Ухвала суду № 135930714, 23.04.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

23 квітня 2026 року № 320/36013/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Колеснікової І.С., розглянувши в порядку письмового провадження заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі

за позовом ОСОБА_1

до Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України

про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України, в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України (код ЄДРПОУ 22990368) щодо невиплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) компенсації втрати частини його доходів відповідно до ст. 3 Закону України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строку їх виплати, у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 08.12.2017;

- зобов`язати Фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України (код ЄДРПОУ 22990368) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 08.12.2017 за весь час затримки виплати - з 01.01.2016 по 18.06.2023, яка визначається відповідно до Закону України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строку їх виплати та Порядку проведення компенсації громадянам втрати грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159;

- визнати протиправною бездіяльність Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України щодо не виплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку його при звільненні за період з 08.12.2017 по дату фактичного розрахунку - 24.06.2023;

- стягнути з Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку його при звільненні за період з 08.12.2017 до 24.06.2023, із одночасною компенсацією при виплаті сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №44 від 15.01.2004.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2024 року позов задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини його доходів відповідно до статті 3 Закону України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строку їх виплати, у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 08.12.2017.

Зобов`язано Фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 08.12.2017 за весь час затримки виплати - з 01.01.2016 по 18.06.2023, яка визначається відповідно до Закону України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строку їх виплати та Порядку проведення компенсації громадянам втрати грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159.

Визнано протиправною бездіяльність Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України щодо не виплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку його при звільненні за період з 08.12.2017 по дату фактичного розрахунку - 24.06.2023.

Стягнуто з Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку його при звільненні за період з 08.12.2017 до 24.06.2023, із одночасною компенсацією при виплаті сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №44 від 15.01.2004.

Від позивача надійшла заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення, в якому просить суд:

- встановити судовий контроль за виконанням судового рішення у справі №320/36013/23 шляхом зобов`язання Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України у 15-денний строк з дати утримання ухвали суду подати до суду звіт про повне виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 18.09.2024 року по справі №320/36013/23, зокрема у частині нарахування та виплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 08.12.2017 за весь час затримки виплати - з 01.01.2016 по 18.06.2023, яка визначається відповідно до Закону України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строку їх виплати та Порядку проведення компенсації громадянам втрати грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.07.2025 внесено виправлення до мотивувальної частини рішення Київського окружного адміністративного суду від 18.09.2024 виклавши передостанній абзац аркуша № 4 мотивувальної частини даного рішення суду в наступній редакції:

«Отже, середній заробіток за час затримки розрахунку позивача при звільненні за період з 08.12.2017 по 24.06.2023 становить 1 238 996,25 грн. (середньоденне грошове забезпечення 611,85 грн. х 2 025 календарних днів)». Дана ухвала є невід`ємною частиною рішення Київського окружного адміністративного суду від 18.09.2024 у справі №320/36013/24, у відповідних її частинах.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.08.2025 призначено заяву до розгляду без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні). Встановлено Фінансовому управлінню Генерального штабу Збройних Сил України 5-денний строк з дня отримання цієї ухвали для подання заперечення щодо поданої заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду (за наявності). Витребувано у Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України повний розрахунок компенсації втрати частини доходів ОСОБА_1 у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 08.12.2017 за весь час затримки виплати - з 01.01.2016 по 18.06.2023, яка визначається відповідно до Закону України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строку їх виплати та Порядку проведення компенсації громадянам втрати грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159.

До суду від відповідача надійшли заперечення щодо встановлення судового контролю, в яких зазначає, що з моменту набрання рішенням Київського окружного адміністративного суду від 18.09.2024 у справі № 320/36013/23 законної сили (з 26.12.2024), відповідачем вживалися усі необхідні дії спрямовані на його виконання.

Враховуючи, що відповідач є розпорядником бюджетних коштів третього рівня та його фінансування здійснюється від розпорядників бюджетних коштів вищого рівня, ним регулярно направлялися відповідні заявки на фінансування.

Так, з метою виконання зазначеного судового рішення відповідачем до Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України щомісячно направлялися відповідні заявки на фінансування, які включали кошти на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 18.09.2024 у справі №320/36013/23, а саме: від 14.01.2025 № 305/130, від 13.02.2025 № 305/547, від 10.03.2025 № 305/918, від 10.04.2025 № 1420, від 13.05.2025 № 305/1889, від 12.06.2025 № 305/2499, від 11.07.2025 № 305/2915 та від 08.08.2025 № 305/3286.

Водночас відповідного належного (у повному обсязі) фінансування, у тому числі на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 18.09.2024 у справі № 320/36013/23, здійснено не було, у зв`язку з наявним дефіцитом фінансового ресурсу, що підтверджується листами Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України (копії додаються).

Наголошено, що у межах наявних фінансових ресурсів відповідачем поступово виконується рішення Київського окружного адміністративного суду від 18.09.2024 у справі № 320/36013/23, що підтверджується платіжними інструкціями від 26.02.2025 № 1301, від 10.03.2025 № 1654, від 10.04.2025 № 2657, від 08.05.2025 № 3704, від 11.06.2025 № 4738, від 18.08.2025 № 6622 (копії додаються).

Відтак, є беззаперечним те, що відповідачем вживалися усі необхідні та можливі заходи щодо виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 18.09.2024 у справі № 320/36013/23, що підтверджується належними та допустимими доказами.

Проте, в силу об`єктивних причин виконати зазначене рішення повністю у встановлені законом строки є неможливим.

Враховуючи викладене, відповідач просить відмовити позивачу у задоволенні заяви про встановлення судового контролю.

Вирішуючи питання про наявність підстав для встановлення судового контролю, суд зазначає наступне.

Процедура судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах врегульована статтями 382, 383 КАС України.

Зокрема, відповідно до частини 1 статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Згідно частини 1, 2 статті 382-1 КАС України суд розглядає заяву про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною 5 статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статі 129-1 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Указана норма кореспондується з частиною 2 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», відповідно до якої судові рішення, що набрали законної сили є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Статтею 370 КАС України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до статті 381-1 КАС України, судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Згідно частини 1 статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З аналізу викладених норм убачається, що судовий контроль за виконанням судових рішень здійснюється судом шляхом зобов`язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту про виконання судового рішення, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу.

За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Зазначена правова норма КАС України має на меті забезпечення належного виконання судового рішення, підставами її застосування є саме невиконання судового рішення.

Разом з тим, вказаною нормою статті 382 КАС України передбачено право, а не обов`язок суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов`язати суб`єкта владних повноважень, проти якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, вирішувати питання прийняття звіту, вирішувати питання про накладення штрафу.

Тобто, суд наділений правом, а не обов`язком прийняти рішення про подання звіту, прийняття звіту, накладення штрафу.

В той же час, такі заходи судового контролю підлягають до застосування у разі не подання звіту суб`єктом владних повноважень про виконання рішення суду або якщо в поданому звіті причини невиконання чи неповного виконання судового рішення є неповажними.

Верховний Суд у постанові від 3 травня 2018 року у справі № 805/402/18 зазначив, що зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду та вирішується на його розсуд.

Крім того, Верховний Суд в ухвалі від 04 липня 2023 року по справі № 200/3958/19-а зазначив:

Судом можуть бути вжиті заходи реагування судового контролю за невиконанням судових рішень в адміністративних справах у формі встановлення нового строку для подачі звіту та накладення штрафу на особу відповідальну за виконання рішення суду. При цьому, для прийняття судом звіту суб`єкта владних повноважень необхідним є встановлення виконання відповідним суб`єктом судового рішення у повному обсязі та у спосіб, визначений таким рішенням.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 14 травня 2020 року у справі № 800/320/17 зазначила, що КАС України регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.

Законодавець фактично наділив суд повноваженнями контролю за виконанням того, що для суб`єкта владних повноважень передбачив у своєму рішенні адміністративний суд.

Правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати.

З наявних у матеріалах справи доказів встановлено, що відповідачем вчинено всі можливі дії, спрямовані на виконання рішення суду.

Разом з тим, невиплата позивачу коштів на виконання судового рішення в цій справі обумовлена відсутністю належного фінансування Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України, яка є розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня, який вчиняє залежні від нього дії для виконання судових рішень.

Відтак, матеріалами справи підтверджено, що відповідач позбавлений можливості виконати рішення Київського окружного адміністративного суду в повному обсязі, хоча останнім доведено, що після набрання законної сили рішення суду ним вживаються заходи щодо добровільного його виконання.

В даному випадку, враховуючи те, що виплата коштів залежить від їх надходження від розпорядника бюджетних коштів вищого рівня, суд дійшов висновку про доведеність відповідачем поважності підстав, що ускладнюють виконання судового рішення.

Згідно частин першої, другої статті 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України.

Відповідно до пунктів 20, 29 частини першої статті 116 Бюджетного кодексу України взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.

Отже, виділення коштів із державного бюджету на виконання рішення суду не залежить від волі окремого керівника.

Окрім іншого, суд зазначає, що метою встановлення судового контролю шляхом зобов`язання подати звіт про виконання судового рішення є спонукання суб`єкта владних повноважень до виконання судового рішення зокрема і шляхом застосування наслідків, передбачених статтею 382-3 КАС України - накладення на керівника суб`єкта владних повноважень штрафу від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, половина якого стягується на користь заявника.

Проте, оскільки надходження коштів в достатньому обсязі, зокрема і для проведення виплати перерахованого грошового забезпечення на виконання судового рішення, не залежить від керівників установи, ураховуючи спрямування запитів на отримання додаткового фінансування, в цій справі за наведених обставин, продовження строку для надання звіту про виконання судового рішення, не буде мати того результату, з метою якого законодавець передбачив такий вид судового контролю.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що відповідачем в межах виконання рішення суду у даній справі вжито всіх залежних від нього заходів з метою виконання судового рішення.

Відтак, оскільки невиконання відповідачем рішення суду спричинене об`єктивними причинами, а належних доказів, які б свідчили про намір суб`єкта владних повноважень ухилитися від виконання судового рішення не здобуто, суд доходить висновку про відсутність підстав для встановлення судового контролю за виконанням рішення.

Суд також зважає на те, що основним призначенням стадії виконання судового рішення є фактичне втілення судових присуджень у матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту.

Проте проблема невиконання рішень національних судів у соціальних та інших публічно-правових спорах має загальнодержавний характер та пов`язана виключно із проблемою фінансування цих витрат з Державного бюджету, особливо в умовах воєнного стану.

Тобто проблема з виконанням рішення суду у цій справі не є індивідуальною, а охоплюється загальною проблемою належного виконання судових рішень, пов`язаних з виплатою бюджетних коштів, яка потребує системного підходу до її вирішення на найвищих рівнях органів державної влади.

Таким чином, з матеріалів справи не вбачається ухилення від виконання судового рішення та/або відсутність у нього наміру його виконувати.

Відтак, заява позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення задоволенню не підлягає.

Разом з тим суд наголошує, що це не звільняє відповідача від обов`язку виконати рішення суду, ухвалене на користь позивача, та не позбавляє позивача права повторно звернутися до суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням такого рішення шляхом зобов`язання відповідача подати новий звіт про його виконання, якщо поведінка відповідача буде давати приводи вважати, що він ухиляється від виконання рішення суду, затягує його виконання або ж діє недобросовісно та не вживає заходів, необхідних для його якнайшвидшого виконання.

Керуючись ст.ст. 248, 382-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга подається безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Колеснікова І.С.