Ухвала суду № 135931511, 23.04.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/24718/25

УХВАЛА

23 квітня 2026 року м. Одеса

Одеськийокружнийадміністративний суд у складі:

Головуючого судді Юхтенко Л.Р.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду звіт ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 , місце знаходження: АДРЕСА_1 )про виконання рішення суду від 06 жовтня 2025 року по справі № 420/24718/25, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала ця адміністративна справа.

Ухвалою від 07 квітня 2026 року заяву заяву представника ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) про встановлення судового контролю, - задоволено.

Встановлено ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 , місце знаходження: АДРЕСА_1 )строк для подання звіту про виконання рішення Одеського окружногоадміністративного суду від 06 жовтня 2025 року по справі № 420/24718/25.

Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 , місце знаходження: АДРЕСА_1 ) в 30-дений строк з моменту отримання копії цієї ухвали подати до суду звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2025 року по справі № 420/24718/25 із наданням доказів на підтвердження виконання рішення суду.

Через канцелярію суду 10.04.2026 року (сформовано в підсистемі ЕС 09.04.2026) від ІНФОРМАЦІЯ_3 надійшов звіт про виконання рішення суду.

На обґрунтування вказаного звіту представник зазначив, що заяву ОСОБА_1 щодо внесення відомостей про виключення з військового обліку до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, розглянуто у встановленому порядку.

За результатами перевірки даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів встановлено, що громадянин ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 . Відомості щодо визнання ОСОБА_1 непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку (зокрема на підставі статті 61-а згідно з Наказом Міністерства оборони України № 402/2008) у наявних облікових даних відсутні.

Відповідно до частини 8 статті 5 Закону України від 16.03.2017 № 1951-VIII «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами ведення та адміністрування зазначеного Реєстру та здійснюють внесення відомостей виключно на підставі належних і підтверджених документів.

У зв`язку з відсутністю правових підстав та документального підтвердження для внесення змін щодо виключення з військового обліку, підстав для внесення відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг» не вбачається.

Разом з тим, громадянину ОСОБА_1 запропоновано особисто прибути до ІНФОРМАЦІЯ_4 з військово-обліковими документами та оригіналами документів, зазначених у заяві, для додаткового розгляду питання.

Через канцелярію суду 14.04.2026 року від представника позивача надійшли заперечення на звіт, в яких зазначено, що відповідачем не виконується рішення суду, адже заяву позивача знову не було розглянуто, а тому твердження що заяву було розглянуто у встановленому порядку не відповідає дійсності.

Також, 14.04.2026 року від відповідача надійшли додаткові пояснення стосовно заперечень представника позивача.

Та 15.04.2026 року від представника позивача надійшли заперечення на додаткові пояснення.

Оцінюючи наданий суду звіт від 10.04.2026 року та заперечення представника позивача, суд доходить такого висновку.

Так, статтею 129-1 Конституції України проголошено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Частиною другою статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Положеннями статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно з статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Відповідно до ч.1,2,3, 11 ст. 3823 КАС України, за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу.Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.

Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.

У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб`єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.

Повертаючись до обставин справи, суд зазначає, що рішенням суду відповідача було зобов`язано розглянути заяву позивача від 24.06.2025 року та прийняти відповідне рішення.

Як зазначив представник відповідача, на виконання рішення суду заяву позивача розглянуто у встановленому порядку та за результатами перевірки даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів встановлено, що громадянин ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 . Відомості щодо визнання ОСОБА_1 непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку (зокрема на підставі статті 61-а згідно з Наказом Міністерства оборони України № 402/2008) у наявних облікових даних відсутні.Разом з тим, громадянину ОСОБА_1 запропоновано особисто прибути до ІНФОРМАЦІЯ_4 з військово-обліковими документами та оригіналами документів, зазначених у заяві, для додаткового розгляду питання.

Аналізуючи вчинені відповідачем дії направлені на виконання рішення суду, суд зазначає, що відповідачем здійснено перевірку наявної в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації стосовно позивача, разом з тим відповідне рішення не прийнято, як то визначено рішенням суду.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що відповідачем вживаються заходи щодо виконання рішення суду,а отже наявні підстави для прийняття звіту та встановлення відповідачу нового строку для подання звіту про виконання рішення суду від 06 жовтня 2025 року по справі № 420/24718/25 у повному обсязі, зобов`язавши відповідача у місячний строк з дати отримання копії цієї ухвали надати докази виконання рішення суду в повному обсязі, а саме прийняття відповідного рішення за результатами розгляду заяви (відмовити чи задовольнити заяву позивача).

Стосовно клопотання представника позивача про накладення штрафу на керівника відповідача за невиконання рішення суду, суд зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 382-3 КАС України, у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Відповідно до ч. 5. ст. 382-3 КАС України суд за клопотанням суб`єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб`єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.

Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб`єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.

Сукупний аналіз наведених норм процесуального права доводить, що підставою для накладення штрафу є наявність доказів щодо невиконання рішення суду та невжиття жодних дій спрямованих на виконання судового рішення.

Разом з цим судом встановлено, що відповідачем вживаються заходи щодо виконання рішення суду, та звіт судом прийнято, що виключає накладення штрафу на відповідача.

З огляду на вищевикладене, керуючись ст.ст.295,297, 382-3823 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Прийняти звіт ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 , місце знаходження: АДРЕСА_1 ) про виконання рішення суду від 06 жовтня 2025 року по справі № 420/24718/25.

Встановити ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 , місце знаходження: АДРЕСА_1 )новий строк для подання звіту про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2025 року по справі № 420/24718/25.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 , місце знаходження: АДРЕСА_1 )в місячний строк з моменту отримання копії цієї ухвали подати до суду звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2025 року по справі № 420/24718/25у повному обсязі та/або докази вжиття дієвих заходів щодо виконання рішення суду.

У задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) про накладення штрафу - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до П`ятого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки передбаченістаттями 295, 297 КАС України, з урахуванням п.п.15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України.

Ухвала суду набирає законної силив порядку та строки, передбачені ст. 256 КАС України.

Суддя Л.Р. Юхтенко