Рішення № 135929663, 23.04.2026, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2026 року Справа№200/10168/25

Донецький окружний адміністративний суд у складі

Головуючого судді Аляб`єва І.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження (за правилами спрощеного позовного провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

23.12.2025 до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, в якій позивач просить

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо не зарахування до пільгового підземного стажу ОСОБА_1 періоди з 01.09.1991 року по 28.06.1993 року, 07.12.1993 по 30.06.1995 року, з 01.04.2002 по 31.12.2003 року, 01.11.2014 по 30.04.2017 року.

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області провести розрахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 8 Закону Україні «Про підвищення престижності шахтарської праці», зарахувавши до пільгового підземного стажу за Списком №1 періоди: з 01.09.1991 року по 28.06.1993 року, 07.12.1993 по 30.06.1995 року, з 01.04.2002 по 31.12.2003 року, 01.11.2014 по 30.04.2017 року.

- стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області витрати, пов`язані з оплатою судового збору, в розмірі 968 грн. 96 коп.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що позивачу 07.10.2025 призначено пенсія за віком на пільгових умовах. Страховий стаж ОСОБА_1 при призначенні пенсії врахований по 19.10.2018 та обчислений відповідно до статті 24 Закону № 1058, складає 30 років 04 місяці 28 днів, стаж за Списком №1 12 років. Ознайомившись також розрахунком стажу наданим відповідачем виявилось, що до пільгового стажу не зараховано період навчання з 01.09.1991 року по 28.06.1993 року в ПТУ № 93 міста Донецька, період військової служби за призовом в Національній гвардії України з 07.12.1993 по 30.06.1995, період з 01.04.2002 по 31.12.2003 року в Оперативному воєнізованому гірничо-рятувальному загоні м. Донецьк на посаді респіраторника 5 взводу, а також період з 01.11.2014 по 30.04.2017 роки в Десятому воєнізованому гірничорятувальному загоні. Позивач вважає, що відповідач здійснив протиправні дії, які полягають у здійсненні розрахунку розміру пенсії без врахування ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та неврахуванні до пільгового підземного стажу з повним робочим днем окремих періодів роботи позивача.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 29.12.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області розрахунок стажу, письмові пояснення стосовно того, які періоди не зараховані до пільгового та страхового стажу з зазначенням підстав не зарахування таких періодів, надати довідку форми ОК-5, РС-право.

До суду від Відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого зазначено, що Згідно матеріалів електронної пенсійної справи ОСОБА_1 позивачу призначено пенсію за віком на пільгових умовах з 07.10.2025 року у розмірі 9 462, 69 грн, страховий стаж складає 30 років 04 місяці 28 днів, стаж за Списком №1 12 років при необхідному не менш як 15 років на підземних роботах згідно Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці»

Щодо не зарахування до пільгового підземного стажу ОСОБА_1 періоди з 01.09.1991 року по 28.06.1993 року, 07.12.1993 по 30.06.1995 року, то Головне управління зазначає, що ці періоди не є фактичною роботою під землею.

З 01.09.1991 року по 28.06.1993 року позивач навчався в професійно-технічному училищі № 93 м. Донецька по спеціальності електромонтажник по освітленню, освітлювальним та силовим мережам та електрообладнанню третього розряду. Під час навчання позивач не піддавався шкідливому впливу підземних умов, що є обов"язковою умовою для застосування норм ст.8 Закону №345-VI.

Проходження військової служби не зараховується до 15 - річного підземного стажу, оскільки це стаж за спеціальністю, а не «підземна робота» у розумінні Закону про престижності шахтарської праці.

Періоди роботи з 01.04.2002 по 31.12.2003 року, 01.11.2014 по 30.04.2017 року врахований Головним управлінням до стажу роботи, оскільки в індивідуальних відомостях про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб відсутні відомості по спеціальному стажу з кодом підстави для обліку спецстажу.

Період роботи з 01.11.2014 по 30.04.2017 не зараховано, оскільки в відомостях про спецстаж не внесено номери та дати наказів про затвердження результатів атестації за даний період.

З урахуванням зазначеного, відсутні підстави для зарахування періоду роботи з 01.04.2002 по 31.12.2003 року, 01.11.2014 по 30.04.2017 року до стажу роботи відповідно до якого проводиться розрахунок пенсії шахтарям, згідно ЗУ «Про підвищення престижності шахтарської праці».

За наведеного правового регулювання та обставин справи випливає, що визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо не зарахування до пільгового підземного стажу ОСОБА_1 періоди з 01.09.1991 року по 28.06.1993 року, 07.12.1993 по 30.06.1995 року, з 01.04.2002 по 31.12.2003 року, 01.11.2014 по 30.04.2017 року - відсутні підстави.

За приписами частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.

Дослідивши докази, що містяться у матеріалах справи, суд встановив наступне.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 14.10.2025 року звернувся через вебпортал Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058- IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Заяву позивача від 14.10.2025 року № 2576 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах розглянуто за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області та прийнято рішення про призначення пенсії з 07.10.2025.

Листом від 08.12.2025 року за № 0700-0303-8/74687 Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (далі-відповідач) надало інформацію, що пільговий стаж роботи враховано згідно даних про спецстаж реєстру застрахованих осіб індивідуальних відомостей про застраховану особу.

Листом від 04.12.2025 року за № 25233/02-16 Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області надало інформацію про те, що позивачу з 07.10.2025 року позивачу призначена пенсія за віком у розмірі 9 462, 69 грн, страховий стаж складає 30 років 04 місяці 28 днів, стаж за Списком №1 12 років.

Відповідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_1 від 31.07.1997 року позивач у спірні періоди:

Запис № 1: з 01.09.1990 року по 28.06.1993 року навчався в ПТУ № 93 міста Донецька, отримав професію «Електромонтажник по силовим і освітлювальним мережам і електрообладнанням»;

Запис № 2: 13.07.1993 року прийнятий на Шахту «Південнодонбаська ім. Героїв 9-ї стрілецької дивізії ОСОБА_2 "Донецьквугілля" на посаду електрослюсарем (слюсарем) черговим по ремонту устаткування;

Запис № 3: 26.10.1993 року звільнений ст. 38 Кодексу законів про працю України у зв`язку з призовом до Національної гвардії України.

Запис № 4: з 07.12.1993 року по 30.06.1995 року проходив військову службу в Національній гвардії України;

Запис № 5: з 09.08.1995 року прийнятий на Шахту «Південнодонбаська ім. Героїв 9-ї стрілецької дивізії ОСОБА_2 "Донецьквугілля" учнем гірника підземного з повним робочим днем в шахті

Запис № 6: 20.09.1995 року переведений гірником підземним 3 розряду з повним робочим днем в шахті;

Запис № 7: 08.07.1997 року переведений прохідником IV розряду підземним з повним робочим днем в шахті;

Запис № 8: 30.07.1997 року звільнений за ст. 36 ст. 38 Кодексу законів про працю України у зв`язку з переведенням до Оперативного воєнізованого гірничо-рятувального загону м. Донецьк.

Запис № 9: 05.08.1997 року зарахований до Оперативного воєнізованого гірничо-рятувального загону м. Донецьк за переведенням на посаду респіраторника 5 взводу;

Запис № 10: 03.10.2001 року звільнений на підставі ст. 38 Кодексу законів про працю України за власним бажанням.

Запис № 11: 26.11.2001 року прийняти на посаду респіраторника 5 взводу Оперативного воєнізованого гірничо-рятувального загону м. Донецьк

Запис № 12: 01.11.2002 року призначено респіраторником 5 розряду

Запис № 13: 01.11.2002 року переведений на контрактну форму роботи по цій посаді;

Запис № 14: 31.10.2014 року звільнено у зв`язку з переведенням до 10-го воєнізованого гірничорятувального загону.

Запис № 15: 01.11.2014 року прийнятий за переведенням на посаду респіраторником 5 розряду 5 взводу до Десятого воєнізованого гірничорятувального загону.

Запис № 16: 19.10.2018 року звільнений за угодою сторін.

Відповідно до довідки РС-право до пільгового стажу позивача не зараховано періоди з 01.09.1991 по 28.06.1993, з 01.04.2002 по 31.12.2003, з 01.11.2014 по 30.04.2017.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для її розгляду і вирішення спору по суті, суд дійшов до таких висновків.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до приписів пункту 2 частини другої статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09 липня 2003 року №1058-IV (далі Закон 1058-IV) на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку 50 років 6 місяців - з 1 квітня 1965 року по 30 вересня 1965 року.

Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 (далі Порядок № 383), передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Комплексний аналіз норм дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до частини другої статті 114 Закону № 1058-IV є перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку № 1, з урахуванням проведеної атестації робочих місць, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Відповідно до статті 62 Закону № 1788-XII та частини першої статті 48 Кодексу Законів про працю України основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Пунктом 10 Порядку № 383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637).

Згідно Порядку № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами (пункт 1 Порядку).

Пунктом 20 Порядку № 637 визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі Порядок № 637 у редакції, чинній на час звернення позивача з заявою про призначення пенсії) передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі персоніфікований облік), є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Документи можуть бути подані в електронному вигляді з накладенням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису. Документи, визначені цим Порядком, є підставою для внесення відомостей до частини персональної електронної облікової картки в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, що відображає трудову діяльність застрахованої особи, в тому числі за період до 1 січня 2004 року.

У разі коли документи про стаж роботи не збереглися, підтвердження стажу роботи здійснюється органами Пенсійного фонду України на підставі показань свідків (пункт 2 Порядку № 637).

Згідно з пунктом 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Абзацами першим-четвертим пункту 6 Порядку № 637 встановлено, що для підтвердження військової служби, служби цивільного захисту, служби в органах державної безпеки, розвідувальних органах, Держспецзв`язку приймаються: військові квитки; довідки військових комісаріатів, військових частин і установ системи Міноборони, МВС, МНС, Мінінфраструктури, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, ДПС, Управління державної охорони, Держспецзв`язку, Держприкордонслужби, Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС; довідки архівних і військово-лікувальних установ.

Час перебування в партизанських загонах і з`єднаннях у період Другої світової війни встановлюється за довідками штабів партизанського руху або архівів (за місцем діяльності партизанських загонів і з`єднань) (абзац п`ятий пункту 6 Порядку № 637).

Згідно з пунктом 6 Порядку № 637 для підтвердження військової служби, служби цивільного захисту, служби в органах державної безпеки, розвідувальних органах, Держспецзв`язку приймаються: військові квитки; довідки територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, військових частин і установ системи Міноборони, МВС, МНС, Мінінфраструктури, СБУ, розвідувальних органів, ДПС, Управління державної охорони, Держспецзв`язку, Держприкордонслужби, Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС; довідки архівних і військово-лікувальних установ.

Час перебування в партизанських загонах і з`єднаннях у період Другої світової війни встановлюється за довідками штабів партизанського руху або архівів (за місцем діяльності партизанських загонів і з`єднань).

Військова служба у складі діючої армії в період бойових дій, в тому числі під час виконання інтернаціонального обов`язку, зараховується до стажу роботи на підставі довідок територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, які видаються в порядку, що визначається Міноборони (додаток № 2).

Для підтвердження служби в органах внутрішніх справ, Національній поліції приймаються довідки, які видаються в порядку, що визначається МВС (додаток № 3).

Таким чином, страховий стаж, набутий до 01 січня 2004 року, підтверджується трудовою книжкою та документами, визначеними Порядком № 637, а страховий стаж, набутий після 01 січня 2004 року, підтверджується довідкою з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Разом з цим, з аналізу вищенаведених положень Порядку № 637 та Порядку № 22-1 слідує, що основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування, є саме оригінал трудової книжки, а за відсутності оригіналу трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Чинним законодавством взагалі не передбачена можливість підтвердження стажу роботи на підставі копії трудової книжки, навіть за умови її нотаріального засвідчення чи засвідчення її копії іншим органом.

Щодо не зарахування періоду навчання з 01.09.1991 по 28.06.1993 до пільгового стажу позивача за Списком №1 суд зазначає наступне.

Приписами підпунктів «з», «і» та «к» частини першої, частини третьої пункту 109 Положення про порядок призначення та виплати державних пенсій, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 03 серпня 1972 року № 590 (далі Положення № 590), крім роботи в якості робочого або службовця в загальний стаж роботи зараховується також період навчання в професійно-технічних училищах та служба у складі Збройних сил СРСР. При призначенні на пільгових умовах або в пільгових розмірах пенсій по старості та інвалідності робітникам і службовцям, які працювали на підземних роботах, на роботах з шкідливими умовами праці та в гарячих цехах і на інших роботах з важкими умовами праці (підпункти «а» і «б» пункту 16), і пенсій у зв`язку з втратою годувальника їх сім`ям, а також пенсій по старості робітницям підприємств текстильної промисловості (підпункт «в» пункту 16) періоди, зазначені у підпунктах «к» і «л», прирівнюються по вибору особи, що звернулась за призначенням пенсії, або до роботи, яка передувала даному періоду, або до роботи, яка слідувала за закінченням цього періоду. Період, зазначений у підпункті «з», прирівнюється до роботи, яка слідувала за закінченням цього періоду.

Пунктами «в» та «д» частини третьої статті 56 Закону № 1788-XII передбачено, що до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію, зараховується: військова служба та перебування в партизанських загонах і з`єднаннях, служба в органах державної безпеки та органах внутрішніх справ, незалежно від місця проходження служби; навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

У статті 18 Закону України від 10 лютого 1998 року № 103/98-ВР «Про професійну (професійно-технічну) освіту» визначені типи закладів професійної (професійно-технічної) освіти. До закладів професійної (професійно-технічної) освіти належать: професійно-технічне училище відповідного профілю; професійне училище соціальної реабілітації; вище професійне училище; професійний ліцей; професійний ліцей відповідного профілю; професійно-художнє училище; художнє професійно-технічне училище; вище художнє професійно-технічне училище; училище-агрофірма; вище училище-агрофірма; училище-завод; центр професійної (професійно-технічної) освіти; центр професійної освіти; навчально-виробничий центр; центр підготовки і перепідготовки робітничих кадрів; навчально-курсовий комбінат; навчальний центр; інші типи закладів освіти, що надають професійну (професійно-технічну) освіту або здійснюють професійне (професійно-технічне) навчання.

Відповідно до частини першої статті 38 Закону України від 10 лютого 1998 року № 103/98-ВР «Про професійну (професійно-технічну) освіту» час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

З диплому про навчання № НОМЕР_2 , що виданий 09.06.1993 року, вбачається, що з 01.09.1991 року по 28.06.1993 року позивач навчався в професійно-технічному училищі № 93 м. Донецька по спеціальності електромонтажник по освітленню, освітлювальним та силовим мережам та електрообладнанню третього розряду.

Згідно з відомостями трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 від 31.07.1997 року позивач з 01.09.1990 по 28.06.1993 навчався в ПТУ № 93 міста Донецька, отримав професію «Електромонтажник по силовим і освітлювальним мережам і електрообладнанням»; з 13.07.1993 по 16.10.1993 позивач працював на Шахті «Південнодонбаська ім. Героїв 9-ї стрілецької дивізії В.О. "Донецьквугілля" на посаді електрослюсарем (слюсарем) черговим по ремонту устаткування (запис 2).

Список №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36, містив професії електромонтажника силових мереж та електроустаткування.

Суд зазначає, що перерва між днем закінчення позивачем навчання в середньому професійно-технічному училищі і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує 3 місяців, а отже, відповідач протиправно не зарахував період з 01.09.1991 по 28.06.1993 навчання в професійно-технічному училищі № 93 міста Донецька за професією Електромонтажник по силовим і освітлювальним мережам і електрообладнанням до пільгового стажу позивача на підземних роботах за Списком № 1 та постановою № 202.

Щодо зарахування періоду служби в армії з 07.12.1993 по 30.06.1995 суд зазначає наступне.

Відповідно до частини четвертої статті 25 Закону № 1058 періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.

Постановою Ради міністрів СРСР від 03 серпня 1972 року № 590 затверджено Положення про порядок призначення та виплати державних пенсій.

Відповідно до пункту 109 цього Положення при призначенні на пільгових умовах або в пільгових розмірах пенсій по старості та інвалідності робітникам і службовцям, які працювали на підземних роботах, на роботах з шкідливими умовами праці та в гарячих цехах і на інших роботах з важкими умовами праці періоди, строкової служби в Радянській армії прирівнюються за вибором яка звернулася за призначенням пенсії або до роботи, яка передувала даного періоду, або до роботи, яка слідувала за закінченням цього періоду.

Зі змісту трудової книжки позивача вбачається, що слідом за періодом строкової служби в армії позивач працював на посаді учня гірника підземного з повним робочим днем в шахті.

Оскільки така робота відноситься до Списку № 1, відтак за бажанням позивача служба в армії, що передувала цій роботі має зараховуватися до пільгового стажу за Списком № 1.

Щодо не зарахування до пільгового стажу роботи періоди роботи з 01.04.2002 по 31.12.2003 та з 01.11.2014 по 30.04.2017 суд зазначає наступне.

Відповідно до довідки РС-право до пільгового стажу позивача не зараховано періоди з з 01.04.2002 по 31.12.2003, з 01.11.2014 по 30.04.2017.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що періоди роботи з 01.04.2002 по 31.12.2003 року, 01.11.2014 по 30.04.2017 року врахований Головним управлінням до стажу роботи, оскільки в індивідуальних відомостях про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб відсутні відомості по спеціальному стажу з кодом підстави для обліку спецстажу. Період роботи з 01.11.2014 по 30.04.2017 не зараховано, оскільки в відомостях про спецстаж не внесено номери та дати наказів про затвердження результатів атестації за даний період.

Відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_1 у період з 26.11.2001 по 31.10.2014 та з 01.11.2014 по 19.10.2018 позивач працював на посаді респіраторника. Зазначена посада є пільговою за Списком №1, що не є спірним в межах розгляду цієї справи.

Відповідно до Індивідуальних відомостей про застраховану особу ОСОБА_1 з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (Форма ОК-5) від 15.10.2025 страхувальник Десятий воєнізований гірничорятувальний загін (код 00159462) у період з 01.11.2014 по 30.04.2017 звітував щодо позивача по спеціальному стажу за кодом підстави ЗПЗ013А1.

Отже, посада респіраторника є пільговою, що підтверджено кодом підстави ЗПЗ013А1.

Крім того, суд зазначає, що згідно із пунктом 1.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, у разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.

Отже, з наведених норм чинного законодавства вбачається, що Пенсійний фонд, під час вирішення питання щодо призначення пенсії, зобов`язаний збирати, перевіряти певні обставини та відомості, які необхідні для вирішення питання щодо призначення пенсії, для чого останньому надається тримісячний термін.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач, при вирішення питання про зарахування до пільгового страху роботи періоду з 01.04.2002 по 31.12.2003 та з 01.11.2014 по 30.04.2017 позивачу, не дотримався справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, оскільки не використав надані законом повноваження для з`ясування тих чи інших обставин, що мають значення для прийняття відповідного рішення.

Матеріали справи не містять доказів звернення відповідача до Десятого воєнізованого гірничорятувального загону чи Оперативного гірничорятувального загону м.Донецька для з`ясування причин відсутності в індивідуальних відомостях про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб відсутні відомості по спеціальному стажу з кодом підстави для обліку спецстажу.

У відповідності до частини другої статті 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Виходячи із зазначеного принципу та гарантування Конституцією судового захисту конституційних прав і свобод, судова діяльність має бути спрямована на захист цих прав і свобод від будь-яких посягань шляхом забезпечення своєчасного та якісного розгляду конкретних справ.

Враховуючи викладене, суд вважає, що органи Пенсійного фонду України повинні використовувати всі передбачені законом повноваження за для повного та об`єктивного розгляду заяви про призначення пенсії, виходячи з тих обставин, що склалися.

Отже, періоди роботи з 01.04.2002 по 31.12.2003 та з 01.11.2014 по 30.04.2017 підлягають зарахуванню до пільгового стажу роботи за Списком №1.

Крім того, статтею 8 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Частина 3 статті 4 Закону №1058-IV визначає, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці", який набрав чинність 16.09.2008, в редакції на час звернення позивача з заявою, дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей.

Статтею 8 цього Закону визначено, що мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» в редакції на час звернення позивача із заявою, мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України Про підвищення престижності шахтарської праці, та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 року для жінок за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи в розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Верховний Суд у постановах у справі №345/4616/16 від 20.11.2018, у справі №345/4570/16-а від 06.02.2019, у справі №345/4462/16-а від 05.12.2019 та інших дійшов висновку про те, що статтю 1 Закону України Про підвищення престижності шахтарської праці слід розглядати у нерозривному зв`язку зі Списком №1 виробництв, цехів, професій та посад на підземних роботах, на роботах із шкідливими умовами праці і в гарячих цехах, робота у яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та в пільгових розмірах.

Суд зазначає, що мінімальний розмір пенсії у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, є додатковою гарантією для шахтарів, які працювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків за Списком № 1, яка встановлена на випадок, коли після розрахунку у встановленому законом порядку розміру відповідної пенсії за віком така пенсія буде менша ніж три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Суд зауважує, що статтею 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» передбачено не окремий вид пенсії, а додаткову соціальну гарантію. При цьому розмір пенсії обчислюється відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» і під час такого обчислення враховуються відповідні доплати і підвищення, передбачені цим Законом.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 13.11.2019 у справі № 345/763/17.

Умовою виплати пенсії за нормами статті 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" та абзацу 3 частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" є призначення пенсії за віком, у тому числі на пільгових умовах, які передбачають зменшення пенсійного віку, встановленого абзацом 1 статті 26 цього Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Така правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №205/8712/16-а.

При цьому, виходячи з положень наведеної норми, до кола працівників, на яких поширюється дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та встановлені пільги, належать тільки працівники, зазначені у Списку № 1, які були зайняті на підземних роботах повний робочий день.

Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 06.07.2023 у справі №200/5813/20-а, від 18.04.2019 у справі №392/17/17, від 29.12.2021 у справі № 345/2562/17, від 21.01.2020 у справі № 640/4469/17, від 31.03.2020 у справі № 459/245/17, та Верховний Суд України, зокрема, у постанові від 28.01.2014 по справі № 21- 455а13, від 24.06.2014 року (справа №21-236а14).

Отже, дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» поширюється на працівників, які зайняті на підземних роботах повний робочий день за Списком № 1, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

З матеріалів справи вбачається, що страховий стаж позивача складає 30 років 04 місяці 28 днів, стаж за Списком №1 12 років.

В ході судового розгляду судом встановлено що відповідачем протиправно не зараховано до пільгового стажу позивача періоди роботи з 01.09.1991 по 28.06.1993, 07.12.1993 по 30.06.1995, з 01.04.2002 по 31.12.2003, 01.11.2014 по 30.04.2017.

Виходячи з наведеного, пільговий стаж позивача за Списком №1 складає більше 15 років. Отже, на позивача поширюється дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Щодо належного способу поновлення порушеного права позивача суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 4 ст. 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

За приписами вказаної правової норми слідує, що у разі, якщо суб`єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення за наслідками звернення особи, але останнє визнане судом протиправним з огляду на його невідповідність чинному законодавству, при цьому суб`єктом звернення дотримано усіх визначених законом умов, то суд вправі зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти певне рішення.

Якщо ж таким суб`єктом на момент прийняття рішення не перевірено дотримання суб`єктом звернення усіх визначених законом умов або при прийнятті такого рішення суб`єкт дійсно має дискреційні повноваження, то суд повинен зобов`язати суб`єкта владних повноважень до прийняття рішення з урахуванням оцінки суду.

Таким чином, зобов`язання судовим рішенням суб`єкта владних повноважень до вчинення конкретних дій (прийняття конкретних рішень) можливе, за загальним правилом, лише за умови почергового встановлення судом двох обставин: позивач на момент звернення до відповідного суб`єкта владних повноважень забезпечив виконання всіх без винятку вимог закону для отримання конкретного рішення; зобов`язання суб`єкта владних повноважень розглянути повторно звернення позивача з урахуванням висновків суду є недоцільним (об`єктивно встановлено безальтернативність рішення суб`єкта владних повноважень, яке може бути прийняте за встановлених судом обставин у конкретній справі).

Отже, критеріями, які впливають на обрання судом способу захисту прав особи в межах вимог про зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії, є встановлення судом додержання суб`єктом звернення усіх передбачених законом умов для отримання позитивного результату та наявність у суб`єкта владних повноважень права діяти при прийнятті рішення на власний розсуд.

Такий підхід, встановлений процесуальним законодавством, є прийнятним не тільки при розгляді вимог про протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень, але і у випадку розгляду вимог про зобов`язання відповідного суб`єкта вчинити дії після скасування його адміністративного акта.

Тобто, адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного владними суб`єктами, і вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення з урахуванням обставин конкретної справи. Перебирання непритаманних суду повноважень державного органу не відбувається за відсутності обставин для застосування дискреції.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 16.05.2019 року у справі № 826/17220/17.

Суд вважає, що для ефективного захисту прав, свобод, інтересів позивача необхідно вийти за межі позовних вимог та змінити спосіб захисту порушеного права шляхом визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо не зарахування до пільгового підземного стажу ОСОБА_1 періоди з 01.09.1991 року по 28.06.1993 року, 07.12.1993 по 30.06.1995, з 01.04.2002 по 31.12.2003, 01.11.2014 по 30.04.2017 та зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 14.10.2025 про призначення пенсії з зарахування до пільгового стажу роботи періоди з 01.09.1991 року по 28.06.1993 року, 07.12.1993 по 30.06.1995 року, з 01.04.2002 по 31.12.2003 року, 01.11.2014 по 30.04.2017 року з застосуванням до вимог ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позову.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст.139,241-246,250,255,260,263,295,297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо не зарахування до пільгового підземного стажу ОСОБА_1 періоди з 01.09.1991 року по 28.06.1993 року, 07.12.1993 по 30.06.1995 року, з 01.04.2002 по 31.12.2003 року, 01.11.2014 по 30.04.2017 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (пл. Народна,4 м. Ужгород, 88000 ЄДРПОУ 20453063) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) від 14.10.2025 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах з зарахування до пільгового стажу роботи періоди з 01.09.1991 року по 28.06.1993 року, 07.12.1993 по 30.06.1995 року, з 01.04.2002 по 31.12.2003 року, 01.11.2014 по 30.04.2017 року та з урахуванням вимог ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (пл. Народна,4 м. Ужгород, 88000 ЄДРПОУ 20453063) витрати, пов`язані з оплатою судового збору, в розмірі 968 грн. 96 коп.

Рішення набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 255 КАС України, і може бути оскаржене до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення судом складено 23.04.2026 року.

Суддя І.Г. Аляб`єв