Рішення № 135926691, 16.03.2026, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 208/9635/25

провадження № 2/208/4540/26

РІШЕННЯ

Іменем України

16 березня 2026 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд міста Кам`янського у складі: Головуючого судді Похвалітої С.М., за участі секретаря судового засідання Золотоноші А.Р., представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , представника відповідача Ніколенко М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» про відшкодування моральної шкоди, -

в с т а н о в и в:

Адвокат Логвиненко С.С., який діє в інтересах позивача ОСОБА_1 , через систему «Електронний суд» подав до Заводського районного суду міста Кам`янського матеріали позовної заяви до Приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» про стягнення моральної шкоди.

В обґрунтування позову зазначає, що ОСОБА_1 протягом тривалого часу, а саме з 11.12.2019 року по 09.09.2024 року перебував у трудових відносинах з ПрАТ «ШУ «Покровське». Загальний стаж перебування у трудових відносинах з даним підприємством 21 рік 01 місяць 23 дні. Згідно із наказом № 1542 від 09.09.2024 року його було звільнено за ст. 38 КЗпП України за власним бажанням у зв`язку із переїздом на нове місце проживання.

Згідно з медичним висновком лікарсько-експертної комісії спеціалізованого профпатологічного закладу охорони здоров`я про наявність (відсутність) хронічного професійного захворювання від 06.03.2024 року, складеним Державною установою "Інститут медицини праці ім. Ю.І. Кундієва НАМН України" позивачу було встановлено вперше професійне захворювання: Хронічна двобічна сенсоневральна приглухуватість з помірним ступенем зниження слуху (ІІІ ст.) за кваліфікацією ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Пневмоконіоз, ускладнений хронічним бронхітом ІІ ст., фаза затихаючого загострення, ЛН ІІ ст. (другого ст.).

За результатами розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) від 01.05.2024 року складено акт за формою П-4. Відповідно до п. 17, 18 цього акту зазначено, що причиною його професійних захворювань є недосконалість технологічного процесу, зокрема, через виділення значних концентрацій пилу, переважно фіброгенної дії тощо, недостатньою забезпеченістю засобами індивідуального захисту від пилу та виконанням не в повному обсязі протипилових заходів (гідропилопридушення застосовувалось не на усіх ланках технологічного процесу), у зв`язку з недосконалістю технологічного процесу, зокрема, через неможливість застосування засобів малої механізації на усіх ланках технологічного процесу, неможливість механізації та автоматизації певних видів робіт, що б унеможливлювало або зводило до мінімуму важку ручну працю.

Позивач працював в умовах впливу пилу, переважно фіброгенної дії, концентрація якого перевищувала ГДК, вимушеної робочої пози та значних фізичних навантажень, що перевищували допустимі параметри. Пил переважно фіброгенної дії фактична величина 15,8-223,7 мг/м3, при нормативному значенні 2-10 мг/м3; важкість праці: фізичне динамічне навантаження ( за участю м`язів нижніх кінцівок та тулуба) фактична величина 51 162,9 Вm, при нормальному значенні 90 Вm; фізичне динамічне навантаження (за участю м`язів рук та плечового поясу) фактична величина 62-124 Вm, при нормативному значенні 45 Вm; виробничий шум фактична величина 80-85 dБА, при нормативному значенні 80 dБА; робоча поза перебування у вимушеній позі 8 50 %, в позі стоячи 60% часу зміни, при нормативному значенні періодичне перебування в незручній або фіксованій позі до 25% у вимушеній позі до 10% , у позі стоячи до 60% часу зміни; нахили корпусу фактичне значення 25-200 разів, при нормативному значенні 50 100 разів.

13.12.2024 року Луганським комунальним закладом обласним центром МСЕК йому було встановлено третю групу інвалідності по профзахворюванню із 60% ступенем втрати працездатності по сукупності профзахворювань з 12.12.2024 до 01.01.2027 року та було рекомендовано медикаментозне лікування, забезпечення лікарськими засобами та виробами медичного призначення, СКІ.

Внаслідок вказаного вище професійного захворювання позивачу було завдано моральну шкоду, яка полягає у порушенні нормальних життєвих зв`язків, та позбавлений можливості реалізовувати свої звички та бажання. Тривалий процес лікування, позбавило його можливості вести повноцінний спосіб життя. З моменту отримання хронічного професійного захворювання, постійно відчуває фізичні страждання та біль, обґрунтовані важкістю самопочуття та особливостями лікування.

Окрім того, внаслідок отриманих хронічних професійних захворювань, що супроводжується значною втратою працездатності, систематичною необхідністю отримання медичної допомоги, він постійно відчуває психологічний дискомфорт, порушення душевної рівноваги, вираженої у почуттях розпачу, тривоги, дратівливості, у почуттях страху, поганому сні на фоні сильних больових відчуттів. Все це постійно і негативно позначається сьогодні на душевному та фізичному станах. На даний час самопочуття не поліпшується, негативні зміни у житті є незворотними, усвідомлення чого, завдає душевного болю та страждань. Перелічені негативні явища не можуть не викликати переживання, страждання, стрес, депресію.

Вважає, що за таких обставин зі сторони відповідача йому має бути відшкодована моральна шкода, яка завдана ушкодженням здоров`я, внаслідок неналежного виконання останнім вимог законодавства стосовно створення безпечних умов праці, що спричинило виникнення хронічного професійного захворювання.

Просить стягнути з Приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» на користь ОСОБА_1 в якості відшкодування моральної шкоди внаслідок професійного захворювання суму грошових коштів у розмірі 150 000,00 грн.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.07.2025 року цивільну справу № 208/9635/25 передано до провадження судді Похвалітій С.М.

Ухвалою суду від 22.07.2025 року позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

В судовому засіданні представник позивача Логвиненко С.С. підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити, посилався на обставини викладені в позові. Просить стягнути з Приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» на користь ОСОБА_1 в якості відшкодування моральної шкоди у зв`язку з ушкодженням здоров`я внаслідок професійного захворювання суму грошових коштів у розмірі 150 000,00 грн.

Представник відповідача Ніколенко М.М. у судовому засіданні заперечував щодо позову та просив суд відмовити, посилався на обставини викладені у відзиві.

Суд, вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали цивільної справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні обставини справи.

Згідно до трудової книжки ОСОБА_1 протягом тривалого часу, а саме з 11.12.2019 року по 09.09.2024 року перебував у трудових відносинах з ПрАТ «ШУ «Покровське».

Загальний стаж перебування у трудових відносинах з даним підприємством 21 рік 01 місяць 23 дні, що відповідно до наданої трудової книги.

Згідно із наказом № 1542 від 09.09.2024 року позивача було звільнено за ст. 38 КЗпП України за власним бажанням у зв`язку із переїздом на нове місце проживання.

Згідно з медичним висновком лікарсько-експертної комісії спеціалізованого профпатологічного закладу охорони здоров`я про наявність (відсутність) хронічного професійного захворювання від 06.03.2024 року, складеним Державною установою "Інститут медицини праці ім. Ю.І. Кундієва НАМН України" позивачу було встановлено вперше професійне захворювання: Хронічна двобічна сенсоневральна приглухуватість з помірним ступенем зниження слуху (ІІІ ст.) за кваліфікацією ОСОБА_3 та Пономарьової Н.І. Пневмоконіоз, ускладнений хронічним бронхітом ІІ ст., фаза затихаючого загострення, ЛН ІІ ст. (другого ст.).

За результатами розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) від 01.05.2024 року складено акт за формою П-4. Відповідно до п. 17, 18 цього акту зазначено, що причиною його професійних захворювань є недосконалість технологічного процесу, зокрема, через виділення значних концентрацій пилу, переважно фіброгенної дії тощо, недостатньою забезпеченістю засобами індивідуального захисту від пилу та виконанням не в повному обсязі протипилових заходів (гідропилопридушення застосовувалось не на усіх ланках технологічного процесу), у зв`язку з недосконалістю технологічного процесу, зокрема, через неможливість застосування засобів малої механізації на усіх ланках технологічного процесу, неможливість механізації та автоматизації певних видів робіт, що б унеможливлювало або зводило до мінімуму важку ручну працю.

Позивач працював в умовах впливу пилу, переважно фіброгенної дії, концентрація якого перевищувала ГДК, вимушеної робочої пози та значних фізичних навантажень, що перевищували допустимі параметри. Пил переважно фіброгенної дії фактична величина 15,8-223,7 мг/м3, при нормативному значенні 2-10 мг/м3; важкість праці: фізичне динамічне навантаження ( за участю м`язів нижніх кінцівок та тулуба) фактична величина 51 162,9 Вm, при нормальному значенні 90 Вm; фізичне динамічне навантаження (за участю м`язів рук та плечового поясу) фактична величина 62-124 Вm, при нормативному значенні 45 Вm; виробничий шум фактична величина 80-85 dБА, при нормативному значенні 80 dБА; робоча поза перебування у вимушеній позі 8 50 %, в позі стоячи 60% часу зміни, при нормативному значенні періодичне перебування в незручній або фіксованій позі до 25% у вимушеній позі до 10% , у позі стоячи до 60% часу зміни; нахили корпусу фактичне значення 25-200 разів, при нормативному значенні 50 100 разів.

13.12.2024 року Луганським комунальним закладом обласним центром МСЕК йому було встановлено третю групу інвалідності по профзахворюванню із 60% ступенем втрати працездатності по сукупності профзахворювань з 12.12.2024 до 01.01.2027 року та було рекомендовано медикаментозне лікування, забезпечення лікарськими засобами та виробами медичного призначення, СКІ.

Внаслідок вказаного вище професійного захворювання позивачу було завдано моральну шкоду, яка полягає у порушенні нормальних життєвих зв`язків, та позбавлений можливості реалізовувати свої звички та бажання. Тривалий процес лікування, позбавило його можливості вести повноцінний спосіб життя. З моменту отримання хронічного професійного захворювання, постійно відчуває фізичні страждання та біль, обґрунтовані важкістю самопочуття та особливостями лікування.

Внаслідок отриманих хронічних професійних захворювань, що супроводжується значною втратою працездатності, систематичною необхідністю отримання медичної допомоги, він постійно відчуває психологічний дискомфорт, порушення душевної рівноваги, вираженої у почуттях розпачу, тривоги, дратівливості, у почуттях страху, поганому сні на фоні сильних больових відчуттів. Все це постійно і негативно позначається сьогодні на душевному та фізичному станах. На даний час самопочуття не поліпшується, негативні зміни у житті є незворотними, усвідомлення чого, завдає душевного болю та страждань. Перелічені негативні явища не можуть не викликати переживання, страждання, стрес, депресію.

Отже, факт моральних страждань є очевидним і не потребує доказуванню іншими засобами доказування.

Вважає, що за таких обставин зі сторони відповідача йому має бути відшкодована моральна шкода, яка завдана ушкодженням здоров`я, внаслідок неналежного виконання останнім вимог законодавства стосовно створення безпечних умов праці, що спричинило виникнення хронічного професійного захворювання.

З`ясувавши обставини у справі, дослідивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно з нормами Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, а утвердження і забезпечення прав і свобод людини головним обов`язком держави (ст.3 Конституції України).

Крім того, статтею 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках, передбачених законом.

Згідно ст. 4 Закону України «Про охорону праці» державна політика в галузі охорони праці базується, зокрема на принципах пріоритету життя і здоров`я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці; соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Відповідно ч. 1, 3 ст. 13 Закону України «Про охорону праці», роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Так, відповідно ч. 1-4 ст. 153 КЗпП України, на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган. Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці. Власник або уповноважений ним орган повинен впроваджувати сучасні засоби техніки безпеки, які запобігають виробничому травматизмові, і забезпечувати санітарно-гігієнічні умови, що запобігають виникненню професійних захворювань працівників.

Відповідно до вимог ст. 173 КЗпП України, шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.

Частиною першої ст. 237-1 КЗпП України передбачено відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі порушення його законних прав, що призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Відповідно до ст. 1 Гірничого Закону України, до особливо небезпечних підземних умов відносяться саме умови в шахтах, пов`язані з дією важкопрогнозованих проявів гірничо- геологічних і газодинамічних факторів, що створюють небезпеку для життя та здоров`я, їх працівників (виділення та вибухи газу та пилу, раптові викиди, гірничі удари, обвалення, самозаймання гірничих порід, затоплення гірничих виробок тощо).

Згідно зі ст. 38 Гірничого закону України, до обов`язків гірничого підприємства відноситься відшкодування шкоди, завданої фізичній особі, безпека гірничих робіт, охорона праці та довкілля, додержання встановлених нормативів у сфері проведення гірничих робіт, правил безпеки, правил технічної експлуатації та єдиних правил безпеки при підривних роботах.

Відповідно рішення Конституційного Суду України від 27.01.2004 року, моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання полягає, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, яких він зазнає у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. Ушкодження здоров`я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричиняють йому моральні та фізичні страждання.

Водночас, пунктом 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз`яснено, що відповідно до статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема: виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків, чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

При заподіянні особі моральної шкоди, обов`язок по її відшкодуванню покладається на винних осіб незалежно від того, чи була заподіяна потерпілому майнова шкода та чи відшкодована вона.

Враховуючи встановлені судом обставини, які знайшли підтвердження в наданих доказах, встановлений факт завдання моральної шкоди позивачу підприємством-відповідачем внаслідок порушення вимог законодавства про охорону праці, суд вважає, що причинена моральна шкода підлягає частковій компенсації.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (ч. 3 ст. 23 ЦК України).

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).

Оскільки, нормативно-правовими актами України не встановлено розмір компенсації моральної шкоди, відшкодування якої здійснюється на підставі статті 237-1 КЗпП України, розмір моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню, визначається судом відповідно до наданих доказів та фактичних обставин справи.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року (з подальшими змінами) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин.

При цьому, Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях («Шевченко проти України», «Харук та інші проти України», «Скордіно проти Італії») і в Практичній інструкції по зверненню в ЄСПЛ від 28 березня 2007 року, затвердженій Головою ЄСПЛ на підставі ст. 32 Регламенту ЄСПЛ, посилається на те, що в справах про присудження морального відшкодування, суд має визначити розмір моральної шкоди з огляду на розміри присудження компенсації у подібних справах та об`єктивної оцінки психотравматичної ситуації.

Відповідно частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

05 грудня 2018 року Велика Палата Верховного у справі № 210/5258/16-ц (провадження № 14-463цс18) прийняла постанову, у якій зробила правовий висновок про те, що у справах щодо відшкодування моральної шкоди, завданої у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, суди, встановивши факт завдання моральної шкоди, повинні особливо ретельно підійти до того, аби присуджена ними сума відшкодування була домірною цій шкоді. Сума відшкодування моральної шкоди має бути аргументованою судом з урахуванням, зокрема, визначених у частині третій статті 23 ЦК України критеріїв і тоді, коли таке відшкодування присуджується у сумі суттєво меншій, аніж та, яку просив позивач.

Визначаючи розмір заподіяної позивачу моральної шкоди, суд враховує, що внаслідок отримання професійних захворювань позивач втратив 60 % професійної працездатності, що свідчить про неможливість покращення стану його здоров`я у майбутньому, а також з того, що захворювання позивача призвели до кардинальної негативної зміни його життя, порушили його психологічний стан та нормальні життєві зв`язки.

Виходячи з викладеного, надавши належної оцінки представленим у справі доказам, у їх сукупності, прийнявши до уваги факт отримання позивачем третьої групи інвалідності та втрати ним 60 % працездатності, врахувавши характер немайнових втрат позивача, глибину його фізичних та душевних страждань, погіршення його здібностей та позбавлення його певних можливостей їх реалізації, а також період роботи на підприємстві відповідача, та, керуючись засадами розумності і справедливості, суд дійшов висновку про те, що розмір компенсації моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача, слід визначити на рівні 120 000,00 грн.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що розмір відшкодування моральної шкоди у розмірі 120 000,00 грн. буде відповідати судовій практиці Великої Палати Верховного Суду при розгляді справ з аналогічними правовідносинами, а також критеріям розумності, виваженості і справедливості.

При визначенні розміру моральної шкоди суд виходить з наступного: життя і здоров`я людини найвища соціальна цінність, невід`ємні два поняття. Оскільки, якщо втрачене здоров`я, то немає того повноцінного життя, як того бажає сама людина. Немає вартості життю людини та вартості втраченому здоров`ю. Моральну шкоду не можна відшкодувати в повному обсязі, так як не має і не може бути точних критеріїв майнового виразу душевного болю, спокою. Будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною.

Отже, враховуючи викладене, суд вважає за можливе частково задовольнити позовні вимоги, стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду у розмірі 120 000,00 гривень.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони. У зв`язку з тим, що позивача звільнено від сплати судового збору за подання даного позову, підлягає стягненню з відповідача судовий збір в дохід держави у розмірі 968 грн. 96 коп., з урахуванням поданої заяви в електронній формі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 16, 23, 1167, 1168 ЦК України, ст. 153 КЗпП України, ст. ст. 3, 5, 12, 13, 18, 258, 265, 268, 273 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» про відшкодування моральної шкоди, задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське», код ЄДРПОУ 13498562, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на відшкодування моральної шкоди грошову суму в розмірі 120 000 (сто двадцять тисяч) гривень.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське», код ЄДРПОУ 13498562, судовий збір на користь держави у розмірі 968 (дев`ятсот шістдесят вісім) грн. 96 коп.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про сторони:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Приватне акціонерне товариство «Шахтоуправління «Покровське», код ЄДРПОУ 13498562, адреса: Донецька обл., м. Покровськ, площа Шибанкова, буд. № 1 а.

Суддя Похваліта С. М.