Рішення № 135928682, 23.04.2026, Кіцманський районний суд Чернівецької області

Справа № 718/2152/25

Провадження 2/718/1185/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" квітня 2026 р. м.Кіцмань Чернівецька область

Кіцманський районний суд Чернівецької області під головуванням судді Скорейка В.В., за участю секретаря судового засідання Безушко М.Д., розглянувши у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» до ОСОБА_1 про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача суму сплаченого страхового відшкодування в розмірі 26 093,75 грн та суму сплаченого судового збору в розмірі 3028 грн.

На обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 19.04.2019 близько 19 год 30 хв у м.Чернівці по вул. Сагайдачного відбулася ДТП за участю транспортного засобу марки Peugeot 307, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 , та транспортного засобу марки Renault Logan, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 .

Вказує, що на момент ДТП майнові інтереси власників автомобілів були застраховані, а саме: ОСОБА_1 - в АТ «Страхова компанія «АРКС», ОСОБА_2 в ПрАТ « УПСК».

Відповідач звернувся до АТ «СК «АРКС» із заявою про дорожньо-транспортну подію та на виплату за договором добровільного страхування наземного транспортного засобу, яка була розглянута страховиком і, відповідно до платіжного доручення № 569072 від 12.06.2019, ОСОБА_1 здійснено виплату страхового відшкодування за пошкодження автомобіля марки Renault Logan д.н.з. НОМЕР_2 у розмірі 26 093, 75 грн.

Зазначає, що ОСОБА_1 10.05.2019 страховою компанією винуватця ДТП - ПрАТ «УПСК» також здійснено виплату страхового відшкодування.

Посилається на те, що відповідач, отримавши від ПрАТ «УПСК» страхове відшкодування за полісом № АМ005377076, позбавив права АТ «СК «АРКС» вимагати від винуватця ДТП відшкодування завданих збитків.

З посиланням на відповідні норми Закону, просить суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Сторона позивача в судове засідання не з`явилася, в матеріалах справи міститься заява представника ОСОБА_3 про підтримання позовних вимог в понову обсязі, не заперечував проти заочного розгляду справи.

Представник ОСОБА_1 адвокат Гаврелюк О.А. в судове засідання не з`явилася. Правом на подачу відзиву не скористалася. Скерувала заяву, в якій просила розгляд справи провести без її участі на підставі наданих стороною позивача доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з розглядом справ в порядку спрощеного провадження за відсутністю всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши подані представником позивача документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить наступних висновків.

Судом встановлено, що 19.04.2019 близько 19 год 30 хв у м.Чернівці по вул. Сагайдачного відбулася ДТП за участю транспортного засобу марки Peugeot 307, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 , та транспортного засобу марки Renault Logan д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 .

Відповідно до договору добровільного страхування наземного ТЗ № САВ18000002854 від 16.11.2018, ОСОБА_1 застрахував свої майнові інтереси, які пов`язані із володінням, користуванням і розпорядженням наземним ТЗ марки Renault Logan, д.н.з. НОМЕР_2 , в АТ «СК`АХА Страхування»». Строк дії з 27.11.2018 по 26.11.2019.

19.04.2019 ОСОБА_1 подав до АТ «Страхова компанія «АРКС» заяву про подію та на виплату за договором добровільного страхування наземного транспортного засобу.

Відповідно до ремонтної калькуляції та рахунку ТзОВ «Автоподіум» № Рх00000822 від 07.05.2019, вартість ремонту автомобіля Renault Logan, д.н.з. НОМЕР_2 , становить 26 093,75 грн.

Страховим актом № AХА2471880 від 11.06.2019 у справі № 1.003.19.0007478 за заявою ОСОБА_1 від 23.04.2019, дорожньо-транспортну подію 19.04.2019 визнано страховим випадком, визначено суму відшкодування в розмірі 26 093,75 грн. Вказану суму переказано на банківську карту відповідача, що підтверджено копією платіжного доручення № 569072.

Також в судовому засіданні досліджено копію таблиці, з якої встановлено, що автомобіль марки Peugeot 307, д.н.з. НОМЕР_1 , застрахований в ПрАТ «УПСК», поліс серії АМ № 005377076, який на момент ДТП був дійсним.

В позовній заяві ОСОБА_3 вказує, що відповідач ОСОБА_1 звернувся до ПрАТ «УПСК», де був застрахований автомобіль марки Peugeot 307, д.н.з. НОМЕР_1 , із заяво про страхове відшкодування. 10.05.2019 ПрАТ «УПСК» здійснило виплату страхового відшкодування на користь ОСОБА_1 .

Статтею 979 ЦК України передбачено, що договір страхування укладається відповідно до цього кодексу, Закону України «Про страхування», інших законодавчих актів.

Предметом договору страхування є передача страхувальником за плату ризику, пов`язаного з об`єктом страхування, страховику на умовах, визначених договором страхування або законодавством України (ч.1 ст.980 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.993 ЦК України, до страховика, який здійснив страхову виплату (відшкодування) за договором страхування майна, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхову виплату (відшкодування), має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Статтею першою Закону України «Про страхування» визначено, що страхування - правовідносини щодо захисту страхових інтересів фізичних та юридичних осіб (страховий захист) при страхуванні ризиків, пов`язаних з життям, здоров`ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням, з володінням, користуванням і розпорядженням майном, з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі, у разі настання страхових випадків, визначених договором страхування, за рахунок коштів фондів, що формуються шляхом сплати страхувальниками страхових премій (платежів, внесків), доходів від розміщення коштів таких фондів та інших доходів страховика, отриманих згідно із законодавством.

Згідно з ч.1 ст.89 Закону України «Про страхування», страхування здійснюється на підставі договору страхування, який укладається відповідно до загальних умов страхового продукту, якщо інше не визначено законодавством України.

Пунктом 1 частини першої статті 92 Закону України «Про страхування» передбачений обов`язок страховика за договором страхування у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором або законом строк.

Відповідно до ч.3, 4 ст.102 Закону України «Про страхування», здійснення страхової виплати проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених договором страхування) і рішення страховика про визнання випадку страховим та здійснення страхової виплати (страхового акта). У разі визнання випадку страховим страховик здійснює страхову виплату страхувальнику (іншій особі, визначеній договором страхування або законодавством) відповідно до умов договору страхування або законодавства.

Підставою для відмови страховика у здійсненні страхових виплат є, серед іншого, одержання страхувальником повного відшкодування збитків від особи, яка їх заподіяла. Якщо збиток відшкодований частково, страхова виплата здійснюється з вирахуванням суми, отриманої від зазначеної особи як відшкодування збитків (п.4 ч.2 ст.104 Закону України «Про страхування»).

Відповідно до ст.1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Зобов`язання з безпідставного набуття (збереження) майна виникають за наявності таких умов: має місце набуття або збереження майна; вказане набуття або збереження майна здійснено за рахунок іншої особи; має місце відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених ст.11 ЦК України) або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Під відсутністю правової підстави розуміється таки перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Суд встановив, що між ПАТ «Страхова компанія «АРКС» та ОСОБА_1 16.11.2018 укладений договір добровільного страхування наземного транспорту «Все включено» № САВ18000002854.

Відповідно до п.20.1 договору добровільного страхування наземного транспорту «Все включено» № САВ18000002854 від 16.11.2018 (далі - договір страхування), за умовами цього договору страховик бере на себе зобов`язання компенсувати страхувальнику прямі збитки, які є наслідком настання певних подій за страховими ризиками, що наведені у п.20.2 цього договору, які носять ознаки ймовірності та випадковості, а також зобов`язується компенсувати понесені страхувальником додаткові витрати згідно з п.29.8 та п.29.9 договору в результаті настання страхового випадку.

Згідно з п.20.2 договору страхування, до страхових ризиків належать, серед іншого, «збитки внаслідок ДТП» - будь-яке пошкодження або знищення ТЗ, його окремих складових частин чи додаткового обладнання та/або комплектуючих елементів ЗТ внаслідок ДТП.

Пунктом 25.1 договору страхування передбачено, що страхове відшкодування виплачується страховиком згідно з договором на підставі повідомлення про подію, письмової заяви страхувальника на виплату страхового відшкодування і страхового акта, який складається Страховиком.

За змістом п.26.5.5 договору страхування, страховик має право відмовити у виплаті страхового відшкодування, якщо страхувальник (вигодонабувач) та/або особа, зазначена в розділі 7 договору, та/або представник страхувальника (вигодонабувача) отримали повне відшкодування збитку від третіх осіб.

Відповідно до п.22.3.13 договору страхування, страховик має право вимагати від страхувальника повернення суми виплаченого страхового відшкодування, в тому числі як безпідставно набутого майна, якщо виявиться така обставина, що повністю або частково позбавляє страхувальника (вигодонабувача) права на отримання страхового відшкодування згідно з умовами цього договору.

Пунктом 22.3.10 договору страхування передбачено право страховика після виплати страхового відшкодування пред`являти право вимоги відшкодування збитків до осіб, що винні в настанні страхового випадку (право регресу).

На підтвердження отримання ОСОБА_1 страхового відшкодування від ПрАТ «УПСК», де був застрахований автомобіль марки Peugeot 307, д.н.з. НОМЕР_1 , в наслідок настання страхового випадку, що спричинив збитки відповідачу, будь-яких належних, достатніх та достовірних доказів стороною позивача не надано. Клопотань про витребування доказів не подавалося.

Статтею 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно з статтею 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами і іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі», під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення.

Відповідно до статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Важливим є те, що, в цій ситуації на позивача покладається обов`язок довести наявність підстав для встановлення відповідних фактів, про що він повинен надати докази, при цьому, відповідачі мають зустрічний обов`язок довести ті обставини, які становлять основу його заперечень, тягар доказування позивача існує завжди, в свою чергу відповідач обирає варіант захисту від активного заперечення до повного мовчання.

При цьому суд наголошує, що судове доказування - це діяльність учасників процесу при визначальній ролі суду по наданню, збиранню, дослідженню і оцінці доказів з метою встановлення з їх допомогою обставин цивільної справи. При цьому, збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених ЦПК України.

Отже, оцінюючи надані докази і зіставляючи їх з фактами, які доводить позивач, суд виснує, що позивачем не виконаний свій обов`язок по доведенню позовних вимог і на підставі наданих доказів неможливо зробити висновок, що факти, на які посилається позивач, отримання ОСОБА_1 страхового відшкодування від ПрАТ «УПСК», мали місце.

Враховуючи описане суд, розглянувши справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи, доходить висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що судом ухвалено рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі, судові витрати покладаються на позивача.

На підставі наведеного та керуючись ст.10, 12, 81, 89, 141, 263-265, 273, 353, 354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

В задоволенні позову Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» до ОСОБА_1 про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування - відмовити повністю.

Судове рішення не проголошувалося відповідно до ч. 4 ст. 268 ЦПК України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду через Кіцманський районний суд Чернівецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач ПАТ «Страхова компанія «АРКС»», місцезнаходження: м. Київ, вул. Іллінська,8 код ЄДРПОУ: 20474912.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації АДРЕСА_1 .

Суддя Василь Скорейко