Рішення № 135933406, 22.04.2026, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2026 року справа № 580/2602/26 м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд одноособово в складі головуючої судді Бабич А.М., розглянувши в залі суду в порядку спрощеного письмового провадження адміністративну справу за позовом адвоката Гудзя Олександра Сергійовича від імені ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

17.03.2026 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов адвоката Гудзя Олександра Сергійовича від імені ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі позивачка) до Головного управління Пенсійного фонду України у Черкаській області (18001, м. Черкаси, вул. Смілянська, буд.23; код ЄДРПОУ 21366538) (далі відповідач) про:

визнання протиправними дії щодо відмови у призначенні пенсії за вислугу років у розмірі 60 відсотків від суми місячної заробітної плати на підставі статті 86 Закону України «Про прокуратуру» №1697-VII (далі Закон №1697-VII) та застосування при обчисленні виплати показника середньої заробітної плати в Україні за період 2014 2016 роки;

зобов`язання відповідача призначити позивачці пенсію за вислугу років з 11.12.2025 відповідно до статті 86 Закону №1697-VII у розмірі 60 відсотків від суми чинної місячної заробітної плати, зазначеної у довідці Черкаської обласної прокуратури № 21-277вих-25 від 10.12.2025 (95641,00 грн), що становить 57384,60 грн (п`ятдесят сім тисяч триста вісімдесят чотири гривні 60 копійок) на місяць;

зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачці на період її роботи на посаді прокурора у розмірі, визначеному відповідно до Закону № 1058-IV, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2022, 2023 та 2024 роки із урахуванням індексації та раніше виплачених сум за період з 11.12.2025 до моменту здійснення перерахунку;

стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивачки судових витрат.

Обґрунтовуючи позов зазначено, що відповідач безпідставно відмовив їй у призначенні пенсії відповідно до положень Закону №1697-VII та неправильно визначив показник середньої заробітної плати в Україні при обчисленні її пенсії.

23.03.2026 суд ухвалою прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі та вирішив здійснити розгляд вказаної справи за правилами спрощеного письмового провадження.

02.04.2026 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. В обґрунтування зазначив, що позивачка із 22.06.2017 отримувала пенсію з інвалідності 2 групи. Виплату з 01.08.2025 призупинено, оскільки з 22.06.2018 інвалідність не встановлена. Оскільки позивачка продовжує працювати на посаді прокурора, пенсія за вислугу років їй виплачується в розмірі, обчисленому відповідно до Закону про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а не у розмірі 60% відповідно до частин 2-3 статті 86 Закону № 1697-VII. Вимоги про перерахунок пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2022 - 2024 роки, та індексацію пенсії необґрунтовані, оскільки при переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Заявлені позивачем до відшкодування витрати на правову допомогу, є завищеними та не співмірними зі складністю справи.

06.04.2026 позивачка подала відповідь на відзив, якою не погоджується з доводами відповідача щодо того, що статус працюючого прокурора скасовує дію ст. 86 Закону № 1697 на етапі призначення. Вважає, що для того, щоб після звільнення позивачка могла отримувати належні їй 60% заробітку, відповідач зобов`язаний зафіксувати це право у рішенні про призначення. Оскільки позивачка вперше реалізує своє право на спеціальну пенсію за статтею 86 Закону № 1697-VII, має місце саме первинне призначення, а не переведення у розумінні статті 45 Закону № 1058-IV. Стверджує, що заявлений розмір витрат є повністю обґрунтованим, підтвердженим документально та підлягає стягненню у повному обсязі.

Оцінивши заявлені доводи сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог з огляду на таке.

Паспортом громадянина України серії НОМЕР_2 підтверджується, що позивачка ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до довідки від 10.12.2025 №21-277вих-25 про складові заробітної плати/грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавки за вислугу років) позивачці станом на 09.12.2025 нараховано грошове забезпечення у розмірі 81978,00грн.

Заявою від 24.12.2025 позивачка звернулася до відповідача з проханням перевести її з пенсії з інвалідності на пенсію за вислугу років відповідно до ст.86 ЗУ «Про прокуратуру».

За результатом розгляду заяви відповідач виніс рішення від 09.01.2026 №971010307676 про перерахунок пенсії, яким перевів позивачку на пенсію за вислугу років з 24.12.2025 на підставі ЗУ «Про прокуратуру». Пенсія у період з 24.12.2025 до 31.12.2025 призначена у розмірі 2475,54грн, з 01.01.2026 та довічно у розмірі 2595,00грн.

За результатом розгляду адвокатського запиту від 12.02.2026 №12/02 відповідач листом від 17.02.2026 повідомив, що позивачка працює на прокурорсько-слідчих посадах в органах прокуратури з 08.01.2002. Із 24.12.2025 позивачці призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону № 1697. Оскільки позивачка продовжує працювати в органах прокуратури, пенсія їй виплачується в розмірі, обчисленому відповідно до Закону № 1058. Розмір пенсії позивачки відповідно до Закону № 1058 обчислено з урахуванням страхового стажу 27 років 10 місяців 5 днів, у тому числі 25 років, І місяць 29 днів - робота в органах прокуратури. Заробітну плату для обчислення пенсії визначено за період страхового стажу із 01.07.2000 до 30.11.2025 за даними персоніфікованого обліку (індивідуальний коефіцієнт заробітної плати після оптимізації - 3,14739). Заробітна плата для обчислення пенсії позивачки у розмірі 28055,30 грн визначено наступним чином: 3764,40 грн (показник середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014-2016 роки) х 1,17 (коефіцієнт збільшення з 01.03.2019 середньої заробітної плати в Україні, яка враховується для обчислення пенсії) х 1,11 (коефіцієнт збільшення з 01.05.2020 середньої заробітної плати в Україні, яка враховується для обчислення пенсії) х 1,11(коефіцієнт збільшення з 01.03.2021 середньої заробітної плати в Україні, яка враховується для обчислення пенсії) х 1,14 (коефіцієнт збільшення з 01.03.2022 середньої заробітної плати в Україні, яка враховуються для обчислення пенсії) х 1,197 (коефіцієнт збільшення з 01.03.2023 середньої заробітної плати в Україні, яка враховується для обчислення пенсії) х 1,0796 (коефіцієнт збільшення з 01.03.2024 середньої заробітної плати в Україні, яка враховується для обчислення пенсії) х 1,115 (коефіцієнт збільшення з 01.03.2025 середньої заробітної плати в Україні, яка враховується для обчислення пенсії) х 3,14739 (індивідуальний коефіцієнт заробітної плати). Коефіцієнт страхового стажу позивачки визначено наступним чином: 334 місяці (27 років 10 місяців) / 1200 (100% x 12) = 0,27833. Загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до Закону № 1058 позивачки становить 7808,63 грн (3764,40 грн х 1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14 х 1,197 х 1,0796 х 1,115 х 3,14739 (індивідуальний коефіцієнт заробітної плати) х 0,27833 (коефіцієнт страхового стажу). Законом №1058 обчислення пенсії у відсотком значенні від заробітної плати, як визначено Законом №1796, не передбачено.

Тому позивачка звернулася в суд з позовом.

Суд врахував ч.2 ст.19 Конституції України, якою встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою ст. 9 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі - Закон №1058-IV) визначено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Статтею 44 Закону №1058-VI визначено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1 (далі - Порядок).

Пунктом 2.1 Порядку визначений перелік документів, які подаються для призначення пенсії за віком, серед яких за бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) до 30 червня 2000 року (додаток 1) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.

Згідно з п.2.10 Порядку довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.

У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.

Відповідно до п.4.2 Порядку при прийманні документів орган, що призначає пенсію:

1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;

2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;

3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі;

4) видає пам`ятку пенсіонеру (додаток 3), копія якої зберігається у пенсійній справі.

Отже, відповідач наділений правом перевіряти надані особою документи для призначення пенсії та вірного її обчислення.

На підставі ч.1 ст.62 Закону №1788 основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Згідно з п.4.3 Порядку не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Отже, відповідач після надходження заяви щодо призначення пенсії зобов`язаний прийняти відповідне рішення. Такий спосіб дій відповідачем дотримано.

З приводу підстав призначення пенсії не у 60% розмірі від грошового забезпечення позивачки суд урахував таке.

Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України визначені Законом України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII (далі - ЗУ № 1697-VII).

Правовий механізм соціального та матеріально-побутового забезпечення прокурора та інших працівників органів прокуратури закріплений у Розділі IX ЗУ № 1697-VII.

Відповідно до ч.1 ст.86 ЗУ № 1697-VII Прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років не менше:

по 30 вересня 2011 року - 20 років, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 10 років;

з 1 жовтня 2011 року по 30 вересня 2012 року - 20 років 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 10 років 6 місяців;

з 1 жовтня 2012 року по 30 вересня 2013 року - 21 рік, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 11 років;

з 1 жовтня 2013 року по 30 вересня 2014 року - 21 рік 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 11 років 6 місяців;

з 1 жовтня 2014 року по 30 вересня 2015 року - 22 роки, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 12 років;

з 1 жовтня 2015 року по 30 вересня 2016 року - 22 роки 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 12 років 6 місяців;

з 1 жовтня 2016 року по 30 вересня 2017 року - 23 роки, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 13 років;

з 1 жовтня 2017 року по 30 вересня 2018 року - 23 роки 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 13 років 6 місяців;

з 1 жовтня 2018 року по 30 вересня 2019 року - 24 роки, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 14 років;

з 1 жовтня 2019 року по 30 вересня 2020 року - 24 роки 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 14 років 6 місяців;

з 1 жовтня 2020 року і пізніше - 25 років, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 15 років.

Із вказаного вище рішення та листа відповідача підтверджено, що позивачка набула право на отримання пенсії за вислугу згідно з ч.1 ст.86 ЗУ № 1697-VII.

У частинах 2,3,4 ст.86 ЗУ № 1697-VII визначено, що пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.

Розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців такої роботи підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв протягом цього періоду на даній роботі.

Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат на 60. Коригування зазначених виплат проводиться із застосуванням коефіцієнта загального підвищення розмірів посадового окладу та надбавок до нього. Посадовий оклад, надбавки за вислугу років під час призначення пенсії враховуються в розмірах за останньою займаною посадою прокурора, встановлених на момент виникнення права на перерахунок пенсії за вислугу років.

Відповідно до ч.8 ст.86 ЗУ № 1697-VII право на пенсію за вислугу років мають особи, які безпосередньо перед зверненням за призначенням такої пенсії працюють в органах прокуратури чи в науково-навчальних закладах Офісу Генерального прокурора, а також особи, звільнені з прокурорських посад органів прокуратури за станом здоров`я, у зв`язку з ліквідацією чи реорганізацією органу прокуратури, в якому особа обіймає посаду, або у зв`язку із скороченням кількості прокурорів, у зв`язку з обранням їх на виборні посади в органах державної влади чи органах місцевого самоврядування. Ветеранам війни, які мають необхідний стаж роботи для призначення пенсії за вислугу років, така пенсія призначається незалежно від того, чи працювали вони в органах прокуратури перед зверненням за призначенням пенсії.

Прокурорам, які мають одночасно право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їхнім вибором.

Пенсії за вислугу років відповідно до цієї статті призначаються, перераховуються і виплачуються уповноваженими на це державними органами.

У ч.15 ст.86 ЗУ № 1697-VII закріплено, що з 1 січня 2018 року пенсія, призначена відповідно до цієї статті, у період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії/щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених цим Законом, законами України "Про статус народного депутата України", "Про державну службу", "Про судоустрій і статус суддів", виплачується в розмірі, обчисленому відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цього Закону поновлюється.

Отже, законодавець чітко розмежував порядок призначення пенсії за спеціальним Законом № 1697-VII та порядок її виплати для осіб, які продовжують працювати на прокурорських посадах. Встановлення обмеження щодо розміру виплати пенсії працюючому прокурору (на рівні Закону № 1058-IV) є імперативною вимогою закону, спрямованою на недопущення одночасного отримання і повної заробітної плати прокурора, зокрема спеціальної пенсії у розмірі 60% від його заробітної плати.

Оскільки позивачка продовжує працювати на посаді прокурора, відповідач, призначивши їй пенсію за вислугу років, правомірно застосував приписи ч. 15 ст. 86 Закону № 1697-VII та здійснює виплату в розмірі, обчисленому за загальними правилами призначення пенсії.

Отже, позовні вимоги визнання протиправними дії щодо відмови у призначенні пенсії за вислугу років у розмірі 60 відсотків від суми місячної заробітної плати на підставі статті 86 Закону №1697-VII та зобов`язання відповідача призначити позивачці пенсію за вислугу років з 11.12.2025 відповідно до статті 86 Закону №1697-VII у розмірі 60 відсотків від суми чинної місячної заробітної плати, зазначеної у довідці Черкаської обласної прокуратури № 21-277вих-25 від 10.12.2025 (95641,00 грн), що становить 57384,60 грн (п`ятдесят сім тисяч триста вісімдесят чотири гривні 60 копійок) на місяць необґрунтовані та не підлягають задволленню.

Щодо позовних вимог позивачки про застосування показника середньої заробітної плати за 2022 2024 роки, суд врахував положення Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV (далі - ЗУ № 1058-IV).

Відповідно до ч.2 ст.42 Закону №1058-IV для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.

Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до ч.2 ст.42 Закону України №1058-IV затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року №124 (далі Порядок №124).

Пунктом 1 Порядку №124 встановлено, що він визначає механізм проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Згідно з абз. 2 п.2. Порядку №124 перерахунку підлягають пенсії, обчислені відповідно до Закону України №1058-IV.

Відповідно до п.4. Порядку №124 коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначається за такою формулою:

К= (ЗСЦ + ЗСЗ) х 50% + 1,

100%

де ЗСЦ - показник зростання споживчих цін за попередній рік (у відсотках);

ЗСЗ - показник зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (у відсотках), що визначається за такою формулою:

ЗСЗ = Псзп (1) : Псзп (2) х 100 % - 100 %,

де Псзп (1) - показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення;

Псзп (2) - показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарні роки, що передують року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду України для фінансування виплати пенсій у солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування коефіцієнт щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, може бути збільшено, але він не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарних роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

Розмір коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначається щороку Кабінетом Міністрів України у межах бюджету Пенсійного фонду України. При цьому в разі відсутності даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, для визначення розміру коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, враховується наявна заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, з наступним перерахунком зазначеного коефіцієнта для підвищення пенсії відповідно до цього Порядку.

Перерахунок пенсій відповідно до цього Порядку проводиться щороку з 1 березня.

Тобто, для перерахунку пенсії з метою індексації не застосований вказаний вище множник Зс. Натомість у формулі перерахунку пенсії із зазначеною метою вказано показники зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні та споживчих цін за попередній рік (у відсотках).

Згідно з п.5. Порядку №124 у 2019 році перерахунок пенсій у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 1 жовтня 2017 р. на коефіцієнт, визначений згідно з абзацом першим пункту 4 цього Порядку.

Кожен наступний перерахунок у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Пенсії, які призначені відповідно до Закону та розмір яких не підвищено відповідно до пункту 4 цього Порядку, абзаців першого, другого цього пункту, з урахуванням абзаців першого, третього частини першої, частини другої статті 28, абзацу другого пункту 4-1 розділу XV Прикінцеві положення Закону, пункту 4 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 3 жовтня 2017 р. № 2148-VIII Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій, а також з урахуванням щомісячної державної адресної допомоги до пенсії, що виплачується відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 р. № 265 Деякі питання пенсійного забезпечення громадян (Офіційний вісник України, 2008 р., № 25, ст. 785), щороку підвищуються за рішенням Кабінету Міністрів України в межах бюджету Пенсійного фонду України. Підвищення встановлюється в межах максимального розміру пенсії, визначеного законом, і враховується під час подальших перерахунків пенсії.

Відповідно до п.6. Порядку №124 під час перерахунку пенсій у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, призначених відповідно до Закону, застосовується величина оцінки одного року страхового стажу, визначена статтею 25 Закону на дату проведення перерахунку.

Під час перерахунку пенсій відповідно до цього Порядку враховуються суми доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, суми індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законодавством). Якщо внаслідок перерахунку розмір пенсії зменшується, пенсія перераховується під час наступного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

У подальшому Кабінет Міністрів України постановою від 25 лютого 2025 року № 209 Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році (далі Постанова КМУ №209) установив, що з 1 березня 2025 р. перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124 Питання проведення індексації пенсій у 2019 році (Офіційний вісник України, 2019 р., № 19, ст. 663), проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,115.

Пунктом 3 Постанови КМУ №209 установлено, що:

у разі, коли розмір підвищення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктом 1 і підпунктами 1-7 пункту 2 цієї постанови, не досягає 100 гривень, встановлюється щомісячна доплата до пенсії в сумі, що не вистачає до зазначеного розміру, яка враховується під час подальших перерахунків пенсії;

розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктом 1 та підпунктами 1-7 пункту 2 цієї постанови, не може перевищувати 1500 гривень;

пенсії, перераховані відповідно до цієї постанови, виплачуються з урахуванням положень статті 46 Закону України Про Державний бюджет України на 2025 рік і постанови Кабінету Міністрів України від 3 січня 2025 р. № 1 Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану(Офіційний вісник України, 2025 р., № 9, ст. 769).

Вказаними вище розрахунками пенсії підтверджується, що відповідач, індексуючи пенсію позивача з 01.03.2025, застосував коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії за 2014-2016 роки, тобто, який діяв до зміни виду пенсії позивача.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 14 травня 2025 року у справі №440/14216/23 (провадження №11-67заі24) https://reyestr.court.gov.ua/Review/127680293 - підтверджено наявність обґрунтованих повноважень Уряду внаслідок законодавчих змін зменшувати соціальні гарантії із-за воєнного стану в Україні.

Зокрема, як зазначив Суд, загальновідомим є факт, що починаючи з 24 лютого 2022 року Україна перебуває у стані повномасштабної війни внаслідок збройної агресії Російської Федерації.

Відповідно до ст.17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу; оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України; держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей. В умовах воєнного стану держава зобов`язана мобілізувати всі доступні їй ресурси для посилення своєї обороноздатності та відсічі збройній агресії російської федерації проти України. Тому всебічна підтримка військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових формувань, які беруть участь у захисті Батьківщини та в бойових діях, є найвищим державним інтересом і однією з найбільш захищених конституційних цінностей України.

Отже, в умовах війни пріоритетним є спрямування обмежених фінансових ресурсів держави на фінансування Збройних Сил України та інших військових формувань, які безпосередньо беруть участь у бойових діях (членів їхніх сімей), а відповідно, на захист суверенітету і територіальної цілісності України, а не на інші цілі, що може вплинути на збалансованість державного бюджету.

Відповідно до Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються винятково законами України (пункт 6 частини першої статті 92); Кабінет Міністрів України повноважний вживати заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина та проводити політику у сфері соціального захисту (пункти 2, 3 статті 116). Невід`ємною складовою здійснення правового регулювання відносин у сфері соціального забезпечення є визначення правового механізму та державних органів, на які покладається обов`язок виконання соціальної політики держави у цій сфері. Одним з таких органів є Кабінет Міністрів України, який згідно з пунктом 2 частини першої статті 20 Закону України Про Кабінет Міністрів України забезпечує проведення державної соціальної політики, соціальний захист громадян та вживає заходів щодо підвищення реальних доходів населення.

Кабінет Міністрів України як вищий орган у системі органів виконавчої влади наділений конституційними повноваженнями спрямовувати і координувати діяльність міністерств, інших органів виконавчої влади, до яких належить і Пенсійний фонд України.

За змістом Положення про Пенсійний фонд України, бюджет Пенсійного фонду України затверджує уряд України.

Отже, Кабінет Міністрів України є органом, який забезпечує проведення державної політики у соціальній сфері, а Пенсійний фонд України - органом, який реалізує таку політику, зокрема, за рахунок коштів Державного бюджету України.

Велика Палата Верховного Суду, аналізуючи наявність відповідних повноважень Кабінету Міністрів України, зважає також на те, що зміни в правовому регулюванні відбулися в умовах повномасштабного вторгнення, і делегування цих повноважень органу виконавчої влади забезпечує потрібну у цей період гнучкість, беручи до уваги надмірний фінансовий тягар на державу, який виник у зв`язку з необхідністю відсічі зовнішній агресії.

Згідно з висновками Конституційного Суду України, наведеними в Рішенні від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011, Верховна Рада України, доповнивши пунктом 4 розділ VII Прикінцеві положення Закону України Про Державний бюджет України на 2011 рік, визначила Кабінет Міністрів України державним органом, який має забезпечувати реалізацію встановлених законами України соціальних прав громадян, тобто надала право Кабінету Міністрів України визначати порядок та розміри соціальних виплат, з огляду на наявний фінансовий ресурс бюджету Пенсійного фонду України, що узгоджується з функціями уряду України, визначеними в пунктах 2, 3 статті 116 Конституції України (абзац 10 підпункту 2.2 пункту 2).

Надання Верховною Радою України права Кабінету Міністрів України встановлювати у випадках, передбачених законом, порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, пов`язується з його функціями, визначеними в пунктах 2, 3 статті 116 Конституції України. Отже, Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України.

Отже, в аспекті конституційного подання положення частини другої статті 96, пунктів 2, 3, 6 статті 116 Конституції України потрібно розуміти так, що повноваження Кабінету Міністрів України щодо розробки проєкту закону про Державний бюджет України та забезпечення виконання відповідного закону пов`язані з його функціями, зокрема й щодо реалізації політики у сфері соціального захисту та в інших сферах. Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України (абзаци 7, 8 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25 січня 2012 року № 3-рп/2012).

У Рішенні від 02 березня 1999 року № 2-рп/99 у справі про комунальні послуги Конституційний Суд України звернув увагу на те, що здійснення загалом політики соціального захисту не належить до виняткових повноважень Верховної Ради України; політика соціального захисту є складовою частиною внутрішньої соціальної політики держави, забезпечення її проведення, відповідно до пункту 3 статті 116 Конституції України, здійснюється Кабінетом Міністрів України. Кабінет Міністрів України як вищий орган у системі органів виконавчої влади наділений конституційними повноваженнями спрямовувати і координувати діяльність міністерств, інших органів виконавчої влади.

Політика соціального захисту є складовою частиною внутрішньої соціальної політики держави, забезпечення проведення якої на підставі пункту 3 статті 116 Конституції України здійснюється Кабінетом Міністрів України. Отже, Кабінет Міністрів України може регулювати порядок та розміри соціальних виплат та допомоги на підставі наданого йому Верховною Радою України права встановлювати у випадках, передбачених законом, порядок та розміри соціальних виплат та допомоги.

Оскільки вид пенсії позивачки змінено у 2025 році, обчислення розміру такої пенсії з 24.12.2025 показника середньої заробітної плати за останні 3 роки, що передували призначенню іншого виду пенсії (2017року), не має правових підстав. Тому суд дійшов висновку, що бездіяльність відповідача щодо призначення пенсії позивачки із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2022 - 2024 роки, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення її пенсії, є протиправною. Наявні підстави зобов`язати відповідача здійснити призначення пенсії позивачки із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2022 - 2024 роки (три роки, що передували призначенню чинного у 2025 році виду пенсії), з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії, і виплатити з урахуванням вже виплачених сум пенсії.

Вказана бездіяльність протиправна з 01.02.2026, оскільки відповідно до ч.4 ст.45 Закону України №1058-IV перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п`ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа; у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа. То ж отримавши заяву 12.02.2026 про перерахунок пенсії, наявні підстави для перерахунку з 01.02.2026. Тому суд дійшов висновку зобов`язати вчинити вказані дії саме зі вказаної дати.

Отже, позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню у вказаних вище частинах.

Згідно з ч.3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Оскільки позовні вимоги неповністю обґрунтовані, понесені позивачкою судові витрати, підтверджені квитанцією від 17.03.2026 на загальну суму 1064,96грн про сплату судового збору за звернення до адміністративного суду з позовною заявою, підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача пропорційно задоволеній частині позовних вимог - половина.

Керуючись ст.ст. 2-20, 72-78, 90, 132-143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов адвоката Гудзя Олександра Сергійовича від імені ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо перерахунку з 01.02.2026 її пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2022-2024 роки, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м.Черкаси, вул.Смілянська, буд.23; код ЄДРПОУ 21366538) здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2022-2024 роки, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії, з 01.02.2026 і виплатити з урахуванням вже виплачених сум пенсії.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

2. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м.Черкаси, вул.Смілянська, буд.23; код ЄДРПОУ 21366538) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені судові витрати зі сплати судового збору за звернення позовною заявою до адміністративного суд в сумі 532,48грн (п`ятсот тридцять дві гривні сорок вісім копійок).

3. Копію рішення направити учасникам справи.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.

Суддя Анжеліка БАБИЧ