Ухвала суду № 135922875, 21.04.2026, Іванівський районний суд Одеської області

Іванівський районний суд Одеської області

Іванівський районний суд Одеської області

Справа № 499/555/26

Провадження № 2/499/494/26

У Х В А Л А

про залишення позову без руху

"21" квітня 2026 р. селище Іванівка

Суддя Іванівського районного суду Одеської області Погорєлов І.В., перевіривши на виконання вимо ст.175, ст.177 ЦПК України позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в інтересах яких діє адвокат Таргоній Вадим Миколайович до акціонерного товариства «Українська залізниця» про відшкодування моральної шкоди, заподіяною смертю,

ВСТАНОВИВ:

До Іванівського районного суду Одеської області 20.04.2026 року надійшла вищевказана позовна заява.

Зазначена позовна заява не відповідає вимогам, встановленим ст. 175, 177 ЦПК України, а тому є підстави для залишення її без руху на підставі ч. 1 ст. 185 ЦПК України.

Відповідно ст. 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Ціна позову визначається, зокрема у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку (п. 1 ч. 1 ст. 176 ЦПК України).

Однак позивачі та їх представник у позовній заяві ціну позову не зазначили.

Згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивач посилається як на підставу від звільнення від сплати судового збору на п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з яким від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також смертю фізичної особи.

Судом установлено, що позивачі звернулися до суду з позовом про стягнення моральної шкоди з АТ «Укрзалізниця» у зв`язку зі смертю їх сина, посилаючись у позовній заяві на норми цивільного законодавства, що регулюють відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки.

Водночас, обґрунтовуючи питання сплати судового збору, позивачі через свого представника зазначають, що звільнені від його сплати на підставі пункту 2 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», як у справі про відшкодування шкоди, завданої смертю фізичної особи.

Разом із тим суд звертає увагу, що правова природа відповідальності за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки (стаття 1187 Цивільного кодексу України), є відмінною від загальної деліктної відповідальності за шкоду, завдану смертю фізичної особи, на яку посилаються позивачі з метою застосування пільги щодо звільнення від сплати судового збору.

Відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є безвинною та настає за наявності сукупності визначених законом умов, зокрема факту заподіяння шкоди внаслідок діяльності такого джерела та причинно-наслідкового зв`язку між цією діяльністю і шкодою.

Натомість звільнення від сплати судового збору відповідно до пункту 2 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» застосовується у справах, де предметом судового розгляду є саме відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, за умови належного обґрунтування відповідної правової підстави позову. Це загальний вид цивільної шкоди, який зазвичай потребує встановлення вини та причинного зв`язку.

Із матеріалів позовної заяви встановлено, що позивачі фактично поєднують різні за своєю правовою природою підстави відповідальності, посилаючись у частині обґрунтування позовних вимог на норми статті 1187 ЦК України, а у частині звільнення від сплати судового збору - на положення, які регулюють інший вид цивільно-правової відповідальності.

Крім того, до позовної заяви додано постанову про закриття кримінального провадження, з якої встановлено, що кримінальне провадження закрито у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, що свідчить про відсутність установленої протиправної поведінки конкретних працівників відповідача.

Вказана постанова сама по собі не виключає можливості цивільно-правової відповідальності за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, однак потребує належного формулювання предмета позову, способу захисту та правових підстав відповідальності, що унеможливлює одночасне застосування пільги зі сплати судового збору без відповідного правового обґрунтування.

Отже, суд доходить висновку, що подана позовна заява не містить узгодженого та чіткого визначення правової підстави позову, а тому не дає можливості суду перевірити правомірність застосування позивачем пільги щодо звільнення від сплати судового збору.

За таких обставин позовна заява подана з порушенням вимог статей 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України, у зв`язку з чим підлягає залишенню без руху з наданням позивачам строку для усунення недоліків шляхом належного обґрунтування підстав звільнення від сплати судового збору або ж подання доказів його сплати, заявлення клопотання про розстрочку, відстрочку та ін.

Відповідно до пп. 5 п. 1 частини другої статті 4 ЗУ «Про судовий збір» за подання фізичною особою позовної заяви про відшкодування моральної шкоди, ставка судового збору встановлюється в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч.7 ст.6 ЗУ «Про судовий збір» у разі якщо позов подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Як зазначає Європейський суд з прав людини, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.

Також Європейський суд з прав людини зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (Рішення Суду у справі «Жоффре де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року).

Варто привернути увагу позивача, що суд не може надавати привілеї будь-якому учаснику справи та має здійснювати судочинство в межах, й порядку визначеному процесуальним законом, щоб у стороннього, розсудливого спостерігача не виникало сумнівів в його необ`єктивності. Тому, заявник не має сприймати постановлення ухвали про залишення заяви без руху, як перешкоду у розгляді його позову, а як необхідність виконання вимог закону для забезпечення справедливого, неупередженого та своєчасного подальшого вирішення цієї справи.

З огляду на наведене, залишення позовної заяви без руху з підстав, передбачених законом, не є порушенням права на справедливий судовий захист.

Керуючись ст. 175, 177, 185 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в інтересах яких діє адвокат Таргоній Вадим Миколайович до акціонерного товариства «Українська залізниця» про відшкодування моральної шкоди, заподіяною смертю - залишити без руху.

Надати позивачам та їх представнику семиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви, а саме зазначення ціни позову, належного обґрунтування підстав звільнення від сплати судового збору або ж подання доказів його сплати, заявлення клопотання про розстрочку, відстрочку та ін.

Роз`яснити, що в разі неусунення недоліків, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачам.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

СуддяІгор ПОГОРЄЛОВ