА_6 надійшов цивільний позов про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином; від потерпілих ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 надійшли цивільні позови про стягнення матеріальної шкоди, завданої злочином, які вони просили приєднати до матеріалів кримінального провадження та розглянути їх одночасно.

Прокурор ОСОБА_3 у підготовчому судовому засіданні (у режимі відеоконференції) також просив прийняти цивільні позови потерпілих до розгляду.

Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 не заперечували проти прийняття цивільних позовів до матеріалів кримінального провадження.

Заслухавши прокурора, думку обвинуваченого та його захисника, вивчивши обвинувальний акт, суд вважає, що кримінальне провадження підлягає призначенню до судового розгляду з таких підстав.

Угод про визнання винуватості у порядку ст.ст. 468-475 КПК України до суду не надійшло. Підстав для закриття кримінального провадження не вбачається. Обвинувальний акт складено у відповідності до вимог кримінально-процесуального законодавства, при його затвердженні прокурором дотримані вимоги закону. Підстав для направлення обвинувального акту для визначення підсудності не встановлено. Дане кримінальне провадження підсудне Царичанському районному суду Дніпропетровської області.

Цивільні позови потерпілих слід прийняти до розгляду.

Таким чином, в наявності достатні підстави для призначення даного кримінального провадження до судового розгляду.

Також у підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання прокурора ОСОБА_11 про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 на 60 днів, оскільки ризики, які існували на момент обрання до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, передбачені п.п.1, 3 та 5 ч.1 ст. 177 КПК України, не зменшилися, перебуваючи на більш м`якому запобіжному заході обвинувачений може переховуватися від суду, щоб уникнути відповідальності за вчинені кримінальні правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Обвинувачений ОСОБА_4 просив застосувати до нього запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Захисник ОСОБА_5 покладався на розсуд суду.

Заслухавши прокурора, думку обвинуваченого, його захисника, суд доходить таких висновків.

На стадії досудового розслідування по даному кримінальному провадженню на підставі ухвали слідчого судді Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 26 лютого2026 року ОСОБА_4 було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на шістдесят днів, а саме до 26 квітня 2026 року.

Запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування та до початку підготовчого судового засідання - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора (частина четверта статті 176 КПК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

При обранні запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 слідчим суддею було встановлено наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3 та 5 ч. 1 ст.177 КПК України, а саме: можливість переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення та продовжити вчиняти дане кримінальне правопорушення.

У суду є достатні підстави вважати, що ОСОБА_4 може не дотриматися покладених на нього процесуальних обов`язків, передбачених ст. 42 КПК України, є ризики, передбачені п.п.1, 3 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Так, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів та за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років, що само по собі може стимулювати обвинуваченого до переховування від суду. Має слабкі соціальні зв`язки, не має постійного місця роботи та офіційного джерела існування, не одружений, знає свідків в обличчя та їх дані, не має зареєстрованого місця проживання.

Вищевказані обставини свідчать про наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Згідно ч.8 ст.183 КПК України, під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, т.б. тримання під вартою.

Слід врахувати також практику Європейського суду з прав людини. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Суд враховує, що дані обставини, які стали підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 не припинили існувати; обставин, що свідчать про неможливість утримання його під вартою не встановлено.

По даній справі судовий розгляд не розпочато, не допитані свідки, не досліджені інші докази. На стадії підготовчого провадження судом не досліджуються докази та не встановлюється винуватість чи не винуватість особи у вчиненні злочину.

З моменту постановлення ухвали про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по цей час не змінились будь-які обставини та не зменшилися ризики того, що обвинувачений ОСОБА_4 не буде переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні та не вчинить інше кримінальне правопорушення чи не продовжить дане кримінальне правопорушення.

На даній стадії процесу відсутні підстави для скасування чи зміни обвинуваченому запобіжного заходу - тримання під вартою.

Застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 дасть можливість уникнути настання перелічених вище ризиків та забезпечить виконання обвинуваченим покладених процесуальних обов`язків.

Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді домашнього арешту.

Враховуючи, що двохмісячний строк тримання під вартою обвинуваченого спливає, судовий розгляд по справі не розпочато і відсутні підстави для скасування на даній стадії процесу обвинуваченому запобіжного заходу, то суд з урахуванням вищевикладених обставин вважає за необхідне продовжити обвинуваченому строк тримання під вартою на 60 днів, тобто по 21 червня 2026 року включно.

Керуючись ст.ст. 22, 23 ЦК України, ст.ст. 176-177, 314-316 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ :

Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 407, ч.1 ст.296 КК України, прийняти до провадження Царичанського районного суду Дніпропетровської області та призначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду с-ща Царичанка на 06 травня 2026 року на 13 годину 15 хвилин.

Розгляд кримінального провадження здійснювати суддею одноособово.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином, та цивільні позови потерпілих ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином - прийняти до розгляду.

У судове засідання викликати учасників судового провадження.

Клопотання прокурора ОСОБА_11 задовольнити.

Продовжити строк застосування запобіжного заходу обвинувачуваному за ч.5 ст. 407, ч.1 ст.296 КК України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с.Могилів Царичанського району Дніпропетровської області, - у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто по 21 червня 2026 року включно.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали направити до Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань №4» для виконання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду в частині продовження строку застосування запобіжного заходу може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Царичанський районний суд Дніпропетровської області протягом п`яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим з моменту вручення йому копії ухвали і в той же строк.

Суддя ОСОБА_1