Рішення № 135919117, 26.12.2025, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/10646/23

провадження № 2/753/852/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2025 року м. Київ

Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Кулика С.В., за участю секретаря Боярської Є.О., позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 , представника відповідача ОСОБА_3 , розглянувши у судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , треті особи: Служба у справах дітей та сім`ї Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації, Орган опіки та піклування Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації, про визначення місця проживання дітей та зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 треті особи: Служба у справах дітей та сім`ї Бориспільської міської ради, Орган опіки та піклування Бориспільської міської ради про визначення місця проживання дітей,

ВСТАНОВИВ :

До Дарницького районного суду м. Києва звернувся ОСОБА_1 , з позовом до ОСОБА_4 , про визначення місця проживання дітей. В обґрунтування позову зазначено, що 05.03.2005 року між ОСОБА_1 , та ОСОБА_4 , був зареєстрований шлюб. Від вказаного шлюбу у подружжя народились діти ОСОБА_5 , та ОСОБА_6 . Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 29.03.2023 року було розірвано шлюб між сторонами. Після припинення фактичного подружнього життя та розірвання шлюбу діти деякий час проживали з батьком за адресою: АДРЕСА_1 . Мати дітей тривалий час перебувала у відрядженнях та майже не приймала участі у житті дітей. У грудні 2022 року відповідач остаточно змінила своє фактичне місце проживання та разом з іншим чоловіком стала проживати у місті Бориспіль. Незважаючи на принцип рівності прав щодо дітей, відповідач без згоди батька змінила місце проживання дітей, що негативно вплинуло на їх психологічний стан. В наслідок цього, син ОСОБА_7 взагалі відмовився змінювати місце проживання та з середини травня 2023 року став проживати з батьком за власним бажанням. Дочка ОСОБА_8 через пережиту психоемоційну травму майже не спілкується із обома батьками. Також відповідач, виключно з мотивів власного комфорту, у зв`язку із тим, що не має можливості відвозити дітей до навчального закладу «Слов`янської гімназії», за адресою: м. Київ, вул. Драгоманова, 10В, перевела дітей на дистанційну форму навчання, але жодним чином не приймає участі ні в підготовці до уроків, ні в дозвілі дітей. Окремо зазначено, що діти зареєстровані в квартирі, за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить матері позивача ОСОБА_9 , вказана квартира повністю облаштована для проживання, навчання, відпочинку обох дітей. Позивач ОСОБА_1 , здійснює підприємницьку діяльність в галузі стоматології, зареєстрований як фізична особа-підприємець та має стабільний дохід для забезпечення дітей. З урахуванням викладеного позивач просить визначити місце проживання дітей ОСОБА_5 , та ОСОБА_6 , з батьком ОСОБА_1 .

Відповідач не погодившись із заявленими позовними вимогами подала до суду зустрічний позов, в обґрунтування якого зазначено, що за останній рік перед припиненням шлюбних відносин, між сторонами були напружені стосунки. Сторони не змогли знайти спільної мови і майже перестали спілкуватись. З`явилось розуміння, що подальше спільне проживання та шлюб не змінять їх відносин. Проте коли позивач почув від відповідача, що вона бажає розірвати шлюб, то почав чинити психологічний тиск на неї та спільних дітей. Позивач з жовтня 2022 року перестав надавати ОСОБА_4 , кошти на забезпечення дітей, не купував їм продукти харчування та одяг, не оплачував навчання, гуртки на які ходили діти. Забезпеченням дітей займалась ОСОБА_4 . Зазначено, що фактичне подружнє життя ОСОБА_4 , та ОСОБА_1 , припинилося з жовтня місяця 2022 року, оскільки позивач з початку жовтня місяця виїхав з квартири і в ній не з`являвся. Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 29.03.2023 року шлюб між позивачем та відповідачем було розірвано. Станом на момент подання позову до суду, відповідач відібрав у неї сина, та мати позбавлена можливості з ним спілкуватись. Відповідач працює, проте вважає, що ОСОБА_1 , має також приймати участь в подальшому забезпеченні коштами спільних дітей, не бажав та не бажає сплачувати аліменти на утримання дітей, а також брати участь в їх вихованні та культурному і духовному розвитку. Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 20.06.2023 року було стягнуто з ОСОБА_1 , на користь ОСОБА_4 , аліменти на утримання дітей у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку на двох дітей. Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу на вказане рішення. ОСОБА_4 , повністю опікується інтересам і потребам дітей, піклується про них займається вихованням, слідкує за розвитком та здоров`ям дітей. Син відвідує Слов`янську гімназію в м. Києві, оскільки ОСОБА_1 , заборонив матері перевести сина на навчання в м. Бориспіль. Дочка наразі навчається в м. Бориспіль та відвідує курси англійської мови «Персеверанс». з 01.04.2023 року по 30.04.2023 вказані курси відвідував і син, після того, як батько забрав сина, то ОСОБА_7 не має можливості відвідувати вказані курси. Вказано, що відповідач має постійну роботу, дохід, не перебуває на обліку в наркологічному диспансері, не притягувалася до кримінальної відповідальності, не вживає алкогольні напої та не займається тютюнополінням. Характеризується на роботі як професійний співробіник, який належним чином відноситься до своїх посадових обов`язків, координує роботу підрозділу в якому працює на посаді лікаря-анастезіолога. Враховуючи наведене, підстави для не проживання дітей з матір`ю відсутні. У зв`язку з чим відповідач просить визначити місце проживання дітей разом з ОСОБА_4 , а в задоволенні первісного позову відмовити.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 29.06.2023 року, по справі було відкрито провадження за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 01.05.2025 року, було закрито підготовче провадження у вказаній цивільній справі, призначено справу до судового розгляду.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, за змістом аналогічним зустрічному позову, в задоволенні позовних вимог просила відмовити.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 01.10.2024 року позовні вимоги в частині визначення місця проживання дитини ОСОБА_5 було залишено без розгляду.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повному обсязі, наполягав на їх задоволенні, у задоволенні зустрічного позову просив відмовити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, наполягав на задоволенні зустрічного позову.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_1 від 05.03.2005 року виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Павлоградського міського управління юстиції Дніпровської області, 05.03.2005 року між ОСОБА_1 , та ОСОБА_10 , було укладено шлюб, після реєстрації шлюбу прізвище подружжя - ОСОБА_11 .

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 29.03.2023 року було розірвано шлюб між ОСОБА_1 , та ОСОБА_4 .

Відповідно до свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 від 20.04.2010 року виданого відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Павлограду Павлоградського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області, ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась ОСОБА_5 , батьками якої є ОСОБА_1 , та ОСОБА_4 .

Згідно з свідоцтвом про народження серія НОМЕР_3 від 08.05.2013 року виданого відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Павлограду Павлоградського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області, ІНФОРМАЦІЯ_2 народився ОСОБА_6 , батьками якої є ОСОБА_1 , та ОСОБА_4 .

Відповідно до характеристики від 19.05.2023 року учня 4-А класу СЗЗ «Слов`янська гімназія» ОСОБА_6 , вбачається, що останній виховується в неповній сім`ї, вихованням сина займається батько ОСОБА_1 , який підтримує постійний зв`язок з вчителем хлопчика та батьківським колективом класу.

Згідно з характеристикою від 19.05.2023 року учениці 7-Є класу СЗЗ «Слов`янська гімназія» ОСОБА_5 , вбачається, що батьки ОСОБА_8 приділяють належну увагу навчанню та поведінці доньки, мати систематично спілкується з класним керівником.

З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, вбачається, що ОСОБА_9 є власницею квартири АДРЕСА_2 .

Відповідно до довідки № КИ00-000062 від 21.06.2023 року виданої ОСОБА_4 , вбачається, що вона працює в Приватному закладі вищої освіти «Київський міжнародний університет» з 15.04.2021 року, займає посаду Лікар-анестезіолог. Дохід за період з 01.12.2022 року по 31.05.2023 року склав 210000,00 грн.

Згідно з довідкою з Київського міжнародного університету № 023/068 від 21.06.2023 року, ОСОБА_4 , дійсно працює за основним місцем роботи у відокремленому структурному підрозділі ПЗВО «Київський міжнародний університет»-«Університетська клініка» з 15.04.2021 року на посаді лікаря-анестезіолога на повній ставці.

З характеристики з Університетської клініки наданої головним лікарем ОСОБА_12 , вбачається, що ОСОБА_4 , має понад 18 років стажу в анестезіології, позитивно характеризується за місцем роботи.

Відповідно до довідки від 22.06.2023 року виданої директором ПП «Курси англійської мови «Персеверанс», вбачається, що ОСОБА_6 , навчався на курсах англійської мови з 01.04.2023 року по 30.04.2024 року За період навчання, оплата склала 1100,00 грн., а також було придбано комплект книжок для навчання на суму 800 грн.

Згідно з довідкою від 22.06.2023 року виданої директором ПП «Курси англійської мови «Персеверанс», вбачається, що ОСОБА_5 , навчалась на курсах англійської мови з 01.04.2023 року по 22.06.2024 року За період навчання, оплата склала 3300,00 грн., а також було придбано комплект книжок для навчання на суму 800 грн.

Відповідно до довідки про проходження попереднього, періодичного та позачергового психіатричних оглядів, у тому числі на предмет вживання психоактивних речовин № 130 від 24.06.2023 року, вбачається, що ОСОБА_4 , протипоказань для встановлення опіки та піклування над дітьми не має.

Згідно з довідкою з КНП «Канівський центр первинної медико-санітарної допомоги» від 23.06.2023 року ОСОБА_5 , перебуває на обліку у КНП «Канівський центр первинної медико-санітарної допомоги», дитина проходить щорічні медичні огляди для школи, вакцінована згідно графіку щеплень, соматично здорова.

Відповідно до довідки з КНП «Канівський центр первинної медико-санітарної допомоги» від 23.06.2023 року ОСОБА_6 , перебуває на обліку у КНП «Канівський центр первинної медико-санітарної допомоги», дитина проходить щорічні медичні огляди для школи, вакцінована згідно графіку щеплень, соматично здорова.

Відповідно до акту обстеження умов проживання ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_3 , вбачається, що житло утримується в доброму санітарно-гігієнічному стані. ОСОБА_4 , проживає разом з донькою ОСОБА_5 , мати створила належні умови для життя, розвиту та відпочинку дітей.

З висновку органу опіки та піклування Бориспільської міської ради від 05.04.2024 року, вбачається що орган опіки та піклування вважає доцільним визначити місце проживання малолітніх ОСОБА_5 , та ОСОБА_6 , разом з матір`ю за місцем її проживання.

Згідно з податковою декларацією платника єдиного податку фізичної особи-підприємця за 2023 року загальна сума доходу за звітній період ОСОБА_1 , склала 438610,00 грн.

З виписки із медичної карти пацієнта ОСОБА_6 , у останнього діагностовано: Міопію слабкого ступеня обох очей, складний міопічний астигматизм ОС.

Відповідно до довідки № 11 від 20.02.2024 року ФОП ОСОБА_13 , виданої ОСОБА_1 , вбачається, що ОСОБА_6 , відвідував Логопедичний центр «Інтелект» в період з 01.02.2024 року по 20.02.2024 року.

З висновку органу опіки та піклування Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації № 101-6473 від 19.07.2024 року, вбачається, що орган опіки та піклування вважає за доцільне визначити місце проживання дитини ОСОБА_6 , з батьком ОСОБА_1 .

Під час розгляду справи судом було вислухано думку дитини ОСОБА_6 , який зазначив, що має бажання проживати разом з батьком, оскільки він проживає з ним з дитинства та йому подобається жити з батьком.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до положень ст. 141 СК України мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини і розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав та не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Частинами 6, 8 статті 7 Сімейного кодексу України визначено, що жінка та чоловік мають рівні права та обов`язки у сімейних відносинах, шлюбі та сім`ї. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Згідно ст. 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

Відповідно до ст. 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Стаття 157 СК України передбачає, що питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини. Батьки мають право укласти договір щодо здійснення батьківських прав та виконання обов`язків тим з них, хто проживає окремо від дитини. Договір укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.

Пунктами 1,2 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка набрала чинності для України 27 вересня 1991 року, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Згідно з вимогами ст. 160 СК України, місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.

У відповідності до ст. 161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Статтею 6 Декларації прав дитини, прийнятій Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.1959 року, проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона має, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості. Малолітня дитина не повинна, крім виняткових обставин, відокремлюватися від матері. Суспільство і органи влади повинні забезпечити необхідний догляд за дітьми, які залишилися без піклування сім`ї або без адекватних засобів підтримки.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства», сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Право дитини на отримання належного сімейного виховання виникає у неї з моменту народження.

Відповідно до п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 1998 року №16 «Про застосування судами деяких норм Кодексу про шлюб та сім`ю України», вирішуючи спори між батьками, які проживають окремо (в тому числі в одній квартирі), про те, з ким із них і хто саме з дітей залишається, суд виходячи із рівності прав та обов`язків батька й матері щодо своїх дітей повинен постановити рішення, яке відповідало б інтересам неповнолітніх. При цьому суд враховує, хто з батьків виявляє більшу увагу до дітей і турботу про них, їхній вік і прихильність до кожного з батьків, особисті якості батьків, можливість створення належних умов для виховання.

Згідно з п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21 грудня 2007 року №11, судам роз`яснено, що при вирішенні спору про місце проживання дитини належить звертати особливу увагу на її вік та з`ясовувати, з ким із батьків вона бажає проживати.

Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 16 від 12 червня 1998 року "Про застосування судами деяких норм Кодексу про шлюб та сім`ю України " вказано, що при розгляді вимог про визначення порядку участі у вихованні дітей і спілкуванні з ними того з батьків, який проживає окремо від них, порядку спілкування діда й баби з онуками, якщо батьки не підкоряються рішенню органів опіки і піклування з цих питань, спорів між батьками про місце проживання дітей, вимог про відібрання батьками дітей в інших осіб, про позбавлення або поновлення батьківських прав та інших спорів, пов`язаних із вихованням дітей, обов`язковими є наявність письмового висновку органів опіки та піклування та їхня участь у судовому засіданні.

Згідно із ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому, у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Частиною 3 ст. 29 ЦК України, визначено, що місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна.

У разі спору місце проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років визначається органом опіки та піклування або судом. При вирішенні спору щодо місця проживання дітей, суд бере до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, вік дітей, майновий стан батьків, що мають істотне значення, але насамперед мають виходити з інтересів самої дитини, враховуючи при цьому сталі соціальні зв`язки, місце навчання, психологічний стан тощо. Такий висновок узгоджується з правовою позицією викладеної в постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 402/428/16-ц (провадження № 14-327цс18), де вказано, що при розгляді справ щодо місця проживання дитини суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини, враховуючи при цьому сталі соціальні зв`язки, місце навчання, психологічний стан тощо.

Судом встановлено, що після припинення спільного проживання сторін малолітній син фактично проживає разом із батьком, який забезпечує його належними умовами для життя, навчання та розвитку, бере активну участь у вихованні дитини, підтримує зв`язок із навчальним закладом, піклується про стан здоров`я дитини та її розвиток. При цьому суд враховує висновок органу опіки та піклування Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації, згідно з яким визначення місця проживання дитини разом із батьком відповідає її інтересам. Доводи відповідача, щодо неналежного виконання позивачем батьківських обов`язків не знайшли свого належного підтвердження під час судового розгляду, не підтверджені належними та допустимими доказами та спростовуються матеріалами справи. Суд також враховує сталі соціальні зв`язки дитини та його фактичне проживання з батьком. Враховуючи всі обставини, які мають істотне значення для визначення місця проживання неповнолітньої дитини, беручи до уваги думку дитини, суд вважає за доцільне визначити місце проживання дитини з батьком. Крім того, суд зауважує, що мати дитини, у разі визначення місця проживання дитини з батьком, не обмежений у своєму праві на спілкування з дитиною, та участі у вихованні дитини і може реалізувати свої права шляхом домовленості з батьком дитини щодо встановлення часу спілкування або за рішенням органу опіки та піклування, або за судовим рішенням.

Враховуючи, що суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог, беручи до уваги характер зустрічного позову, суд приходить до висновку, що доводи викладені в зустрічному позві не свідчать про наявність підстав для визначення місця проживання дитини разом із матір`ю, а тому у задоволенні зустрічного позову слід відмовити.

Згідно зі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1073,60 грн.

Керуючись Законом України «Про охорону дитинства», Конвенцією ООН про права дитини, ст.ст. 7, 141, 150, 155, 157, 160, 161 СК України, ст.ст. 2, 4, 10, 12, 13, 76-81, 89, 200, 206, 258, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , треті особи: Служба у справах дітей та сім`ї Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації, Орган опіки та піклування Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації, про визначення місця проживання дітей - задовольнити.

Визначити місце проживання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з батьком ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 1073,60 грн.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 до ОСОБА_1 треті особи: Служба у справах дітей та сім`ї Бориспільської міської ради, Орган опіки та піклування Бориспільської міської ради про визначення місця проживання дітей - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_4 .

Третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації, Орган опіки та піклування Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації, ЄДРПОУ 37448223, адреса: м. Київ, вул. Ялтинська, буд. 14.

Служба у справах дітей та сім`ї Бориспільської міської ради, Орган опіки та піклування Бориспільської міської ради, ЄДРПОУ 38572086, адреса: Київська область, м. Бориспіль, вул. Бежівка, буд. 1.

Суддя С.В.Кулик