Рішення № 13592133, 26.01.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 20/39726.01.11 За позовом Відкритого акціонерного товариства "Домобудівний комбінат №3" До Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлооблбуд"

Про стягнення 313 020,44 грн.

Суддя Палій В.В.

Представники сторін:

від позивача Логінова Т.І. –предст. (дов. від 07.06.2010р.)

від відповідача не з’явився          

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позовні вимоги заявлені про стягнення з відповідача 313020,44грн. –збитків, завданих позивачу внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов’язань по поставці передплаченої продукції за договором №278 від 11.11.2009р., а також витрат по сплаті державного мита –3130,21грн. та витрат по оплаті послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу –236,00грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 03.12.2010р. суддею Палієм В.В. порушено провадження у справі №20/397, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 14.12.2010р.

У судовому засіданні 14.12.2010р. представник позивача подав суду уточнення змісту позовних вимог, в яких зазначає, що відповідачем були виставлені на оплату позивачу рахунки-фактури №11/01 від 10.11.2009р. на суму 882674,50грн. та №03/02 від 16.03.2010р. на суму 976872,96грн., на підставі яких позивачем було перераховано відповідачу 1182674,50грн.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, витребуваних судом документів не надав, про причини неявки суд не повідомив.

У зв’язку з неявкою у судове засідання представника відповідача, та з метою витребування неподаних суду документів, розгляд справи 14.12.2010р. відкладено.

17.12.2010р. судом одержано заяву від позивача про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на всіх банківських рахунках відповідача в межах України на суму позову в розмірі 316150,00грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.12.2010р. заяву Відкритого акціонерного товариства "Домобудівний комбінат №3" про забезпечення позову залишено без задоволення.

17.01.2011р. судом отримано від відповідача телеграму, в якій останній просить суд відкласти розгляд справи, в зв’язку з неможливістю явки представника відповідача, внаслідок хвороби останнього.

У судовому засіданні 18.01.2011р. представник позивача подав суду витребувані документи.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився,

Судом у судовому засіданні задоволено клопотання відповідача, викладене у телеграмі.

В зв’язку з наведеним, розгляд справи 18.01.2011р. відкладено.

25.01.2011р. судом отримано від відповідача клопотання про відкладення розгляду справи, в зв’язку з хворобою представника відповідача

У судовому засіданні 26.01.2011р. представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі. В усних поясненнях представник позивача зазначив, що позивач не перерахував у повному обсязі відповідачу 75% попередньої оплати товару згідно рахунку-фактури №03/02 від 16.03.2010р., оскільки відповідач неналежним чином виконав своє зобов’язання по поставці товару, обумовленого специфікацією №1 та згідно рахунку-фактури №11/01 від 10.11.2009р. На підставі викладеного, позивач вважає недоречним виконувати свої обов’язки по сплаті 75% попередньої оплати товару згідно Специфікації №2 та рахунку-фактури №03/02 від 16.03.2010р.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, витребувані судом документи не надав.

У судовому засіданні клопотання відповідача не задоволено, оскільки відповідач не позбавлений права направити у судове засідання іншого уповноваженого представника для захисту своїх прав та інтересів.

Відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, який підтримав свої позовні вимоги, оглянувши оригінали документів, суд, -

в с т а н о в и в :

          11.11.2009р. між позивачем та відповідачем укладено договір №278 (далі –договір), предметом договору є поставка постачальником (відповідач) і передача у власність замовнику (позивач) утеплювача (далі - продукція), кількість та вартість якої визначається згідно специфікацій та/або рахунками-фактурами, які є невід’ємними частинами договору, на умовах часткової попередньої оплати, по ж/б №16 та 16-а, Позняки, 2-й мікрорайон.

          Умовами п.4.3 договору встановлено, що розрахунки здійснюються шляхом переказу вартості продукції на поточний рахунок постачальника на підставі рахунку-фактури в два етапи:

-          1 етап –попередня оплата (аванс) в розмірі 75% вартості продукції –протягом п’яти робочих днів з дня виставлення рахунку-фактури.

-          2 етап –остаточний розрахунок протягом п’яти робочих днів з дати поставки продукції.

Так, сторонами була підписана Специфікація №1 до договору, в якій погоджено найменування продукції, її ціну та кількість.

Відповідачем було виставлено на оплату позивачу рахунок-фактуру №11/01 від 10.11.2009р. на суму 882 674,50грн.

Позивач здійснив оплату вищевказаного рахунку-фактури загалом у сумі 882674,50грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями №898/5 від 01.12.2009р. на суму 100000,00грн., №909/5 від 02.12.2009р. на суму 50000,00грн., №914/5 від 03.12.2009р. на суму 50000,00грн., №928/5 від 08.12.2009р. на суму 100000,00грн., №952/5 від 14.12.2009р. на суму 200000,00грн., №966/5 від 15.12.2009р. на суму 100000,00грн., №985/5 від 18.12.2009р. на суму 200000,00грн., №208/5 від 02.03.2010р. на суму 82674,50грн.

Тобто, позивач здійснив 100% оплату вартості продукції згідно Специфікації №1 та рахунку-фактури №11/01 від 10.11.2009р.

Відповідно до п. 2.2. договору терміни поставки 30 днів з дня надходження попередньої оплати на поточний рахунок або у касу відповідача.

Проте, відповідач здійснив часткову поставку продукції, передбаченої Специфікацією №1, загалом на суму 869 654,06грн., що підтверджується відповідними видатковими накладними, які підписані уповноваженими особами позивача та відповідача та скріплені печатками сторін, належним чином завірені копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Умовами п.4.3 договору передбачено попередню оплату продукції в розмірі 75%, а остаточний розрахунок здійснюється позивачем протягом п’яти робочих днів з дати поставки продукції. Позивач здійснив 100% оплату продукції до моменту виконання відповідачем у повному обсязі свого обов’язку щодо поставки продукції на суму 882674,50грн.

          Також, сторонами була підписана Специфікації №2 до договору, в якій погоджено найменування продукції, її ціну та кількість.

Відповідачем було виставлено позивачу рахунок-фактуру №03/02 від 16.03.2010р. на суму 976872,96грн.

Згідно умов п.4.3 договору, 75% вартості продукції згідно рахунку-фактури №03/02 від 16.03.2010р. складає 732654,72грн.

Позивач здійснив передоплату продукції за вказаним рахунком загалом у сумі 300000,00грн., що підтверджується платіжними дорученнями №391/5 від 06.04.2010р. на суму 100000,00грн., №597/5 від 30.04.2010р. на суму 200000,00грн. (в матеріалах справи), призначенням платежу в яких зазначено: «оплата за утеплювач техновент згідно дог. №278 від 11.11.09 та рах. 03/02 від 16.03.2010р. в т.ч. ПДВ.

Внаслідок прострочення відповідачем виконання свого обов’язку щодо поставки продукції, виконання зобов’язання відповідачем щодо поставки продукції втратило для позивача інтерес, в зв’язку з чим, останній звернувся до відповідача з вимогою про відшкодування суми збитків за договором в розмірі 313020,44грн. (1859547,46грн. сплачені позивачем кошти - 869654,06грн. вартість поставленої продукції).

Проте, відповідач відповіді на вимогу не надав, збитки у сумі 313020,44грн. –позивачу не відшкодував.

          На підставі ч. 3 ст. 612 ЦК України (де передбачено, що якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків) позивач просить суд стягнути з відповідача 313020,44грн. –заподіяних збитків.

Проаналізувавши докази, наявні в матеріалах справи, оглянувши оригінали документів, заслухавши пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч.1 статті 662 ЦК України продавець зобов’язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Згідно з статтею 663 ЦК України продавець зобов’язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з п.1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно ч. 2 статті 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до ч. 3 ст. 612 ЦК України передбачено, що якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків, у тому числі щодо відшкодування кредиторові або іншій особі збитків (шкоди), є зобов'язання, які виникають з договорів та інших правочинів або внаслідок завдання шкоди.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Згідно з ч. 1 та 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є:

втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов’язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Розмір збитків, завданих порушенням зобов’язання, доказується кредитором.

Відповідно до ч. 1 ст. 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов‘язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб‘єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Відповідальність за порушення зобов‘язання у вигляді відшкодування збитків настає за наявності таких умов:

- протиправної дії чи бездіяльності особи;

- заподіяння збитків в результаті такої дії чи бездіяльності особи;

- причинного зв‘язку між протиправною дією чи бездіяльністю особи та заподіяними збитками;

- вини боржника.

Лише за наявності зазначених чотирьох умов настає відповідальність за порушення зобов’язання.

У п. 1 роз’яснення президії ВАСУ від 01.04.1994р. №02-5/215 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних з відшкодуванням шкоди»зазначено, що вирішуючи спори про стягнення заподіяних збитків, господарський суд перш за все повинен з’ясувати правові підстави покладання на винну особу зазначеної майнової відповідальності. При цьому господарському суду слід відрізняти обов’язок боржника відшкодувати збитки, завдані невиконанням або неналежним виконанням зобов’язання, що випливає з договору (ст. 623 ЦК України), від позадоговірної шкоди, тобто від зобов’язання, що виникає внаслідок завдання шкоди (глава 82 ЦК України).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору позивач здійснив передоплату продукції загалом у сумі 1182674,50грн., проте відповідач здійснив часткову поставку передплаченої продукції загалом у сумі 869654,06грн. У зв’язку з простроченням виконання відповідачем свого обов’язку за договором, позивач втратив інтерес до подальшого виконання зобов’язання відповідача, відповідно, позивач просить суд стягнути з відповідача 313020,44грн. збитків.

Так, у даному спорі, з’ясовуються правові підстави покладення на відповідача відповідальності у вигляді відшкодування збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов’язання за Договором №278 від 11.11.2009р.

Враховуючи вищевикладене, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, зважаючи на те, що позивач згідно рахунку-фактури №11/01 від 10.11.2009р. здійснив 100% оплату вартості продукції загалом у сумі 882674,50грн. до моменту виконання відповідачем у повному обсязі свого обов’язку щодо поставки продукції, а відповідач здійснив часткову поставку продукції на суму 869654,06грн., то у відповідача існує перед позивачем заборгованості по поставці продукції згідно рахунку-фактури №11/01 від 10.11.2009р. на суму 13020,44грн.

Таким чином, внаслідок порушення відповідачем виконання свого обов’язку щодо поставки продукції (100% передплаченої позивачем) згідно рахунку-фактури №11/01 від 10.11.2009р. на суму 13020,44грн., позивачем фактично понесені збитки у сумі 13020,44грн., відтак, з вини відповідача.

Враховуючи викладені обставини, суд вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача збитків у сумі 13020,44грн. (на яку не здійснено поставку попередньо оплаченої продукції), які позивач просить стягнути в зв’язку з втратою інтересу до виконання відповідачем обов’язку за договором щодо поставки продукції згідно рахунку-фактури №11/01 від 10.11.2009р., обґрунтовими та такими, що підлягають задоволенню.

Що ж до вимоги позивача про стягнення з відповідача збитків, заподіяних відповідачем внаслідок прострочення виконання свого обов’язку щодо поставки продукції згідно рахунку-фактури №03/02 від 16.03.2010р., в зв’язку з чим, позивач втратив інтерес до виконання обов’язку відповідачем за вказаним рахунком-фактурою та відмовляється від прийняття виконання такого обов’язку, суд зазначає наступне.

Умовами п.4.3 договору встановлено, що розрахунки здійснюються шляхом переказу вартості продукції на поточний рахунок постачальника на підставі рахунку-фактури в два етапи:

-          1 етап –попередня оплата (аванс) в розмірі 75% вартості продукції –протягом п’яти робочих днів з дня виставлення рахунку-фактури.

-          2 етап –остаточний розрахунок протягом п’яти робочих днів з дати поставки продукції.

          Сторонами була підписана Специфікації №2 до договору, в якій погоджено найменування продукції, її ціну та кількість.

Відповідачем було виставлено позивачу рахунок-фактуру №03/02 від 16.03.2010р. на суму 976872,96грн.

Згідно умов п.4.3 договору, 75% вартості продукції згідно рахунку-фактури №03/02 від 16.03.2010р. складає 732654,72грн.

Однак, позивач здійснив передоплату загалом у сумі 300000,00грн., що підтверджується платіжними дорученнями №391/5 від 06.04.2010р. на суму 100000,00грн., №597/5 від 30.04.2010р. на суму 200000,00грн. (в матеріалах справи), призначенням платежу в яких зазначено: «оплата за утеплювач техновент згідно дог. №278 від 11.11.09 та рах. 03/02 від 16.03.2010р. в т.ч. ПДВ.

Відповідно до п. 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 ЦК України).

Частиною першою статті 693 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 статті 612 ЦК України, якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

При цьому, згідно частини 4 цієї ж статті встановлено, що прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Згідно приписів частини другої статті 613 Цивільного кодексу України передбачено, у випадку невчинення кредитором дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

Враховуючи вищевикладене, проаналізувавши умови договору, суд дійшов висновку, що виконання відповідачем обов’язку щодо поставки товару ставиться у пряму залежність від виконання позивачем обов’язку по здійсненню 75% попередньої оплати товару.

Матеріалами справи підтверджується невиконання позивачем такого обов’язку, у передбачені п. 4.3 договору строки, зокрема, щодо здійснення 75% передоплати (тобто 732654,27грн.) продукції згідно рахунку-фактури №03/02 від 16.03.2010р., а лише часткове виконання –у сумі 300000,00грн., що, на думку суду, не дає підстав позивачу стверджувати про існування прострочення відповідача по поставці продукції згідно даного рахунку, відмовлятися від прийняття продукції та вимагати у відповідача відшкодування заподіяних збитків.

До того ж умовами п.7.2 договору передбачено продовження термінів поставки на кількість днів затримки сплати авансу, у разі порушення позивачем строку оплати авансу.

Суд вважає необґрунтованими усні пояснення представника позивача, в яких останній зазначав, що позивач не перерахував у повному обсязі відповідачу 75% попередньої оплати товару згідно рахунку-фактури №03/02 від 16.03.2010р., оскільки відповідач неналежним чином виконав своє зобов’язання по поставці товару, обумовленого специфікацією №1 та згідно рахунку-фактури №11/01 від 10.11.2009р. На підставі викладеного, позивач вважає недоречним виконувати свої обов’язки по сплаті 75% попередньої оплати товару згідно Специфікації №2 та рахунку-фактури №03/02 від 16.03.2010р.

Також, представник зазначив, що обов’язок відповідача по поставці продукції, обумовлений Специфікаціями №1 та №2 до договору в цілому, в яких визначено кількість та вартість продукції, який відповідач зобов’язаний виконати згідно умов договору. І не має підстав ставити в залежність виконання відповідачем свого обов’язку, від загального розміру здійсненої позивачем передоплати. А також недоцільно ставити в залежність строки виконання зобов’язання по поставці продукції, від здійсненої передоплати за кожним рахунком-фактурою окремо.

Суд критично ставиться до наведеної позиції, оскільки зобов’язання сторін щодо оплати та поставки обумовленої Специфікаціями продукції, виникають на підставі договору, проте обсяги поставки продукції, строки поставки, вартість продукції та строки її оплати залежать від показників, зазначених у рахунку-фактурі, який, в свою чергу, є невід’ємною частиною договору.

Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність порушення відповідачем свого зобов’язання за договором, зокрема, по поставці продукції згідно рахунку-фактури №03/02 від 16.03.2010р., строк виконання якого поставлено у пряму залежність від сплати позивачем 75% попередньої оплати, оскільки позивач, в порушення умов договору, не виконав своє зобов’язання, в строки та розмірі, передбачені договором, по здійсненню 75% попередньої оплати.

З урахуванням того, що позивачем не доведено факту допущення відповідачем протиправної дії чи бездіяльності, відсутні підстави вважати, що діями чи бездіяльністю відповідача позивачу завдані збитки, отже відсутній причинно-наслідковий зв'язок між збитками і протиправною дією (бездіяльністю) відповідача, вчинення яких не доведено позивачем. Також, з урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про відсутність вини в діях відповідача при виконанні умов договору в частині поставки продукції згідно Специфікації №2 та рахунку-фактури №03/02 від 16.03.2010р..

За відсутності чотирьох умов, за наявності яких настає відповідальність за порушення зобов’язання, у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог про відшкодування збитків в частині 300000,00грн. передоплати продукції згідно рахунку-фактури №03/02 від 16.03.2010р..

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог..

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлооблбуд»(м. Київ, вул. Боженка, 31, код ЄДРПОУ 33737208) на користь Відкритого акціонерного товариства «Домобудівний комбінат №3»(м. Київ, пр. Відрадний, 103, код ЄДРПОУ 04012773) 13020,44грн. –збитків, 130,20грн. –державного мита, 9,82грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. В іншій частині позовних вимог –відмовити.

          Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня його оголошення.

Суддя В.В. Палій