Ухвала суду № 135926846, 21.04.2026, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/3867/26

Провадження № 2/0203/2248/2026

УХВАЛА

21 квітня 2026 року суддя Центрального районного суду міста Дніпра Казак С.Ю., розглянувши матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

ВСТАНОВИВ:

До Центрального районного суду міста Дніпра надійшов вищезазначений позов.

При вирішенні питання про відкриття провадження по справі встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ч.4 ст.177 ЦПК України.

Так, згідно ч.ч.1,2 ст.9 Закону України «Про судовий збір», судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Відповідно до ціни позову, ставок судового збору, встановлених ст.4 Закону України «Про судовий збір, подавши позов в електронній формі з вимогою немайнового характеру, позивачка мала сплатити судовий збір в сумі 1064 грн. 96 коп.

В позовній заяві, поданій представником, поставлено питання про відстрочку сплати судового збору до прийняття рішення по справі, з посиланням на скрутне матеріальне становище позивачки.

Статтею 8 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або 2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю; або 4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

При визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи того, що її майновий стан об`єктивно перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі, а також надати докази, які б свідчили про вжиття ним всіх необхідних заходів для своєчасної сплати судового збору.

Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі ст.129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Отже, звільнення від сплати судового збору, відстрочення, розстрочення його сплати або зменшення його розміру з підстав, передбачених статтею 8 Закону України «Про судовий збір», належить до повноважень суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо).

Вказані норми є диспозитивними і встановлюють не обов`язок, а право суду на власний розсуд, зокрема відстрочити сплату судового збору.

Зазначене фінансове обмеження є розумним, не становить надмірним майновим тягарем для заявниці, так само не свідчить про обмеження права на доступ до правосуддя, відповідає практиці Європейського суду з прав людини, який у своїх рішеннях вказує, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (Рішення ЄСПЛ у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland») від 19 червня 2001 року, пункт 59).

Суд враховує, що в заявленому у позові клопотанні про відстрочення сплати судового збору не наведено конкретних, передбачених ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір» підстав для такого відстрочення; з урахуванням положень частини 3 ст.8 цього Закону не наведено відповідних відомостей та доказів на підтвердження незадовільного матеріального стану, наявності/відсутності доходів; банківських рахунків, зокрема депозитних; рухомого та нерухомого майна тощо.

Крім того, ч.1 ст.177 ЦПК України встановлено, що позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.

В свою чергу, відповідно до ч.7 ст.43 ЦПК України у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.

Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.

Подавши позов в електронній формі, позивачка у відповідності до наведених вище вимог ч.7 ст.43, ч.1 ст.177 ЦПК України мав долучити до позову докази надсилання відповідачу копії позову зі всіма додатками до електронного кабінету останнього з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, а за його відсутності засобами поштового зв`язку з описом вкладення.

Таких доказів до позовної заяви не долучено.

З урахуванням наведеного, в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору позивачці слід відмовити, а подану позовну заяву, як таку, що не відповідає вимогам ч.ч.1,4 ст.177 ЦПК України, на підставі ч.1 ст.185 цього Кодексу залишити без руху, з наданням позивачці строку протягом десяти днів з дня вручення їй копії для усунення недоліків, а саме: надання доказів направлення позовної заяви зі всіма додатками відповідачу відповідно до ч.7 ст.43, ч.1 ст.177 ЦПК України, а також надання платіжного документу про сплату судового збору в сумі 1064 грн. 96 коп., який підлягає перерахуванню за наступними реквізитами: отримувач коштів ГУК у Дн-кiй обл/Центр.р/ 22030101 ; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155; банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.) ; код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача UA418999980313171206000004631 ; код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу - *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Центральний районний суд міста Дніпра.

При цьому, суд звертає увагу, що позивачка не позбавлена права повторно заявити клопотання відповідно до ст.8 Закону України «Про судовий збір», навівши конкретні підстави, обгрунтування та надавши відповідні докази.

Керуючись ст.8 Закону України «Про судовий збір», ст.ст.175-177,185,258-260 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання позивачки про відстрочення сплати судового збору відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу залишити без руху, надавши позивачці строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.

В разі невиконання ухвали суду у встановлений строк, позовна заява буде визнана неподаною та повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя С.Ю.Казак