Ухвала суду № 135919640, 22.04.2026, Жидачівський районний суд Львівської області

Справа №443/1446/23

Провадження №2/443/9/26

УХВАЛА

судового засідання

22 квітня 2026 року місто Жидачів

Жидачівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Павліва А.І.,

секретар судового засідання Шальвіра І.І.,

в процесі розгляду у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільної справи за позовом ОСОБА_1 в інтересах малолітньої ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Жидачівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції м.Львова, Орган опіки та піклування Ходорівської міської ради про встановлення факту батьківства, визнання факту спільного проживання однією сім`єю, визнання автомобіля спільним майном, визнання за позивачкою права власності на частину автомобіля та визнання за малолітньою ОСОБА_5 права власності на майно в порядку спадкування,

встановив:

Суть клопотання та позиція сторін.

Представник відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 адвокат Станько І.Я. подала до суду клопотання про призначення у справі судової молекулярно-генетичної експертизи, на вирішення якої поставивши питання:

чи є ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , біологічним батьком ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 ?

Окрім цього, подала до суду клопотання про витребування доказу, а саме: біологічних матеріалів покійного ОСОБА_6 .

В обґрунтування клопотань покликається на те, що отриманий Висновок молекулярно-генетичної експертизи від 13.11.2025р. проведений ОСОБА_7 (ТОВ «МамаПапа») є необґрунтованим та викликає сумнів щодо його законності, не може вважатися належним та допустимим доказом у справі, оскільки особа, яка здійснювала дослідження ( ОСОБА_7 ) не є експертом та не володіє кваліфікацією судового експерта; судова молекулярно-генетична експертиза повинна проводитися лише державними спеціалізованими експертними установами, так як виключно державними спеціалізованими установами здійснюється судово-експертна діяльність, пов`язана з проведенням криміналістичних експертиз, до яких віднесена судова молекулярна-генетична експертиза. На даний момент стороною відповідача отримано відомості щодо доказів (зразків біологічних матеріалів померлого ОСОБА_6 ), що надасть можливість провести належним чином молекулярно-генетичне дослідження безпосередньо між ним та дитиною позивачки, оскільки під час судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_6 був вилучений біологічний матеріал (фрагмент ребра) для судово-імунологічного дослідження і такий зберігаються в архіві відділення судово-медичної імунології та цитології ДСУ «Київське ОБСМЕ» у висушеному вигляді в паперовому конверті. Враховуючи, що експертиза буде мати інший об`єкт дослідження, а саме фрагмент тіла померлого ОСОБА_6 та відібрання біологічного матеріалу у дитини позивачки, вважаємо за доцільне призначити судову молекулярно-генетичну експертизу, як таку, що буде виконуватися вперше. З наведених вище обставин просить витребувати у ДСУ «Київське обласне бюро судово-медичної експертизи» біологічні матеріали покійного ОСОБА_6 з метою проведення зазначеної експертизи.

У судовому засіданні представник відповідачів ОСОБА_8 клопотання підтримала повністю, покликаючись на викладені у ньому аргменти та мотиви.

Позивач та її представник не заперечили проти проведення судової молекулярно-генетичної експертизи.

Інші учасники справи у судове засідання повторно не з`явилися, хоч повідомлені про дату, час і місце його проведення належним чином.

Позиція суду.

Суд, заслухавши аргументи сторін та вивчивши матеріали справи, доходить висновку, що клопотання підлягають задоволенню виходячи з такого.

Нормативно-правові акти, якими керувався суд.

Відповідно до приписів частини 1 статті 130 СК України у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частини 1, 5, 6 статті 81 ЦПК України).

Згідно з положеннями частини 1 та пункту 2 частини 2 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, висновками експертів.

За змістом частини 1 статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Нормою пункту 8 частини 2 статті 197 ЦПК України передбачено, що у підготовчому засіданні суд вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста.

Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (стаття 126 ЦПК України).

Згідно з положеннями частини 1 статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до положень частини 1 статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

За змістом частини 3 та пункту 4 частини 5 статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Згідно з приписами частини 5 статті 263 ЦПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до частини 1 статті 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Частиною 3 статті 84 ЦПК України передбачено, що у разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.

За змістом приписів пункту 4 частини 5 статті 12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Зважаючи на вимоги частини 4 статті 10 ЦПК України суд враховує практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини зауважив, що «на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства» (рішення від 7 травня 2009 року у справі «Калачова проти Російської Федерації», заява № 3451/05, § 34).

Мотиви, з яких суд дійшов висновків.

Надавши оцінку аргументам сторін, суд зауважує, що ухвалою Жидачівського районного суду Львівської області від 25.02.2025, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного суду від 20.08.2025, було задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_1 адвоката Гивеля Василя Петровича про призначення у справі судової молекулярно-генетичної експертизи (ДНК-тесту) на спорідненість.

На виконання зазначеної ухвали проведено судову молекулярно-генетичну експертизу, за результатами якої висновком від 13.11.2025 встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є біологічними бабусею та дідусем малолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Водночас у даному судовому засіданні стороною відповідача заявлено клопотання про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи, спрямованої на безпосереднє встановлення біологічного батьківства між померлим ОСОБА_6 та малолітньою дитиною, у зв`язку з наявністю біологічного матеріалу, який може бути використаний для проведення такого дослідження.

Суд звертає увагу, що предмет спору у даній справі безпосередньо стосується прав та інтересів малолітньої дитини, при вирішенні якого суд зобов`язаний виходити з принципу забезпечення її найкращих інтересів.

Рішення щодо визнання батьківства має ґрунтуватися на всебічно, повно та об`єктивно з`ясованих обставинах справи, підтверджених належними та допустимими доказами. Висновок експерта є одним із джерел доказів, який не має наперед встановленої сили та підлягає оцінці у сукупності з іншими доказами.

Окрім цього, суд враховує, що ДНК-дослідження на молекулярно-генетичному рівні є найбільш достовірним науковим методом встановлення біологічного батьківства.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що призначення судової молекулярно-генетичної експертизи за клопотанням представника відповідачів не є дублюванням раніше проведеного дослідження, оскільки така відрізняється як за об`єктом, так і за способом дослідження. Попередня експертиза була спрямована на встановлення біологічної спорідненості між дитиною та родичами померлого та мала опосередкований характер, тоді як призначувана експертиза передбачає безпосереднє дослідження біологічного матеріалу ймовірного батька та дитини, що усуває непрямий характер доказування та забезпечує більш точне встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення спору.

Проведення такої експертизи також відповідає найкращим інтересам малолітньої дитини, оскільки спрямоване на достовірне встановлення її походження, що має істотне значення для реалізації її особистих немайнових та майнових прав, а також забезпечення правової визначеності у сімейних правовідносинах.

Також, суд зазначає, що заявлене представником відповідачів клопотання про витребування доказів (біологічного матеріалу) суд розглядає у взаємозв`язку з клопотанням про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи, оскільки такий матеріал є безпосереднім об`єктом експертного дослідження. З огляду на специфічний характер зазначених доказів, необхідність забезпечення їх цілісності, належних умов зберігання та недопущення стороннього втручання, суд вважає за доцільне не витребовувати їх до суду, а зобов`язати відповідну установу, у володінні якої вони перебувають, безпосередньо передати їх до експертної установи для проведення експертизи. Такий підхід спрямований на забезпечення належності та допустимості доказів, безперервності їх збереження, а також ефективності та оперативності проведення експертизи.

Враховуючи викладене у сукупності, з метою всебічного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин справи, суд доходить переконання, що клопотання представника відповідачів слід задовольнити.

Керуючись статтями 102-105, 127, 260, 261 ЦПК України, суд

постановив:

Клопотання представника відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 адвоката Станько Ірини Ярославівни про призначення у справі судової молекулярно-генетичної експертизи задовольнити.

Призначити у справі за позовом ОСОБА_1 в інтересах малолітньої ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Жидачівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції м.Львова, Орган опіки та піклування Ходорівської міської ради про встановлення факту батьківства, визнання факту спільного проживання однією сім`єю, визнання автомобіля спільним майном, визнання за позивачкою права власності на частину автомобіля та визнання за малолітньою ОСОБА_5 права власності на майно в порядку спадкування судову молекулярно-генетичну експертизу, на вирішення якої поставивши таке питання:

1. Чи є ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , біологічним батьком ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 ?

Проведення експертизи доручити експертам Львівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України (місцезнаходження юридичної особи: 79040, місто Львів, вулиця Конюшинна, 24).

Надати дозвіл судовому експерту Львівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України на повне (за необхідності) або часткове знищення об`єктів молекулярно-генетичної експертизи.

Позивачу ОСОБА_1 забезпечити явку малолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на визначені експертом дату, час та місце з метою відібрання зразків для проведення експертизи.

Зобов`язати Державну спеціалізовану установу «Київське обласне бюро судово-медичної експертизи» (04112, місто Київ, вулиця Оранжерейна, 7) передати (надіслати) Львівському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України біологічні матеріали покійного ОСОБА_6 , що зберігаються у архіві відділення судово-медичної імунології та цитології ДСУ «Київське ОБСМЕ» у висушеному вигляді в паперовому конверті для проведення зазначеної судової молекулярно-генетичної експертизи.

Оплату за проведення експертизи покласти на відповідача ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_1 , номер телефону НОМЕР_1 ).

Про дату, час та місце проведення експертизи повідомити сторони у справі:

позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (місце проживання: АДРЕСА_2 , номер мобільного телефону НОМЕР_2 );

відповідача ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , місце проживання: АДРЕСА_1 , номер мобільного телефону 068-5121500);

відповідача ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_8 , місце проживання: АДРЕСА_1 , номер мобільного телефону ІНФОРМАЦІЯ_9 ).

Попередити експерта про кримінальну відповідальність згідно із статтями 384, 385 КК України за завідомо неправдивий висновок та відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

Після проведення вказаної судової молекулярно-генетичної експертизи невикористаний біологічний матеріал покійного ОСОБА_6 (у разі його наявності) повернути до Державної спеціалізованої установи «Київське обласне бюро судово-медичної експертизи».

Провадження у справі зупинити на час проведення експертизи.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано.

Відповідно до частини 6 статті 259 та частини 1 статті 268 ЦПК України складання повного тексту ухвали відкладено на п`ять днів.

Дата складення повного тексту ухвали 23 квітня 2026 року.

Головуючий суддя А.І. Павлів