Рішення № 13592237, 17.01.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 1/39017.01.11

За позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_1

До Дочірнього підприємства № 135 Домобудівного комбінату Товариства з обмеженою відповідальністю «Реноме»

Простягнення 9981,03 грн.

Суддя Мельник В.І.

Представники:

від позивачаОСОБА_2., довіреність № 1/11-10 від 09.11.2010

від відповідачане зявився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа підприємець ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Дочірнього підприємства № 135 Домобудівного комбінату Товариства з обмеженою відповідальністю «Реноме»про стягнення з останнього 9981,03 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не повертаються помилково сплачені позивачем кошти.

Ухвалою суду від 17.11.2010р. порушено провадження у справі № 1/390 та призначено розгляд на 03.12.2010 р.

01.12.2010 відповідач подав до канцелярії суду відзив на позовну заяву.

03.12.2010р. представник позивача свої вимоги підтримав у повному обсязі, надав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив.

Судом оголошено перерву до 17.01.2011, для надання можливості врегулювання спору мирним шляхом.

17.01.2011 представник позивача підтримав свої вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, про причини своєї відсутності суд не повідомив.

Судом оголошено резолютивну частину рішення.

Згідно ст.87 Господарського процесуального кодексу України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення позивача та відповідача, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідач направив позивачу рахунок-фактуру № ДП-0000441 від 08.06.2010р. в якому зазначено найменування товару, його кількість, ціна та строк дійсності даного рахунку-фактури.

14.06.2010 позивач платіжним дорученням № 59 здійснив оплату за матеріали згідно рахунку-фактури № ДП-441 у сумі 9000,03 грн. Оплачений товар позивач не отримував.

У судовому засіданні позивач наполягав на тому, що договірних відносин з відповідачем не існує. Оплата рахунку-фактури здійснена бухгалтером позивача помилково. У звязку з цим, позивач надіслав відповідачу лист-попередження про повернення перерахованих коштів, а також у звязку з відсутністю договірних відносин позивач надіслав відповідачу претензію з проханням повернути помилково перераховані грошові кошти.

У свою чергу, відповідач стверджує про наявність між сторонами факту укладення договору поставки товарно матеріальних цінностей та перерахування позивачем грошових коштів на виконання цього договору, тобто позивач акцептував отриману пропозицію відповідача.

При такій полярності позицій сторін неможливо встановити, які саме усні домовленості були добровільно визначені та прийняті сторонами, у тому числі щодо строків виконання договору, умов отримання товару, тощо.

З матеріалів справи вбачається, що виставляючи рахунок-фактуру № ДП-0000441 від 08.06.2010 відповідач не вказав підстави оформлення цього рахунку. Строк дії даного рахунку-фактури відповідач встановив до 10.06.2010. Отже, всі дії сторін за межами строку дійсності рахунку набувають іншого правового характеру.

В даному випадку перерахування позивачем грошових коштів 14.06.2010 у сумі 9000,03 грн. згідно платіжного доручення № 59 (а.с.12) можуть вважатись попередньою оплатою товару.

Позивач надав до матеріалів справи письмові пояснення бухгалтера, який засвідчив, що перерахування спірної суми на рахунок відповідача було здійснено помилково.

Відповідно до п.2 ст.693 ЦК України передбачено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання товару або повернення суми попередньої оплати.

Оскільки строк передачі товару сторонами не визначений, то застосовується 7-денний строк згідно ст. 530 ЦК України.

Докази того, що відповідач направляв позивачу вимогу про необхідність забрати оплачений товар до матеріалів справи, не додані. Натомість, позивач двічі звертався до відповідача з вимогою повернути йому помилково перераховані грошові кошти.

Щодо нарахованих штрафних санкцій у вигляді пені та інфляційних втрат у розмірі 981 грн., то суд відмовляє у задоволенні даних позовних вимог, оскільки позивачем застосовано вид санкцій, які не можуть бути застосовані у даному випадку згідно чинного законодавства України, так як сторонами не доведено факт наявності правовідносин зобовязального характеру.

Відповідно до ч. 2 ст.193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 173 ГК України, один субєкт господарського зобовязання повинен вчинити певну дію на користь іншого субєкта, а інший субєкт має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Вина відповідача в порушенні зобовязань за договором поставки доведена матеріалами справи.

За вказаних обставин, враховуючи що оплата товару здійснена по недійсному рахунку-фактурі, вимоги позивача слід визнати обгрнутованими, правомірними та такими, що підлягають задоволенню частково.

Позивач також просить стягнути з відповідача сплачені державне мито в сумі 102 грн., судово-інформаційні послуги у сумі 236,00 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за витрати, повязані з розглядом справи, при задоволенні позову частково покладаються на обидві сторони, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 49, 75, 81-1, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Дочірнього підприємства «135 Домобудівельний комбінат «Товариства з обмеженою відповідальністю «Реноме»(02093, м. Київ, вул. Бориспільська 19, код ЄДРПОУ 34474732) на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (19000, Черкаська область, м.Канів, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) 9000 (шістнадцять тисяч чотириста тринадцять) грн. 03 коп., 90 (сто вісімдесят чотири) грн. державного мита, 212 (двісті тридцять шість) грн. 40 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Видати наказ відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя В.І. Мельник

(Дата складання повного тексту рішення 28.01.2011)