Ухвала суду № 135928801, 21.04.2026, Садгірський районний суд м. Чернівців

САДГІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЧЕРНІВЦІ

Справа № 726/3848/25

Провадження №1-кс/726/302/26

Категорія

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.04.2026 м. Чернівці

Садгірський районний суд м. Чернівці у складі:

слідчого судді: ОСОБА_1 ,

з участю секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернівці клопотання представника заявника - адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №42025260000000095 від 02.10.2025 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.204, ч. 2 ст. 204, ч.2 ст.209 КК України -

за участю:

адвоката ОСОБА_3

ВСТАНОВИВ :

Адвокат ОСОБА_3 , який діє від імені та в інтересах ОСОБА_4 , звернувся до слідчого судді із клопотанням про скасування арешту на майно, в якому вказує, що ухвалою слідчого судді Садгірського районного суду м. Чернівці від 20.11.2025 року було накладено арешт на майно, яке було вилучене в будинку, який належить ОСОБА_4 на праві приватної власності та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та в гаражі, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Не погодившись з даною ухвалою, ними було подано апеляційну скаргу до Чернівецького апеляційного суду. Ухвалою Чернівецького апеляційного суду від 01.12.2025 року було відмовлено у задоволенні апеляційної скарги та ухвалу слідчого судді Садгірського районного суду від 20.11.2025 було залишено без змін. Ухвалою Чернівецького апеляційного суду від 09.02.206 року було задоволено апеляційну скаргу прокурора та накладено арешт на майно . Ухвалою від 06.04.2026 року було частково задоволено його клопотання та скасовано арешт на станок для виготовлення тютюнових виробів. Вважає, що на даний час відпала необхідність у накладенні арешту майна, оскільки ОСОБА_4 є фізичною особою-підприємцем та здійснює підприємницьку діяльність з 01.07.2010 року, основним видом її діяльності є надання косметологічних послуг.

Разом із тим вказує, що 03.11.2025 року ОСОБА_4 взяла у борг у ОСОБА_5 грошові кошти у розмірі 75 000 доларів США для придбання косметологічного обладнання. Відтак вилучені грошові кошти належать ОСОБА_4 та жодним чином не пов`язані із будь-якою господарською діяльністю інших осіб та вищевказаними обставинами кримінального провадження. Під час вирішення питання про накладення арешту на грошові кошти, слідчий суддя не мав можливості належним чином врахувати вказані обставини через відсутність такої інформації, а тому помилково задовольнив клопотання. Крім того, з часу вилучення вказаних речей, із ними не було проведено будь-яких слідчих дій, що свідчить про те, що дані речі не мають жодного процесуального значення для вказаного кримінального провадження. Враховуючи викладене, просить слідчого суддю постановити ухвалу, якою скасувати арешт накладений на вищевказане майно.

В судовому засіданні в режимі відеоконференції адвокат ОСОБА_3 клопотання підтримав, дав пояснення аналогічні викладеним у ньому, просив скасувати арешт на майно, який був накладений ухвалою Чернівецького апеляційного суду від 09.02.2026 року.

Прокурор в судове засідання не з`явився, але подав до суду заяву про можливість проведення засідання без його участі у зв`язку із зайнятістю в іншому процесі та зазначив, що вилучене майно має доказове значення у вказаному кримінальному провадженні, а тому просив відмовити у задоволенні клопотання.

Вивчивши матеріали клопотання, слідчий суддя доходить висновку про необхідність відмовити у задоволенні клопотання враховуючи таке.

Встановлено, що підрозділом детективів Територіального управління Бюро економічної безпеки у Чернівецькій області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні внесеному до 02.10.2025 за ЄРДР 42025260000000095 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.204, ч. 2 ст. 204, ч.2 ст.209 КК України.

Судом встановлено, що в ході санкціонованого обшуку, на підставі ухвали слідчого судді Садгірського районного суду м. Чернівці від 11.11.2025, детективами ТУ БЕБ у Чернівецькій області 12.11.2025 проведено обшук житлових та нежитлових приміщень, території, розташованих за адресами: АДРЕСА_3 ; АДРЕСА_2 ; АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_1 , та вилучено:

- 7 папок з документами;

- грошові кошти в сумі 64000 гривень, 79300 доларів США та 6250 Євро;

- жорсткий диск чорного кольору марки «WD Elements», S/N WX21AA5ATXY7;

- пристрій схожий на флешку чорного кольору марки «Ledger Nanox» з написом на коробці EAN 3760027781500;

- станок для виготовлення тютюнових виробів за допомогою сигаретних гільз марки «Buffalo»;

- тютюн в кількості приблизно 25 кг;

- три коробки по 200 шт. в кожній сигаретних гільз марки «Imperial».

Ухвалою Чернівецького апеляційного суду від 09.02.2026 року було задоволено апеляційну скаргу прокурора та накладено арешт на майно, яке було вилучено в ході вищевказаного обшуку.

Згідно з ч.1, 2 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Частиною 2, 3, 11 статті 171 визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до статті 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Судом встановлено, що 14.11.2025 року у кримінальному провадженні було винесено постанову про визнання вилученого в ході обшуків майна речовим доказом, що обумовлює можливість накладення арешту на таке майно з метою його збереження.

Разом із тим, відповідно до положень ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Частиною 1 ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Крім того, слідчий суддя вважає, що посилання представника заявника про належність грошових коштів ОСОБА_4 , яка не має стосунку до кримінального провадження та є ФОП і здійснює підприємницьку діяльність, основним видом, якої є надання косметологічних послуг є необґрунтованими та не знаходять свого підтвердження у матеріалах клопотання.

Таким чином, слідчий суддя вважає, що встановлені у даному кримінальному провадженні фактичні обставини, містять сукупність підстав та розумних підозр вважати, що вилучене майно, зважаючи на відповідність його критеріям, визначених ст. 98 КПК України, може бути використано, як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Таким чином, оцінивши наведені обставини у їх сукупності, слідчий суддя виходить із необхідності забезпечення справедливого балансу між правом особи на мирне володіння майном та інтересами суспільства у належному здійсненні кримінального провадження.

На даному етапі досудового розслідування органом розслідування здійснюються активні слідчі та процесуальні дії, спрямовані для встановлення всіх істотних обставин кримінального правопорушення. Питання про їх правову природу та зв`язок із предметом доказування остаточно не вирішене, а тому ризик передчасного зняття арешту може негативно вплинути на повноту та ефективність розслідування.

З огляду на наявність сукупності обґрунтованих підстав вважати, що вилучене майно відповідає критеріям речових доказів у розумінні статті 98 Кримінальний процесуальний кодекс України, а також беручи до уваги, що розслідування є триваючим і не носить формального характеру, слідчий суддя виснує, що втручання у право власності у вигляді арешту майна на цьому етапі є співмірним поставленій меті.

Таким чином, підстав для скасування арешту майна на даний час не встановлено, а тому арешт підлягає збереженню до моменту зникнення відповідних процесуальних підстав або прийняття іншого рішення у встановленому законом порядку.

На підставі вище викладеного та керуючись ст.ст. 22, 170-171, 174 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ :

В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_3 , який дії в інтересах власника майна ОСОБА_4 про скасування арешту на майно відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Повний текст ухвали виготовлений 23.04.2026.

Слідчий суддяОСОБА_1