Ухвала суду № 135920982, 22.04.2026, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа №638/7975/26

Провадження № 2/638/7387/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2026 року м.Харків

Суддя Шевченківського районного суду міста Харкова Теслікова І.І., при прийнятті позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , яка також представляє інтереси неповнолітнього ОСОБА_5 , про встановлення факту постійного проживання однією сім?єю із спадкодавцем, визнання права власності на 1/6 частину квартири,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , яка також представляє інтереси неповнолітнього ОСОБА_5 , про встановлення факту постійного проживання однією сім?єю із спадкодавцем, визнання права власності на 1/6 частину квартири.

Згідно з ч. 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним у ст. 175 ЦПК України, а також вимогам ст. 177 цього Кодексу.

Однак, подана заява не відповідає вимогам вказаних вище статей, з огляду на наступне.

Відповідно до п.3 ч.3 ст.175 ЦПК України, позовна заява повинна містити, зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

З вищезазначеної норми права випливає, що позивач зобов`язаний визначитися з ціною позову майнового характеру, ціна позову повинна відповідати дійсній ринковій вартості майна на момент подачі позову. Власники, або користувачі майна мають можливість безперешкодно, за власний кошт замовити оцінку майна у оцінщика. В той же час, ціна позову позивачем не зазначено.

Відповідно до вимог п.9 ч.1 ст.176 ЦПК України та роз`яснень, що містяться в постанові Пленуму ВСУ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17.10.2014, ціна позову в справах про право власності на нерухоме майно визначається дійсною вартістю спірного майна.

Згідно з роз`ясненнями, викладеними у пунктах 11, 16 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» ціна позову визначається як в іноземній валюті, так і в національній валюті України відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день подання позову, і саме з такої ціни позову (в національній валюті), визначається розмір судового збору, що підлягає сплаті.

Відповідно до пункту а" пункту 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 №20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» визначено, що під дійсною вартістю майна розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.

Дійсна вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність» від 12 липня 2001 року №2658-III, звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.

Таким чином, позивачем у позовні заяві не зазначено ціну позову та не наведено її обґрунтування.

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» передбачено, що за подання фізичною собою позовної заяви немайнового характеру, сплачується судовий збір у 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що у 2026 році складає 1331.20 грн.; за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру, сплачується судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Так позивачем заявлено одну немайнову вимогу та одну майнову вимогу, розмір судового збору за яку судом не може бути встановлено, оскільки позивачем не зазначено ціну позову.

Позивачем до позовної заяви додано дві квитанції про сплату судового збору у розмірі 1918.00 грн та 665.60 грн.

Отже, позивачу необхідно доплатити судовий збір за немайнову вимогу у розмірі 665.60 грн. та за майнову вимогу з врахуванням актуальної оцінки спірного майна та з урахуванням сплаченого судового збору у розмірі 1918.00 грн, на наступний рахунок: отримувач коштів ГУК Харків обл/мХар Шевченк/22030101, код ЄДРПОУ 37874947, рахунок отримувача UA338999980313191206000020653, код банку отримувача 899998, код класифікації доходів бюджету 22030101.

Крім того, згідно частини першої ст.177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї в електронній формі, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

Натомість всупереч вказаним вище вимогам закону, позивачем додано до позовної заяви її копію з додатками тільки для одного відповідача.

З огляду на вказане, позивачу необхідно подати до суду копії позовної заяви з доданими до неї документами ще для двох відповідачів.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.

Враховуючи викладене вище, вимоги діючого законодавства, суддя приходить до висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху, з наданням позивачу строку на усунення недоліків.

На підставі викладеного, керуючись ст. 175, 177,185, 353 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , яка також представляє інтереси неповнолітнього ОСОБА_5 , про встановлення факту постійного проживання однією сім?єю із спадкодавцем, визнання права власності на 1/6 частину квартири - залишити без руху.

Встановити строк для усунення недоліків протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали судді про залишення позовної заяви без руху.

В разі не усунення недоліків позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: І.І. Теслікова