Рішення № 135933564, 22.04.2026, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 квітня 2026 року м. Чернігів Справа № 620/283/26

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді - Бородавкіної С.В.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТО-АНГЕЛ ЛТД" до Чернігівської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АВТО-АНГЕЛ ЛТД" (далі ТОВ "АВТО-АНГЕЛ ЛТД", позивач) 04.01.2026 через підсистему «Електронний Суд» звернулось до суду з адміністративним позовом до Чернігівської митниці (далі Митниця, відповідач), у якому просить визнати протиправними та скасувати:

- визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів UA102000/2025/000020/2 від 10.07.2025 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску (пропуску) товарів UA102020/2025/000054 від 10.07.2025 року.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що всупереч наявності всього переліку документів на підтвердження вартості задекларованого товару йому було відмовлено у прийнятті митної декларації та винесено рішення про коригування митної вартості.

Ухвалою судді від 03.02.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Також установлено відповідачу строк для подання відзиву на позов.

Ухвалою суду від 20.02.2026 у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін відмовлено.

Ухвалою суду від 30.03.2026 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу 5-денний термін з дня вручення копії ухвали суду для усунення недоліків.

Ухвалою суду від 22.04.2026 поновлено провадження у справі.

У встановлений судом строк від відповідача надійшов відзив на позов, у якому зазначено, що за результатами проведеного аналізу документів, поданих разом з митною декларацією №25UA102020003843U3, було встановлено, що до митного оформлення було надано платіжну інструкцію в іноземній валюті від 07.07.2025 №62 щодо сплати коштів за товар. Однак в даному документі відсутні відмітки банку в таких полях, як «Обов`язкові реквізити для НБУ», «Відділ клієнтських рахунків», «Відділ експортно-імпортного контролю», «Сектор переказів» «Казначейство» та інші, які свідчили б про зарахування коштів на рахунок отримувача, крім того вищезазначений документ не містить підпис(и) (власноручний(і)/електронний(і)) відповідальної(их) особи (іб) платника, яка(і) відповідно до законодавства України має (ють) право розпоряджатися рахунком. Відповідно до умов контракту від 01.10.2023 №01/10 поставка товарів здійснюється на умовах CPT м. Чернігів (Україна). Термін CPT «Carriage Paid To» (… named place of destination), або «Фрахт/ перевезення оплачені до» (… назва місця призначення), означає, що продавець доставить товар названому ним перевізнику. Крім цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати, пов`язані з перевезенням товару до названого пункту призначення. Таким чином, контрактна ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів і вартості доставки до місця призначення. Але жодним пунктом контракту від 01.10.2023 № 01/10 не визначено чи включає в себе ціна товарів витрати з транспортування до місця призначення. А тому у митного органу відсутня можливість перевірити декларування цих складових митної вартості в повному обсязі. Також відповідно до умов контракту від 01.10.2023 № 01/10, фактичне завантаження і відправка товару проводиться за адресою Interlakenstrasse 68, 3705 Faulensee, Schweiz. Але згідно з графою 4 CMR від 03.07.2025 року завантаження товару здійснювалося в іншому місці, відмінному від того, яке вказано в контракті. Крім того, в CMR відсутні умови поставки та не зазначено жодного документу (інвойс, контракт тощо), відповідно до якого відбувається перевезення товару. Вказане ставить під сумнів той факт, що саме продавець поніс витрати з перевезення вантажу зі Швейцарії до України. В той же час, згідно з наданим до митного оформлення свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу від 31.10.2019 № 683.389.158 попереднім власником автомобіля є Schweizer Andreas. Документи (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу), які підтверджували б право власності ANGEL TRADE GROUP GMBH на цей товар, до митного оформлення не надавалися. Разом з тим, оцінюваний автомобіль було придбано за 7 545,90 CHF, що більше вартості продажу цього автомобіля згідно з рахунком від 03.07.2025 № 2763/7/25. Позивач зазначає, що ANGEL TRADE GROUP GMBH, придбавши транспортний засіб за 7545,90 CHF разом з ПДВ, отримав податковий кредит на суму ПДВ - 565,40 CHF. Таким чином, реальні витрати на придбання становили 6980,50 CHF. Однак відповідно рахунку CARAUKTION від 04.02.2025 №323639 загальна сума до оплати становить 7545,90 CHF, саме ця сума сплачена покупцем, при цьому жодних доказів того, що продавець отримав податковий кредит на суму ПДВ - 565,40 CHF ні до митниці, ні до суду позивачем не надано. Додатково зазначено, що в копії митної декларації країни відправлення від 03.07.2025 № 25CH07EXSQM9ZAV6N2 відсутня інформація щодо документів, відповідно до яких здійснюється поставка автомобіля, а саме: не зазначено номер і дату рахунка-фактури та/або контракту.

Від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій стосовно тверджень відповідача про те, що платіжна інструкція від 07.07.2025 № 62 не підтверджує факт зарахування коштів, зазначено, що дана платіжна інструкція оформлена в електронній формі з використанням системи інтернет-банкінгу АТ ОТП БАНК. Інструкція була підписана електронним підписом платника, і файл з підписом знаходиться в системі банку. Для цілей митного оформлення, позивачем сформована копія платіжної інструкції, яка була надана відповідачу. Копія платіжної інструкції містить штамп і підпис представника банку, це засвідчує, що копія є дійсною і дані відповідають оригіналу. Відсутність підпису платника на засвідченій банком копії є особливістю системи інтернет-банкінгу АТ ОТП БАНК і не впливає на дійсність документу. Окрім цього, разом з платіжною інструкцією надавалась копія електронного повідомлення платіжної системи SWIFT, яка містить унікальний номер UETR (65ea2da1-a3da-47cd-9566-1f9b49729846). Цей код надає можливість перевірити на сайті системи SWIFT дійсність проведення платежу.

Представник відповідача подав заперечення на відповідь на відзив, у яких свою правову позицію підтримав, у задоволенні позову просив відмовити.

Розглянувши подані документи і матеріали, суд встановив такі обставини.

ТОВ "АВТО-АНГЕЛ ЛТД" є юридичною особою, зареєстрованою у встановленому чинним законодавством порядку.

01.10.2023 між ANGEL TRADE GROUP GMBH (Швейцарія) (продавець) та ТОВ "АВТО-АНГЕЛ ЛТД" (Україна) (покупець) укладено контракт №01/10 (а.с. 9 зворот-10).

Відповідно до пункту 1.1 предметом даного контракту є транспортні засоби (що були у користуванні).

Поставка товару здійснюється зі Швейцарії на умовах CPT-UA Чернігів.

Згідно із рахунком (експортним) № 2763/7/25 від 03.07.2025 до контракту вартість легкового автомобіля Renault Scenic, номер кузова НОМЕР_1 , рік випуску 2019, об`єм двигуна 1750 куб.см. становила 7500 CHF (швейцарських франків) (а.с.96)

09.07.2025 ТОВ "АВТО-АНГЕЛ ЛТД" до митного оформлення було подано митну декларацію №25UA102020003843U3 та заявлено наступний товар: «за кодом згідно з УКТЗЕД 8703329030 «Легковий автомобіль, марка «RENAULT», модель «SCENIC», бувший у використанні, календарний рік виготовлення - 2019, модельний рік виготовлення - 2019, номер кузова - НОМЕР_1 , тип двигуна - дизельний, робочий об`єм циліндрів двигуна - 1 750 см3 (88 кВт); тип кузова - універсал. Торговельна марка - «RENAULT». Виробник: «Renault Group», країна виробництва Франція, FR».Поставка цього товару здійснювалася зі Швейцарії на умовах CPT - UA Чернігів в рамках зовнішньоекономічного контракту від 01.10.2023 № 01/10, укладеного з ANGEL TRADE GROUP GMBH (Швейцарія) Митна вартість Товару становила 7500 CHF (швейцарських франків) (а.с.18).

Разом з декларацією були подані: 1. Рахунок-фактура № 2763/7/25 від 03.07.2025 року; 2. Автотранспортна накладна (CMR) б/н від 03.07.2025 року; 3. Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 31.10.2019 року; 4. Контракт №01/10 від 01.10.2023 року.

Відповідач, вважаючи, що відсутні усі складові митної вартості в поданих документах, керуючись ч.3 ст.53 МКУ, запропонував надати додаткові документи.

Листом від 09.07.2025 прямий митний представник додатково подав до митниці: копію митної декларації країни відправлення від 03.07.2025 № 25CH07EXSQM9ZAV6N2; платіжну інструкцію в іноземній валюті від 07.07.2025 № 62 про оплату коштів за товари; копію рахунку CARAUKTION від 04.02.2025 № 323639 (а.с.13 зворот, 94).

10.07.2025 Чернігівською митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості №UA102000/2025/000020/2 (а.с.14-15) У графі 33 вказаного рішення зазначено причини здійснення коригування митної вартості, а саме:

1. Відповідно до п. 5 «Умови платежів» контракту від 01.10.2023 №01/10 покупець здійснює оплату за товар як на умовах відстрочення платежу, так і на умовах передоплати. До митного оформлення було надано платіжну інструкцію в іноземній валюті від 07.07.2025 №62 щодо сплати коштів за товар. В цьому документі відсутні відмітки банку в таких полях, як «Обов`язкові реквізити для НБУ», «Відділ клієнтських рахунків», «Відділ експортно-імпортного контролю», «Сектор переказів» «Казначейство» та інші, які свідчили б про зарахування коштів на рахунок отримувача. До того ж платіжну інструкцію в іноземній валюті від 07.07.2025 №62 оформлено без дотримання вимог Положення про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 №216 (зі змінами), а саме: вищезазначений документ не містить підпис(и) (власноручний(і)/електронний(і)) відповідальної(их) особи (іб) платника, яка(і) відповідно до законодавства України має (ють) право розпоряджатися рахунком;

2. Відповідно до пп. 3.1 п. 3 «Базисні умови поставки» контракту від 01.10.2023 №01/10 поставка товарів здійснюється на умовах CPT м. Чернігів (Україна). Але жодним пунктом цього контракту не визначено чи включає в себе ціна товарів витрати з транспортування до місця призначення;

3. Відповідно до п.п. 3.3 п. 3 «Базисні умови поставки» контракту від 01.10.2023 №01/10 фактичне завантаження і відправка товару проводиться за адресою Interlakenstrasse 68, 3705 Faulensee, Schweiz. Але згідно з графою 4 CMR від 03.07.2025 року завантаження товару здійснювалося в іншому місці, відмінному від того, яке вказано в контракті. Крім того, в CMR відсутні умови поставки та не зазначено жодного документу (інвойс, контракт тощо), відповідно до якого відбувається перевезення товару;

4. Відповідно до контракту від 01.10.2023 No01/10 продаж товару здійснює фірма ANGEL TRADE GROUP GMBH. В той же час, згідно з наданим до митного оформлення свідоцтвом про реєстрацію транспортних засобів від 31.10.2019 № 683.389.158 попереднім власником автомобіля є Schweizer Andreas. Документи, які підтверджували б право власності ANGEL TRADE GROUP GMBH на цей товар, до митного оформлення не надавалися;

5. Відповідно до рахунку CARAUKTION від 04.02.2025 №323639 фірмою ANGEL TRADE GROUP GMBH оцінюваний автомобіль було куплено за 7545,90 CHF, що більше вартості продажу цього автомобіля згідно з рахунком від 03.07.2025 No2763/7/25. 6. В копії митної декларації країни відправлення від 03.07.2025 №25CH07EXSQM9ZAV6N2 відсутня інформація щодо документів, відповідно до яких здійснюється поставка автомобіля, а саме: не зазначено номер і дату рахунка фактури та/або контракту.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 МКУ для підтвердження заявленого рівня митної вартості транспортного засобу декларанту було запропоновано надати додаткові документи: висновки про вартісні характеристики, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями про вартість товару; копію митної декларації країни відправлення; платіжне доручення про сплату коштів.

Митну вартість спірного товару за МД від 09.07.2025 №25UA102020003843U3 скориговано з урахуванням вимог ст. 64 МКУ за резервним методом з розрахунку 8 670 EUR, що у перерахунку на валюту контракту (за курсом валют, який діяв на день подання митної декларації № 25UA102020003843U3) становив 8 107,69 CHF, шляхом прийняття Рішення від 10.07.2025 № UA102000/2025/000020/2 відповідно до наявної у митного органу цінової інформації ЄАІС Держмитслужби.

На підставі вказаного рішення митницею відмовлено декларанту у митному оформленні (випуску) спірного товару, про що оформлена картка відмови від 10.07.2025 №UA102020/2025/000054 (а.с.15 зворот-17).

Не погоджуючись із проведеними Митницею коригуваннями митної вартості товару, ТОВ "АВТО-АНГЕЛ ЛТД" звернулось до суду з відповідним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справляння митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України, Податкового кодексу України та інших законів України з питань оподаткування.

Відповідно до частини першої статті 246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно частини першої статті 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, на які накладено електронний підпис декларанта або уповноваженої ним особи. (частина перша статті 257 Митного кодексу України).

Статтями 49, 50 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Частинами четвертою та п`ятою статті 58 Митного кодексу України передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Згідно з частиною першою статті 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (частини перша та друга статті 52 Митного кодексу України).

Частинами першою та другою статті 53 Митного кодексу України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

З аналізу частин першої та другої статті 53 Митного кодексу України вбачається, що Кодекс містить вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Відповідно до вимог частини п`ятої статті 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Дана норма кореспондується з положеннями частини третьої статті 318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 №3018-VI «Про внесення змін до Закону України «Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур», якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Також це узгоджується з проголошеними у статті 8 Митного кодексу України принципами здійснення митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі; заохочення доброчесності.

Частиною третьою статті 53 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Таким чином, із системного аналізу вищенаведених законодавчих приписів вбачається, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості.

Водночас, дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До них, зокрема, належить процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до резервного) визначення митної вартості.

При цьому, законом чітко окреслено умову, за наявності котрої у митного органу виникає право на застосування таких повноважень, як витребування додаткових документів, а саме: наявність обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Отже, приписи вказаних статей зобов`язують митний орган чітко зазначити обставини, котрі викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, та обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей із зазначенням документів, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта, та надає митниці право вчиняти відповідні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Між тим, витребувати контролюючий орган має ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, та жодним чином не всі, котрі передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Необхідність витребування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість.

Отже єдиною правовою підставою для прийняття митним органом рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару за резервним методом є наявність сукупності наступних умов: 1) подання суб`єктом господарювання до митного оформлення не повного пакету документів, перелік яких закріплено у статті 53 Митного кодексу України; 2) ненадання на вимогу контролюючого органу додаткової уточнюючої документації на підтвердження саме числового значення заявленої митної вартості; 3) виявлення митним органом розбіжностей у поданій документації, які унеможливлюють визначення безпосередньо митної вартості товару за основним методом (за ціною договору); 4) обґрунтування причин неможливості визначення митної вартості товару за жодним із методів, що передують резервному.

Судом встановлено, що до митного оформлення спірного товару позивач надав: копію митної декларації країни відправлення від 03.07.2025 №25CH07EXSQM9ZAV6N2; платіжну інструкцію в іноземній валюті від 07.07.2025 №62 щодо оплати товару та копію рахунку CARAUKTION від 04.02.2025 № 323639, згідно якої ANGEL TRADE GROUP GMBH придбав транспортний засіб, рахунок-фактуру № 2763/7/25 від 03.07.2025 року; автотранспортну накладну (CMR) б/н від 03.07.2025 року; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 31.10.2019 року; контракт №01/10 від 01.10.2023 року.

Тобто позивачем при здійсненні імпортування товару на митну територію України на підтвердження заявленої ним митної вартості товару за ціною контракту надано повний пакет документів у відповідності до переліку, закріпленого частиною другою статті 53 Митного кодексу України.

Відповідач не надав доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.

Водночас суд зауважує, що відповідно до частини п`ятої статті 54 Митного кодексу України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина шоста статті 54 Митного кодексу України).

Частинами першою та другою статті 55 Митного кодексу України встановлено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

У силу вимог частин першої та другої статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частини третя-четверта статті 57 Митного кодексу України).

Відповідно до Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195, у Графі 33 «Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовуються митним органом при визначенні митної вартості товарів» зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу ІІІ Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. У графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Щодо посилання відповідача про відсутність окремих відміток банку та підпису відповідальної особи платника в платіжній інструкції в іноземній валюті від 07.07.2025 № 62, суд зазначає, що Постановою Правління Національного Банку України 28.07.2008 №216 затверджено «Положення про виконання банками документів на переказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та банківських металів».

Відповідно до пункту 14 розділу II Положення, визначені обов`язкові реквізити які має містити платіжна інструкція.

Згідно із пунктом 15 розділу II Положення платник заповнює реквізит «Призначення платежу» платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах таким чином, щоб надавати повну інформацію про платіжну операцію та документи, на підставі яких вона здійснюється. Повноту інформації забезпечує платник з урахуванням вимог законодавства України.

Разом з тим, позивачем була надана платіжна інструкція разом з копією електронного повідомлення платіжної системи SWIFT, яка містить унікальний номер UETR (65ea2da1-a3da-47cd 9566-1f9b49729846). На офіційному сайті системи SWIFT міститься функція перевірки платежу за номером UETR.

Таким чином платіжна інструкція не містить розбіжностей, що впливають на визначення митної вартості, а також не містить недостовірних відомостей.

Щодо доводів відповідача проте, що жодним пунктом контракту не визначено чи включає в себе ціна товарів витрати з транспортування до місця призначення.

Положеннями п. 4.1 контракту ціна за товар встановлюється в швейцарських франках згідно виставленого рахунку-фактури; п. 4.3 контракту встановлено, що всі податки, мито та інші витрати у зв`язку з виконанням цього контракту за межами країни Покупця несе Продавець; п. 5.2 контракту усі витрати, пов`язані з переказом коштів, несе Покупець (а.с.9 зворот).

Отже за умовами контракту основним та визначальним товаро-супровідним документом, який підтверджує ціну товару, є рахунок-фактура ( а також, в даному випадку, платіжна інструкція в іноземній валюті від 07.07.2025 №62 про вартість товару на суму 7500,00 CHF).

Щодо інших витрат, пов`язаних з виконанням цього контракту, то сторони їх визначають самостійно умовами контракту, що не впливає на ціну товару.

При цьому суд зазначає, що правовий господарський порядок в Україні формується на основі оптимального поєднання ринкового саморегулювання економічних відносин суб`єктів господарювання та державного регулювання макроекономічних процесів (ст. 5 ГК України). Також, приписами статті 190 ГК України унормовано, що вільні ціни визначаються на всі види продукції (робіт, послуг), за винятком тих, на які встановлено державні регульовані ціни. Вільні ціни визначаються суб`єктами господарювання самостійно за згодою сторін, а у внутрішньогосподарських відносинах - також за рішенням суб`єкта господарювання. Також, відповідно до положень ст. 11 Закону України «Про ціни та ціноутворення» вільні ціни встановлюються суб`єктами господарювання самостійно за згодою сторін на всі товари, крім тих, щодо яких здійснюється державне регулювання цін. Відповідно до приписів ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.

Вказане свідчить, що встановлення цін у господарських правовідносинах відбувається на основі вільної самостійності їх учасників, що надає можливість суб`єкту підприємництва самостійно встановлювати та обраховувати вартість товарів або послуг, окрім випадків державного регулювання цін на певні товари/послуги, у встановленому законодавством порядку та випадках.

Згідно з частиною першою статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Водночас, судом не встановлено, а відповідачем не зазначено конкретних обставин, що стали підставою для коригування митної вартості, зокрема, що відомості про митну вартість товарів є неповними та/або недостовірними, або невірно визначено митну вартість товарів.

Таким чином, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна можливість застосування першого методу відповідачем не спростовано.

Вказане свідчить про недоведеність відповідачем обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару, не встановлено, тобто основні документи містили всі необхідні числові дані для визначення вартості, зазначеної в митній декларації.

Наслідком таких протиправних дій є безпідставне, в порушення статті 58 Митного кодексу України, здійснення відповідачем визначення митної вартості імпортованого товару не за ціною договору як основним методом, а із застосуванням другорядного методу, який застосовано без достатніх на те підстав.

Згідно частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що спірне рішення про коригування митної вартості товарів та Картка відмови в прийнятті митної декларації є протиправними, а тому мають бути скасованими.

Стосовно інших посилань відповідача, то суд критично оцінює такі з огляду на їх необґрунтованість, та зазначає, що згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 227, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТО-АНГЕЛ ЛТД" до Чернігівської митниці про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправними та скасувати рішення Чернігівської митниці про коригування митної вартості товарів UA102000/2025/000020/2 від 10.07.2025 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску (пропуску) товарів UA102020/2025/000054 від 10.07.2025.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Чернігівської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТО-АНГЕЛ ЛТД" судові витрати в сумі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп.

Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту. Апеляційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 22 квітня 2026 року.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "АВТО-АНГЕЛ ЛТД" (код ЄДРПОУ 44201630, вул. Кільцева, буд. 17, м. Чернігів, 14007).

Відповідач: Чернігівська митниця (код ЄДРПОУ ВП 43985581, просп. Перемоги, 6, м. Чернігів, 14017).

Суддя С.В. Бородавкіна