Рішення № 135927878, 23.04.2026, Близнюківський районний суд Харківської області

643/22419/25

2/612/168/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2026 року с-ще Близнюки

Близнюківський районний суд Харківської області в складі головуючого судді Масло С.П., за участю секретаря судового засідання Чміль Т.А., представника відповідача Тамазликара Л.Й., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Близнюки в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

До Близнюківського районного суду Харківської області за підсудністю надійшла дана цивільна справа за позовною заявою ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 , в якій просить стягнути заборгованість за Кредитним договором № 795877735 в розмірі 14 295,00 грн. та судові витрати.

В обґрунтування позову зазначає, що 12.03.2019 ОСОБА_1 уклав із ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» кредитний договір № 795877735, згідно умов якого отримав кредит під відсотки в розмірі 5 000,00 грн., який не повернув в строки визначені умовами цього договору.

28.11.2018 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено договір факторингу № 28/1118-01, у відповідності до умов якого, ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» передає (відступає) ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» за плату, а ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» приймає належні ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» права грошової вимоги (Права Вимоги) до боржників за кредитними договорами вказаними у Реєстрі боржників, укладеними між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» і боржниками.

03.01.2019 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 20190103, у відповідності до умов якого, ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» передає (відступає) ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» права грошової вимоги (Права Вимоги) до боржників за кредитними договорами вказаними у Реєстрі боржників, укладеними між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» і боржниками.

Відповідно до витягу з Реєстру прав вимоги № 6 від 20.11.2019 до Договору факторингу № 20190103 від 03.01.2019, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набув права грошової вимоги до відповідача в сумі 14 295,00 грн., з яких: 5 000,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 9 295,00 грн. сума заборгованості за відсотками.

Відповідач не виконав свого обов`язку та не повернув наданий йому кредит в строки, передбачені Кредитним договором.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав клопотання про розгляд справи без його участі, зазначив, що не заперечує проти прийняття рішення на підставі наявних у справі документів.

Представник відповідач подав до суду відзив на позов, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування відзиву зазначив, що матеріали справи не містять належних доказів, що підтверджують укладення та виконання умов кредитного Договору, а також не містять доказів щодо здійснення безготівкового перерахування суми кредиту на рахунок Відповідача або видачі кредитних коштів. За договором факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року було здійснено передачу права невизначених вимог, оскільки на момент його укладення у ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» не тільки було відсутнє право вимоги до Відповідача, а на момент укладення договору факторингу ще не виникло зобов`язання між первісним кредитором та Відповідачем. Оскільки ТОВ «Таліон Плюс» право вимоги до Пархоменко, як боржника у зобов`язанні, не набуло, таке право не могло бути передане цим товариством на підставі Договору факторингу № 20190103 від 03.01.2019 року ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів». Таким чином, ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» є неналежним позивачем, оскільки не має права вимагати від Пархоменко сплати заборгованості за Кредитним договором № 795877735 від 12.03.2019.

В судовому засіданні представник відповідача заперечував проти задоволення позову з підстав викладених у письмових заявах по суті справи. Судові витрати просив покласти на позивача.

Вислухавши представника відповідача, дослідивши та проаналізувавши докази, які містяться в матеріалах справи, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 12.03.2019 ОСОБА_1 уклав із ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» кредитний договір № 795877735, згідно умов якого отримав кредит під відсотки в розмірі 5 000,00 грн.

Відповідного до Договору Позикодавець зобов`язується передати Позичальнику у власність на погоджений умовами договору строк шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок Позичальника, а Позичальник зобов`язується повернути Позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку кредиту та сплатити проценти. Сума кредиту 5 000,00 грн. Строк кредиту 30 днів, проценти за користування кредитом 51,00% від суми кредиту або 2 550,00 грн., загальна вартість кредиту 7 550,00 грн.

З графіку розрахунків за кредитним договором № 795877735 вбачається, що сума кредиту становить 5 000,00 грн., проценти за користування кредитом 2 550,00 грн., загальна вартість 7 550,00 грн.

28.11.2018 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено договір факторингу № 28/1118-01, у відповідності до умов якого, ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» передає (відступає) ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» за плату, а ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» приймає належні ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» права грошової вимоги (Права Вимоги) до боржників за кредитними договорами вказаними у Реєстрі боржників, укладеними між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» і боржниками.

03.01.2019 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 20190103, у відповідності до умов якого, ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» передає (відступає) ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» права грошової вимоги (Права Вимоги) до боржників за кредитними договорами вказаними у Реєстрі боржників, укладеними між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» і боржниками.

Відповідно до витягу з Реєстру прав вимоги № 6 від 20.11.2019 до Договору факторингу № 20190103 від 03.01.2019, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набув права грошової вимоги до відповідача в сумі 14 295,00 грн., з яких: 5 000,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 9 295,00 грн. сума заборгованості за відсотками.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. (стаття 628 ЦК України).

Стаття 627 ЦК України та ст. 6 цього Кодексу визначають, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Матеріали справи свідчать про те, що Кредитний договір № 795877735 укладений в електронній формі.

Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. Навідміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

В статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Також, відповідно до ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

З врахуванням викладеного, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».

Нормою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Також, приписами ст. 12 цього закону, передбачено поняття «підпис у сфері електронної комерції». Так, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно ст. 638 ЦК договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Згідно ст.640 ЦК - договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Згідно ст. 642 ЦК - відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцю таку ж суму грошових коштів (суму позики). Договір позики є укладеним з моменту передання грошей.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

За змістом ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Частиною 1 ст. 204 ЦК України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Враховуючи вищенаведне суд відхиляє як необгрунтовану позицію представника відповідача, що кредитний договір не укладався.

Відповідно до ст.ст. 526, 615 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись у встановлений термін, відповідно до вимог закону та умов договору.

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Порушення відповідачем умов договору є цивільним правопорушенням, оскільки ст. 629 Цивільного кодексу України встановлюється принцип безумовності та обов`язковості виконання договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Також, суд враховує правову позицію Верховного Суду України, викладену в постанові від 23.09.2015 у справі № 6-979цс15, за якою «боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі».

Згідно ч. 1 ст. 1048 та ч. 1 ст. 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.

Припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Вказана правова позиція висловлена у постанові Великої палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, провадження № 14-10цс18.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку про необгрунтованість заборгованості за відсотками за Кредитним договором в розмірі, який визначений в позові.

Відповідно до умов Договору № 795877735 та графіку розрахунків до вказаного Договору, встановлено розмір відсотків за користування кредитом 2 550,00 грн. та загальну вартість кредиту в розмірі 7 550,00 грн. при 5 000,00 грн. отриманого кредиту.

Таким чином, за 30 днів строку кредитування, сума процентів повинна складати 2 550,00 грн.

Отже, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення заборгованості за відсотками за Кредитним договором у розмірі 2 550,00 грн. враховуючи правову позицію висловлену у постанові Великої палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, провадження №14-10цс18. В іншій частині позовні вимоги щодо заборгованості за відсотками за наведеним Кредитним договором є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Щодо вимог про стягнення заборгованості за основною сумою боргу в розмірі 5 000,00 грн., суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 булла укладена Додаткова угода до Договору № 795877735 від 12.03.2019, якою підтверджений факт наналежного виконання позичальником умов Договору № 795877735 від 12.03.2019 та зверненням з цього приводу самого позичальника до кредитора.

Тобто вказана Додаткова угода є належним, допустимим, достатнім та достовірним доказом отримання відповідачем кредитних коштів за Договором № 795877735 від 12.03.2019.

Відповідач, як власник карткового рахунку, на який було перераховано кредитні кошти, може власноруч отримати виписки по рахунку для підтвердження або спростування факту перерахування/ отримання кредитних коштів.

Також, учасник справи мав право подати до суду власний розрахунок або, згідно ч. 1 ст. 106 ЦПК України, висновок експерта, складений на його замовлення. Тобто, якщо Відповідач не згоден з розрахунками заборгованості, наданими позивачем чи ставить під сумнів правильність доданого до матеріалів справи Розрахунку заборгованості, він мав право замовити спеціальну експертизу для отримання відповідного висновку з метою подальшої подачі його на розгляд суду, але скористалися даним правом.

Відповідачем не надано суду належних і допустимих доказів на спростування позовних вимог ТОВ «ФК «ЄАПБ», а саме того, що відповідні кошти не були зараховані на картковий рахунок Позичальника, або доказів того, що вказаний картковий рахунок йому не належить. Заперечуючи проти перерахування кредитних коштів, Відповідач не позбавлений можливості надати відповідні банківські дані/інформацію на підтвердження своїх доводів, маючи при цьому безперешкодний та повний доступ до таких.

Отже заборгованість за тілом кредиту підтверджена матеріалами справи.

Таким чином позовні вимоги щодо стягнення заборгованості по тілу кредиту є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Доводи представника відповідача про те, що за договором факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року було здійснено передачу права невизначених вимог, оскільки на момент його укладення у ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» не тільки було відсутнє право вимоги до Відповідача, а на момент укладення договору факторингу ще не виникло зобов`язання між первісним кредитором та Відповідачем, суд вважає необгрунтованими виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Пунктом 1 розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 06.02.2014 року № 352 «Про віднесення операцій з фінансовими активами до фінансових послуг та внесення змін до розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 03.04.2009 року №231» до фінансової послуги факторингу віднесено сукупність таких операцій з фінансовими активами (крім цінних паперів та похідних цінних паперів): фінансування клієнтів - суб`єктів господарювання, які уклали договір, з якого випливає право грошової вимоги; набуття відступленого права грошової вимоги, у тому числі, права вимоги, яке виникне в майбутньому, до боржників за договором, на якому базується таке відступлення; отримання плати за користування грошовими коштами, наданими у розпорядження клієнта, у тому числі, шляхом дисконтування суми боргу, розподілу відсотків, винагороди, якщо інший спосіб оплати не передбачено договором, на якому базується відступлення.

Відповідно до ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події.

Двома договорами факторингу та витягом з реєстру прав вимоги, які наявні в матеріалах справи, підтверджується перехід права вимоги за Договором № 795877735 від 12.03.2019 спочатку від ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», а потім від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів».

Отже, доводи представника в цій частині спростовуються вищенаведеними нормами права та наявними в матеріалах справи доказами.

Отже, позовні вимоги є частково обґрунтованими, а тому позов підлягає частковому задоволенню, а саме підлягає стягненню сума заборгованості за основною сумою боргу у розмірі 5 000,00 грн. та заборгованість за відсотками у розмірі 2 550,00 грн., а в іншій частині позову слід відмовити.

На підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно (52,82%) задоволеним позовним вимогам.

Оскільки доводи представника відповідача, які викладені у відзиві на позовну заяву та письмових поясненнях відхилені судом в повному обсязі, то підстав для покладення на позивача судових витрат на правничу допомогу відповідача відсутні.

Керуючись ст. 2, 19, 76-81, 89 , 133, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за договором № 795877735 у розмірі 7 550 (сім тисяч п`ятсот п`ятдесят) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 599 (одна тисяча п`ятсот дев`яносто дев`ять) грн. 40 коп.

В іншій частині позовних вимог в задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено повністю або частково в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення або в порядку ч. 2 ст. 354 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Повний текст судового рішення складено 23.04.2026.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження - м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30).

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ).

Суддя С.П. Масло