Ухвала суду № 135930154, 21.04.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

з питань призначення судово-медичної експертизи

21 квітня 2026 року № 320/52403/25

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вісьтак М. Я., розглянувши клопотання ОСОБА_1 про призначення судово-медичної експертизи у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

Представник позивача ОСОБА_1 звернувся у Київський окружний адміністративний суд із адміністративним позовом до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, у якому просить суд:

-Визнати протиправною відмову Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України щодо нездійснення перегляду Висновку про причинний зв`язок від 28.02.2025 в частині неврахування наведеного в медичних документах списку захворювань, та причинного зв`язку між травмою та захворюваннями, - скасувати рішення викладене в Протоколі засідання Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України від 17.09.2025.

-Зобов`язати Центральну військово-лікарську комісію Збройних Сил України повторно розглянути заяву Забари ОСОБА_1 щодо встановлення причинного зв`язку наявних в нього захворювань та проходженням військової служби, та зв`язок отриманої травми як наслідком раніше встановленого Центральної військово-лікарської комісії причинного зв`язку, захворювань, - у повному обсязі з врахуванням усіх наданих документів за увесь період звернень до Комісії, - з врахуванням висновків суду.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду зазначеної справи визначено головуючого суддю Вісьтак М. Я.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.10.2025 ухвалено відкрити провадження у адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії та витребувано певні докази у відповідача.

11.11.2025 до суду надійшло письмове письмове клопотання ОСОБА_1 про призначення судово-медичної експертизи, на вирішення якої просив поставити питання:

-чи наявний причинно наслідковий зв`язок між перебігом наявних у ОСОБА_1 захворювань та отриманням ним 01.02.2025 травми та її наслідками.

Розглянувши клопотання позивача про призначення судової експертизи, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

У відповідності з ч.ч. 1-4 ст. 101 Кодексу адміністративного судочинства України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені перед експертом, складений у порядку, визначеному законодавством.

Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.

Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Згідно з ч. 1 ст. 102 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності.

У відповідності з ч. 3 ст. 102 Кодексу адміністративного судочинства України, при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).

Згідно з ч.ч. 5-7 ст. 102 Кодексу адміністративного судочинства України, питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їх думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну. Питання, які ставляться експерту, і його висновок з них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта.

Відповідно до ч. 1 ст. 103 Кодексу адміністративного судочинства України, про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій (яким) доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Згідно з ч. 1 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України, висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 90 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивованим у судовому рішенні.

Статтею 1 Закону України «Про судову експертизу» від 25.02.1994 року №4038-ХІІ визначено, що судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Тобто експертиза передбачає дослідження певних об`єктів, яке провадиться експертами на базі спеціальних знань і на науковій основі з метою одержання даних про факти, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, підставою для призначення судової експертизи є необхідність з`ясування обставин, які потребують спеціальних знань, тобто тих, що виходять за межі знань осіб, які беруть участь у справі, та судді, котрий розглядає справу.

Так, відповідно до частини 10 статті 2 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу та з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров`я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністра оборони України 14 серпня 2008 року №402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, яке зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800 (далі - Положення №402).

Згідно із пунктами 1.1 - 1.3 глави 1 розділу І Положення №402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Військово-лікарська експертиза - це:

медичний огляд допризовників, призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов`язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військово-навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів Міністерства оборони України (далі - ВВНЗ), учнів військових ліцеїв; колишніх військовослужбовців; працівників Збройних Сил України, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та залучаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ), компонентами ракетного палива (далі - КРП), джерелами електромагнітних полів (далі - ЕМП), лазерного випромінювання (далі - ЛВ), мікроорганізмами I-II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами; працівників допоміжного флоту Військово-Морських Сил Збройних Сил України (далі - ВМС Збройних Сил України); визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ, роботи за фахом; установлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів.

Основними завданнями військово-лікарської експертизи є добір громадян України, придатних за станом здоров`я до військової служби, для укомплектування Збройних Сил України; аналіз результатів медичного огляду та розробка заходів щодо комплектування Збройних Сил України особовим складом, придатним до військової служби за станом здоров`я; контроль за організацією і станом лікувально-оздоровчої роботи серед призовників, аналіз результатів і розроблення пропозицій із удосконалення цієї роботи; контроль за організацією, проведенням і результатами лікувально-діагностичної роботи у військових, цивільних лікувальних закладах та медичних підрозділах військових частин, що стосується військово-лікарської експертизи; надання методичної та практичної допомоги з питань військово-лікарської експертизи військово-лікарським комісіям, лікувальним закладам Міністерства оборони України; визначення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтва) у військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів, які призвані на збори, у осіб, звільнених із військової служби, а також причинного зв`язку захворювань, поранень, які заподіяли військовослужбовцям смерть; розроблення спільно з головними медичними спеціалістами Міністерства охорони здоров`я України (далі - МОЗ України) і Міністерства оборони України вимог щодо стану здоров`я призовників, кандидатів на навчання у ВВНЗ, військовослужбовців, громадян, які приймаються на військову службу за контрактом, резервістів для найдоцільнішого використання їх на військовій службі; визначення ступеня придатності військовослужбовців до військової служби у зв`язку з їх звільненням; проведення наукової роботи з питань військово-лікарської експертизи; підготовка кадрів для військово-лікарських комісій.

Згідно із пунктом 2.1 Положення №402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії, штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).

Підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 Положення №402 визначено, що Центральна військово- лікарська комісія є органом військового управління, який здійснює керівництво ВЛК регіонів у Збройних Силах України та є керівним органом із військово-лікарської експертизи в Збройних Силах України.

Відповідно до підпункту 2.3.3 пункту 2.3 розділу І Положення №402 на Центральну військово-лікарську комісію покладається організація військово-лікарської експертизи у Збройних Силах України, а також контроль за лікувально-оздоровчою роботою серед допризовників, організація медичного огляду призовників, кандидатів на навчання у ВВНЗ, військовослужбовців, громадян, які приймаються на військову службу за контрактом, військовозобов`язаних та резервістів (кандидатів у резервісти); розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи.

Згідно із підпунктом 2.3.4 пункту 2.3 розділу І Положення №402 Центральна військово-лікарська комісія має право, зокрема, розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК Збройних Сил України.

Так, як вбачається з поданого позивачем клопотання, останній просить на вирішення експерта поставити запитання: чи наявний причинно-наслідковий зв`язок між перебігом наявних у ОСОБА_1 захворювань та отриманням ним 01.02.2025 травми та її наслідками.

Разом з цим, суд зазначає, що заявлене позивачем клопотання про призначення експертизи, не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Предмет цього адміністративного спору полягає у перевірці правомірності дій та рішень Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України, зокрема щодо відмови у перегляді Висновку про причинний зв`язок, скасування відповідного протоколу засідання та зобов`язання повторно розглянути заяву позивача.

Суд вказує, що даний спір виник через оцінку законності адміністративного рішення, а не встановлення судом медичного діагнозу чи медичних причинних зв`язків.

Окрім цього, питання, яке ОСОБА_1 пропонує поставити на вирішення експертизі, стосується визначення медичного причинно-наслідкового зв`язку між конкретними захворюваннями та отриманою травмою. Таке питання прямо віднесене до компетенції військово-лікарських комісій та є складовою їх спеціальної медичної оцінки, здійснюваної у межах повноважень, передбачених Положенням № 402 та відповідними відомчими нормативними актами. Натомість суд при розгляді адміністративної справи перевіряє дотримання відповідачем процедури, повноту врахованих документів, мотивованість та обґрунтованість висновків, але не підміняє собою ВЛК і не здійснює медичного встановлення причинного зв`язку.

Таким чином, суд вважає, що встановлення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв з військовою службою є компетенцією військово-лікарської комісії, втручання у ці повноваження судом є недопустимо, що також викладено і в постанові Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі №802/468/17-а.

Поставлене позивачем питання фактично спрямоване на отримання нового медичного висновку, який мав би замінити або підмінити собою висновок військово-лікарської комісії. Проте судова експертиза не може бути використана з метою формування альтернативного висновку ВЛК або вирішення питань, які за законом повинні бути предметом внутрішньої компетенції військово-медичних органів.

Враховуючи наведене, суд доходить висновку, що призначення судової експертизи не є необхідним для повного, всебічного та об`єктивного вирішення цього спору, у зв`язку з цим клопотання про призначення судової експертизи підлягає відмові.

З огляду на викладене та керуючись статтями 72, 73, 102, 241, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про призначення судово-медичної експертизи у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та окремому оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути викладені в апеляційній скарзі на рішення суду.

Суддя Вісьтак М.Я.