Рішення № 13592410, 29.12.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 35/52429.12.10 За позовом           Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна контора

          "Лук'янівка" Шевченківської районної у м. Києві ради

до           Товариства з обмеженою відповідальністю "Сем Про"

про                     стягнення 57 939,44 грн.

                                                                                           Суддя Літвінова М.Є.

Представники сторін:

від позивача:           Бохонько А.В. –предст. за довір. № 687 від 23.11.2010р.;

від відповідача:           не з'явився

У судовому засіданні 29.12.2010р. на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи:

Комунальне підприємство "Житлово-експлуатаційна контора "Лук'янівка" Шевченківської районної у м. Києві ради звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сем Про" про стягнення 46800,74 грн. основного боргу, 9253,04 грн. інфляційних втрат та 1885,66 грн. процентів річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань по оплаті витрат по утриманню та обслуговуванню нерухомого майна та вивезення твердих побутових відходів за договорами № 218 від 02.04.2007р. на перевезення твердих побутових відходів (ТПВ) та № 218 від 02.04.2007р. про відшкодування власником (орендарем) витрат по утриманню та обслуговуванню нерухомого майна.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.10.2010р. порушено провадження у справі № 35/524, розгляд справи призначено на 20.10.2010р.

У судове засідання, призначене на 20.10.2010р. позивач та відповідач своїх представників не направили, про причини неможливості їх явки суд не повідомили, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 04.10.2010р. не виконали та не надали витребуваних судом документів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.10.2010 №35/524 розгляд справи відкладено на 03.11.2010р.

У судове засідання, призначене на 03.11.2010р., представник відповідача не з’явився, при причини неявки суд не повідомив, відзив на позов та витребувані судом документи не надав.

Позивач частково виконав вимоги суду, викладені в ухвалі про порушення провадження у справі від 04.10.2010р., та не надав усі витребувані судом документи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.11.2010р. розгляд справи відкладено на 17.11.2010р.

У судове засідання, призначене на 17.11.2010р., представники сторін не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, витребуваних документів суду не надали, у зв'язку із чим розгляд справи на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було відкладено на 01.12.2010р.

У судовому засіданні 01.12.2010р. представник відповідача подав клопотання про продовження строку розгляду спору у справі на 15 днів відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України. Клопотання судом задоволено, на підставі ст. 69 Господарського процесуального кодексу України строк вирішення спору продовжено.

У зв'язку із неявкою у судове засідання представника відповідача та неподання ним витребуваних судом доказів, ухвалою суду від 01.12.2010р. розгляд справи відкладено на 13.12.2010р.

У судовому засіданні 13.12.2010р. представник позивача подав довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, з якою вбачається, що місцезнаходженням відповідача м. Київ, вул. Щербакова, буд. 63, нежиле прим. № 51. Зазначена адреса є відмінною від тієї, що вказана у позовній заяві.

З метою належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи, ухвалою суду від 13.12.2010р. розгляд справи відкладено на 29.12.2010р., зобов'язано позивача направити копію позовної заяви із доданими до неї документами на адресу відповідачу, зазначену у довідці з ЄДР, докази чого надати суду.

У судове засідання, призначене на 29.12.2010р. відповідач свого представника не направив, про причини неможливості його явки суд не повідомили, відзив на позов та витребувані судом документи не надав.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 із змінами "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007 №01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. №01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з’ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Слід також зазначити, що вищезгаданий інформаційний лист відправляє до пункту 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 №01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" (із змінами від 08.04.2008), в якому зазначається, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Про поважні причини неявки в судові засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

За таких обставин відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва,-

ВСТАНОВИВ:

На підставі договору №114/3 від 01.09.2009р. на утримання житлових будинків, споруд, об'єктів благоустрою і прибудинкових територій Комунальне підприємство "Житлово-експлуатаційна контора "Лук'янівка" Шевченківської районної у м. Києві ради уповноважене здійснювати утримання житлових будинків, споруд, об’єктів благоустрою і прибудинкової території для забезпечення надання житлово-комунальних послуг та проведення розрахунків з квартиронаймачами і власниками приміщень. Перелік житлових будинків, споруд, об'єктів благоустрою та прибудинкової території, утримання яких здійснюється КП "ЖЕК "Лук'янівка", визначено у додатку № 1 до договору.

02.04.2007р. між Комунальним підприємством "Житлово-експлуатаційна контора "Лук'янівка" Шевченківської районної у м. Києві ради (надалі позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сем Про" (надалі відповідач) був укладений договір № 218 на перевезення твердих побутових відходів, відповідно до умов якого позивач зобов'язався виконувати роботи по централізованому вивезенню і знешкодженню твердих побутових відходів (ТПВ), що накопичуються у відповідача за адресою вул. Білоруська, 26 (п. 1.1 договору).

Відповідно до п.п. 1.2., 1.3. договору сума договору за рік становить згідно акту фактичного накопичення за домовленістю обох сторін 126,72 грн., середньомісячна вартість послуг становить 10,56 грн.

Як передбачено п. 2.1. договору розрахунки по вивезенню ТПВ здійснюються згідно договору шляхом попередніх місячних перерахунків відповідачем сум, передбачених п. 1.3. договору, не пізніше 5-го числа звітного місяця.

Пунктом 3.1. договору передбачено, що при зміні тарифів або підвищуючих коефіцієнтів до них позивач має право робити перерахунки в оплаті згідно з часом введення їх в дію.

Згідно з п. 5.1. договору строк його дії встановлений сторонами до 01.04.2009р.

Також 02.07.2007р. між позивачем та відповідачем був укладений договір №218 про відшкодування власником (орендарем) витрат по утриманню та обслуговуванню нерухомого майна, відповідно до п.1.1. якого позивач зобов'язався забезпечити обслуговування та експлуатацію будівлі, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Білоруська, 26, а також утримання будинку та прибудинкової території, а відповідач зобов'язався відшкодовувати витрати позивача на виконання вказаних робіт пропорційно до займаної ним площі в цій будівлі (далі - експлуатаційні витрати), якщо інше не випливає з характеру послуг, наданих виконавцем. Площа приміщення, яким володіє відповідач становить 306,2 кв.м.

Як свідчать умови договору, сторонами не був визначений строк його дії.

Згідно із п.п. 2.2.4. та 4.1. договору відповідач відшкодовує позивачу експлуатаційні витрати на утримання та обслуговування будинку та прибудинкової території, а також витрати на технічне та аварійне обслуговування внутрішньобудинкових мереж.

Розмір відшкодування визначений у п.п. 4.2. та 4.3. договору, відповідно до яких розмір експлуатаційних витрат на утримання будинку та прибудинкової території і витрат загального користування становить 1,996 грн. на місяць за 1 кв.м., розмір відшкодування податку на землю – 488,52 грн., розмір відшкодування витрат на технічне та аварійне обслуговування внутрішньо будинкових мереж становить 0,051 грн. на місяць за 1 кв.м. На передбачені договором платежі нараховується ПДВ відповідно до чинного законодавства, який відповідач сплачує позивачу (п. 4.4. договору).

01.08.2008р. сторонами був підписаний додаток №1 до договору, яким сторони змінили розмір витрат на утримання будинку та прибудинкової території. Згідно із зазначеним додатком до договору вартість витрат на утримання будинку та прибудинкової території становить 2,9195 грн. за 1 кв.м.

Як передбачено п. 4.7. договору у випадку зміни витрат на утримання та обслуговування будинку та прибудинкової території, а також тарифу на аварійне та технічне обслуговування внутрішньобудинкових мереж, сплата відповідачем платежів, обумовлених п.п. 4.1.-4.3. договору, здійснюється на підставі рахунків позивача та не потребує змін умов договору.

Відповідно до п. 4.6. договору оплата послуг здійснюється відповідачем щомісячно у 10-ти денний термін після отримання рахунку, але не пізніше 20 числа поточного місяця на підставі рахунків, виставлених позивачем.

Як свідчать матеріали справи, позивач виставляв відповідачеві рахунки-фактури на сплату експлуатаційних витрат, відшкодування витрат на технічне та аварійне обслуговування внутрішньобудинкових мереж, податку на землю та послуг з вивезення сміття.

31.03.2009р. між позивачем та відповідачем був укладений договір №2-Р на розстрочку заборгованості, відповідно до п.1.1. якого відповідач визнав і підтвердив заборгованість на користь позивача за договором про відшкодування орендарем витрат по утриманню та обслуговуванню нерухомого майна від 02.04.2007р., розмір якої станом на 31.03.2009р. становив 32 851,71 грн.

За умовами вказаного договору відповідачеві була надана розстрочка оплати заборгованості строком на 9 місяців, шляхом щомісячної сплати відповідачем на користь позивача коштів у сумі 3 650,19 грн. у терміни, встановлені у Графіку погашення заборгованості (п.п. 1.4., 2.2., 2.3. договору).

Однак, як зазначає позивач та вбачається з наданого ним розрахунку, в порушення умов договорів відповідач частково сплатив виставлені позивачем рахунки на суму 800,00 грн., що призвело до виникнення у відповідача заборгованості перед позивачем у розмірі 47 600,74 грн. Також, позивачем не були виконані зобов'язання за договором № 2-Р на розстрочку заборгованості.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Основні засади господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг регулюються Законом України "Про житлово-комунальні послуги".

Статтею 13 зазначеного Закону визначено, що до житлово-комунальних послуги віднесені зокрема:

1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо);

2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо).

Згідно із ст. 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства. Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Відповідно до ст.ст. 11, 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків.

Як передбачено ст.ст. 901, 902 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Виконавець повинен надати послугу особисто.

Згідно із ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно із ч. 1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як передбачено ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується із положеннями ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, якими передбачено, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

З наданих представником позивача пояснень та наявних у матеріалах справи доказів вбачається, що відповідачем були порушені договірні зобов’язання в частині повної та своєчасної сплати витрат на утримання та обслуговування будинку та прибудинкової території, витрат на технічне та аварійне обслуговування внутрішньобудинкових мереж, відшкодування податку на землю та послуг з вивезення сміття, що призвело до виникнення заборгованості перед позивачем у розмірі 46 800,74 грн.

Відповідач не надав доказів сплати заборгованості у зазначеному розмірі.

Як передбачено ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі наведеного положення Цивільного кодексу України позивач просить стягнути з відповідача 9 253,04 грн. інфляційних втрат та 1 885,66 грн. процентів річних.

Перевіривши наданий позивач розрахунок інфляційних втрат, суд дійшов висновку про його обґрунтованість, а тому зазначені позовні вимоги підлягають задоволенню у сумі 9 253,04 грн. згідно із розрахунком позивача.

Згідно із розрахунком суду відповідно до заявлених позивачем періодів нарахування розмір процентів річних становить 1877,08 грн., а тому позовні вимоги про стягнення процентів річних підлягають частковому задоволенню у зазначеній сумі.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Станом на дату звернення з позовом до суду та розгляду справи у судовому засіданні відповідач не надав доказів сплати суми заборгованості, не навів підстав для звільнення від обов’язку її оплатити та не спростував обставини, зазначені позивачем у позові.

З урахуванням викладених вище обставин, наявних у матеріалах справи письмових доказів, наданих представником позивача пояснень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у загальній сумі 57 930,86 грн.

З огляду на часткове задоволення позову витрати по оплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу згідно зі ст. 49 ГПК України покладаються на позивача та відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 525, 526, 530, 625, 626, 629, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст.ст. 13, 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", ст. ст. 32, 33, 43, 49, 75 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕМ ПРО" (04128, м. Київ, вул. Щербакова, буд. 63, нежиле прим. №51, ідентифікаційний код 32212969) на користь Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна контора "Лук'янівка" Шевченківської районної у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Довнар-Запольського, буд. 6, ідентифікаційний код 34966076) 46800 (сорок шість тисяч вісімсот) гривень 74 коп. основного боргу, 9 253 (дев'ять тисяч двісті п'ятдесят три) гривні 04 коп. інфляційних втрат, 1877 (одну тисячу вісімсот сімдесят сім) гривень 08 коп. процентів річних, 579 (п'ятсот сімдесят дев'ять) гривень 31 коп. державного мита та 235 (двісті тридцять п'ять) гривень 96 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині у позові відмовити.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя М.Є. Літвінова

Дата підписання

повного тексту рішення: 28.01.2011