Рішення № 135931548, 23.04.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/21710/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Свиди Л.І.

розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕРЕЖА ТОЧКА» до Львівської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, -

ВСТАНОВИВ:

До суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «МЕРЕЖА ТОЧКА» з позовною заявою до Львівської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2025/900096/2 від 05.02.2025 року, визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2025/000211.

За цією позовною заявою відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст. 262 КАС України та наданий відповідачу строк для подання до суду відзиву на цю заяву, позивачу - відповіді на відзив.

Позов обґрунтований позивачем тим, що відповідачем безпідставно відмовлено позивачу в розмитненні товару за ціною контракту, без врахування документів, які підтверджують заявлену митну вартість товару та не містять розбіжностей.

З відзиву на позовну заяву вбачається, що відповідач позов не визнає, оскільки в поданих ним до митного оформлення документах містилися розбіжності, зокрема, документи не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів. Зазначені обставини були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

Дослідивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, докази, якими вони підтверджуються, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Між ТОВ «МЕРЕЖА ТОЧКА», як покупцем та S.C. BENTONITA (Акціонерна компанія, що належним чином зареєстрована та діє відповідно до законодавства Румунії), як продавцем, 20.12.2024 року укладений Контракт №1/B/2024, предметом якого є продаж товару.

За цим Контрактом на митну територію України ввезений вантаж наповнювач з глини (БЕНТОНІТ) для кошачих туалетів в асортименті: Бентонітовий наповнювач для кошачих туалетів Pretty cat classic 5 kg sac 2184; Бентонітовий наповнювач для кошачих туалетів Pretty cat lavanda 5 kg sac 2184. Країна походження Румунія, що підтверджується інвойсом №ВМ25F60 від 31.05.2025 року. За умовами контакту товар постачався на умовах FCA MEDIESU AURIT.

Декларантом подано до митного органу митну декларацію ІМ40ДЕ25UA209170009342U1, в якій визначена митна вартість за основним (першим) методом, тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Заявлена митна вартість включає вартість товару та вартість витрат на транспортування товару за маршрутом м. Сату-Маре (Румунія) до п/п Дяково (Україна), що складає 12500 грн., а вартість навантажувально-розвантажувальних робіт входить у вартість.

Разом з митною декларацією позивачем до митного органу подані документи: інвойс від 31.01.2025 року, автотранспортну накладну, сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR 1, документ, що підтверджує вартість перевезення товару (довідка про транспортні витрати), контракт, договір про надання послуг митного брокера, договір про організацію перевезень вантажів автомобільним транспортом від 20.01.2025 року №20.01-25-1, перепустка, декларація митної вартості, CMR, сертифікат Євро 1.

На вимогу Львівської митниці про надання додаткових документів, позивачем надані: платіжна інструкція, заява за ст. 255 Митного кодексу України, комерційна пропозиція; експортна декларація.

Однак ЛЬвіською митницею складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2025/000211 та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2025/900096/2 від 05.02.2025 року.

Відповідно до положень ст. 49, 52 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів та зборів; подавати органу доходів та зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів та зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до вимог ст. 53 Митного кодексу України одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів та зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення, а саме: декларацію митної вартості та документи що підтверджують числові значення складових митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт); інвойс; платіжні або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи; копія імпортної ліцензії; страхові документи, тощо.

У разі якщо зазначені документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності), зокрема, виписку з бухгалтерської документації; каталоги, прейскуранти (прас-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; копію митної декларації країни відправлення; тощо.

Відповідно до ст. 54, 55 Митного кодексу України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів та зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування, яке має містити обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування, тощо.

Відповідно до положень ст. 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Суд вважає дії митного органу щодо відмови в застосуванні митної вартості, заявленої позивачем, за першим методом - за ціною договору, неправомірними, рішення про коригування відповідачем митної вартості товару, а також картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення протиправними та таким, що підлягають скасуванню, з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що декларант надав всі необхідні документи, які давали змогу митному органу визначити митну вартість товару, надані документи підтверджують числове значення митної вартості товару та не містять розбіжностей.

Так, декларантом наданий до митного органу договір (контракт), інвойс, які містить дані щодо найменування, кількості, ціни товару, що відповідає даним митної декларації та не суперечить умовам контракту, тощо.

Під час здійснення митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією ІМ40ДЕ25UA209170009342U1 Львівською митницею встановлено, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності, а саме: 1) відповідно до п 1.2 Контракту від 20.12.2024 року №1/B/2024 товар, який постачається за цим контрактом, повинен бути виготовлений та поставлений партіями відповідно до вимог, на умовах та за цінами, які будуть визначені в інвойсі до цього контракту, який є його невід`ємною частиною, п. 2.1 Контракту - найменування, кількість та ціна товару, який постачається за цим контрактом, зазначаються в інвойсі на кожну поставку товару та є невід`ємною частиною цього контракту ціни, асортимент та кількість товару погоджуються сторонами у попередніх рахунках, п. 11.4 Контракту - всі додатки, доповнення та зміни до цього контракту є його невід`ємними частинами і дійсні лише в тому випадку, якщо вони письмово оформленні, підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками сторін. Враховуючи вищевикладене, інвойсом погоджуються істотні умови контракту, зокрема кожної окремої поставки, та такі є невід`ємною частиною контракту, а відтак додатками до такого Контракту. За даних умов, фактом узгодження сторонами усіх істотних умов конкретної партії товару, зокрема, кількості та ціни, є підписання сторонами інвойсу, який в подальшому становитиме невід`ємну частину контракту, що відповідає умовам контракту. Наданий до митного оформлення інвойс №BM25F60 від 31.01.2025 року підписаний лише стороною Продавця та не містить підпису та печатки Покупця. За даних обставин такий інвойс не вважається підписаним, а відтак таким що узгоджує кількість, вартість та ціну товару, тобто узгоджує істотні умови конкретної партії товару, а відтак не являється документом, що підтверджує числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 2) Договір про організацію перевезень вантажів автомобільним транспортом від 20.01.2025 року №20.01-25-1 укладений між ФОП ОСОБА_1 та позивачем. ЦМР від 31.01.2025 року б/н підписана PC BUKOVINA TREK. Відповідно до п. 1.2 договору на перевезення виконавець зобов`язується від свого імені і за рахунок замовника здійснювати організацію доставки вантажів, залучаючи до здійснення перевезень третю сторону (перевізника) на підставі договору, укладеного між експедитором та третьою стороною (перевізником) відповідно до умов цього договору та Заявок. Проте до митного оформлення не подано договору на перевезення з безпосереднім перевізником та заявки, що передбачено вищезазначеним договором. Окрім того п. 4 договору передбачає рахунок на транспортні послуги, який до митного оформлення не подано. На підтвердження транспортно-експедиційних витрат подано довідку, яка не містить витрат понесених контрагентом (вартість перевезення на протяжності всього маршруту, експедиційна винагорода та ін.).

У зв`язку з прийнятим рішенням позивач подав нову митну декларацію №25UA209170009787U4, в якій зазначено, що митна вартість товарів визначена декларантом із застосуванням першого (основного) методу, а митним органом із застосування 6-го (резервного) методу визначення митної вартості.

Щодо тверджень митного органу про те, що Інвойс №BM25F60 від 31.01.2025 року підписаний лише постачальником, що не відповідає вимогам Контракту та суті поняття документ, що є невід`ємною частиною контракту, та який містить погодження істотних умов поставки, суд їх не приймає до уваги, оскільки затвердженої форми інвойсів та вимог щодо їх заповнення законодавством України не передбачено.

При здійсненні контролю правильності визначення митної вартості митний орган має впевнитись, що комерційний інвойс можна ідентифікувати з поставкою оцінюваного товару та він містить відомості, які підтверджують відомості щодо ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за товар.

В даному випадку інвойс містить дату складання, найменування та реквізити продавця і покупця, найменування товару його ціну, вартість, валюту оплати, реквізити Контракту, тощо, тобто цей документ підтверджує митну вартість товару та містить всю необхідну інформацію для підтвердження числових даних, заявленої митної вартості.

Щодо тверджень митного органу про не підтвердження транспортних витрат, слід зазначити, що декларантом була надана Довідка про транспортні витрати, складена ФОП ОСОБА_1 . Зазначеною довідкою підтверджується вартість перевезення від м. Сату-Маре (Румунія) до п/п Дяково (Україна) 12500 грн. без ПДВ та в цій довідці зазначено, що навантажувально-розвантажувальні роботи включені у вартість перевезення, а страхування вантажу не проводилося. Таким чином, позивачем підтверджена сума транспортних витрат, заявлених в декларації.

В документах, що підтверджують таку складову митної вартості Товару, як транспортні витрати, відсутні будь-які розбіжності щодо числових значень, а всі зауваження відповідача ґрунтуються на недоведених припущеннях.

СМR може бути джерелом відомостей про країну походження товару (ч. 9 ст. 43 Митного кодексу України), про кількість вантажних місць, їх маркування, номери, зовнішній стан товарів та їх пакування (ч. 2 ст. 191 Митного кодексу України), про автотранспортний засіб комерційного призначення, що перевозить товари (ч. 2 ст. 221 Митного кодексу України). Проте, приписами Митного кодексу України не передбачено, що СМR є джерелом відомостей про митну вартість товарів.

Враховуючи зазначені обставини у Львівської митниці не було підстав, передбачених ч. З ст. 53 Митного кодексу України для витребування додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, а також причин для коригування митної вартості та для відмови у митному оформленні товарів за ціною контракту.

Оскільки основними документами, які підтверджують митну вартість товару, є зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), якщо рахунок сплачено, та банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, суд прийшов до висновку, що позивачем з метою підтвердження митної вартості товару до відповідача надано документи, які містять необхідну інформацію про товар, та його ціну. Натомість, суб`єктом владних повноважень не доведено, що подані декларантом документи для визначення митної вартості товару свідчать, що митна вартість товару занижена, як і не доведено неможливість визначення митної вартості за ціною договору, та необхідність застосування резервного методу визначення митної вартості товару.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, однак відповідач не довів наявність розбіжностей в поданих документах, подані документи містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а також надавали можливість відповідачу визначити митну вартість товару, відповідач не мав права витребовувати у позивача додаткові документи та відмовляти у розмитненні товару позивачу за ціною контракту.

Будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви у достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не наведено та не надано, в відзиві на позов відповідачем не спростовані доводи позивача.

Посилання відповідача на наявність інформації про те, що подібний товар був оформлений за вищою митною вартістю суд не приймає до уваги, оскільки, відомості з інформаційної бази даних носять допоміжний інформаційних характер та не є безперечним доказом заниження митної вартості товарів в разі наявності у декларанта всіх документів, які підтверджують обґрунтованість заявленої митної вартості товару за ціною договору та не мають розбіжностей, які б не давали можливість визначити вартість товару.

Наявність у названій системі інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за другорядними методами, оскільки торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, сезонність, наявність знижок тощо), і сама по собі не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень не доведено суду, що надані позивачем документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ст. 8 Митного кодексу України митна справа здійснюється на основі принципів, в тому числі, законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі, заохочення доброчесності, тощо.

Згідно з ч. 3 ст. 318 Митного кодексу України митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Відповідно до ч. 7 ст. 54 Митного кодексу України у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Оскільки позивачем були надані для митного оформлення товару всі документи, необхідні для визначення його митної вартості, документи містять повну інформацію про митну вартість товару та її складові частини, не містять розбіжностей, тощо, відмова відповідача у розмитненні товару за митною декларацією є не правомірною, оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є протиправними та підлягають скасуванню судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕРЕЖА ТОЧКА» обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. 6, 14, 90, 139, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕРЕЖА ТОЧКА» (вул. Станційна, 77/1, смт. Великодолинське, Овідіопольський район, Одеська область, 67832, код ЄДРПОУ 45102332) до Львівської митниці (вул. Костюшка Т, 1, м. Львів, 79000, код ЄДРПОУ 43971343) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2025/900096/2 від 05.02.2025 року, визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2025/000211 задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2025/900096/2 від 05.02.2025 року.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови Львівської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2025/000211.

Стягнути з Львівської митниці (вул. Костюшка Т, 1, м. Львів, 79000, код ЄДРПОУ 43971343) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕРЕЖА ТОЧКА» (вул. Станційна, 77/1, смт. Великодолинське, Овідіопольський район, Одеська область, 67832, код ЄДРПОУ 45102332) сплачений судовий збір у розмірі 3028 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст. 295 КАС України.

Суддя Леонід СВИДА