Ухвала суду № 135933503, 23.04.2026, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

23 квітня 2026 року м. Чернігів Справа № 620/3320/26

Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Ольга ТКАЧЕНКО перевіривши матеріали позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Департаменту патрульної поліції, в якому просить:

визнати протиправною бездіяльність Департаменту патрульної поліції щодо нененалежної перевірки його скарги та незабезпечення збереження відеозапису з нагрудного реєстратора поліцейського як доказу;

зобов`язати Департамент патрульної поліції (ЄДРПОУ 40108646) провести службове розслідування відносно поліцейського ОСОБА_2 .

Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Згідно із частиною 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

По-перше, відповідно до частини 1 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Згідно з пунктом 4 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів - предмета і підстави позову.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів.

Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, зокрема у постанові від 16.02.2022 у справі №9901/482/21, що закон не передбачає вимог щодо обсягу, повноти чи слушності доводів позовної заяви, але приписує щонайменше сформулювати суть (зміст) порушення, яким чином воно негативно позначилось на правах особи, яка звертається з позовом, яким чином може бути відновлено порушене право. Зміст та обсяг порушеного права та викладення обставин, якими воно підтверджується, в кожному конкретному випадку можуть різнитися, але принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові межі події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне з обов`язкових процесуальних рішень, пов`язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.

Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постановах від 12.02.2020 у справі №640/7310/19, від 26.02.2020 у справі №520/12042/18, від 06.05.2020 у справі №9901/42/20, від 03.06.2021 у справі №9901/41/21 та від 27.10.2021 у справі №9901/337/21.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.12.2021 у справі №9901/380/21 також вказано, що зміст позову - це частина позову, яка, з одного боку, відображає вид судового захисту, а саме звернену до суду вимогу позивача щодо застосування конкретних способів захисту порушеного, оспорюваного чи невизнаного права; відповідно до змісту позовних вимог встановлюються межі судового розгляду і предмет доказування. З іншого боку, зміст позовних вимог складають матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, щодо яких суд повинен ухвалити рішення.

Отже, законодавець закріпив за позивачем право на звернення до суду, право обирати спосіб захисту, визначати підстави позову та одночасно передбачив обов`язок останнього зазначити це в позовній заяві, а також доводити правомірність вимог.

Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, що має сформулюватися максимально чітко і зрозуміло, а тому, особа, звертаючись до суду із позовною заявою, повинна чітко зазначити дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень (його рішення), що порушили її право, та повинна вказати спосіб захисту свого порушеного права.

Таким чином, позовна зава має містити максимально чіткі і зрозуміло сформовані позовні вимоги, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.

Так, позивач просить визнати протиправною бездіяльність щодо неналежної перевірки його скарги та незабезпечення збереження відеозапису з нагрудного реєстратора поліцейського як доказу

Таке формулювання позовних вимог позбавляє можливості суд встановити чіткий предмет та підстави позову, встановити яку саме скаргу відповідач не розглянув (розглянув неналежним чином), у чому саме полягає неналежна перевірка такої скарги, які конкретно дії (чи бездіяльність) відповідача, вчинені (або не вчинені) ним при розгляді скарги, до яких негативних наслідків призвели такі дії (бездіяльність) відповідача для позивача.

Суддя звертає увагу, що обов`язок по визначенню (формулюванню) позовних вимог, з якими особа звертається до суду на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено саме на позивача, для цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що міститься в статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, і вказаний обов`язок не може бути перекладено на суд, оскільки саме позивач є зацікавленим в ефективному здійснені судочинства за його позовною заявою.

По-друге, відповідно до частини 1 статті 42 Кодексу адміністративного судочинства України Учасниками справи є сторони, треті особи.

Сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.

Відповідач - суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача (пункт 9 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з нормами адміністративного судочинства, якщо рішення у справі може вплинути на права, свободи, інтереси або обов`язки особи, яка не є стороною, вона має бути залучена як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача чи відповідача.

Так, відповідно до частини 2 статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.

Згідно із частиною 4 статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України у заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві, серед іншого, зазначається повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) інших учасників справи, що в поєднанні із частинами 1, 2 і 4 статті 49 цього Кодексу, зобов`язує позивача визначити правовий статус третьої особи (третя особа, яка заявляє самостійні вимоги чи не заявляє такі вимоги щодо предмета спору; на стороні позивача чи відповідача).

Позивачем заявлено вимогу щодо зобов`язання відповідача провести службове розслідування відносно поліцейського ОСОБА_2 .

Суд зазначає, що у разі задоволення такої вимоги та подальше проведення службового розслідування безпосередньо випливає на права, свободи, інтереси та обов`язки ОСОБА_2 . Проте, у позовній заяві вказана особа не зазначена як третя особа, не надано окремо викладеної заяви про залучення ОСОБА_2 як третьої особи по справі, з обґрунтуванням підстав такого залучення, зазначенням відомостей щодо третьої особи відповідно до вимог пункту 2 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства.

Зазначені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам законодавства.

З огляду на викладене, відповідно до приписів частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства позов належить залишити без руху, встановивши позивачу семиденний строк з дня отримання ухвали суду про залишення позову без руху для усунення недоліків шляхом надання до суду:

- належним чином оформленої позовної заяви у відповідності до вимог частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням зауважень, викладених в ухвалі суду;

- заяви про залучення до участі у справі третьої особи з дотриманням вимог статей 49, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, із зазначенням відомостей щодо третьої особи відповідно до вимог пункту 2 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства.

На підставі наведеного та керуючись статтями 160, 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

У Х В А Л И Л А:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії залишити без руху.

Встановити позивачу семиденний строк з дня отримання ухвали суду для усунення недоліків поданої позовної заяви.

Роз`яснити позивачу, що у разі не усунення зазначених недоліків у встановлений судом строк, відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява буде йому повернута.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачу для виконання.

Відповідно до частини 2 статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання, набирає законної сили з моменту її підписання суддею та згідно зі статтею 294 Кодексу адміністративного судочинства України оскарженню не підлягає.

Суддя Ольга ТКАЧЕНКО