Рішення № 135933550, 23.04.2026, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/396/26

2/212/2298/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2026 року м. Кривий Ріг

Покровський районний суд міста Кривого Роуг в складі: головуючого судді Колочко О.В., за участі секретаря судового засідання Савінської А.О., за участю позивача ОСОБА_1 , представника позивача Сонька В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Кривому Розі, в режимі відеоконференції, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Сонько Валерій Вікторович, до Бахмутської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування за законом,

В С Т А Н О В И В:

09 січня 2026 року позивач ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат за дорученням Сонько В.В., звернулася до суду з позовом до відповідача Бахмутської міської ради, у якому просить суд визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом після смерті її тітки ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на житловий будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 50,19 кв.м, в тому числі жилою площею 27,92 кв.м, означений в плані під літерою А1-аа2, та надворні споруди та побудови: літня кухня-Б, льох-В, сарай-Г, убиральня0Д, вимощення, трубопроводі; на земельну ділянку площею 768 кв.м, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , надану для обслуговування житлового будинку в межах згідно плану: від А до Б присадибна ділянка № 5, від Б до В присадибна ділянка № 123, від В до Г вул. Харківська, від Г до Д присадибна ділянка № НОМЕР_1 .

В обґрунтування позову посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_2 , яка проживала в м. Бахмут Донецької області. після її смерті відкрилася спадщина у вигляді житлового будинку та земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , які належали померлій на праві приватної власності. Позивач є племінницею спадкодавця та спадкоємцем другої черги, оскільки її мати, рідна сестра спадкодавці, ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 до відкриття спадщини, інших спадкоємців немає. 12 серпня 2025 року позивач подала заяву приватному нотаріусу Одеського міського нотаріального округу Петрушенко Т.А. про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, проте їй було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії у зв`язку з неможливістю отримати витяг з Державного земельного кадастру та провести оцінку спадкового майна, яке знаходиться на тимчасово окупованій території Донецької області.

Ухвалою судді від 13 січня 2026 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 10 лютого 2026 року, роз`яснено сторонам їх право, порядок та строки на подачу заяв по суті справи.

Ухвалою суду від 10 лютого 2026 року за клопотанням представника позивача витребувано докази, відкладено підготовче засідання на 06 березня 2026 року.

Ухвалами суду від 06 березня 2026 року, 18 березня 2026 року відкладено підготовче судове засідання за клопотанням представника позивача у зв`язку із його перебуванням у відпустці.

26 березня 2026 року підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду по суті на 20 квітня 2026 року.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримала позовні вимоги, суду пояснила, що вона разом із матір`ю та тіткою проживала за адресою: АДРЕСА_1 , це батьківський будинок, який належав ще бабі ОСОБА_4 , у подальшому вона змінила місце проживання. Її мати ОСОБА_5 померла в 2009 році. Тітка ОСОБА_2 померла в листопаді 2021 року. Позивач не мала можливості вчасно звернутися до нотаріуса у 6-ти місячний строк, тому що була вимушена у квітні 2022 року виїхати з м. Бахмут у зв`язку з війною. У подальшому вона звернулася до нотаріуса, але та відмовила їй через пропуск встановленого законом строку, і позивач зверталася до суду з позовом про надання додаткового строку. Надалі нотаріус прийняла її заяву про прийняття спадщини, але відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину. Також, пояснила, що спочатку зверталася до нотаріусів в Хмельницькій області, куди спочатку виїхала як внутрішньо переміщена особа, а потім до нотаріуса в Одесі, де зараз проживає і має також статус ВПО. Просила позов задовольнити.

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Сонько В.В. підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити з підстав, викладених у ньому, пояснив, що позивач не має можливості оформити свої спадкові права через відмову нотаріусу у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки остання не має можливості отримати доступ до реєстрів щодо майна, яке перебуває на окупованій території з метою проведення його оцінки.

Від представника відповідача Бахмутської міської ради Кудлая С. надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника відповідача, проти задоволення позовних вимог не заперечував.

Статтями 43, 211 ЦПК України передбачено, що прийняття участі в судовому засіданні є правом сторони, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

З огляду на вищевикладене, суд розглядає справу в порядку статті 211 ЦПК України за наявними в ній доказами.

Суд, перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про задоволення позову з таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_6 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 в м. Артемівську Донецької області, її батьками є ОСОБА_7 та ОСОБА_8 (а.с. 45, 52, 78).

ОСОБА_9 та ОСОБА_2 є рідними сестрами, що підтверджується відповідними копіями про народження та витягами з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження, (а.с. 48, 66, 70, 72).

ОСОБА_8 померла ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с. 50, 76).

ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Бахмут померла ОСОБА_2 (а.с. 44 зворотній бік).

За життя ОСОБА_2 належало майно, а саме земельна ділянка розміром 768,0 кв.м, яка розташована в АДРЕСА_1 , та жилий будинок з надворними спорудами та побудовами, який знаходиться в АДРЕСА_2 на земельній ділянці розміром 768,0 кв.м, що підтверджується копіями Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 614325 від 28.10.2008, витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 27.10.2008 (а.с. 53-56).

Згідно з копією спадкової справи, 19 вересня 2023 року ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Петрушенко Т.А. з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті її тітки ОСОБА_2 , у чому їй було відмовлено через несвоєчасне звернення. У подальшому 23 січня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до того ж нотаріуса із заявою про прийняття спадщини відповідно до рішення Дружківського міського суду Донецької області від 18.12.2023, яким їй було визначено додатковий строк в 1 місяць для подачі заяви про прийняття спадщини.

Після цього, ОСОБА_1 звернулася 12 серпня 2025 року з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, проте відповідним листом від 12.08.2025 їй було роз`яснено нотаусом ОСОБА_10 про неможливість вчинення нотаріальної діїі у вз`язку з відсутністю можливості отримати витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку та зробити оцінку спадкового майна, оскільки реєстри не формують витяги та довідки про автоматичну оцінку та не реєструють звіти оцінювачів, якщо майно знаходиться на непідконтрольній Україні території. Нотаріусом було запропоновано звернутися до суду з питання визнання за нею права власності на майно після смерті тітки (а.с. 43-89).

Згідно з вимогами ч. 4 ст. 25, п. 11 ч. 1 ст. 346 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.

Відповідно до ст. 1216, 1217, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з ч. 1 ст. 1262 ЦК України передбачено, що у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

Частиною 3 ст. 1266 ЦК України племінники спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (сестрі, братові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно з положеннями ч. 1, 3 ст. 1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Згідно із п. 7 ст. 1-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (тимчасово окупована територія) - це частини території України, в межах яких збройні формування Російської Федерації та окупаційна адміністрація Російської Федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування Російської Федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації Російської Федерації.

Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства розвитку громад та територій України 25.02.2025 № 376, місто Бахмут віднесений до території, на якій велися активні бойові дії у період з 24.02.2022 по 12.12.2023, та з 13.12.2023 м. Бахмут є тимчасово окупованої територією.

Позивач, яка є спадкоємцем другої черги за законом за правом представлення померлої тітки звернулася із заявою до нотаріуса про прийняття спадщини, від якої не відмовляється та бажає визнати за собою право власності на спадкове майно.

З мотивованої постанови нотаріуса вбачається, що остання немає можливості отримати Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку та зробити оцінку майна, що успадковується, оскільки реєстр Держгеокадастру та реєстр Фонду державного майна України не формує витяги та довідки про автоматичну оцінку, та не реєструє звіти оцінювачів, якщо майно знаходиться на непідконтрольній Україні території, і це унеможливило видачу позивачу свідоцтва на спадщину за законом, тобто оформлення своїх спадкових прав належним чином у позасудовому порядку.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику в справах про спадкування» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.

Аналогічна думка викладена в роз`ясненні наданому Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику з розгляду цивільних справ про спадкування» №24-753/0-13 від 16 травня 2013 року, відповідно до якого, право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК). Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.

Згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, в тому числі й у випадку визначення судом за позовом спадкоємця додаткового строку для прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно зі ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого законного права чи інтересу в судовому порядку, зокрема, шляхом визнання права власності.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Право приватної власності є непорушним. Підставою виникнення права приватної власності є також успадкування майна, що базується на правонаступництві.

Згідно зі ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та прецедентної практики Європейського суду з прав людини, кожна фізична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

З урахуванням положень ст. 8 Конституції України щодо верховенства права, та збереження справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини (рішення ЄСПЛ у справі «Федоренко проти України» від 01 червня 2006 року), а також зважаючи на те, що при визнанні за позивачем права власності на спадкове майно не порушуються права, свободи чи інтереси інших осіб, з огляду на встановлені судом обставини, а також враховуючи те, що у позасудовому порядку позивач позбавлена у можливості оформити свої спадкові права, з метою захисту прав позивача як спадкоємиці другої черги за законом за правом представлення після смерті тітки, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. 2, 4, 12, 13, 76-81, 211, 263-265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

задовольнити позов ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Сонько Валерій Вікторович, до Бахмутської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування за законом.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування (за правом представлення) після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 на будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 50,19 кв.м, житловою площею 27,92 кв.м, з надворними спорудами та побудовами: літня кухня Б, льох В, сарай Г, убиральня Д, вимощення, трубопровід, та на земельну ділянку розміром 0,768 га, кадастровий номер 1410300000:00:014:0302, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів після проголошення рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК Українидатою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , зареєстроване місце перебування: АДРЕСА_4 .

Відповідач: Бахмутська міська рада, ЄДРПОУ 04052732, юридична адреса: 84500, Донецька область, м. Бахмут, вул. Миру, 44.

Повне судове рішення складено 23 квітня 2026 року.

Суддя: О. В. Колочко