Рішення № 135919995, 21.04.2026, Козівський районний суд Тернопільської області

Справа № 951/74/26

Провадження №2/951/134/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2026 року селище Козова

Козівський районний суд Тернопільської області у складі:

головуючого судді Лавренюк О.М.,

за участю секретаря судового засідання Шостак Н.І.,

відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі позивач, ТОВ «ФК «ЄАПБ») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 04.02.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_3 було укладено договір кредитної лінії (надійний) №8232589 (далі Договір №8232589).

Згідно з підпунктом 2.1 кредитного договору за Договором №8232589 позикодавець зобов`язується передати позичальникові у власність грошові кошти, на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника з використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку кредиту, або достроково, та сплатити кредитодавцю плату (проценти) від суми кредиту та комісію за надання кредиту.

За змістом підпункту 10.1 Договору №8232589 підписанням цього Договору відповідач підтверджує, що ознайомився на сайті кредитодавця з повною інформацією щодо кредитодавця та його послуги, в тому числі інформацією, що передбачена статтею 9 Закону України «Про споживче кредитування», статтею 7 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» та нормативно-правовими актами Національного банку України. А також, що відповідач до моменту підписання Договору вивчив умови Договору та Правила надання коштів та банківських металів у кредит за допомогою вебсайту та мобільного додатку «ClickCredit», що розміщені на вебсайті, зміст, суть, об`єм зобов`язань сторін та наслідки укладення цього Договору зрозумілі. Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні статей 641, 644 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) на укладення Договору кредиту та визначають порядок та умови кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення Договору.

Відповідно до підпункту 5.6 Договору №8232589 цей Договір укладений шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції (оферти) укласти Договір в електронній формі та його підписання сторонами шляхом використання електронного підпису та електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Укладений (підписаний) таким чином Договір прирівнюється до укладеного договору в письмовій формі.

27.03.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» було укладено договір факторингу №27/03/25, відповідно до якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором. Відповідно до Реєстру боржників №9 від 25.07.2025 до договору факторингу №27/03/25 від 27.03.2025, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 30688,00 грн, з яких: 8000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 6688,00 грн - сума заборгованості за відсотками, 16000,00 грн - неустойка.

З наведених підстав позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» суму заборгованості за Договором №8232589 у розмірі 30688,00 грн, з яких: 8000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 6688,00 грн - сума заборгованості за відсотками, 16000,00 грн - неустойка та понесені судові витрати.

Ухвалою судді від 26.02.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи. Судове засідання призначено на 23.03.2026 та надано сторонам строк для подання заяв по суті справи.

Ухвалою суду від 23.03.2026 задоволено заяву відповідача від 23.03.2026 та відкладено судовий розгляд цивільної справи на 21.04.2026.

У судове засідання представник позивача не з`явився, у позовній заяві розгляд справи просив проводити без його участі, не заперечував щодо ухвалення заочного рішення у справі.

Відповідач ОСОБА_4 у судовому засіданні позовні вимоги визнала частково, не заперечувала щодо стягнення заборгованості за тілом кредиту та процентами за користування кредитом. Водночас не визнала позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за неустойкою, зазначивши, що неустойка у розмірі 16000,00 грн вдвічі перевищує розмір тіла кредиту, а тому є неспіврозмірною та необґрунтованою, просила відмовити в задоволенні позову в цій частині.

Заслухавши відповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 04.02.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_5 укладено договір кредитної лінії (надійний) №8232589, відповідно до умов якого кредитодавець зобов`язався надати відповідачу у власність грошові кошти на погоджений умовами Договору строк, шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника, а позичальник зобов`язався повернути кредитодавцю таку ж суму грошових коштів, або достроково, сплатити кредитодавцю плату (проценти) від суми кредиту та комісію за надання кредиту відповідно до умов Договору (а.с. 6-13).

Договір №8232589 підписано відповідачем за допомогою електронного підпису з одноразовим ідентифікатором 858874, що також підтвердила відповідач у судовому засіданні.

Згідно з умовами Договору №8232589 сума кредиту становила 8000,00 грн, строк користування кредитом 351 день, дата надання кредиту 04.02.2025, дата повернення кредиту 20.01.2026. Процентна ставка за користування кредитом встановлена у фіксованому розмірі 0,95% за кожен день користування кредитними коштами. Також договором передбачено сплату комісії за надання кредиту у розмірі 17,25% від суми наданого кредиту, що у грошовому виразі становить 1380,00 грн. Орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача становить 36056,00 грн, неустойка - 400,00 грн/день.

Проценти за цим Договором нараховуються щоденно, починаючи з першого дня користування кредитом до дати повернення, на залишок кредиту, виходячи із строку фактичного користування кредитом та до повного погашення заборгованості за Договором (пункт 2.8. Договору №8232589).

Відповідно до пункту 6.1. Договору №8232589 за користування кредитом позичальник сплачує кредитодавцю проценти у розмірі, визначеному пунктом 2.2 Договору. Проценти за користування кредитом нараховуються на суму кредиту (його залишок), виходячи із строку фактичного користування кредитом (його залишком), за кожен день (календарну дату) користування кредитом, починаючи з першого дня користування кредитом (включно) та включаючи день (дату) його повернення, до повного погашення заборгованості за Договором та підлягають сплаті періодично кожні 27 календарних днів з дати надання кредиту у складі першого обов`язкового платежу та мінімальних обов`язкових платежів відповідно до п.п. 2.2.4. п. 2.2. та п.п. 2.2.5. п. 2.2. Договору.

За надання кредиту позичальник сплачує кредитодавцю комісію за надання кредиту, яка нараховується в день надання кредиту та підлягає сплаті позичальником відповідно до умов Договору. Розмір комісії, яка нараховується за надання кредиту визначений п.п. 2.2.8. п. 2.2. Договору (пункт 6.2. Договору №8232589).

Відповідно до пункту 8.2.6. Договору №8232589 кредитодавець має право відступити право вимоги за Договором або звернутися до суду для примусового стягнення заборгованості, у разі невиконання позичальником зобов`язань за Договором.

Згідно з пунктом 8.3.8. Договору №8232589 позичальник зобов`язаний своєчасно повернути кредит відповідно до умов Договору, сплачувати проценти за Договором та комісію за надання кредиту у встановлених умовами Договору порядку та розмірах, забезпечити своєчасне виконання зобов`язань відповідно до умов Договору.

За порушення кредитодавцем строків надання позичальнику кредиту, визначених Договором, позичальник має право стягнути з кредитодавця неустойку у вигляді пені за кожен день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочення, але не більше ніж 15 відсотків від суми простроченого платежу (пункт 9.5. Договору №8232589).

Довідкою ТОВ «Фінансова компанія «Фінекспрес» від 29.12.2025 №КД-000098094/ТНПП підтверджується факт зарахування на картковий рахунок відповідача ОСОБА_1 № НОМЕР_1 04.02.2025 грошових коштів у розмірі 8000,00 грн (а.с. 16).

У судовому засіданні відповідач підтвердила зарахування 04.02.2025 кредитних коштів у розмірі 8000,00 грн на її картковий рахунок в АТ КБ "ПриватБанк".

На підтвердження наявності заборгованості стороною позивача надано розрахунок заборгованості за Договором №8232589 від 04.02.2025 за період з 04.02.2025 по 25.07.2025, з якого вбачається, що станом на 25.07.2025 заборгованість не погашена та складає 30688,00 грн, з яких: 8000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 6688,00 грн - сума заборгованості за відсотками, 16000,00 грн - сума заборгованості за неустойкою (а.с. 17-18).

27.03.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 27/03/25, відповідно до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, вказані у Реєстрі боржників (далі Договір № 27/03/25) (а.с. 29-33).

Додатковою угодою №6 від 25.07.2025 до договору факторингу №27/03/25 від 27.03.2025 визначено загальну суму прав вимоги, що відступаються згідно Реєстру боржників №9 від 25.07.2025 (а.с. 34).

Із матеріалів справи вбачається, що 25.07.2025 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» підписали Акт прийому-передачі Реєстру боржників №9 від 25.07.2025 за договором факторингу № 27/03/25 від 27.03.2025 (а.с. 35).

Відповідно до Витягу з Реєстру боржників №9 від 25.07.2025 до договору факторингу №27/03/25 від 27.03.2025 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 в сумі 30688,00 грн, з яких: 8000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 6688,00 грн - сума заборгованості за відсотками, 16000,00 грн - сума заборгованості за неустойкою (а.с. 37).

Згідно з платіжною інструкцією від 31.07.2025 №746 ТОВ «ФК «ЄАПБ» здійснило оплату на користь ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» за відступлення права грошової вимоги згідно додаткової угоди №6 від 25.07.2025 до договору факторингу №27/03/25 від 27.03.2025 (а.с. 36).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд ураховує таке.

Частинами першою та другою статті 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Стаття 629 ЦК України визначає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

За змістом частин першої та третьої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 23.03.2020 у справі №404/502/18, від 09.09.2020 у справі №732/670/19 та від 07.10.2020 у справі №127/33824/19.

Суд встановив, що відносини, які виникли між сторонами цього спору, є правовідносинами, пов`язаними з виконанням кредитного договору, та регулюються главою 71 ЦК України.

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (стаття 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі Закон), згідно зі статтею 3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина четверта статті 11 Закону).

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (частина п`ята статті 11 Закону).

Згідно з частиною шостою статті 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини восьмої статті 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (частина дванадцята статті 11 Закону).

Положеннями статті 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «;Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Статтею 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Наведене, у свою чергу, свідчить про належне укладення кредитного договору з використанням електронного цифрового підпису сторін.

Аналогічна правова позиція сформована у цілому ряді постанов Верховного Суду. Так, у постанові від 16.12.2020 у справі № 561/77/19, скасовуючи судові рішення про відмову у позові і ухвалюючи нове рішення про стягнення боргу за кредитним договором, Верховний Суд зазначив, що матеріали справи містять достатньо доказів, з яких вбачається, що між сторонами був укладений кредитний договір в електронній формі, умови якого позивачем були виконані, однак відповідач у передбачений договором строк кредит не повернув.

Такі ж висновки щодо правомірності укладення сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України «Про електронну комерцію», містять постанови Верховного Суду від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 та від 10.06.2021 у справі № 234/7159/20.

Зі змісту Договору №8232589 вбачається, що в ньому визначено основні істотні умови, характерні для такого виду договорів, зазначено суму кредиту, дату його видачі, строк надання коштів, розмір процентів, комісії та умови кредитування, що є належною підставою для виникнення та існування обумовлених таким договором прав і обов`язків сторін.

За таких підстав суд дійшов висновку, що відповідно до вимог чинного законодавства між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_3 04.02.2025 укладено електронний кредитний договір №8232589, що підтвердила в судовому засіданні відповідач.

На підставі укладеного сторонами електронного договору, який вважається укладеним у письмовій формі, у сторін цього договору відповідно до приписів статті 11 ЦК України виникли права та обов`язки, які випливають із кредитного договору.

Так, стаття 525 ЦК України визначає, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом частини першої статті 526, частини першої статті 527, частини першої статті 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу у строк (термін), встановлений у зобов`язанні. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

При цьому відповідно до частини першої статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Частинами першою, п`ятою статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з частинами першою, третьою статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Так, в обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на виконання умов Договору №8232589 відповідачу наданий кредит у сумі 8000,00 грн. При цьому внаслідок порушення відповідачем узятих на себе зобов`язань виникла прострочена заборгованість, яка складає 30688,00 грн, з яких: 8000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 6688,00 грн - сума заборгованості за відсотками, 16000,00 грн - сума заборгованості за неустойкою.

На підтвердження виконання своїх зобов`язань за кредитним договором позивач надав довідку ТОВ «Фінансова компанія «Фінекспрес» від 29.12.2025 №КД-000098094/ТНПП, якою підтверджується факт зарахування на картковий рахунок відповідача ОСОБА_1 № НОМЕР_1 04.02.2025 грошових коштів у розмірі 8000,00 грн. Вказану обставину також підтвердила відповідач у судовому засіданні.

Разом з тим з розрахунку заборгованості за кредитним договором №8232589 вбачається, що відповідач не виконувала свої зобов`язання за договором, унаслідок чого виникла прострочена заборгованість, яка складає 30688,00 грн, з яких: 8000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 6688,00 грн - сума заборгованості за відсотками, 16000,00 грн - сума заборгованості за неустойкою.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що надані позивачем докази підтверджують укладення між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_3 кредитного договору №8232589 в електронній формі, отримання відповідачем кредитних грошових коштів та неналежне виконання відповідачем умов укладеного кредитного договору.

Натомість належних та допустимих доказів на спростування обставин, зазначених у позові, а також доказів погашення заборгованості у строки, визначені умовами вищевказаного кредитного договору, відповідачем суду не надано та матеріали справи не містять.

Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Згідно зі статтею 1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним.

Зі змісту вказаної норми вбачається, що виконання боржником грошового зобов`язання фінансовому агенту (фактору) звільняє його від виконання зобов`язань перед клієнтом (первісним кредитором) лише у випадку, коли оплата здійснена з дотриманням правил цієї статті, визначених як частиною першою, так і частиною другою.

Відповідно до статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Відповідно до вимог статті 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

За змістом статті 517 ЦК України, первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Тлумачення статті 516, частини другої статті 517 ЦК України свідчить, що боржник, який не отримав повідомлення про відступлення права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення боргу, а лише має право на сплату боргу первісному кредитору і таке виконання є належним.

Аналогічний висновок зроблено і Верховним Судом України, в постанові від 23.09.2015 у справі № 6-979цс15.

З огляду на викладене, суд вважає, що позивач підтвердив своє право вимоги до відповідача за Договором №8232589 відповідно до договору факторингу №27/03/25 від 27.03.2025, Додаткової угоди №6 від 25.07.2025, Акту прийому-передачі Реєстру боржників №9 від 25.07.2025, Витягу з Реєстру боржників №9 до договору факторингу №27/03/25 від 25.07.2025 та платіжної інструкції №746 від 31.07.2025.

Перевіряючи розмір заборгованості за кредитним договором №8232589 від 04.02.2025, суд ураховує таке.

Позовні вимоги про стягнення заборгованості за основною сумою боргу у розмірі 8000,00 грн та за процентами за користування кредитом у розмірі 6688,00 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Вирішуючи позовні вимоги про стягнення заборгованості за неустойкою у розмірі 16000,00 грн, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають з тих підстав, що відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, в період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Оскільки неустойка за даним кредитним договором нарахована за період з 30.03.2025 по 08.05.2025, тобто в період дії на території України воєнного стану, то відповідач ОСОБА_4 звільняється від обов`язку її сплати на користь позивача.

Також суд звертає увагу, що позивачем нарахована відповідачу комісія за надання кредиту у розмірі 1380,00 грн.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком фінансової установи, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту це обов`язок фінансової установи за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь фінансової установи. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самої фінансової установи та здійснюється при виконанні прав та обов`язків за кредитним договором, а тому такі дії фінансової установи не є послугами, що об`єктивно надаються позичальнику.

Подібні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09.12.2019 у справі № 524/5152/15.

Умови договору про сплату позичальником на користь банку винагороди за надання фінансового інструменту, відсотків за дострокове погашення кредиту та винагороди за проведення додаткового моніторингу, тобто за дії, які банк здійснює на власну користь, що є несправедливим, суперечить принципу добросовісності, є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов`язків на погіршення становища споживача, за своєю природою є дискримінаційним та таким, що суперечить моральним засадам суспільства.

Подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду, від 21.04.2021 у справі №677/1535/15, від 21.07.2021 у справі №751/4015/15, від 15.12.2021 у справі № 209/789/15, від 12.04.2022 у справі № 640/14229/15 та від 20.07.2022 у справі № 343/557/15-ц.

Разом з тим, з розрахунку заборгованості встановлено, що ОСОБА_3 02.03.2025 сплачено на погашення заборгованості за кредитним договором грошові кошти у загальній сумі 3432,00 грн, які ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» віднесено частково на погашення заборгованості за комісією за надання кредиту у розмірі 1380,00 грн, що є неправомірним.

З урахуванням наведеного, вказані кошти слід зарахувати у погашення заборгованості за відсотками за користування кредитом, а тому заборгованість ОСОБА_1 за відсотками за договором №8232589 становить 5308,00 грн.

Таким чином, суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, застосувавши до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права, дійшов висновку про часткове задоволення позову шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором №8232589 від 04.02.2025 у розмірі 13308,00 грн, з яких: 8000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 5308,00 грн - сума заборгованості за відсотками.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає таке.

У позовній заяві ТОВ «ФК «ЄАПБ», серед іншого, просить стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати, які складаються із судового збору в розмірі 2662,40 грн та витрат, пов`язаних з розглядом справи (витребування доказів, проведення огляду доказів за їх місцезнаходженням та забезпечення доказів) в розмірі 0,5 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1664,00 грн.

Згідно з частиною першою статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів (пункт 3 частини третьої статті 133 ЦПК України).

Відповідно до частин першої, другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з платіжної інструкції №150564 від 16.01.2026, позивачем сплачено судовий збір в розмірі 2662,40 грн (а.с. 5). Водночас суд зауважує, що до позовної заяви не долучено жодних доказів на підтвердження понесених позивачем витрат, передбачених пунктом 3 частини третьої статті 133 ЦПК України.

Ураховуючи вищевикладене, зважаючи на те, що позовні вимоги задоволено частково (на суму, що становить 43,37% заявлених позовних вимог), в силу вимог статті 141 ЦПК України, з відповідача в користь позивача слід стягнути понесені судові витрати зі сплати судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що становить 1154,68 грн (2662,40/100х43,37%).

Керуючись статтями 4, 12, 13, 81, 141, 247, 259, 263-265, 273, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором №8232589 від 04.02.2025 у розмірі 13308,00 грн (тринадцять тисяч триста вісім гривень 00 копійок).

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1154,68 (одна тисяча сто п`ятдесят чотири гривні 68 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», місцезнаходження: 07400, Київська область, Броварський район, м. Бровари, вул. Лісова, 2, код ЄДРПОУ: 35625014.

Відповідач: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Повний текст рішення суду складено та підписано 23 квітня 2026 року.

Головуючий суддя О.М. Лавренюк