Рішення № 135919567, 23.04.2026, Бродівський районний суд Львівської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

Справа №439/2628/25

Провадження № 2/439/357/26

23 квітня 2026 року м. Броди

Бродівський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Войтюк Т.Л.,

за участю секретаря судового засідання Бойко О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Броди цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

у с т а н о в и в:

ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитними договорами в сумі 28735,95 грн.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що 05.11.2024 року між ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та відповідачем укладено Договір надання коштів у кредит №8779792. 27.03.2025 року між ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та позивачем укладено договір факторингу №27/03/25, згідно якого позивачу перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 28735,95 грн, з яких: 15215,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, 5020,95 грн сума заборгованості за відсотками, 8500,00 грн - сума заборгованості за процентами за понадстрокове користування кредитом, 00,00 грн - комісія за надання кредиту, 00,00 грн сума заборгованості за пенею, 00,00 грн - неустойка.

Позивач зазначає, що всупереч умовам договору відповідач не виконав свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», ні на рахунки попереднього кредитора. З моменту отримання права вимоги до відповідача, позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.

Враховуючи наведене, просить позов задовольнити.

Ухвалою судді Бродівського районного суду Львівської області від 24.12.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, призначене судове засідання у справі.

Ухвалою суду від 09.02.2026 судове засідання відкладено на 10.03.2026 у зв`язку з відсутністю відомостей про належне повідомлення відповідача про дату, час і місце судового засідання.

10.03.2026 судове засідання не відбулось у зв`язку із перебуванням головуючого судді у відпустці, судове засідання відкладено на 20.04.2026.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, однак у позовній заяві зазначив, що просить розгляд справи здійснювати у його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду справи.

У судове засідання відповідач повторно не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив не подав і представник позивача не заперечує проти вирішення справи в заочному порядку, таким чином суд проводить розгляд справи згідно ст. 280 ЦПК України в заочному порядку, на підставі наявних у справі даних та доказів за згодою представника позивача.

У зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до ч. 6 ст. 259 ЦПК України, суд відклав складання повного рішення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 268 ЦПК України).

Дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, суд встановив такі фактичні обставини справи.

Судом встановлено, що 05.11.2024 року між ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та відповідачем укладено Договір надання коштів у кредит №8779792 (далі кредитний договір). Згідно з умовами договору, кредитодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку кредиту, або достроково, та сплатити кредитодавцю плату (проценти) від суми кредиту та комісію за надання кредиту.Сума кредиту становить 17 000,00 грн, строк кредитування 30 дні, процентна ставка в день фіксована 0,01%, комісія за надання кредиту 22,21% від суми наданого кредиту, що складає 3775,70 грн, дата повернення кредиту 04.12.2024 року, процентна ставка 0,75%, проценти за понадстрокове користування кредитом 5,00%, пеня 5,00% в день, орієнтовна реальна річна процентна ставка 1186,17%, орієнтовна загальна вартість кредиту 20825,00 грн (п.2.2.1-2.2.4).

Розділом 7 кредитного договору визначено порядок продовження строку кредитування. Згідно п.7.1 встановлено, що позичальник має право ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та/або строку виплати кредиту, установлених цим договором на підставі поданого до кредитодавця звернення із зазначеною датою в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час такого ініціювання. Продовження строку кредитування здійснюється шляхом укладення додаткової угоди, що підписується із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час реалізації позичальником такого права.

У п. 10.5.1 кредитного договору передбачено, що у разі порушення строків повернення кредиту позичальником: якщо сума кредиту, що надається позичальнику за договором, перевищує розмір мінімальної заробітної плати, встановленої на дату укладення договору, користування кредитом понад встановлений договором строк нараховуються проценти за понадстрокове користування кредитом (його частиною) в розмірі, визначеному п. 2.2 договору за кожен день такого користування з урахуванням обмежень, встановлених Законом України «Про споживче кредитування» та іншими актами законодавства. Якщо сума кредиту, що надається позичальнику за договором, не перевищує розмір мінімальної заробітної плати, встановленої на дату укладення договору, за користування кредитом (його частиною) понад встановлений договором строк, у випадку невиконання позичальником умов договору, кредитодавець має право нараховувати пеню в розмірі, встановленому п. 2.2 договору з першого понадстрокового користування кредитом (його частиною) за кожен день такого користування з урахуванням обмежень, визначених Законом України «Про споживче кредитування» (п. 10.5.2 кредитного договору).

Згідно з п. 1.26 кредитного договору, проценти за понадстрокове користування кредитом грошові кошти, що нараховуються на залишок суми кредиту у передбачених договором випадках за невиконання позичальником умов договору.

У розділі 12 кредитного договору вказаний номер електронного платіжного засобу позичальника НОМЕР_1 .

Кредитний договір, таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є Додатком № 1 до Договору №8779792, підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

На підтвердження надання кредиту відповідачу на його електронний платіжний засіб, зазначений у договорі, позивач надав довідку ТОВ «ФК «Фінекспрес» №КД-000086569/ТНПП від 19.11.2025. Відповідно до якої ТОВ «ФК «Фінекспрес» підтверджує прийняття та завершення платіжної операції 05.11.2024 року,платіж №9defba96-11b7-4ea5-918f-448fdf491966, сума 17000,00 грн, отримувач ОСОБА_2 , ЕПЗ: НОМЕР_1 .

З Розрахунку заборгованості ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» за кредитним договором №8779792 від 05.11.2024 вбачається, що загальна заборгованість відповідача за даними кредитодавця станом на 26.08.2025 становить 28735,95 грн, з яких: 15215,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, 5020,95 грн сума заборгованості за відсотками, 8500,00 грн - сума заборгованості за процентами за понадстрокове користування кредитом.

За даними Розрахунку заборгованості, кредитодавеь здійснив нарахування: тіло кредиту в сумі 17000,00 грн; відсотки за користування кредитом з 06.11.2024 по 04.12.2024 в сумі 49,30 грн, з 05.12.2024 по 23.04.2025 в сумі 22 425,55 грн; підвищені відсотки з 24.04.2025 по 05.05.2025 в сумі 8500,00 грн, а також нарахування комісії в день видачі кредиту в сумі 3775,70 грн.

З даного розрахунку заборгованості вбачається, що відповідач здійснював погашення за кредитним договором всього у сумі 23014,60 грн, які кредитодавцем зараховано: 1785,00 грн в рахунок тіла кредиту; 17453,90 грн в рахунок відсотків за користування кредитом; 3775,70 грн в рахунок комісії.

27.03.2025 між ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 27/03/25. Згідно з договором факторингу клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги. зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується прийняти такі права вимоги та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за відповідний реєстр за плату, у передбачений цим Договором спосіб. Перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акту прийому-передачі відповідного реєстру боржників згідно Додатку №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні права вимоги.

До договору факторингу №27/03/25 від 27.03.2025 року була укладена додаткова угода №8 від 26.08.2025 року, у якій між сторонами договору узгоджені загальна сума прав вимоги, ціна продажу згідно з Реєстром Боржників № 13, № 14.

Відповідно до Акту прийому-передачі Реєстру Боржників № 13 від 26.08.2025 за Договором факторингу № 27/03/25 від 27.03.2025, клієнт передав, а фактор прийняв Реєстр Боржників № 13 від 26.08.2025 кількість 5068, після чого від клієнта до фактора переходять Права Вимоги заборгованості від боржників і фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей. Реєстр Боржників № 13 від 26.08.2025 передано в повному об`ємі відповідно до умов Договору факторингу № 27/03/25 від 27.03.2025.

Платіжною інструкцією № 95 від 29.08.2025 підтверджується оплата за відступлення прав вимоги згідно з договором № 27/03/25 від 27.03.2025.

З витягу Реєстру боржників № 13 від 26.08.2025 вбачається, що до позивача перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором № 8779792 від 05.11.2024 в сумі 28735,95 грн, з яких: 15215,00 грн заборгованості за основною сумою боргу; 5020,95 грн заборгованість за відсотками, 8500,00 грн заборгованість за процентами за понадстрокове користування кредитом.

Позивач покликаючись на невиконанням відповідачем узятих на себе зобов`язань, звернувся до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд встановив, що між сторонами виник спір стосовно належного виконання відповідачем взятих на себе кредитних зобов`язань, які регулюються такими нормами законодавства.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

За змістом положень статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (стаття 530 ЦК України).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Положеннями статті 611 цього Кодексу передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За нормами статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Абзац 2 частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Порядок укладення договорів в мережі регулюються положеннями Закону України «Про електронну комерцію» .

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно з ст.12 Закону України «Про електронну комерцію»,якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронну комерцію»,за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості (ст. 1046 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною другою статті 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно положень статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Застосовуючи до правовідносин зазначені норми права, суд дійшов такого висновку.

Між первісним кредитором та відповідачем виникли договірні відносини у зв`язку з укладенням Договорупро надання коштів у кредит №8779792 від 05.11.2024. Відповідач, будучи вільним в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, будучи обізнаним з умовами кредитування, в тому числі з нарахуванням відсотків за користування кредитними коштами, підписав кредитні документи. Сторонами договору в належній формі було погоджено умови кредитування, зокрема, розмір кредиту, порядок його надання і повернення, розмір відсотків за користування кредитом. Кредитодавець за вказаними договорами виконав взяті на себе зобов`язання.

До позивача перейшли права первісного кредитора у зобов`язанні по Договорунадання коштів у кредит №8779792 від 05.11.2024 на підставі договору факторингу.

За розрахунками позивача заборгованість відповідача за кредитним договоромстановить 28735,95 грн, з яких: 15215,00 грн заборгованості за основною сумою боргу; 5020,95 грн заборгованість за відсотками, 8500,00 грн заборгованість за процентами за понадстрокове користування кредитом.

Суд не може погодитися з доданим позивачем розрахунком заборгованості за Договоромпро надання коштів у кредит №8779792 від 05.11.2024 з огляду на таке.

Частиною третьою статті 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).

Статтею 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Щодо строку кредитування.

Договірпро надання коштів у кредит №8779792 від 05.11.2024 було укладено строком на 30 днів (п.2.2). Умовами п.7.1 погоджено сторонами порядок продовження строку кредитування, а саме шляхом укладення додаткової угоди.

Позивач доказів продовження строку кредитування суду не надав, отже строк кредитування за цим договором залишився незмінним до 04.12.2024, що становить 30 днів.

Ураховуючи положення п. 2.2.1, 2.2.2, 2.2.3 кредитного договору, проценти за користування кредитом з розрахунку 30 днів строку кредитування та процентної ставки (п.2.2.3 договору) 0,01 % в день, становлять 49,30 грн.

Щодо нарахування процентів після 04.12.2024.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 зроблено висновок, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статі 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 лютого 2020 року у справі № 912/1120/16, зазначено, що оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першої статті 1048 ЦК України і охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та частини першої статті 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до частини другої статті 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

Крім того, суд зважає на висновки Великої Палати Верховного Суду в постанові від 05 квітня 2023 року в справі №910/4518/16, щодо нарахування процентів на підставі статті 1048 ЦК України.

Велика Палата Верховного Суду наголошує, що проценти відповідно до статті 1048 ЦК України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за «користування кредитом» (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу).

Надання кредиту наділяє позичальника благом, яке полягає в тому, що позичальник, одержавши від кредитора грошові кошти, не повинен повертати їх негайно, а отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу (строку кредитування, у межах якого сторони можуть встановити періоди повернення частини суми кредиту), а кредитор, відповідно, за загальним правилом не вправі вимагати повернення боргу протягом відповідного строку (право кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту передбачає частина друга статті 1050 ЦК України). Саме за це благо - можливість правомірно не повертати кредитору борг протягом певного часу - позичальник сплачує кредитору плату, якою є проценти за договором кредиту відповідно до статті 1048 ЦК України.

Уклавши кредитний договір, сторони мають легітимні очікування щодо належного його виконання. Зокрема, позичальник розраховує, що протягом певного часу він може правомірно «користуватися кредитом», натомість кредитор розраховує, що він отримає плату (проценти за «користування кредитом») за надану позичальнику можливість не повертати всю суму кредиту одразу.

Разом з цим зі спливом строку кредитування чи пред`явленням кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту кредит позичальнику не надається, позичальник не може правомірно не повертати кошти, а тому кредитор вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими відповідно до встановлених у договорі термінів погашення періодичних платежів на час спливу строку кредитування чи пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту у межах цього строку. Тобто позичальник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення строку кредитування чи після пред`явлення кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту, а тому й не повинен сплачувати за нього нові проценти відповідно до статті 1048 ЦК України.

Очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за «користування кредитом» поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов`язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними.

Велика Палата Верховного Суду зауважує, що зазначене благо виникає у позичальника саме внаслідок укладення кредитного договору. Невиконання зобов`язання з повернення кредиту не може бути підставою для отримання позичальником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу, а отже - і для виникнення зобов`язання зі сплати процентів відповідно до статті 1048 ЦК України.

За таких обставин надання кредитодавцю можливості нарахування процентів відповідно до статті 1048 ЦК України поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту вочевидь порушить баланс інтересів сторін - на позичальника буде покладений обов`язок, який при цьому не кореспондує жодному праву кредитодавця.

Як вбачається з Розрахунку заборгованості, кредитодавеь здійснив нарахування відсотки за користування кредитом з 06.11.2024 по 04.12.2024 в сумі 49,30 грн, що відповідає умовам договору, та нарахував відсотки після закінчення строку кредитування з 05.12.2024 по 23.04.2025 в сумі 22 425,55 грн, що є безпідставним.

Щодо нарахування підвищених відсотків з 24.04.2025 по 05.05.2025 в сумі 8500,00 грн, суд зазначає таке.

Регулятивні відносини між сторонами кредитного договору обмежені, зокрема, часовими межами, в яких позичальник отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг (строком кредитування та визначеними у його межах періодичними платежами). Однак якщо позичальник порушує зобов`язання з повернення кредиту, в цій частині між ним та кредитодавцем регулятивні відносини трансформуються в охоронні.

Інакше кажучи, оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першої статті 1048 ЦК України і охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16 (пункт 6.28)).

На період після прострочення виконання зобов`язання з повернення кредиту кредит боржнику не надається, боржник не може правомірно не повертати кредит, а тому кредитор вправі вимагати повернення боргу разом з процентами, нарахованими на час спливу строку кредитування. Тобто боржник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення кредитування, а тому й не повинен сплачувати за нього проценти відповідно до статті 1048 ЦК України; натомість настає відповідальність боржника - обов`язок щодо сплати процентів відповідно до статті 625 ЦК України у розмірі, встановленому законом або договором.

Крім того, суд зважає на висновки Великої Палати Верховного Суду в постанові від 05 квітня 2023 року в справі №910/4518/16, згідно з якими надання кредитору можливості одночасного стягнення як процентів за користування кредитом, так і процентів як міри відповідальності, може призводити до незацікавленості кредитора як у вчиненні активних дій щодо повернення боргу, так і у якнайшвидшому виконанні боржником зобов`язань за кредитним договором, оскільки після спливу строку кредитування грошове зобов`язання боржника перед кредитором зростає навіть швидше, ніж зростало протягом строку кредитування. Тобто фактично кредитор продовжує строк кредитування на власний розсуд на ще вигідніших для себе умовах, маючи при цьому можливість в будь-який момент вчинити дії, спрямовані на стягнення боргу з боржника. Отже, можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).

Визначення процентів за понадстрокове користування кредитом міститься у п. 1.26 Договорупро надання коштів у кредит №8779792, а порядок їх нарахування у розділі 10 кредитного договору, який має назву «Відповідальність сторін порядок вирішення спорів».

Отже, враховуючи те, що проценти за понадстрокове користування кредитом це грошові кошти, що нараховуються на залишок суми кредиту у передбачених договором випадках за невиконання позичальником умов договору, - нарахування таких процентів є мірою відповідальності за порушення грошового зобов`язання, яка регулюється ст. 625 ЦК України.

Відповідно до п.18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України від 24 лютого 20252 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено в Україні воєнний стан, який надалі відповідними Указами Президента України неодноразово продовжувався та діє до тепер.

Також, Верховний Суд у своїй постанові від 31 січня 2024 року №183/7850/22 (61-14740св23) зазначив тлумачення п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання).

Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч.2 ст. 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

За таких обставин, відсутні підстави для стягнення з відповідача сума заборгованості за підвищеними відсотками (мірою відповідальності за порушення грошового зобов`язання) в сумі 8500,00 грн нарахованої у період дії в Україні воєнного стану.

Враховуючи те, що відповідач здійснював оплату по Договорунадання коштів у кредит №8779792 від 05.11.2024, на загальну суму 23014,60 грн, що підтверджується розрахунком заборгованості від 26.08.2025 року, отже заборгованість за цим договоромпогасив.

За таких обставин суд відмовляє ТОВ «ФК «Євгопейська агенція з повернення боргів» у задоволенні позову.

Відповідно до ст.141ЦПК України судові витрати залишаються за позивачем та відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст. 264, 265, 280-282, 354, 355 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте Бродівським районним судом Львівської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», місцезнаходження: вул. Симона Петлюри, буд. 30, м. Київ, 01032, ЄРДПОУ:35625014.

Відповідач ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Повне судове рішення складено 23 квітня 2026 року.

Суддя Т.Л. Войтюк