Рішення № 135926903, 11.03.2026, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

Єдиний унікальний номер 205/1114/25

Номер провадження2/205/996/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.03. 2026 року м. Дніпро

Новокодацький районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді Курбанової Н.М.,

за участю секретаря Вольф В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «ФК «ЄАПБ» звернулося до Новокодацького районного суду міста Дніпра з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позивач у своєму позові посилався на те, що 01.10.2021 року між ОСОБА_1 і АТ «Таскомбанк» було укладено договір про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб № 002/11893586-SP строком на 365 днів з моменту повідомлення банком про факт встановлення кредитного ліміту. 28.02. 2024 року між АТ «Таскомбанк» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» було укладено договір факторингу № НІ/11/15-Ф, відповідно до умов якого позивач набув право вимоги за кредитним договором № 002/11893586-SP від 01.10.2021 року. Відповідно до додатку № 1 до договору факторингу заборгованість відповідача за кредитним договором № 002/11893586-SP від 01.10.2021 року складає 28009 грн. 51 коп., яка складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 13893 грн. 43 коп. та заборгованості за відсотками у розмірі 14116 грн. 08 коп. Просив стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором № 002/11100453-SP від 01.10.2024 року у розмірі 28009 грн. 51 коп., а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 028 грн. Представник позивача просив розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 направила до суду відзив на позовну заяву в якій зазначила, що договір позики є неукладеним, позивачем не надано суду належних та допустимих доказів, які мали докази перерахування кредитором грошових коштів на користь Відповідача, отже не було доказів укладання кредитного договору . Відповідач не отримувала жодних грошових коштів за договором, відповідно будь - яких зобов`язань із повернення таких коштів не виникло. Також наданий розрахунок заборгованості не є первинним документом, цей документ лише констатує суму заборгованості, визначену первісним кредитором і вказує на відсутність будь яких нарахувань з моменту укладення договору факторингу Позивачем. Вказаний розрахунок заборгованості не містить відомостей щодо розрахунку заборгованості за період часу з укладання кредитного договору, які б дозволили перевірити, чи передавалися в дійсності кошти позичальнику в кредит, та правильність нарахування відсотків за користування кредитними коштами. Неможливо встановити розмір заборгованості за договором, неможливо визначити яким саме чином було отримано саме ті суми, які зазначає позивач, не має можливості перевірити чи є такий розмір заборгованості обґрунтованим та чи відповідає він умовам договору. Зазначений розрахунок із зазначенням конкретного розміру заборгованості, є документом, що створений самим Позивачем, а, відтак, інформація зазначена в ньому, за умови відсутності первинних документів, на підставі яких він був складений, не може бути доказом наявності заборгованості, на якій наполягає Позивач. Надана Позивачем заява-анкета не містить відповідних істотних умов кредитного договору, а саме: розміру процентів за користування кредитом. Таким чином, ТОВ «ФК «ЄАПБ» не надано доказів погодження сторонами розміру відсотків за користування кредитними коштами. Копія договору факторингу № НІ/11/15-Ф від 28 лютого 2024 року не містить всіх сторінок договору, що позбавляє можливості дослідити його зміст у повному обсязі та встановити зміст (предмет) договору, за яким, як стверджує Позивач, відбулося відступлення права грошової вимоги за кредитним договором. Також наданий Позивачем акт прийому-передачі реєстру прав вимоги за договором факторингу № НІ/11/15-Ф від 28 лютого 2024 року у графі 1 та 2 (кількість прав вимог та загальна сума заборгованості), містить порожнє місце, що також не відображає усіх істотних умов договору та свідчить про нікчемність такого правочину.

Наданий до договору факторингу № НІ/11/15-Ф від 28 лютого 2024 року витяг з реєстру боржників містить лише підпис позивача, а підпис представника АТ «ТАСКОМБАНК» відсутній. Матеріали справи не містять доказів на підтвердження оплати за договором факторингу № НІ/11/15-Ф від 28 лютого 2024 року. Отже, Позивачем не доведено правомірність заявлених вимог, оскільки не доведено факт набуття права грошової вимоги до Відповідача ОСОБА_1 за правочином, який є предметом розгляду у даній справі. Тобто, ТОВ «ФК «ЄАПБ» є неналежним позивачем у даній справі, оскільки не має жодних прав вимоги за спірним договором. Позивачем не надано жодних доказів на підтвердження факту існування заборгованості, її розміру, погодженого сторонами розміру відсотків, а також, переходу права вимоги за договором факторингу до ТОВ «ФК «ЄАПБ». Просила у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити у повному обсязі.

Ухвалою судді Новокодацького районного суду міста Дніпра від 24.01.2025 року позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Заочним Рішенням Новокодацького районного суду міста Дніпра від 30.03.2025 року позовні вимоги задоволено.

01.05.2025 року від відповідача ОСОБА_1 надійшла заява про перегляд заочного рішення по справ.

Ухвалою Новокодацького районного суду міста Дніпра від 22.05. 2025 року заяву ОСОБА_1 задоволено. Заочне рішення від 31.03.2025 року скасовано. Призначено справу до розгляду у спрощеному позовному проваджені.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані і добуті докази, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 01.10. 2021 року між ОСОБА_1 і АТ «Таскомбанк» було укладено договір про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб №002/11893586-SP строком на 365 днів з моменту повідомлення банком про факт встановлення кредитного ліміту .

28.02. 2024 року між АТ «Таскомбанк» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» було укладено договір факторингу № НІ/11/15-Ф, відповідно до умов якого позивач набув право вимоги за кредитним договором № 002/11893586-SP від 01.10. 2021 року .

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно із ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог, відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

На підставі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Такі дані встановлюються, зокрема, письмовими доказами, якими є документи, що містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (частина перша статті 95 ЦПК України).

Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Стаття 80 ЦПК України передбачає, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Суд враховує, що належними доказами, що підтверджують наявність заборгованості та її розмір, є первинні документи, оформлені відповідно до ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з правовою позицією, яка була висловлена у постанові Верховного Суду від 30 січня 2018 у справі № 161/16891-15 про стягнення заборгованості за кредитним договором (провадження № 61-517св18), банк зобов`язаний доводити отримання позичальником грошових коштів у розмірі та на умовах, встановлених договором, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір за допомогою первинних документів, оформлених відповідно до положень ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до п. 62 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Надані позивачем копія заяви № 725296 від 01.10.2021 року, а також розрахунок заборгованості за кредитним договором не містить даних про суми коштів, що отримані відповідачем, строк користування кредитними коштами, умови повернення кредитних коштів, відсотки за користування кредитними коштами, тобто, не містять істотних умов договору.

З урахуванням того, що наданий позивачем розрахунок суми боргу за кредитним договором не є зведеним документом, не підтверджений первинними обліковими бухгалтерськими документами, суд приходить до висновку про те, що ТОВ «ЄАПБ» не доведено наявності у ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором у розмірі, зазначеному у розрахунках, та заявленому до стягнення.

Розрахунок заборгованості, на який посилається позивач у позові, не є первинними документами, які підтверджують отримання кредиту, користування ним, укладення договору на умовах, які вказані в позовній заяві, а, отже, не є належними доказами наявності заборгованості. Зазначений розрахунок з зазначенням конкретних розмірів заборгованості, є документами, що створені самим позивачем та первісними кредиторами, а, відтак, інформація зазначена в ньому, за умови відсутності первинних документів, на підставі яких він був складений, не можуть бути доказом наявності заборгованості, на якій наполягає позивач. За таких обставин, у задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.

На підставі п. 2 ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається у разі відмови в позові на позивача.

Враховуючи, що у задоволенні позовних вимог ТОВ «ФК «ЄАПБ» відмовлено, судові витрати, понесені ним у зв`язку із розглядом справи слід віднести за рахунок позивача.

На підставі викладеного, ст. ст. 525, 526, ст. 610, ч. 1 ст. 612, ч. 1 ст. 1048, ст. 1049 ЦК України, ч. 1 ст. 141, ч. 2 ст. 247, ст. ст. 259, 263-265, ч. 1 ст. 280, ст. ст. 281, 282 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Судові витрати по справі віднести за рахунок позивача.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Курбанова Н.М.

Відомості про учасників справи

Позивач

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» ЄДРПОУ 35625014, юридична адреса: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, місцезнаходження за адресою: 07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Лісова, буд. 2, поверх 4.

Відповідач

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .