Єдиний державний реєстр судових рішень
23.04.2026
Справа № 721/218/26
Провадження № 2/721/203/2026
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Путилський районний суд Чернівецької області у складі головуючої судді Стефанко У. Д., за участю секретаря судового засідання Серотюк Д. Д., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторинг Партнерс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором
УСТАНОВИВ:
ТОВ "Факторинг Партнерс" звернулося до суду із позовом про стягнення заборгованості за договором до відповідачки ОСОБА_1 , просить суд стягнути з відповідачки заборгованість за договором №5265069 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 22.01.2025 у розмірі 63767,64 коп.
26.03.2026 року на адресу суду від представника позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, мотивована тим, що в первісному позові помилково вказано загальну суму заборгованості за договором №5265069 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 22.01.2025 в розмірі 63767,64 коп без врахування тіла кредиту в розмірі 19999,97 грн, як то зазначено у розрахунку заборгованості.
Враховуючи вищевказане, просить суд стягнути з відповідачки заборгованість за договором №5265069 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 22.01.2025 у розмірі 83767,61 грн.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 22.01.2025 року між ТОВ "Лінеура Україна" та ОСОБА_1 укладено договір №5265069 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, за умовами якого сума кредиту складає 20000,00 грн, строк на який надається кредит 360 днів.
28.11.2025 було укладено договір факторингу №28-11/25/Л відповідно до якого ТОВ "Лінеура Україна" відступило на користь ТОВ "Факторинг Партнерс" права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №5265069 про надання коштів на умовах споживчого кредиту.
Відповідно до Реєстру боржників до договору факторингу №28-11/25/Л від 28.11.2025, ТОВ "Факторинг Партнерс" набуло права грошової вимоги до відповідачки за договором №5265069 про надання коштів на умовах споживчого кредиту у розмірі 74457,63 грн.
У зв`язку з неналежним виконанням відповідачкою умов кредитного договору, утворилася заборгованість у розмірі 63767,64 грн з яких: 44457,66 грн заборгованість за відсотками; 9309,98 грн - відсотки за користування кредитом за період 29.11.2025-16.01.2026 року; 10000,00 грн - сума заборгованості за пенею/штраф.
Просили стягнути вищевказану заборгованість та судові витрати.
Ухвалою суду від 20.02.2026 відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, роз`яснено учасникам справи порядок подання заяв по суті справи та наслідки їх неподання.
Копія ухвали про відкриття провадження у справі надсилалась відповідачці на адресу її місця реєстрації, проте повернулись до суду без вручення адресату, з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою". Довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки з позначкою "відсутній за вказаною адресою" вважається належним доказом повідомлення сторони про дату судового розгляду (Постанова КЦС ВС від 10.05.2023 року справа № 755/17944/18 (61-185св23)).
26.03.2026 року на адресу суду від представника позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, мотивована помилковим зазначенням у позові загальної суми заборгованості за договором без урахування її складової - заборгованості за тілом кредиту у розмірі 19999,97 грн із наданням доказів надсилання такої заяви відповідачці. Просили позовну заяву задовольнити, стягнути з відповідачки заборгованість за договором №5265069 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 22.01.2025 у розмірі 83767,61 коп.
Відповідно до трекінгу поштового відправлення відповідачці заяви про уточнення позовних вимог, наданого позивачем, відповідачка відмовилася від отримання такої 16.04.2026.
Відповідачка не скористалася своїм процесуальним правом та не направила суду відзив на позовну заяву із викладенням заперечень проти позову.
Згідно вимог ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до ст. 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи, справи, що виникають з трудових відносин, а також може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
За змістом ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши докази викладені у позовній заяві, суд встановив такі обставини та визначені відповідно до них правовідносини.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України).
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк. При цьому в законодавстві визначаються різні поняття як «строк дії договору», «так і строк (термін) виконання зобов`язання» (ст. 530 ЦК України).
Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною першою статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін)
За приписами ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Згідно ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно із ч. 1 ст. 638 та ч. 1 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту досягнення в належній формі згоди з усіх істотних умов договору.
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Згідно ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона(позикодавець) передає у власність другій стороні(позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів(суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України кредитодавець зобов`язується за кредитним договором надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до положень ст.ст. 1077-1078 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Судом встановлено, що 22.01.2025 року між ТОВ "Лінеура Україна" та ОСОБА_1 укладено договір №5265069 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, шляхом підписання одноразовим ідентифікатором 10361(а.с.29-42).
За умовами договору сума кредиту складає 20000,00 грн, строк на який надається кредит 360 днів ( п. 1.2, 1.3).
Відповідно до п. 1.4.1. стандартна процента ставка становить 0,95% за кожен день користування кредитом та застосовується в межах всього строку кредитування, вказаного в п.1.3 цього Договору.
Згідно п. 1.4.2. знижена процентна ставка становить 0,0475% за кожен день користування кредитом та застосовується на таких умовах: Якщо Клієнт до 20.02.2025 року (включно) сплатить кошти в сумі, не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів, або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, Клієнт як учасник Програми лояльності отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Клієнт за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати буде перераховано за зниженою процентною ставкою.
З копії Паспорта споживчого кредиту видно, що він містить інформацію, яка надається споживачу щодо умов кредитування до укладення договору про споживчий кредит (а.с. 61-63).
28.11.2025 було укладено договір факторингу №28-11/25/Л відповідно до якого ТОВ "Лінеура Україна" відступило на користь ТОВ "Факторинг Партнерс" права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №5265069 про надання коштів на умовах споживчого кредиту (а.с. 14-17).
Відповідно п. 1.1 Договору Фактор зобов?язується передати (Сплатити) клієнту суму фінансування, а Клієнт відступити Фактору право грошової вимоги, строк виконання злобов?язання за якою настав або виникне у майбутньому до третіх осіб боржників.
Згідно з копією Акту прийому-передачі Реєстру боржників від 28.11.2025 до Договору факторингу №28-11/25/Л Клієнт передав, Фактор прийняв Реєстр боржників кількістю 2735 (а.с.23).
Відповідно до Реєстру боржників до договору факторингу №28-11/25/Л від 28.11.2025, ТОВ "Факторинг Партнерс" набуло права грошової вимоги до відповідачки за за договором №5265069 про надання коштів на умовах споживчого кредиту у розмірі 74457,63 грн, з яких: 19999,97 грн сума заборгованості за основним зобов`язанням (тілом кредиту); 44457,66 грн сума заборгованості за нарахованими процентами; 10000,00 грн - сума заборгованості за пенею/штраф (а.с.26-28).
Згідно розрахунку заборгованості ТОВ "Факторинг Партнерс" за договором № 5265069 від 22.01.2025 про надання коштів на умовах споживчого кредиту станом на 04.02.2026 заборгованість відповідачки складає розмірі 83767,61 грн з яких: 19999,97 грн заборгованість за тілом кредиту; 44457,66 грн заборгованість за відсотками; 9309,98 грн - відсотки за користування кредитом за період 29.11.2025-16.01.2026 року; 10000,00 грн - сума заборгованості за пенею/штраф (а.с13).
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно частин 1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод принципу справедливості розгляду справи судом.
Судом встановлено на підставі безпосередньо досліджених та оцінених наявних у справі доказів, що ТОВ "Факторинг Партнерс" на підставі укладеного договору факторингу є новим кредитором у зобов`язаннях з відповідачкою ОСОБА_1 , відповідно до умов договору №5265069 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 22.01.2025.
Поряд з цим суд звертає увагу на те, що договорам факторингу визначено умову, яка полягає в тому, що клієнт передає фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах боржників. Так, в матеріалах справи містяться реєстр боржників, в якому зазначена необхідна інформація щодо права вимоги, яке відступається.
Враховуючи викладене, позивач довів своє право вимоги до відповідачки сплати заборгованості за договором №5265069 про надання коштів на умовах споживчого кредиту укладеним 22.01.2025 між відповідачем та ТОВ "Лінеура Україна".
У зв`язку з неналежним виконанням відповідачкою умов кредитного договору, утворилася заборгованість у розмірі 83767,61 грн з яких: 19999,97 грн заборгованість за тілом кредиту; 44457,66 грн заборгованість за відсотками; 9309,98 грн - відсотки за користування кредитом за період 29.11.2025-16.01.2026 року; 10000,00 грн - сума заборгованості за пенею/штраф.
Щодо нарахованої позивачем пені за договором №5265069 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 22.01.2025 у сумі 10000,00 грн суд приходить до наступного.
Відповідно до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року на території України з 24 лютого 2022 року строком на 90 днів введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.
Відтак, позивачем не враховано вищевказаних перехідних положень ЦК України та нараховано пеню у сумі 10000,00 грн за договором №5265069 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 22.01.2025, від обов`язку сплати якої позичальник звільнений, оскільки така підлягала списанню кредитодавцем, а тому дана вимога не підлягає задоволенню.
Враховуючи викладене суд вважає, що позовні вимоги ТОВ "Факторинг Партнерс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором №5265069 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 22.01.2025 підлягають частковому задоволенню, а саме у розмірі 73767,61 грн з яких: 19999,97 грн заборгованість за тілом кредиту; 44457,66 грн заборгованість за відсотками; 9309,98 грн - відсотки за користування кредитом за період 29.11.2025-16.01.2026 року.
Надати оцінку аргументам відповідачки суд позбавлений можливості, оскільки такі нею не наведені, в судове засідання відповідачка не з`явилася, відзив на позовну заяву не подала, своїх розрахунків не надала.
Отже, зважаючи на те, що відповідачка не виконала грошове зобов`язання за договором №5265069 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 22.01.2025, порушені права позивача підлягають судовому захисту шляхом примусового стягнення боргу в загальному розмірі 73767,61 грн.
У відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України, судові витрати підлягають стягненню з відповідачки на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що становить 88,06% (73767,61 грн х 100% : 83767,61 грн.), а відтак з відповідача слід стягнути на користь позивача 2344,50 грн (88,06% : 100% х 2662,40 грн) судового збору.
Щодо стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 16000,00 грн суд приходить до наступного.
Відповідно до частин третьої, четвертої статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (ст. 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного до договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У постанові Верховного Суду від 30.09.2020 року у справі № 379/1418/18 (провадження № 61-9124св20) вказано, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесені витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення».
Як убачається з матеріалів справи представництво інтересів ТОВ "Факторинг Партнерс" у даному провадженні здійснював директор товариства Сердійчук Я. Я.
На підтвердження понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу, до позовної заяви додані витяг Акт №27 про надання юридичної допомоги від 30.01.2026, з якого убачається що ТОВ "Факторинг Партнерс" були надані наступні правові послуги: надання усної консультації з вивчення документів та складання позовної заяви.
Суд наголошує, що розмір витрат на професійну правничу допомогу має бути доведеним, документально обґрунтований та відповідати критеріям реальності адвокатських витрат (їхньої дійсності і потрібності), розумності та пропорційності їхнього розміру позовним вимогам з огляду на конкретні обставини справи.
Відтак, оцінивши складність справи, беручи до уваги те розгляд справи здійснювався в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін, суть спору, розмір позовних вимог, характер та обсяг наданих правових послуг (їх дійсність та пропорційність), суд приходить до висновку, що заявлені ТОВ "Факторинг Партнерс" витрати на надання професійної правничої допомоги у розмірі 16000,00 грн є надмірно завищеними та непропорційними розміру позовних вимог і не відповідають критерію розумності. У зв`язку з цим заявлений позивачем розмір судових витрат підлягає зменшенню до 5000,00 грн, який буде відповідати наведеним вище критеріям.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст 12, 19, 81, 82, 89, 141, 258, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторинг Партнерс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторинг Партнерс" (ЄДРПОУ 42640371) заборгованість за кредитним договором № 5265069 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 22.01.2025 у розмірі 73767 (сімдесят три тисячі сімсот шістдесят сім) грн 61 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторинг Партнерс" (ЄДРПОУ 42640371) судові витрати у розмірі 2344 (дві тисячі триста сорок чотири) грн 50 коп на відшкодування витрат зі сплати судового збору за подання позовної заяви та витрати на правничу допомогу у розмірі 5000 (п?ять тисяч) грн 00 коп.
У решті позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Чернівецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Повний текст рішення складено та підписано 23.04.2026.
Сторони у справі:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Факторинг Партнерс", юридична адреса: 03150 м. Київ вул. Ґедройця Єжи буд. 6 офіс 521, код ЄДРПОУ 42640371;
Відповідачка: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя Уляна СТЕФАНКО
Судове рішення № 135928776, Путильський районний суд Чернівецької області було прийнято 23.04.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 721/218/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: