Рішення № 135931525, 23.04.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/9846/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд під головуванням судді Андрухіва В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою Бериславської окружної прокуратури до Тягинської сільської військової адміністрації Бериславського району Херсонської області, третя особа - Одрадокам`янський ліцей Тягинської сільської ради Бериславського району Херсонської області, про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Бериславська окружна прокуратура звернулася до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Тягинської сільської військової адміністрації Бериславського району Херсонської області, третя особа - Одрадокам`янський ліцей Тягинської сільської ради Бериславського району Херсонської області, в якому просить:

- Визнати протиправною бездіяльність Тягинської сільської військової адміністрації щодо неоформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку під Одрадокам`янським ліцеєм Тягинської сільської ради Бериславського району Херсонської області, зареєстрованого за адресою: пров-к Шкільний, 17, с. Одрадокам`янка, Бериславський район, Херсонська область.

- Зобов`язати Тягинську сільську військову адміністрацію вжити заходів щодо оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку під Одрадокам`янським ліцеєм Тягинської сільської ради Бериславського району Херсонської області, зареєстрованого за адресою: пров-к Шкільний, 17, с. Одрадокам`янка, Бериславський район, Херсонська область.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що Тягинська сільська військова адміністрація наділена функціями і повноваженнями Тягинської сільської ради, як засновника закладів освіти. Відповідно до законодавства Тягинська сільська військова адміністрація як державний орган, на якого покладено повноваження засновника Одрадокам`янського ліцею, зобов`язана вжити заходів щодо виготовлення правовстановлюючих документів та реєстрації права постійного користування на земельну ділянку під вказаним навчальним закладом. За даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (далі за текстом Реєстру, інформаційна довідка № 418357714 від 18.03.2025) 02.03.2021 зареєстровано право комунальної власності на об`єкт нерухомого майна, а саме будівлю, майновий комплекс Одрадокам`янської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів, що розташований за адресою: провулок Шкільний, 17, с. Одрадокам`янка, Бериславський район, Херсонська область. Натомість, за даними Реєстру, будь-які відомості про реєстрацію інших речових прав за вказаною адресою - відсутні.

Позивач вказує, що у Державному земельному кадастрі відсутні відомості щодо земельної ділянки за адресою: Херсонська область, Бериславський район, с. Одрадокам`янка, провулок Шкільний, 17, яка використовується під розміщення об`єктів нерухомого майна Одрадокам`янського ліцею. Отже, в даному випадку, використання земельної ділянки, на якій розташовано Одрадокам`янський ліцей здійснюється без державної реєстрації права власності та постійного користування, що є беззаперечним порушенням вимог законодавства України.

Ухвалою від 08.04.2025 року прийнято до розгляду вказану позовну заяву та відкрито провадження у справі. Ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

14.04.2025 року від представника відповідача - Тягинської сільської військової адміністрації Бериславського району Херсонської області надійшов відзив на адміністративний позов, згідно якого останній з позовними вимогами не погоджується та просить у задоволенні позову відмовити. У відзиві на позовну заяву відповідач посилається на складну безпекову ситуацію у с. Одрадокам`янка, та неможливість виїхати на місце для виконання відповідних землевпорядних робіт. Вказані обставини вважає поважними та такими, що перешкоджають вчиненню заходів щодо оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку під Одрадокам`янським ліцеєм Тягинської сільської ради Бериславського району Херсонської області, зареєстрованого за адресою: провулок Шкільний, 17, с. Одрадокам`янка, Бериславський район, Херсонська область.

18.04.2025 року від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що введення воєнного стану в Україні у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, не є підставою для не виконання своїх прямих повноважень з боку Тягинської СВА, як засновника освітнього закладу та власника його майна, порушення відповідачем приписів законодавства, якими передбачено вжиття заходів відповідачем щодо розробки проектно-технічної документації на земельну ділянку, що знаходиться за адресою: пров. Шкільний, 17, с. Одрадокам`янка, Бериславський район, Херсонська область, оформлення правовстановлюючих документів на вказану земельну ділянку та реєстрації права постійного користування на неї.

Дослідивши в письмовому провадженні наявні в матеріалах справи докази, суд встановив такі обставини.

Судом встановлено, що постановою Верховної Ради України "Про утворення та ліквідацію районів" від 17 липня 2020 року № 807-IX у Херсонській області ліквідовано Бериславський, Білозерський, Великолепетиський, Великоолександрівський, Верхньорогачицький, Високопільський, Генічеський, Голопристанський, Горностаївський, Іванівський, Каланчацький, Каховський, Нижньосірогозький, Нововоронцовський, Новотроїцький, Олешківський, Скадовський та Чаплинський райони. Відповідно до п. 2 указаної Постанови, у Херсонській області утворено Бериславський, Генічеський, Каховський, Скадовський та Херсонський райони .

Згідно з розпорядження КМУ від 12.06.2020 № 726-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Херсонської області» та за результатами місцевих виборів на території області створено 49 об`єднаних територіальних громад.

На виконання положень п. 10 розділу V Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Бюджетного кодексу та Закону України «Про бюджет» районні ради передали із спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст у власність сільських, селищних, міських територіальних громад установи та заклади, розташовані на їхній території, відповідно до розмежування видатків між бюджетами, визначених бюджетним Кодексом.

Рішенням другої сесії VIII скликання Тягинської сільської ради від 11.12.2020 № 10 «Про початок реорганізації Бургунської сільської ради Бериславського району Херсонської області, Високівської сільської ради Бериславського району Херсонської області, Львівської сільської ради Бериславського району Херсонської області, Одрадока`янської сільської ради Бериславського району Херсонської області, Ольгівської сільської ради Бериславського району Херсонської області шляхом приєднання до Тягинської сільської ради Бериславського району Херсонської області» розпочато процедуру реорганізації Тягинської сільської ради.

Також рішенням третьої сесії VIII скликання Бериславської районної ради від 24.12.2020 № 45 «Про безоплатну передачу майна, прав та обов`язків юридичних осіб із спільної власності територіальних громад Бериславського району до комунальної власності Тягинської сільської територіальної громади в особі Тягинської сільської ради» передано безоплатно із спільної власності територіальних громад Бериславського району до комунальної власності Тягинської сільської територіальної громади в особі Тягинської сільської ради майно, права та обов`язки юридичних осіб згідно з додатками №№ 1, 3, в тому числі майновий комплекс Одрадокам`янської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів з усім наявним майном та юридичну особу закладу освіти Одрадокам`янський заклад повної загальної середньої освіти Бериславської районної ради Херсонської області.

Згідно рішення четвертої сесії восьмого скликання Тягинської сільської ради від 06 січня 2021 року № 50 «Про прийняття у комунальну власність майна, зміну засновника, назв закладів дошкільної, загальної середньої освіти Тягинської сільської ради» із спільної власності територіальних громад Бериславського району заклади освіти були передані до комунальної власності Тягинської сільської територіальної громади в особі Тягинської сільської ради. В тому числі і Одрадокам`янський заклад повної загальної середньої освіти (п. 3.6. рішення).

Пунктом 1.1. рішення 17 сесії восьмого скликання Тягинської сільської ради від 08.02.2022 № 343 «Про зміну найменування та установчих документів закладів загальної середньої освіти Тягинської сільської ради Бериславського району Херсонської області» перейменовано Одрадокам`янський заклад повної загальної середньої освіти Тягинської сільської ради Бериславського району Херсонської області на Одрадокам`янський ліцей Тягинської сільської ради Бериславського району Херсонської області, та який, відповідно, є його правонаступником.

Засновником закладу освіти є Тягинська сільська рада Бериславського району Херсонської області. При цьому, заклад освіти діє як комунальний, власником майна є територіальна громада в особі Тягинської сільської ради Бериславського району Херсонської області.

Указом Президента України № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки та оборони України, відповідно до п.20 ч.1 ст.106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року, який діє до цього часу.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст.4 Закону України Про правовий режим воєнного стану на територіях, на яких введено воєнний стан, для забезпечення дії Конституції та законів України, забезпечення разом із військовим командуванням запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, оборони, цивільного захисту, громадської безпеки і порядку, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян можуть утворюватися тимчасові державні органи - військові адміністрації. Рішення про утворення військових адміністрацій приймається Президентом України за поданням обласних державних адміністрацій або військового командування.

Відповідно до ч.2 ст.9 вказаного Закону Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.

Статтею 3 Закону України Про військово-цивільні адміністрації та статтею 78 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні встановлено, що у разі утворення військово-цивільної адміністрації населених пунктів повноваження відповідних сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад, сільських, селищних, міських голів припиняються з дня призначення керівника такої військово-цивільної адміністрації.

Указом Президента України 27 жовтня 2022 року № 738/2022 «Про утворення військових адміністрацій населених пунктів у Херсонській області» утворено, серед інших і Тягинську сільську військову адміністрацію Бериславського району Херсонської області. Розпорядженням Президента України від 15.06.2023 №106/2023-рп призначено начальника Тягинської сільської військової адміністрації Бериславського району Херсонської області.

Відповідно до постанови Верховної Ради України від 16.11.2022 № 2878-ІХ «Про здійснення начальниками військових адміністрацій населених пунктів у Херсонській області повноважень, передбачених частиною другою статті 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» (набрала чинності 21.12.2022) у період дії воєнного стану в Україні та 30 днів після його припинення чи скасування, начальник Тягинської сільської військової адміністрації Бериславського району Херсонської області крім повноважень, віднесених до його компетенції Законом України «Про правовий режим воєнного стану», здійснює повноваження відповідної селищної ради, її виконавчого комітету, відповідного селищного голови; 2) апарат Тягинської сільської ради та його виконавчий комітет, інші виконавчі органи (з урахуванням абзацу третього пункту 1 частини другої статті 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану»), комунальні підприємства, установи та організації відповідної територіальної громади підпорядковуються начальнику відповідної військової адміністрації населеного пункту у Херсонської області.

Частиною 1 ст.15 Закону України Про правовий режим воєнного стану та частиною 12 ст.3 Закону України Про військово-цивільні адміністрації визначено, що повноваження військових (військово-цивільних) адміністрацій здійснюються ними в порядку, визначеному законами України для здійснення повноважень відповідних місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування, з урахуванням особливостей, встановлених цими Законами.

Згідно ст.1 Закону України Про військово-цивільні адміністрації військово-цивільні адміністрації - це тимчасові державні органи у селах, селищах, містах, районах та областях, що діють у складі Антитерористичного центру при Службі безпеки України (у разі їх утворення для виконання повноважень відповідних органів у районі проведення антитерористичної операції) або у складі Об`єднаного оперативного штабу Збройних Сил України (у разі їх утворення для виконання повноважень відповідних органів у районі здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях) і призначені для забезпечення дії Конституції та законів України, забезпечення безпеки і нормалізації життєдіяльності населення, правопорядку, участі у протидії актам збройної агресії, диверсійним проявам і терористичним актам, недопущення гуманітарної катастрофи в районі відсічі збройної агресії Російської Федерації, зокрема проведення антитерористичної операції.

Військово-цивільні адміністрації населених пунктів - це тимчасові державні органи, що здійснюють на територіях відповідних територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України, повноваження сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад, виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад, сільських, селищних, міських голів та інші повноваження, визначені цим Законом.

Повноваження військово-цивільних адміністрацій здійснюються ними в порядку, визначеному законами України для здійснення повноважень відповідних органів місцевого самоврядування, з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом (ч.12 ст.3 Закону України Про військово-цивільні адміністрації).

Відповідно до ст.4 Закону України Про військово-цивільні адміністрації військово-цивільні адміністрації населених пунктів на відповідній території здійснюють повноваження із: підготовки та затвердження програм соціально-економічного та культурного розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць, цільових програм з інших питань місцевого самоврядування; здійснення управління майном, яке перебуває у комунальній власності відповідної територіальної громади; управління закладами освіти, охорони здоров`я, культури, фізичної культури і спорту, оздоровчими закладами, які належать територіальним громадам або передані їм, молодіжними підлітковими закладами за місцем проживання, організації їх матеріально-технічного та фінансового забезпечення, вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин тощо.

Військово-цивільні адміністрації є юридичними особами публічного права і наділяються цим та іншими законами повноваженнями, у межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону. Військово-цивільні адміністрації населених пунктів набувають прав та обов`язків з дня внесення запису про їх державну реєстрацію як юридичних осіб до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Відповідно до ч.ч. 3, 5 ст.78 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні повноваження сільської, селищної, міської, районної в місті, районної, обласної ради можуть бути достроково припинені у випадках передбачених законами України Про військово-цивільні адміністрації, Про правовий режим воєнного стану. Повноваження сільської, селищної, міської, районної у місті, районної обласної ради за наявності підстав, передбачених п.3 ч.1 цієї статті, достроково припиняються з дня набрання чинності актом Президента України про утворення відповідної військово-цивільної, військової адміністрації.

Отже, в даному випадку Тягинська сільська військова адміністрація наділена функціями і повноваженнями Тягинської сільської ради, як засновника закладів освіти.

Судом також встановлено, що за даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (далі за текстом Реєстру, інформаційна довідка № 418357714 від 18.03.2025) 02.03.2021 зареєстровано право комунальної власності на об`єкт нерухомого майна, а саме будівлю, майновий комплекс Одрадокам`янської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів, що розташований за адресою: провулок Шкільний, 17, с. Одрадокам`янка, Бериславський район, Херсонська область.

За даними Реєстру, будь-які відомості про реєстрацію інших речових прав за вказаною адресою відсутні.

Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області листом від 22.01.2025 № 10-21-0.202-217/2-25 повідомило, що частинами першою та другою статті 16 Закону України «Про Державний земельний кадастр» встановлено, що земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер. Кадастровий номер земельної ділянки є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі. Таким чином, програмне забезпечення Державного земельного кадастру не дозволяє здійснювати пошук зареєстрованих земельних ділянок за адресами. Тобто у Державному земельному кадастрі відсутні відомості щодо земельної ділянки за адресою: Херсонська область, Бериславський район, с. Одрадокам`янка, провулок Шкільний, 17, яка використовується під розміщення об`єктів нерухомого майна Одрадокам`янського ліцею.

Отже, в даному випадку, використання земельної ділянки, на якій розташовано Одрадокам`янський ліцей, здійснюється без державної реєстрації права власності та постійного користування, що є порушенням вимог законодавства України.

Відповідно до пунктів 1.1, 1.4. Статуту Одрадокам`янського ліцею, який надано відділом освіти, культури та туризму, молоді і спорту Тягинської сільської ради Бериславського району Херсонської області на запит окружної прокуратури (лист від 26.02.2025 № 102/01-11/25), засновником закладу є Тягинська сільська рада. Уповноваженою особою Тягинської сільської ради є відділ освіти, культури та туризму, молоді і спорту Тягинської сільської ради. Заклад діє як комунальний. Власником майна є Тягинська сільська рада.

Одрадокам`янський ліцей Тягинської сільської ради Бериславського району Херсонської області змінив найменування з Одрадокам`янського закладу повної загальної середньої освіти Тягинської сільської ради Бериславського району Херсонської області на підставі рішення Тягинської сільської ради та є правонаступником всіх прав і обов`язків закладу повної загальної середньої освіти.

Управління Ліцеєм, в межах повноважень, визначених законами України та установчими документами Закладу, здійснюють засновник (Тягинська сільська рада), уповноважений ним орган (Відділ освіти, культури та туризму, молоді та спорту Тягинської сільської ради Бериславського району Херсонської області) (пункт 4.1 Статуту).

Засновник або уповноважена ним особа здійснює дотримання в закладі вимог санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм, харчування та медичне обслуговування дітей (пункти 1.21., 1.22. Статуту).

Заклад є юридичною особою, має печатку, штамп, ідентифікаційний код, самостійний баланс, рахунки в установі банку та в органах Державної казначейської служби України (пункт 1.3 Статуту).

Матеріально-технічна база Ліцею включає будівлі, споруди, землю, комунікації, обладнання, транспортні засоби, інші матеріальні цінності, вартість яких відображено у балансі закладу (пункт 7.1 Статуту).

Згідно з п. 7.3. Статуту майно Ліцею належить йому на правах оперативного управління відповідно до чинного законодавства, рішення про заснування, Статуту та укладених ним угод. Заклад відповідно до чинного законодавства, користується землею, іншими природніми ресурсамим і несе відповідальність за дотримання вимог та норм з їх охорони (п. 7.4 Статуту).

Бериславською окружною прокуратурою 16.01.2025 спрямовано запит на адресу Тягинської сільської військової адміністрації щодо вжиття заходів з оформлення документів на земельну ділянку під навчальним закладом освіти.

На вказаний запит 22.01.2025 за вих № 37/01-11/25 надано відповідь відділом освіти, культури та туризму, молоді і спорту Тягинської сільської ради та повідомлено, що правовстановлюючі документи на земельну ділянку Одрадокам`янського ліцею відсутні.

У подальшому Бериславська окружна прокуратура 21.02.2025 звернулася з запитом до Одрадокам`янського ліцею щодо виготовлення документів під навчальним закладом.

На вказаний запит 26.02.2025 також надано відповідь відділом освіти, культури та туризму, молоді і спорту Тягинської сільської ради Бериславського району Херсонської області за вих № 102/01-11/25, в якому повідомлено, що Одрадокам`янського ліцей на цей час працює дистанційно, утримувався за рахунок бюджету Тягинської сільської ради. При цьому засновник здійснює фінансування закладу, його матеріально-технічне забезпечення, надає необхідні будівлі з обладнанням і матеріалами, організовує будівництво і ремонт приміщень, їхнє господарське обслуговування тощо. Будівлі та земельні ділянки, якими користуються заклади освіти, знаходяться у комунальній власності Тягинської сільської громади. Також встановлено, що речові права на земельну ділянку, якою користується Одрадокам`янський ліцей, не оформлені. Керівництво закладу освіти зверталось до Тягинської сільської ради щодо ініціювання питання з виготовлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку. У зв`язку з повномасштабним вторгненням військ рф та окупацією Тягинської громади, звернення не зберіглося, надати підтверджуючі документи не має можливості. Робота по виготовленню правовстановлюючих документів на земельні ділянки закладів освіти буде відновлена після налагодження безпекової ситуації на території громади.

Разом з тим, Тягинською сільською військовою адміністрацією з моменту прийняття повноважень, жодних дієвих заходів, направлених на оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку за адресою: пров к Шкільний, 17, с. Одрадокам`янка, Бериславського району Херсонської області, не вжито, не дивлячись на сплив значного проміжку часу.

Тобто, на даний час питання щодо розробки проектно-технічної документації на земельну ділянку, що знаходиться за адресою: Херсонська область, Бериславський район, с. Одрадокам`янка, провулок Шкільний, 17, залишається не вирішеним, правовстановлюючі документи на земельну ділянку не розроблено та право постійного користування не зареєстроване.

Таким чином, на земельну ділянку, яка знаходиться у користуванні Одрадокам`янського ліцею Тягинської сільської ради Бериславського району Херсонської області, зареєстрованого за адресою: пров-к Шкільний, 17, с. Одрадокам`янка, Бериславський район, Херсонська область, відсутні правовстановлюючі документи.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 143 Конституції України, територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону; забезпечують проведення місцевих референдумів та реалізацію їх результатів; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.

Право комунальної власності передбачене статтею 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Відповідно до частин 1, 2, 5, 8 цієї статті територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб`єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.

Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів. Об`єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб`єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.

Згідно з пунктом 31 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад належить прийняття рішень про передачу іншим органам окремих повноважень щодо управління майном, яке належить до комунальної власності відповідної територіальної громади, визначення меж цих повноважень та умов їх здійснення.

До відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад щодо управління комунальною власністю належать повноваження щодо управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад; у сфері освіти, охорони здоров`я, культури, фізкультури і спорту до їх відання належать такі власні (самоврядні) повноваження: 1) управління закладами освіти, охорони здоров`я, культури, фізкультури і спорту, оздоровчими закладами, які належать територіальним громадам або передані їм, молодіжними підлітковими закладами за місцем проживання, організація їх матеріально-технічного та фінансового забезпечення; 2) забезпечення здобуття повної загальної середньої, професійно-технічної освіти у державних і комунальних загальноосвітніх, професійно-технічних навчальних закладах, вищої освіти у комунальних вищих навчальних закладах, створення необхідних умов для виховання дітей, молоді, розвитку їх здібностей, трудового навчання, професійної орієнтації, продуктивної праці учнів, сприяння діяльності дошкільних та позашкільних навчально-виховних закладів, дитячих, молодіжних та науково-просвітницьких організацій (статті 29, 32 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Частиною 5 статті 11 Закону України "Про освіту" передбачено, що органи місцевого самоврядування створюють умови для здобуття дошкільної освіти шляхом формування і розвитку мережі закладів освіти.

3гідно з частиною 3 статті 22, частиною 6 статті 25 Закону України "Про освіту", заклад освіти залежно від засновника може діяти як державний, комунальний, приватний чи корпоративний.

Засновник закладу освіти зобов`язаний зокрема забезпечити утримання та розвиток матеріально-технічної бази заснованого ним закладу освіти на рівні, достатньому для виконання вимог стандартів освіти та ліцензійних умов.

Відповідно до частин 1, 2 статті 80 Закону України "Про освіту" до майна закладів освіти та установ, організацій, підприємств системи освіти належать: нерухоме та рухоме майно, включаючи будівлі, споруди, земельні ділянки, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло тощо. Майно закладів освіти та установ, організацій, підприємств системи освіти належить їм на правах, визначених законодавством.

Порядок, умови та форми набуття закладами освіти прав на землю визначаються Земельним кодексом України.

Так, згідно з пунктом "ґ" частини 2 статті 92 Земельного кодексу України (в редакції Закону України "Про освіту" від 05.09.2017 року №2145-VIII) заклади освіти незалежно від форми власності набувають права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності.

Право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку (частина 1 статті 92 Земельного кодексу України).

Відповідно до частин 1, 2 статті 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю.

У комунальній власності перебувають: а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування.

Як передбачено частинами 9, 10 статті 79-1 Земельного кодексу України, земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Відповідно до статей 125, 126 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

За визначенням, наведеним у пункті 1 частини 1 статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до статті 4 цього Закону державній реєстрації прав підлягають: 1) право власності; 2) речові права, похідні від права власності: зокрема право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншою капітальною спорудою (їх окремою частиною), що виникає на підставі договору найму (оренди) будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладеного на строк не менш як три роки; інші речові права відповідно до закону.

Згідно з частиною 1 статті 5 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення.

Частиною 2 статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до частин 1, 2 статті 28 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" рішення органів державної влади або органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у власність або користування (постійне користування, оренду, користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), сервітут) можуть прийматися за відсутності державної реєстрації права власності держави чи територіальної громади на таку земельну ділянку в Державному реєстрі прав.

Під час проведення державної реєстрації права користування (постійне користування, оренда, користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), сервітут) земельними ділянками державної чи комунальної власності, право власності на які не зареєстровано в Державному реєстрі прав, державний реєстратор одночасно з проведенням такої реєстрації проводить також державну реєстрацію права власності на такі земельні ділянки без подання відповідної заяви органами, які згідно із статтею 122 Земельного кодексу України передають земельні ділянки у власність або у користування.

Як встановлено судом вище, у Державному земельному кадастрі відсутні відомості щодо земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , яка використовується під розміщення об`єктів нерухомого майна Одрадокам`янського ліцею.

Разом з тим, Тягинською сільською військовою адміністрацією з моменту прийняття повноважень, жодних дієвих заходів, направлених на оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку за адресою: провулок Шкільний, 17, с. Одрадокам`янка, Бериславського району Херсонської області, не вжито, правовстановлюючі документи на земельну ділянку не оформлено та право постійного користування не зареєстровано.

Посилання відповідача на складну безпекову ситуацію у с. Одрадокам`янка та неможливістю виїхати на місце для виконання відповідних землевпорядних робіт суд до уваги не бере, оскільки функціонування в Бериславському районі Тягинської сільської військової адміністрації свідчить про можливість проведення необхідних землевпорядних робіт з дотриманням правил безпеки, зокрема, шляхом звернення до інших організацій, які готові надати відповідачу такі послуги.

Суд враховує, що відповідач не позбавлений можливості ініціювати такі звернення з метою вжиття необхідних заходів, направлених на оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку за адресою: Херсонська область, Бериславський район, с. Одрадокам`янка, провулок Шкільний, 17, яка використовується під розміщення об`єктів нерухомого майна Одрадокам`янського ліцею Тягинської сільської ради Бериславського району Херсонської області. У той же час відповідач не надав доказів неможливості такого звернення.

Отже, вимоги позивача суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо підстав для звернення прокурора до суду з даним позовом в інтересах держави, суд зазначає наступне.

Так, відповідно до статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до частини третьої статті 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Спеціальним законом, яким визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді є Закон України Про прокуратуру.

Згідно з частиною 3 статті 23 цього ж Закон прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття інтерес держави .

У Рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття інтереси держави висловив міркування, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій.

Із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (пункт 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 № 3-рп/99).

Ці міркування Конституційний Суд України зробив у контексті офіційного тлумачення Арбітражного процесуального кодексу України, який уже втратив чинність. Однак, висловлене Судом розуміння поняття інтереси держави має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у статті 23 Закону України Про прокуратуру.

Відтак, суд вважає, що інтереси держави охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація інтересів держави , особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 19.09.2019 у справі № 815/724/15.

Отже, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (пункт 4 частини 2 статті 129 Конституції України).

Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України Про прокуратуру прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

2) у разі відсутності такого органу.

Відповідно до частини 4 статті 53 КАС України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

Системне тлумачення вказаних приписів дозволяє дійти висновку, що стаття 53 КАС України вимагає вказувати в адміністративному позові, скарзі чи іншому процесуальному документі докази на підтвердження підстав заявлених позовних вимог із зазначенням, у чому саме полягає порушення інтересів держави, та обставини, що зумовили необхідність їх захисту прокурором.

Стосовно наявності підстав, визначених частиною 3 статті 23 Закону України Про прокуратуру, для представництва інтересів держави у суді у справі, що розглядається, суд зазначає наступне.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.02.2019 у справі № 826/13768/16, погоджуючись з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, зазначила, що за змістом частини 3 статті 23 Закону України Про прокуратуру прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; 2) у разі відсутності такого органу.

Перший виключний випадок передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює його неналежно.

Нездійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

Здійснення захисту неналежним чином виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

Неналежність захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, зокрема, включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Верховний Суд звернув увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Суд також враховує, що у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України Про прокуратуру, і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

У справі, що розглядається, позовну заяву прокурора обґрунтовано відсутністю органу, уповноваженого державою звертатися до суду з позовом за захистом інтересів держави.

Статтю 126 Земельного кодексу України передбачено, що право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

До повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст, відповідно до частини першої статті 12 Земельного кодексу України, належить, зокрема: організація землеустрою; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування визначено статтею 123 Земельного кодексу України, відповідно до частини другої якої особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

Відповідно до статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 29.11.2022 у справі №240/401/19 дійшов висновку, що позови прокурора до органу місцевого самоврядування, за загальним правилом, подаються з такої підстави, як відсутність суб`єкта, до компетенції якого віднесені повноваження щодо здійснення контролю за правомірністю дій та рішень органів місцевого самоврядування. У такій категорії справ прокурор повинен лише довести, що оскаржуваним рішенням, дією або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень завдано шкоду інтересам держави.

Відповідно до ст.1 Закону України Про Військово-цивільні адміністрації військово-цивільні адміністрації населених пунктів - це тимчасові державні органи, що здійснюють на територіях відповідних територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України, повноваження сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад, виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад, сільських, селищних, міських голів та інші повноваження, визначені цим Законом.

Підставою звернення прокурора до суду стало порушення вимог законодавства, що створює передумови для зловживань щодо розпорядження земельною ділянкою, ризики для нормального функціонування закладу та навчального процесу, що може призвести до негативних наслідків та порушення прав дітей та інтересів держави, що, у свою чергу, є невиконанням гарантій держави у сфері освіти.

Разом з тим, Тягинська сільська військова адміністрація як державний орган на якого покладено повноваження засновника Одрадокам`янського ліцею, не використовуються надані повноваження всупереч інтересам держави та територіальної громади.

Тягинська сільська військова адміністрація, хоча і наділена повноваженнями щодо управління закладами освіти та організації їх матеріального забезпечення, розпорядження майном та земельними ділянками комунальної власності, однак, зважаючи на допущену бездіяльність у цій сфері, позивачем у справі бути не може.

За вказаних обставин, захист інтересів держави у даних спірних правовідносинах, відповідно до ст.23 Закону України Про прокуратуру, має здійснювати прокурор.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Бериславської окружної прокуратури підлягають повному задоволенню.

Розподіл судових витрат у справі не здійснюється, оскільки за правилами статті 139 КАС України всі судові витрати відшкодовуються лише при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень.

Керуючись ст.ст. 2, 5-6, 9, 72, 77, 90, 139, 241-246, 293 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Бериславської окружної прокуратури (адреса: просп. Богоявленський, 314, м. Миколаїв, 54000, код ЄДРПОУ 0485112021) до Тягинської сільської військової адміністрації Бериславського району Херсонської області (адреса: вул. Вишнева, 1д, с. Тягинка, Бериславський район, Херсонська область, 74330, код ЄДРПОУ 44697084), третя особа - Одрадокам`янський ліцей Тягинської сільської ради Бериславського району Херсонської області (адреса: провулок Шкільний, 17, с. Одрадокам`янка, Бериславський район, Херсонська область, 74341, код ЄДРПОУ 25648848) задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Тягинської сільської військової адміністрації щодо неоформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку під Одрадокам`янським ліцеєм Тягинської сільської ради Бериславського району Херсонської області, зареєстрованого за адресою: провулок Шкільний, 17, с. Одрадокам`янка, Бериславський район, Херсонська область.

Зобов`язати Тягинську сільську військову адміністрацію вжити заходів щодо оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку під Одрадокам`янським ліцеєм Тягинської сільської ради Бериславського району Херсонської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.В. Андрухів