Рішення № 135919596, 23.04.2026, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа №442/2245/26

Провадження №2/442/1282/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2026 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі - головуючої судді - Курус Р.І., розглянувши в приміщенні Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент», в інтересах якого діє адвокат Руденко Костянтин Васильович, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в :

23.03.2026 ТОВ "Фінансова компанія "Процент", через систему "Електронний суд", звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №23998 від 26.11.2024 у розмірі 29961,00 грн. та судові витрати.

В обґрунтування позову посилається на те, що 26.11.2024 між ТОВ "Фінансова компанія "Процент" та ОСОБА_1 в електронний формі укладено кредитний договір №23998.Кредитний договір був укладений в електронному вигляді шляхом реєстрації відповідача на веб-сайті в мережі інтернет https://procent.com.ua та підписання кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

Підписання кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором є прямою і безумовною згодою відповідача з умовами кредитного договору, Правилами надання коштів та банківських металів у кредит, з яким він ознайомився перед підписанням кредитного договору та отриманням кредиту. Зразок кредитного договору, Правила надання коштів та банківських металів у кредит, викладені для загального доступну в мережі Інтернет на сайті https://procent.com.ua/uk/about.

Відповідно до укладеного кредитного договору № 23998 від 26.11.2024 року відповідач отримала кредит у розмірі 5000,00 гривень, строком на 730 днів (до 26.11.2026), шляхом переказу на її платіжну картку № НОМЕР_1 , зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,00% від суми кредиту за кожен день користування (365,00% річних).

Кредитодавець на виконання умов Договору кредиту надав позичальнику грошові кошти у сумі 5000 грн. на платіжну картку № НОМЕР_1 , а позичальник відповідно зобов`язалась повернути його разом іншими платежами згідно з умовами цього договору.

У зв`язку з порушеннями зобов`язань, заборгованість Відповідача за Кредитним договором станом на 20.02.2026року становить:22000,00 гривень заборгованість за процентами за користування кредитом за період з 26.11.2024 року по 09.02.2026 року, що нараховані відповідно до п. 1.2. Кредитного договору за ставкою 1,00 % за кожен день користування кредитом (365,00% річних) та Графіку платежів та 7961,00 гривень за штрафами за порушення умов кредитного договору.

На підставі вищевикладеного, оскільки відповідач належним чином не виконує зобов`язання за кредитним договором №23998 від 26.11.2024, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 29961,00 грн. та понесені судові витрати, що складаються з 2662,40 грн. судового збору та 10000,00 грн. витрат, пов`язаних із правничою допомогою адвоката.

24.03.2026 суддею отримано відповідь з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання відповідача,/а.с.37/.

Ухвалою від 24.03.2026в зазначеній справі відкрито провадження та постановлено розглядати дану справу в порядку спрощеного провадження без виклику сторін на 23.04.2026. Встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подачі відзиву на позовну заяву. Також позивачу встановлено п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, а відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, /а.с.40 /.

Дана ухвала надсилалась сторонам у справі. Поштова кореспонденція, направлена відповідачу за встановленим місце реєстрації, повернулась до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», /а.с.37/.

Пунктом 2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України визначено, що судова повістка фізичній особі направляється за адресою її місця проживання чи перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Пунктом 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України визначено, що днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Крім цього, у постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18 наведено позицію, що у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням, зокрема на відсутність (вибуття) адресата, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Відтак, суд, у відповідності до вимог п. 2 ч. 7, п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України вважає відповідача належним чином повідомленим про дату, час, місце та порядок судового розгляду зазначеної справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Відповідачем ані клопотання про розгляд справи за участю сторін, ані відзиву на позовну заяву суду не надано.

Враховуючи, що справа призначена до розгляду у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін, ненадходження від відповідача відзиву на позовну заяву, суд вирішив проводити розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Між сторонами виникли правовідносини щодо належного виконання умов укладення кредитного договору.

Судом встановлено, що Правила надання грошових коштів і банківських металів у кредит ТОВ «Фінансова компанія «Процент», затверджених наказом директора №03/09-24-П-1 від 03.09.2024, що знаходяться в електронних матеріалах справи регламентують та визначають порядок та умови надання грошових коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту і розроблені у відповідності до вимог чинного законодавства України.

26.11.2024 між ТОВ «Фінансова компанія «Процент» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №23998, відповідно до якого остання отримала кредит у розмірі 5000,00 грн., строком на 730 днів, шляхом переказу на його платіжну картку № НОМЕР_1 емітовану АТ «Сенс банк» зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,00% від суми кредиту за кожен день користування. Кредитний договір був укладений в електронному вигляді шляхом реєстрації відповідача на веб-сайті в мережі Інтернет https://procent.com.ua та підписання кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію». Договір підписано ОСОБА_1 електронним підписом з одноразовим ідентифікатором 883561. Додатком №2 до кредитного договору є інформаційне повідомлення. Додатком № 3 до договору є контактні номери телефону за якими може здійснюватися взаємодія між ОСОБА_1 та товариством, /а.с.14-21/.

Відповідно до паспорта споживчого кредиту, ТОВ «Фінансова компанія «Процент» надало ОСОБА_1 кредит у розмірі 5000,00 грн., строком на 130 днів для власних потреб, процентна ставка 365,00% річних, тип процентної ставки фіксована. Підписано ОСОБА_1 електронним підписом з одноразовим ідентифікатором 313813,/а.с.22-24/.

Як вбачається з листа директора ТОВ «Пейтек» від 18.02.2026 за вих. №20260218-23, ТОВ «Фінансова компанія «Процент» повідомлено, що згідно договору про надання платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку № НОМЕР_2 від 02.04.2024, укладеного між ними, було успішно перераховано кошти на платіжну карту клієнта з маскою 4102325191688343 від ТОВ «ФК «Процент» на суму 5000, 00 грн., /а.с.25/.

Відповідно до детального розрахунку заборгованості за кредитним договором №23998 від 26.11.2024, що знаходиться в електронних матеріалах справи, заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «ФК «Процент» становить 34961,00 грн., з яких 5000,00 грн. заборгованість за тілом кредиту, 22000,00 грн. - заборгованість за нарахованими процентами, 7961,00 грн. - заборгованість за штрафами.

У позові позивачем заявлено вимогу щодо стягнення прострочених процентів за користування кредитом за період з 26.11.2024 по 09.02.2026 у сумі 22000,00 грн. та штрафів у сумі 7961,00 грн.

Статтею 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Відповідно до статті 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. (ст. 627 Цивільного кодексу України)

Відповідно до положень ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

В статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.

Положенням ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» передбачено, що правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Згідно із ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимогЦК України, інших актів цивільного законодавства , а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти. Розмір процентів може встановлюватися договором. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням (ст.610 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно достатті 625 ЦК України, якою регламентовано, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Оскільки будь-яких доводів чи доказів, які б спростовували проведений позивачем розрахунок заборгованості за вказаним кредитним договором, відповідачем по справі суду надано не було, а відтак, наданий позивачем розрахунок заборгованості суд вважає правильним, оскільки такий містить період нарахування сум заборгованості, проценту ставку, за якою нараховувалися проценти за користування кредитними коштами, суми відсотків нарахованих за кожен день користування кредитними коштами, інформацію щодо наявності/відсутності платежів позичальника на погашення заборгованості.

Отже, право позивача порушене невиконанням свого зобов`язання з повернення кредиту відповідачем, а тому підлягає судовому захисту.

Враховуючи наведене вище, суд прийшов висновку, що відповідач взятих на себе кредитних зобов`язань в строки передбачені договором кредиту належним чином не виконала, а тому суд приходить до переконання, що позовні вимоги позивача в частині стягнення заборгованості за процентами є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у розмірі 22000,00 гривень.

Щодо стягнення з відповідача заборгованості за штрафами суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Також, Законом України від 24.02.2022 року «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64 на території України введено військовий стан, який згодом на підставі Указів Президента продовжувався та триває на час розгляду даної справи в суді.

При цьому, як видно із вищезазначеного розрахунку заборгованості за кредитним договором №23998 від 26.11.2024, то такий проведений за період з 26.11.2024 по 09.02.2026.

Таким чином, з огляду на положення норми пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, яка поширюються на спірні правовідносини, ОСОБА_1 як позичальник звільнена від обов`язку сплати на користь позивача штрафів за прострочення ним виконання грошового зобов`язання за кредитним договором, оскільки на час укладення та дії кредитного договору, а також розгляду справи у суді та ухвалення у ній рішення в Україні діяв та продовжує діяти воєнний стан.

За наведених обставин, аргументи сторони позивача про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Процент» штрафів в розмірі 7961,00 грн. суд вважає необґрунтованими та безпідставними, а тому такі задоволенню не підлягають.

Щодо стягнення з відповідача судових витрат, понесених позивачем на оплату правничої допомоги слід зазначити наступне.

Статтею 133 ЦПК України, встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За ч. ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «Фінансова Компанія «Процент» та ФОП ОСОБА_2 укладено договір про надання юридичних послуг №03/06/2024 від 03.06.2024, /а.с.26-27/.

Згідно з актом №103 приймання-передачі наданих послуг до договору про надання юридичних послуг №03/06/2024 від 03.06.2024, адвокат Руденко К.В. прийняв послуги зі складання позовних заяв до суду про стягнення заборгованості по боржникам ТОВ «ФК «Процент» згідно реєстру №1 від 26.01.2026, /а.с.30/.

Відповідно до Витягу із реєстру №1 від 26.01.2026 до вищевказаного акту адвокат Руденко К.В. підготував позовну заяву про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 та клопотання про витребування доказів до позову, вартість наданих послуг 10000,00 грн., /а.с.31/.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу, відповідно до вказаного акту, позивачем подано платіжну інструкцію №4298 від 30.01.2026,/а.с.32/

Судом відзначається, що розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, у тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У зв`язку із дослідженими письмовими доказами на підтвердження надання позивачу правничої допомоги адвокатом Руденко К.В. у справі щодо стягнення заборгованості із відповідача суд констатує, що позивачем надано належні та допустимі докази щодо наданої правничої допомоги, її обсягу та вартості.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а згідно із п. 3 ч. 2 ст.141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, зокрема у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, оскільки позовні вимоги задоволено частково, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати у розмірі 9297,84 грн., виходячи з розрахунку 22000,00 грн. (розмір задоволених позовних вимог) х 12662,40 грн. (2662,40 грн. ставка судового збору + 10000,00 витрати на правову допомогу) : 29961,00 грн. (розмір заявлених позовних вимог) = 9297,84 грн., що буде пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 4, 11, 12, 13, 77, 81, 141, 142, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» суму заборгованості за кредитним договором №23998 від 26.11.2024 у розмірі 22000,00 гривень (двадцять дві тисячі гривень 00 копійок) та 9297,84 гривень (дев`ять тисяч двісті дев`яносто сім гривень 84 копійки) понесених судових витрат.

В решті позовних вимог відмовити.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 23 квітня 2026 року.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент», ЄДРПОУ 41466388, адреса місцезнаходження б-р Вацлава Гавела, 4 м. Київ, 03124.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 .

Головуюча-суддя Курус Р.І.