Рішення № 135926908, 16.03.2026, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

Єдиний унікальний номер 205/3239/25

Номер провадження2/205/1450/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2026 року м. Дніпро

Новокодацький районний суд міста Дніпра в складі:

головуючого судді - Курбанової Н. М.,

за участю секретаря судового засідання - Вольф В. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Дніпро в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню та стягнення безпідставно стягнутих коштів, -

треті особи - приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Нордіо Вадим Вікторович,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаним позовом, в якому просила суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис за реєстровим №81817 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Дебт Форс» за Кредитним договором №630532109 від 21 грудня 2016 року, в загальній сумі 26 446,74 гривень, а також стягнути з відповідача на її користь безпідставно стягнуті кошти в рамках ВП №630532109 у розмірі 14 008,14 грн.

Заявлені позовні вимоги обґрунтувала тим, що 12.06.2021 приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О. В. вчинила виконавчий напис за реєстровим №81817 про стягнення з позивача на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованості за Кредитним договором №630532109 від 21 грудня 2016 року, в загальній сумі 26 446,74 гривень, що складається з: простроченої заборгованості за тілом кредиту 16 302,40 грн., строкова заборгованість за комісією - 2 605,13 грн., строкова заборгованість за штрафами і пенями - 6 889,21 грн. та за вчинення виконавчого напису 650,00 грн. 18 січня 2022 року приватним виконавцем Виконавчого округу Донецької області Олійником О. І., на підставі зазначеного виконавчого напису відкрито виконавче провадження ВП №68214770 з примусового стягнення боргу з позивача. 07 липня 2023 року відповідно до постанови про передачу виконавчого провадження матеріали справи передано приватному виконавцю виконавчого округу Дніпропетровської області Нордіо В. В. 03 січня 2024 року вищевказаним приватним виконавцем було винесено постанову про арешт коштів боржника. 14 жовтня 2024 року приватним виконавцем винесена постанова про заміну сторони виконавчого провадження, а саме, вирішено замінити сторону у виконавчому провадженні з ТОВ «Вердикт Капітал» на ТОВ «Дебт Форс» на підставі ухвали Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 19.09.2024 року по справі 205/9414/24. Жодних повідомлень від відповідача щодо наявності заборгованості за Кредитним договором позивач не отримувала, про наявність виконавчого напису їй стало відомо лише після відображення інформації в додатку «Дія» постанови про відкриття виконавчого провадження (в автоматизованій системі виконавчого провадження (АСДС) приватним виконавцем розміщено сканкопії кредитного договору та виконавчого напису). Позивач вважає, що виконавчий напис вчинено нотаріусом з порушенням вимог чинного законодавства, заборгованість за кредитним договором, що визначена нотаріусом до стягнення не є безспірною, а спірний виконавчий напис є незаконним. Крім того, 24 жовтня 2024 року приватним виконавцем Нордіо В. В. у ВП №68214770 було винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника. Відповідно до звіту про здійснені відрахування та виплати за місцем роботи позивача у ТОВ «Новус Україна» за період з 01.11.2024 року по 31.01.2025 року було утримано на користь ТОВ «Дебт Форс» за вищевказаним виконавчим провадженням частину заробітної плати у розмірі 14 008,14 грн. Викладені обставини слугували підставою для звернення до суду із даним позовом.

Ухвалою судді від 28 лютого 2025 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення даного позову повернуто заявнику.

Ухвалою судді від 03 березня 2025 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення визначених недоліків.

07 березня 2025 року позивачем усунуто недоліки позовної заяви, визначені ухвалою судді від 03.03.2025.

Ухвалою судді від 17 березня 2025 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою судді від 17 березня 2025 року задоволено заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, зупинено стягнення у виконавчому провадженні ВП №68214770 за виконавчим написом №81817, вчиненим 12.06.2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В., за вимогою Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №630532109 від 21.12.2016 р. у сумі 26446,74 грн. до вирішення справи по суті.

03 квітня 2025 року представник відповідача ТОВ «Дебт Форс» подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів , які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості, або іншої відповідальності боржника перед стягувачем, а тому, сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого. Договір, на якому вчинено виконавчий напис, не містить заборон, або будь-яких обмежень щодо заборони використання позасудового способу захисту майнових інтересів товариства, а так/само, чинне законодавство України також не містить будь-яких обмежень щодо вчинення виконавчого напису, що цілком підтверджує правомірність вчинених дій попереднім кредитором - ТОВ «Вердикт Капітал» та нотаріусом, оскільки, приватному нотаріусу були надані всі документи для вчинення наведеної нотаріальної дії, що в повній мірі спростовує позовні вимоги позивача, оскільки, стягувач та приватний нотаріус, вчиняючи виконавчий напис, діяли в межах правового поля. Позивач не надає суду будь-яких доказів, які б свідчили про погашення боргу за кредитним договором та виконання своїх зобов`язань в повному обсязі, відтак, стверджувати про відсутність підстав для вчинення стягувачем виконавчого напису нотаріуса, немає. В даних кредитних правовідносинах, ТОВ «Дебт Форс» є правонаступником права вимоги виконання зобов?язання від первісного кредитора та є новим кредитором на підставі договору про відступлення права вимоги. Попереднім кредитором ТОВ «Вердикт Капітал» було надано приватному нотаріусу при вчиненні виконавчого напису договір про відступлення права вимоги на його користь, що підтверджує статус нового кредитора у даних кредитних зобов?язаннях. Також, приватному нотаріусу було надано всі необхідні документи для вчинення виконавчого напису, в тому числі, і розрахунок заборгованості за кредитним договором. Всі належні документи підшито до оригіналу виконавчого напису. Приватним нотаріусом було перевірено такий договір та статус стягувача, як нового кредитора, а також всі необхідні документи, після чого, було чинено виконавчий напис на стягнення із позивача заборгованості за кредитним договором. При переході права вимоги від первісного кредитора, а в подальшому - до ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Дебт Форс», стягувачу, було передано від попереднього кредитора суму заборгованості позивача за кредитним договором, яка існувала на момент відступлення права вимоги. Отже, на момент відступлення права вимоги, заборгованість позивача за кредитним договором була наявною. Підтверджуючі документи були надані нотаріусу при вчиненні виконавчого напису. Відтак, твердження про відсутність боргу не відповідає фактичним обставинам. Кредитний договір є чинним на даний час, позивачем не надаються будь-які докази щодо недійсності кредитного договору чи окремих його умов, відтак, твердження про неправомірність, неправильність нарахування кредитором розміру заборгованості є безпідставним. Тому, підстав для твердження про те, що стягувачем неправомірно здійснено дії щодо вчинення виконавчого напису нотаріуса є безпідставними. Щодо стягнення коштів зазначили, що набуття однією із сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не вважається безпідставним. Чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей). Правовою підставою для стягнення з позивача коштів є кредитний договір і наявність у позичальника заборгованості за кредитним договором. Кредитний договір є достатньою підставою для отримання кредитором з позичальника коштів в рахунок сплати заборгованості за ним. Вважають, що навіть при наявності судового рішення про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у суду не має права стягувати з кредитора на користь божника кошти, що стягнуті в процесі виконання такого виконавчого напису. В матеріалах справи відсутні відомості щодо розміру фактично перерахованих коштів в рамках виконавчого провадження саме стягувачу, а зазначена загальна сума стягнення включає в тому числі витрати виконавчого провадження та винагороду приватного виконавця. На підставі викладеного, просили відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі, судові витрати покласти на позивача.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась за невідомими суду причинами, в матеріалах справи наявні заяви про розгляд справи без її участі. (а.с. 104, 130)

Відповідач ТОВ «Дебт Форс» в судове засідання явку свого представника не забезпечили, про дату час та місце розгляду справи були повідомлені своєчасно та належним чином, про що є підтвердження в матеріалах справи. Про причини неявки суд не повідомили, в матеріалах справи наявний відзив на позовну заяву, заяв про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Третя особа приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Нордіо В. В. в судове засідання не з`явився, однак надав суду заяву про розгляд справи без його участі, яка долучена до матеріалів справи. (а.с. 105)

Третя особа приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О. В. в судове засідання не з`явилась за невідомими суду причинами. Згідно наказу Міністерства юстиції України анульовано свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю, видане Міністерством юстиції України від 07.11.2005 за №6014 на ім`я ОСОБА_2 . (а.с. 49)

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Ознайомившись з письмовими доказами, дослідивши матеріали справи, врахувавши нижченаведені фактичні обставини справи, зміст спірних правовідносин, оцінку доказів та аргументів, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 20 грудня 2016 року між ПАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 укладено договір про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб в ПАТ «Альфа-Банк». (а.с. 13-14)

12 червня 2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О. В. вчинено виконавчий напис реєстровий № 81817, про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №630532109 від 21.12.2016, укладеним з АТ «Альфа-Банк», правонаступником усіх прав та обов`язків якого, на підставі договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами 2 від 21.12.2020 є ТОВ «Фінансова компанія «Флексіс», правонаступником усіх прав та обов`язків якого, на підставі договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами 21-12/20 від 21.12.2020 є ТОВ «Вердикт Капітал», за період з 21.12.2020 по 07.06.2021 у розмірі 25.796,74 грн., з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту 16 302,40 грн., строкова заборгованість за комісією 2 605,13 грн., строкова заборгованість за штрафами і пенями 6 889,21 грн. За вчинення виконавчого напису стягнуто плати зі стягувача 650 грн., які підлягають стягненню з боржника на користь стягувача. (а.с. 15)

На підставі вказаного виконавчого напису та заяви представника ТОВ «Вердикт Капітал» приватним виконавцем виконавчого округу Донецької області Олійником О. І. постановою від 18.01.2022 відкрито виконавче провадження ВП № 68214770 з примусового виконання виконавчого напису №81817 виданого 12.06.2021 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованості в розмірі 26 446,74 грн. (а.с. 16, 26-27)

Постановою приватного виконавця Олійника О. І. від 09.02.2022 звернуто стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 , яка отримує дохід від ТОВ «Новус Україна» (а.с. 30-31)

Згідно постанови приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Нордіо В. В. від 07.07.2023 у зв`язку із зупиненням діяльності та на підставі договору від 22.05.2023 і заяви стягувача, постановлено виконавчий документ виконавчий напис №81817 від 12.06.2021 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованості, передати приватному виконавцю Нордіо В. В. у строк до 07.07.2023. (а.с. 34-35)

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Нордіо В. В. від 13.07.2023 прийнято виконавче провадження №68214770, матеріали якого надійшли від приватного виконавця Олійника О. І. на підставі договору про заміщення приватного виконавця №3 від 22.05.2023. (а.с. 36)

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Нордіо В. В. від 03.01.2024 ВП № 68214770 накладено арешт на грошові кошти ОСОБА_1 у межах суми звернення стягнення, з урахуванням виконавчого збору та витрат виконавчого провадження, яка становить 22 206,99 грн. (а.с. 22-23)

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 19.09.2024 у справі №205/9414/24 замінено стягувача у виконавчому провадження №68214770 з виконання виконавчого напису №81817 від 12.06.2021, та на підставі вказаної ухвали приватним виконавцем Нордіо В. В. винесено постанову від 14.10.2024, якою замінено сторону у виконавчому провадженні №68214770 з ТОВ «Вердикт Капітал» на ТОВ «Дебт Форс». (а.с. 28-29)

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Нордіо В. В. від 24.10.2024 ВП № 68214770 накладено арешт на грошові кошти ОСОБА_1 у межах суми звернення стягнення, з урахуванням виконавчого збору та витрат виконавчого провадження, яка становить 21931,41 грн. (а.с. 24-25)

Постановою приватного виконавця Нордіо В. В. від 24.10.2024 звернуто стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 , яка отримує дохід від ТОВ «Новус Україна» (а.с. 32-33, 38-39)

Згідно звіту про здійснені нарахування та виплати ТОВ «Новус Україна» за період з 01.11.2024 по 31.01.2025 здійснено утримання із заробітної плати ОСОБА_1 на підставі постанови від 24.10.2024 ВП №68214770 виконавчий напис №81817 виданий 12.06.2021, у розмірі 14 008,14 грн. (а.с. 17)

Так, за правилами статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону «Про нотаріат»).

Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій, Порядок).

Відповідно до статті 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

На підставі постанови Кабінету Міністрів України №662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» доповнено новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».

Разом із цим, ухвалою Вищого Адміністративного Суду України від 01 листопада 2017 року у справі № К/800/6492/17 залишено постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року без змін, якою в свою чергу визнано незаконною та не чинною постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», в частині пункту 2 змін, яким Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів доповнено розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».

Таким чином, на момент вчинення оскаржуваного виконавчого напису нотаріуса 12 червня 2021 року, постанова Кабінету Міністрів України №662 від 26 листопада 2014 року втратила законної сили внаслідок визнання судовим рішенням нечинною та незаконною, тобто нотаріус мав право вчиняти виконавчий напис лише про стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами.

Водночас, матеріали справи не містять відомостей про нотаріальне посвідчення кредитного договору, на підставі якого було вчинено виконавчий напис, що свідчить про його вчинення за відсутності передбачених для цього підстав.

Суд звертає увагу, що порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Аналогічні правові висновки містить і постанова Великої Палати Верховного Суду від 21.09.2021 у справі № 910/10374/17.

Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За змістом ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Отже, викладене у своїй сукупності свідчить про наявність підстав для задоволення вимог позивача в частині визнання спірного виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Крім того, відповідно до ч.ч. 1,2 статті 1212 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

За правовою природою конструкція зобов`язання, що виникає з безпідставного набуття майна (безпідставного збагачення), є формою реалізації охоронного правовідношення та виконує компенсаторну функцію. Зобов`язання, що виникають внаслідок безпідставного збагачення є протилежністю до зобов`язання з правочинів (договорів). Правочин, зокрема договір, як належна правова підстава встановлює зобов`язання з передання речі, виконання робіт (надання послуги), сплати коштів. Відповідно, за відсутності (або у подальшому відпадіння) правової підстави в особи виникає зобов`язання повернути те, що було отримано безпідставно (кондикція). Отримання майна, набутого без підстави, призводить до реституційного ефекту, прямо протилежного тому, що передбачено договором. Загальною ознакою кондикції є відсутність (або відпадіння у подальшому) правової підстави для утримання майна, набутого особою, до якої потерпілий звертається з кондикційним позовом.

Зі змісту статті 1212 ЦК України можна зробити висновок, що особа, яка внаслідок правомірних або неправомірних дій або подій безпідставно збагатилася в результаті невигідних наслідків для іншої особи, зобов`язана повернути безпідставно набуте майно цій особі. Будь-яке збагачення визнається безпідставним, якщо особа, що збагатилася, не мала права на збагачення за рахунок потерпілого, або в разі, коли потерпілий не погоджувався на настання не вигідних для себе наслідків. Не має права на збагачення особа, що отримала його за недійсним актом, судовим рішенням або недіючою нормою права. Збагачення є безпідставним, і якщо потерпілий сам надав його для мети, що не була досягнена, або з очікуванням, яке не справдилося.

Про виникнення зобов`язання, що виникають внаслідок безпідставного збагачення або збереження майна можна говорити у тому разі, коли дії особи або події призводять до протиправного результату, що юридично не обумовлений виникненням майнових вигод на стороні однієї особи за рахунок іншої. Саме цей протиправний результат у вигляді юридично безпідставних майнових вигод, що перейшли до набувача, є фактичною підставою для виникнення зобов`язань з повернення безпідставного збагачення.

Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Результат аналізу статті 1212 ЦК України дає підстави для висновку, що фактичний склад, що породжує зобов`язання, які виникають внаслідок набуття або збереження майна без достатніх правових підстав, складається з таких елементів: 1) одна особа набуває або зберігає майно за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо вони відпали (майно набувається або зберігається без передбачених законом, іншими правовими актами або правочином підстав).

Набуття майна однією особою за рахунок іншої полягає у збільшенні обсягу майна в однієї особи з одночасним зменшенням його обсягу в іншої особи. Набуття передбачає кількісний приріст майна, збільшення його вартості без понесення відповідних витрат набувачем. Безпідставне збереження майна полягає у тому, що особа мала витратити власні кошти, але не витратила їх через понесені втрати іншою особою або в результаті невиплати винагороди, що належить іншій особі.

Для виникнення зобов`язань із повернення безпідставного набутого майна необхідно, щоб майно було набуте або збережене безпідставно. Безпідставним є набуття або збереження, що не ґрунтується на законі, іншому правовому акті або правочині.

Набуття (збереження) майна визнається безпідставним, якщо його правова підстава відпала згодом. Відпадіння правової підстави полягає у зникнення обставин, на яких засновувалась юридична обґрунтованість набуття (збереження) майна.

Одним із випадків відпадіння підстави набуття (збереження) може бути скасування вищою інстанцією рішення суду, що набуло чинності, або визнання судом таким, що не підлягає виконанню, виконавчого напису нотаріуса, на підставі якого було здійснено стягнення майна (коштів).

Конструкція статті 1212 ЦК України, як і загалом норм глави 83 цього Кодексу, вимагає установлення абсолютної безпідставності набуття (збереження) майна не лише в момент його набуття (збереження), а й станом на час розгляду спору. Ознаки, характерні для кондиції, свідчать про те, що пред`явлення кондиційної вимоги можна визнати належним самостійним способом захисту порушеного права власності, якщо: 1) річ є такою, що визначена родовими ознаками, в тому числі грошовими коштами; 2) потерпілий домагається повернення йому речі, визначеної родовими ознаками (грошових коштів) від тієї особи (набувача), з якою він не пов`язаний договірними правовідносинами щодо речі.

Особа, яка внаслідок правомірних або неправомірних дій або подій безпідставно набула майно в результаті невигідних наслідків для іншої особи, зобов`язана повернути таке майно цій особі на підставі статті 1212 ЦК України. Будь-яке набуття (збереження) майна визнається безпідставним, якщо особа, що збагатилася, не мала права на отримання майна за рахунок потерпілого, або у разі, коли потерпілий не погоджувався на настання не вигідних для себе наслідків. Не має права на збагачення особа, що отримала його за недійсним актом, судовим рішенням або недіючою нормою права. Збагачення є безпідставним, якщо потерпілий сам надав його для мети, що не була досягнена, або з очікуванням, яке не справдилося.

Судовий акт про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, який набрав законної сили і за яким відбулося повне або часткове виконання є правовою підставою для виникнення зобов`язання з повернення майна, що набуто без достатньої правової підстави, оскільки з моменту ухвалення такого судового акту правова підстава вважається такою, що відпала. Відповідно до статті 1212 ЦК України у такому разі набувач такого майна з моменту набрання судовим актом законної сили, зобов'язаний повернути потерпілому все отримане майно.

Отже, оскільки виконавчий напис нотаріуса №81817 від 12.06.2021 визнано судом таким, що не підлягає виконанню, то правові підстави набуття відповідачем грошових коштів у сумі 14 008,14 грн., що стягнені з ОСОБА_1 на підставі вказаного виконавчого напису нотаріуса відпали, тобто отримані відповідачем кошти в сумі 14 008,14 грн. підлягають поверненню позивачу відповідно до статті 1212 ЦК України.

Аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі № 910/1531/18, від 28 січня 2020 року у справі № 910/16664/18, від 08 вересня 2021 у справі № 201/6498/20.

Доводи відповідача про те, що між сторонами виникли договірні відносини у зв`язку з укладенням кредитного договору, що виключає можливість застосування статті 1212 ЦК України, суд не приймає до уваги, оскільки факт визнання виконавчого напису (на підставі якого у виконавчому провадженні було здійснено стягнення грошових коштів з позивача) таким, що не підлягає виконанню, є підставою для повернення коштів.

При цьому обставини наявності або відсутності заборгованості позивача перед відповідачем за таким кредитним договором можуть бути предметом окремого судового розгляду.

Суд також звертає увагу, що заперечуючи проти розміру суми, стягнутої з позивача на користь відповідача в рамках виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса, відповідач не надав суду жодних доказів на підтвердження того, що на його рахунки від приватного виконавця поступила сума менша, аніж фактично відрахована із заробітної плати позивача, або не поступила взагалі.

За таких обставин, суд доходить висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині повернення безпідставно стягнутих грошових коштів в рамках виконавчого провадження ВП №630532109 щодо примусового виконання виконавчого нотаріуса №81817 від 12.06.2021, також підлягають задоволенню, у зв`язку з чим з відповідача на користь позивача слід стягнути грошові кошти у розмірі 14 008,14 грн.

Також, у зв`язку із задоволенням позову на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір, сплачений позивачем при зверненні до суду із позовом у розмірі 968,96 грн., а також при звернення до суду із заявою про забезпечення позову у розмірі 605,60 грн., а всього 1574,56 грн.

Керуючись ст.ст. 141, 247, 263, 265, 268 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс», треті особи приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Нордіо Вадим Вікторович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, та стягнення безпідставно стягнутих коштів, задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 81817, вчинений 12 червня 2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_2 , про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» заборгованості за кредитним договором № 630532109 від 21 грудня 2016 року у сумі 26 446,74 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 14 008 (чотирнадцять тисяч вісім) гривень 74 копійки.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1574 (одна тисяча п`ятсот сімдесят чотири) гривні 56 копійок.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після завершення апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс», код ЄДРПОУ: 43577608, адреса: 02121, м. Київ, Харківське шосе, б. 201/203, літера 2а, оф. 602.

Третя особа: приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, адреса: 08140, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Білогородка, вул. Леніна, б. 33, свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю анульовано.

Третя особа: приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Нордіо Вадим Вікторович, РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: м. Дніпро, пр. Слобожанський, б. 93, оф. 3

Суддя: Н. М. Курбанова