Ухвала суду № 135923481, 22.04.2026, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа №523/17378/25

Провадження №1-кс/523/3922/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2026 року м. Одеса

Слідчий суддя Пересипського районного суду м.Одеси ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Пересипського районного суду м. Одеси клопотання слідчого в ОВС слідчого відділу Управління СБ України в Одеській області капітана юстиції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Бвлгород-Дністровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону, про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Старокозаче, Білгород Дністровського району, Одеської області, проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, громадянина України, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, працюючого лікарем КНП «Білгород-Дністровська БЛ» підозрюваному у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28 ч.1 ст. 114-1, ч.3 ст.368 КК України

ВСТАНОВИВ:

Сторона обвинувачення просить продовжити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» строком на 60 діб, без визначення застави.

Досудовим розслідуванням встановлено, що громадянин України ОСОБА_4 , обіймаючи посаду лікаря кардіолога комунального некомерційного підприємства «БілгородДністровська міська багатопрофільна лікарня» БілгородДністровської міської ради (далі КНП «БДМБЛ» БДМР), будучи включеним до третьої експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, та будучи головуючим лікарем у команді в частині кардіологічних діагнозів, що відповідно до підпункту ґ пункту 2 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» є особою, яка прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у розумінні примітки до ст. 364 КК України є особою, яка постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснює функції представників влади чи місцевого самоврядування, діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, за невстановлених обставин та у невстановлений період часу, з метою незаконного збагачення, вступив у злочинну змову із працівниками КНП «БДМБЛ» БДМР, а саме: лікарем травматологом ОСОБА_7 , який є членом другою експертної команди, крім того визначений адміністратором для забезпечення документообігу експертних команд та із старшою медичною сестрою ОСОБА_8 , яка призначена реєстратором експертних команд.

Діючи спільно, у порушення вимог ст. 22, 23 Закону України «Про запобігання корупції», п. 2, 3, 4, 7, 9, 19, 35 «Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи» затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 за № 1338, розробили план направлений на отримання для себе неправомірної вигоду за вчинення в інтересах третіх осіб дій із використанням наданої йому влади та службового становища, а саме для встановлення особам групи інвалідності, за наступних обставин.

Так, за невстановлених досудовим слідством обставин у невстановлений досудовим слідством час, але не пізніше 14.07.2025, ОСОБА_8 надала ОСОБА_7 медичні документи громадянина України ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який потребував проходження оцінювання повсякденного функціонування особи з можливістю встановлення групи інвалідності.

Того ж дня, ознайомившись з медичними документами ОСОБА_9 , ОСОБА_7 надав їх ОСОБА_4 , який вивчивши медичні документи ОСОБА_9 та зазначив, що наявні медичні документи не дають можливості встановлення ступеню інвалідності.

Надалі, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 за невстановлених досудовим слідством обставин у невстановлений досудовим слідством час, але не пізніше 14.07.2025, знаходячись в адміністративній будівлі КНП «БДМБЛ» БДМР», що розташована за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Пирогова буд. 4, запропонували ОСОБА_9 , за надання неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів у кількості 3 000 (трьох) тисяч доларів США виготовити останньому фіктивні медичні документи, які будуть слугувати підставою для позитивного розгляду Експертною командою, з подальшим отриманням групи інвалідності, яка дозволить останньому уникнути призову під час мобілізації.

Після чого, 16.07.2025 ОСОБА_9 , розуміючи неправомірність дій останніх, звернувся до правоохоронних органів, надав добровільну згоду на конфіденційне співробітництво та далі діяв під їх контролем.

В подальшому, у визначений ОСОБА_8 дату та час, а саме 22.07.2025 приблизно о 10 год. 30 хв., знаходячись в робочому кабінеті № 413 вищевказаної КНП ОСОБА_8 надала ОСОБА_9 , виготовлені за невстановлених досудовим розслідуванням обставинах, медичні виписки щодо начебто проходження останнім медичних досліджень, а саме: протокол ультразвукового дослідження серця від 16.07.2025; тредміл тест виданий на ім`я ОСОБА_9 від 15.07.2025 та висновок за результатами дослідження велоергометра виданий на ім`я ОСОБА_10 від 16.07.2025, для їх подальшої подачі на розгляд Експертної команди.

Надалі, того ж дня приблизно о 10 год. 45 хв. ОСОБА_8 відвела ОСОБА_9 до робочого кабінету ОСОБА_7 за № 409, який наголосив ОСОБА_9 про необхідність надати неправомірну вигоди у вигляді грошових коштів у кількості 1 400 (одна тисяча чотириста) доларів США, за виготовлення вищевказаних медичних документів, наданих йому попередньо ОСОБА_8 .

Після чого ОСОБА_9 , перебуваючи в робочого кабінеті ОСОБА_7 за № 409 КНП «БДМБЛ» БДМР», що розташований за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Пирогова буд. 4, близько 10 год. 46 хв. надав ОСОБА_7 грошові кошти у кількості 1 400 (одна тисяча чотириста) доларів США, що відповідно до курсу НБУ становить 58 547 гривень, у якості неправомірної вигоди за надані попередньо йому ОСОБА_8 медичні документи, необхідні для розгляду Експертною комісією.

Надалі, 24.07.2025 ОСОБА_9 за вказівкою ОСОБА_8 прибув до КНП «БДМБЛ» БДМР», де остання приблизно о 08 год. 29 хв. під час спілкування із ОСОБА_9 наголосила про необхідність надання неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів у кількості 700 (сімсот) доларів США, з яких 500 (п`ятсот) призначалися лікарю ОСОБА_4 , який попередньо дав позитивну відповідь щодо проходження ОСОБА_9 . Експертної команди, головуючим лікарем якої він є, а також 100 (сто) доларів США ОСОБА_7 та 100 (сто) доларів США іншій медичній сестрі.

В подальшому, 31.07.2025 приблизно о 12 год. 50 хв., ОСОБА_9 знаходячись в робочому кабінеті № 413, в якому перебували ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , на вимогу останньої надав йому неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у кількості 700 (сімсот) доларів США, що відповідно до курсу НБУ становить 29 232 гривень.

Того ж дня, приблизно о 13 год. 48 хв. Головуючий лікар Експертної команди лікар-кардіолог ОСОБА_4 , діючи відповідно до раніше розробленого плану з ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , знаходячись в приміщенні адміністративної будівлі КНП «БДМБЛ» БДМР», що розташована за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Пирогова буд. 4, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, достовірно усвідомлюючи, що надані ОСОБА_9 медичні документи є фіктивними, та не відповідають його дійсному стану здоров`я, надав останньому документи щодо встановлення ОСОБА_9 3 групи інвалідності, а саме: витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи (номер витягу 10825/25/216/В, дата прийняття рішення 31.07.2025, номер рішення 10825/25/216/Р) та рекомендації, які є частиною індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю, номер витягу: 10825/25/216/І, які надають ОСОБА_9 можливість ухилитися від обов`язку проходити військову службу в Збройних силах України та інших військових формуваннях в особливий період.

Тобто, за викладених фактичних обставин ОСОБА_4 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе та третіх осіб за вчинення в інтересах того хто надає неправомірну вигоду дій з використанням наданої їй влади та службового становища, за попередньою змовою групою осіб.

Крім того, ОСОБА_4 підозрюється у тому, що він, обіймаючи посаду лікаря кардіолога комунального некомерційного підприємства «БілгородДністровська міська багатопрофільна лікарня» БілгородДністровської міської ради (далі КНП «БДМБЛ» БДМР), а також будучи включеним до третьої експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, та будучи головуючим лікарем у команді в частині кардіологічних діагнозів, а також будучи достеменно обізнаним про те, що з 17.03.2014 на території України діє особливий період, а з 24.02.2024 Указом Президента України оголошено проведення загальної мобілізації, а також про те, що на період дії воєнного стану на території України, з метою забезпечення обороноздатності держави, захисту незалежності та територіальної цілісності України, особи призовного віку (від 18 до 60 років, придатні до військової служби) підлягають мобілізації, проте, що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані, що визнані в установленому порядку особами з інвалідністю, будучи достовірно обізнаним про специфіку ведення медичної документації, яка дозволяє безперешкодно пройти оцінювання повсякденного функціонування особи та специфіку медичних діагнозів, що відображають інформацію про настання, перебіг (розвиток) і наслідки перенесення особами захворювань, які дозволяють пацієнтам отримати інвалідність, прийняв для себе рішення, умисно, з корисливих мотивів, організувати видачу витягів з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, які видаються та посвідчується членами Експертної команди КНП «Білгород-Дністровської міської багатопрофільної лікарні», особам чоловічої статті призивного віку, які не мають підстав та захворювань для встановлення групи інвалідності, з метою протиправного сприяння громадянам України в безперешкодному проходженні оцінювання повсякденного функціонування особи, всупереч установленого законодавством порядку, усвідомлюючи, що таким чином він буде перешкоджати законній діяльності Збройних Сил України та інших військовим формуванням в особливий період, сприяючи вказаним особам уникнути призову під час мобілізації, ухилятись від виконання конституційного обов`язку захищати Державу, її незалежність та територіальну цілісність, передбаченого ст. 65 Конституції України, що може підірвати обороноздатність Держави, за наступних обставин.

Так, у невстановленому місці та невстановлений досудовим розслідуванні час ОСОБА_4 вступив у злочинну змову із працівниками КНП «БДМБЛ» БДМР, а саме: лікарем травматологом ОСОБА_7 , який є членом другою експертної команди, крім того визначений адміністратором для забезпечення документообігу експертних команд та із старшою медичною сестрою ОСОБА_8 , яка призначена реєстратором експертних команд. Далі останні розробили план за яким вони з метою особистого збагачення та підриву обороноздатності Держави, сприятимуть в ухиленні від призову на військову службу за мобілізацією особам чоловічої статті віком від 18 до 60 років, шляхом встановлення вказаним особам групи інвалідності.

Далі останні розробили план за яким вони з метою особистого збагачення та підриву обороноздатності Держави, сприятимуть в ухиленні від призову на військову службу за мобілізацією особам чоловічої статті віком від 18 до 60 років, шляхом встановлення вказаним особам групи інвалідності.

Так, за невстановлених досудовим слідством обставин у невстановлений досудовим слідством час, але не пізніше 14.07.2025, ОСОБА_8 надала ОСОБА_11 медичні документи громадянина України ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який є особою, що підлягає мобілізації, для проходження оцінювання повсякденного функціонування особи з можливістю встановлення групи інвалідності.

Того ж дня, ознайомившись з медичними документами ОСОБА_9 , ОСОБА_7 надав їх лікарю-кардіологу ОСОБА_4 , який вивчивши медичні документи ОСОБА_9 зазначив, що наявні медичні документи не достатні для встановлення ступеню інвалідності.

Надалі, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 за невстановлених досудовим слідством обставин у невстановлений досудовим слідством час, але не пізніше 14.07.2025, знаходячись в адміністративній будівлі КНП «БДМБЛ» БДМР», що розташована за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Пирогова буд. 4, запропонували ОСОБА_9 , за надання неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів у кількості 3 000 (трьох) тисяч доларів США виготовити останньому фіктивні медичні документи, які будуть слугувати підставою для позитивного розгляду Експертною командою, з подальшим отриманням групи інвалідності, яка дозволить останньому уникнути призову під час мобілізації.

Після чого, 16.07.2025 ОСОБА_9 , розуміючи неправомірність дій останніх, звернувся до правоохоронних органів, надав добровільну згоду на конфіденційне співробітництво та далі діяв під їх контролем.

В подальшому, у визначений ОСОБА_8 дату та час, а саме 22.07.2025 приблизно о 10 год. 30 хв., знаходячись в робочому кабінеті № 413 вищевказаної КНП ОСОБА_8 надала ОСОБА_9 , виготовлені за невстановлених досудовим розслідуванням обставинах, медичні виписки щодо начебто проходження останнім медичних досліджень, а саме: протокол ультразвукового дослідження серця від 16.07.2025; тредміл тест виданий на ім`я ОСОБА_9 від 15.07.2025 та висновок за результатами дослідження велоергометра виданий на ім`я ОСОБА_10 від 16.07.2025, для їх подальшої подачі на розгляд Експертної команди.

Надалі, того ж дня приблизно о 10 год. 45 хв. ОСОБА_8 відвела ОСОБА_9 до робочого кабінету ОСОБА_7 за № 409, який наголосив ОСОБА_9 про необхідність надати неправомірну вигоди у вигляді грошових коштів у кількості 1 400 (одна тисяча чотириста) доларів США, за виготовлення вищевказаних медичних документів, наданих йому попередньо ОСОБА_8 .

Після чого ОСОБА_9 , перебуваючи в робочого кабінеті ОСОБА_7 за № 409 КНП «БДМБЛ» БДМР», що розташований за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Пирогова буд. 4, близько 10 год. 46 хв. надав ОСОБА_7 грошові кошти у кількості 1 400 (одна тисяча чотириста) доларів США, що відповідно до курсу НБУ становить 58 547 гривень, у якості неправомірної вигоди за надані попередньо йому ОСОБА_8 медичні документи, необхідні для розгляду Експертною комісією.

Надалі, 24.07.2025 ОСОБА_9 за вказівкою ОСОБА_8 прибув до КНП «БДМБЛ» БДМР», де остання приблизно о 08 год. 29 хв. під час спілкування із ОСОБА_9 наголосила про необхідність надання неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів у кількості 700 (сімсот) доларів США, з яких 500 (п`ятсот) призначалися лікарю ОСОБА_4 , який попередньо дав позитивну відповідь щодо проходження ОСОБА_9 Експертної команди, головуючим лікарем якої він є, а також 100 (сто) доларів США ОСОБА_7 та100 (сто) доларів США іншій медичній сестрі.

В подальшому, 31.07.2025 приблизно о 12 год. 50 хв., ОСОБА_9 знаходячись в робочому кабінеті № 413, в якому перебували ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , на вимогу останньої надав йому неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у кількості 700 (сімсот) доларів США, що відповідно до курсу НБУ становить 29 232 гривень.

Того ж дня, приблизно о 13 год. 48 хв. Головуючий лікар Експертної команди лікар-кардіолог ОСОБА_4 , діючи відповідно до раніше розробленого плану з ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , знаходячись в приміщенні адміністративної будівлі КНП «БДМБЛ» БДМР», що розташована за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Пирогова буд. 4, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, достовірно усвідомлюючи, що надані ОСОБА_9 медичні документи є фіктивними, та не відповідають його дійсному стану здоров`я, надав останньому документи щодо встановлення ОСОБА_9 3 групи інвалідності, а саме: витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи (номер витягу 10825/25/216/В, дата прийняття рішення 31.07.2025, номер рішення 10825/25/216/Р) та рекомендації, які є частиною індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю, номер витягу: 10825/25/216/І, які надають ОСОБА_9 можливість ухилитися від обов`язку проходити військову службу в Збройних силах України та інших військових формуваннях в особливий період.

Тобто за викладених обставин ОСОБА_4 завершив дії, направлені на створення всіх реальних умов для уникнення призову на військову службу під час мобілізації чоловікам громадянам України, віком від 18 до 60 років, крім того, такі дії призводять до заниження бойової готовності, обороноздатності ЗСУ та інших військових формувань, створюють потенційну загрозу основам національної безпеки України в особливий період.

За викладених фактичних обставин, ОСОБА_4 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

В подальшому, 28.08.2025 о 14 год. 00 хв., громадянина України ОСОБА_4 , затримано в порядку ст. 615 КПК України, посадовою особою слідчого відділу Управління СБ України в Одеській області.

28.08.2025 повідомлено про підозру ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Старокозаче, Білгород Дністровського району, Одеської області, проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , лікар кардіолог комунального некомерційного підприємства «Білгород - Дністровська міська багатопрофільна лікарня» БілгородДністровської міської ради (включений до третьої експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи - головуючим лікарем у команді в частині кардіологічних діагнозів), у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених:

- ч. 3 ст. 368 КК України одержання службовою особою неправомірної вигоди, для себе та третіх осіб за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданої їй влади та службового становища, за попередньою змовою групою осіб;

- ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

29.08.2025 Пересипським районним судом м. Одеси відносно підозрюваного громадянина України ОСОБА_4 , застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в державній установі «Одеський слідчий ізолятор», строком на 60 днів, тобто до 28.10.2025, без визначення розміру застави.

Надалі, 22.10.2025 Пересипським районним судом м. Одеси відносно підозрюваного громадянина України ОСОБА_4 , продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в державній установі «Одеський слідчий ізолятор», строком на 60 днів, тобто до 20.12.2025, без визначення розміру застави.

Надалі, 17.12.2025 Пересипським районним судом м. Одеси відносно підозрюваного громадянина України ОСОБА_4 , продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в державній установі «Одеський слідчий ізолятор», до 14.02.2026, без визначення розміру застави.

В подальшому, 10.02.2026 Пересипським районним судом м. Одеси відносно підозрюваного громадянина України ОСОБА_4 , продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в державній установі «Одеський слідчий ізолятор», строком на 60 днів, тобто до 28.02.2026, без визначення розміру застави.

Надалі, 25.02.2026 Пересипським районним судом м. Одеси відносно підозрюваного громадянина України ОСОБА_4 , продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в державній установі «Одеський слідчий ізолятор», до 25.04.2026, без визначення розміру застави.

Обґрунтованість повідомленої підозри сторона обвинувачення підтверджує зібраними під час досудового розслідування доказами, наданими до суду, також вказує на наявність ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, запобігти яким, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів неможливо.

Досудове розслідування триває, для його завершення необхідно провести ряд слідчих дій.

На сьогоднішній день виникла необхідність продовжити запобіжній захід у вигляді тримання під вартою, у зв`язку з тим, що зміна запобіжного заходу на більш м`який, може стати перешкодою у проведенні повного та швидкого досудового розслідування, подальшого судового розгляду кримінального провадження, запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, а строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного закінчується 25.04.2026.

Сторона обвинувачення зазначає, що стосовно підозрюваного слід продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, оскільки, відповідно до положень ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого ст.ст. 109-114-1, 258-258-5, 260, 261, 437-442 КК України.

При розгляді клопотання в судовому засіданні прокурор підтримав клопотання.

Захисник та підозрюваний заперечували проти клопотання, вказавши, що ризики не доведені, підозрюваний має міцні соціальні зв`язки, і слідчий суддя може становити альтернативу в виді застави, або обрати домашній арешт. ОСОБА_4 хворіє, підозра необгрунтована.

Слідчий суддя, вислухавши думку учасників процесу та дослідивши надані докази, встановив, що Слідчим відділом Управління Служби безпеки України в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні внесеному 25.04.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42025164220000025, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України та за підозрою громадянина України ОСОБА_7 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 368 КК України, та за підозрою громадянина України ОСОБА_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 368 КК України, та за підозрою громадянки України ОСОБА_8 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК України.

Надані стороною обвинувачення докази свідчать про обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28 ч.1 ст. 114-1, ч.3 ст.368 КК України, що підтверджується:

-відповіддю на доручення від 07.05.2025;

-відповіддю на доручення від 15.07.2025;

-відповіддю на доручення від 15.07.2025;

-відповіддю на доручення від 06.08.2025;

-відповіддю на доручення від 21.08.2025;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 16.07.2025;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 23.08.2025;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 16.07.2025;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 23.08.2025, з додатками;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 07.08.2025;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 23.08.2025;

-протоколом обшуку від 28.08.2025;

-протоколом обшуку від 28.08.2025;

-протоколом обшуку від 28.08.2025;

-протоколом про результати контролю за вчиненням злочину від 12.08.2025;

-протоколом огляду та ідентифікації грошових коштів від 22.07.2025, з додатком;

-протоколом вручення оглянутих та заздалегідь ідентифікованих засобів грошових коштів від 22.07.2025, з додатком;

-протоколом добровільної видачі від 22.07.2025, з додатком;

-протоколом огляду та ідентифікації грошових коштів від 31.07.2025, з додатком;

-протоколом вручення оглянутих та заздалегідь ідентифікованих засобів грошових коштів від 31.07.2025, з додатком;

-протоколом добровільної видачі від 31.07.2025;

-протоколом про результати аудіо-, відео контролю особи від 31.07.2025;

-протоколом про результати аудіо-, відео контролю особи від 31.07.2025;

-протоколом про результати аудіо-, відео контролю особи від 08.08.2025;

-протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 28.08.2025;

-протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 28.08.2025;

-протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 28.08.2025;

-іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.

Заперечення сторони захисту щодо підозри, гуртуються на недопустимості доказів, їх недостатності, але на цьому етапі досудового розслідування слідчий суддя вважає, що доказів достатньо саме для обґрунтованої підозри за інкримінованими підозрюваному злочинам, що неодноразово встановлювалося при обранні та продовженні запобіжних заходів підозрюваному.

Слідчий суддя вважає встановленим та доведеним стороною обвинувачення існування ризиків передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, а саме ризиків того, що ОСОБА_4 :

1. може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, що підтверджується відсутністю місця проживання в м. Одесі, де проводиться досудове розслідування, тяжкістю покарання, яке передбачене санкцією статті, за якою йому повідомлено про підозру; (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України);

2. може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення (п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України);

3. може перебуваючи на свободі мати можливість незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, які можуть викривати його злочинну діяльність, з метою зміни ними показань у ході судового розгляду кримінального провадження шляхом підкупу, застосування фізичної розправи, погроз, тощо (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України);

4. може вчинити інше кримінальне правопорушення та продовжити вчинення кримінального правопорушення, в якому обґрунтовано підозрюється, що підтверджується матеріалами вищевказаного кримінального провадження (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України).

Слідчий суддя зазначає, що ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів». Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від суду, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що останній з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину, може вдатися до відповідних дій. Ризик переховуватися від органів досудового розслідування та суду, в тому числі і на території інших держав, крім тяжкості покарання, яке передбачене санкцією статті, за якою йому повідомлено про підозру засвідчується і тим, що підозрюваний проживає в м. Одесі, яке розташоване поблизу державного кордону України з Республікою Молдовою.

При встановленні наявності ризику впливу свідків, слід враховувати встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК). Також підозрюваний обізнаний про обставини вчинення кримінального правопорушення, але на даний час не встановлених, що підтверджується тяжкістю покарання, яке передбачене санкцією статті, за якою йому повідомлено про підозру та тим, що всі особи, причетні до вчинення кримінального правопорушення, і свідки на даний час не встановлені і не допитані;

Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

При вирішенні питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя враховує й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування підозрюваного, від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику.

Вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому, небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосудді може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контрактами.

Згідно ч. 6 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-1, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто тримання під вартою.

Враховуючи викладене, існування ризиків доведених прокурором, передбачених ст. 177 КПК України, а також оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення тяжкого кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого підозрюється, ті обставини, що ОСОБА_4 має міцні соціальні зв`язки, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав до задоволення клопотання. Більш того, за час тримання підозрюваного під вартою зазначені ризики не втратили своєї актуальності. З вказаних підстав, суд приходить до висновку про необхідність продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 , адже інший запобіжний захід не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та уникнення ризиків встановлених при розгляді клопотання.

Даних щодо неможливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за станом здоров`я слідчому судді не надано.

Висновок суду щодо необхідності продовження строку тримання підозрюваного під вартою до вказаного строку ґрунтується на вищевикладених обставинах, що свідчать про не зменшення заявлених ризиків та виправдовують тримання особи під вартою, а наведені в клопотанні обставини перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання підозрюваного під вартою.

Разом з тим, враховуючи той факт, що підозрюваний ОСОБА_4 вже тривалий час перебуває під вартою, а саме з 29.08.2025 року, слідчий суддя дійшов висновку про зменшення ризиків, на які посилається прокурор за час тримання ОСОБА_4 під вартою, таким чином, вважаю за можливе визначити розмір застави. З урахуванням наведеного, статті яка зазначена у клопотанні слідчого, матеріального становища підозрюваного, сум які фігурують в кримінальному провадженні, вважає за необхідне визначити розмір застави у відповідності до вимог п. 2 ч.5 ст.182 КПК України, у розмірі 300 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних громадян, який буде відповідним і достатнім у даному кримінальному провадженні, а також є достатнім і прийнятним з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Щодо доводів захисту, то всі обставини на які вказувала захисник (міцність соціальних зав`язків) була врахована при обранні запобіжного заходу, і ці обставини не змінилися, що свідчить про відсутність підстав для зміни запобіжного заходу та встановлення застави. Щодо наявності ризиків, то їх наявність була втсановлена в ході розгляду справи. Стан здоров"я підозрюваного є задовільним, та не є перешкодою для його тримання під вартою, що зазначено у відповідній медичній довідці з СІЗО.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 206, 211, 372, 395 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого в ОВС Управління СБ України в Одеській області капітана юстиції ОСОБА_6 , про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити частково.

Продовжити відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Одеський слідчий ізолятор» в межах досудового розслідування, тобто до 28.04.2026 року.

Строк дії ухвали в частині застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та покладених на підозрюваного обов`язків у разі внесення застави, закінчується 28.04.2026 року.

Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України у розмірі 300 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних громадян, що становить 998 400,00 гривень.

Визначену заставу, необхідно внести у грошовій одиниці України на такі реквізити - отримувач коштів «Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області», код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26302945, рахунок отримувача UA418201720355249001000005435, банк отримувача «ДКСУ м. Київ», код банку отримувача 820172.

Підозрюваний (обвинувачений) або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу. Підозрюваний, обвинувачений звільняються з-під варти після внесення застави.

У разі внесення застави необхідність виконання підозрюваним ОСОБА_4 наступних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема:

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- прибувати до слідчого за викликом;

- утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні;

- здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну до ГУ ДМС в Одеській області.

Роз`яснити підозрюваному (обвинуваченому), що відповідно до ч.ч. 8, 10, 11 ст.182 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя : ОСОБА_1