Рішення № 135918466, 16.04.2026, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/6526/25

Провадження № 2/201/579/2026

РІШЕННЯ

Іменем України

16 квітня 2026 року м. Дніпро

Соборний районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді Наумової О.С.,

за участю секретаря судового засідання Лучковської Я.Д.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Віва Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовної заяви

03.04.2024р. між ТОВ «Фінансова компанія «Віва Капітал» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 1409460068938, відповідно до якого, відповідач отримав на споживчі цілі кредит у розмірі 5 500 грн., строком на 120 днів з 03.04.2024р. до 01.08.2024р., зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі від 874,65% до 894,25% (1,47% в день перші 20 днів, 2,45% в день з 21 дня по дату повернення річних від суми кредиту. Реальна річна процентна ставка становить від 70 643,37% до 162551,83%.

Відповідач звернувся з заявкою на отримання кредиту 03.04.2024р. о 19:41, а в 19:45 03.04.2024р. ним був підписаний кредитний договір шляхом введення в особистому кабінеті ОТР паролю «V3F8L1».

Одразу ТОВ «Фінансова компанія «ВІВА КАПІТАЛ» свої зобов`язання за даним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором, переказ коштів здійснено 03.04.2024р. на рахунок у АТ «Акцент-Банк», а отже позивач свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі.

Відповідач не виконав свого обов`язку та не повернув надані кошти в строки, передбачені договором.

Загальна сума заборгованості за кредитним договором № 1409460068938 від 03.04.2024р. станом на 15.05.2025р. становить 18 975,00 грн., яка складається з: 5 500,00 грн. заборгованість за кредитом; 13 475,00 грн. заборгованість за відсотками.

Враховуючи вищевикладене представник позивача, просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Віва Капітал» заборгованість за договором № 1409460068938 від 03.04.2024р. у розмірі 18 975,00 грн., а також понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 028 грн., та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 600 грн.

Заяви учасників процесу по суті справи.

Відповідач позовні вимоги не визнав. Від представника відповідача адвоката Підодвірного Т.І. 08.07.2025р. надійшли додаткові пояснення, в якому представник вказував, що відповідач не заперечує, щодо можливості підписання будь якого договору одноразовим електронним ідентифікатором, як того вимагає Закон України «Про електронні документи та електронний документообіг» та Закон України «Про електронну комерцію».

В той же час, у матеріалах справи відсутні: оферта на укладення кредитного договору, акцепт оферти на укладення кредитного договору, відсутня інформація щодо того, чи проходила особа яка нібито укладала кредитний договір ідентифікацію, як це передбачено чинним законодавством, відсутні докази проведення такої ідентифікації, відсутня відповідь особи яка нібито проходила ідентифікацію про прийняття пропозиції (акцепт), відсутнє підтвердження вчинення електронного правочину, яке повинен був отримати позичальник, при укладанні договору.

Представник відповідача зазначає, що позивач, у позовній заяві стверджує про нібито перерахування відповідачеві певної суми коштів, але таке твердження не підкріплено жодним належним та допустимим доказом.

Представник відповідача вважає, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами укладення кредитного договору № 1409460068938 від 03.04.2024р.

Також щодо витрат позивача на правову допомогу, представник відповідача вважає, що витрати, які поніс/понесе позивач під час розгляду справи, не є співмірними із ціною позову та/або значенням справи для сторони, складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт.

Рух справи.

27.05.2025р. ТОВ «Фінансова компанія «Віва Капітал» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості (а.с. 1-3).

Ухвалою судді Наумової О.С. від 30.05.2025р. відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (а.с. 38).

Представник позивача в судові засідання, призначені на 09.07.2025р., 02.10.2025р., 04.12.2025р., 10.02.2026р. та 16.04.2026р. не з`явився, про дати та час слухання справи повідомлявся належним чином. Представник позивача Грушевий Ю.В. у позовній заяві просив розгляд справи проводити за відсутності представника позивача (а.с. 3).

Відповідач ОСОБА_1 в судові засідання, призначені на 09.07.2025р., 02.10.2025р., 04.12.2025р., 10.02.2026р. та 16.04.2026р. не з`явився, про дати та час слухання справи повідомлялася належним чином шляхом направлення судової кореспонденції на підтверджену адресу місця його реєстрації та оголошення про виклик особи, конверти, якими направлялась поштова кореспонденція повернулись до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання». Також про дати та час слухання справи відповідач повідомлявся через систему «Електронний суд» у відповідності до ч. 6 ст. 128 ЦПК України, згідно із якою судова повістка надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи. Заяв про розгляд справи за його відсутності відповідач не надавав, з клопотанням про відкладення розгляду справи до суду не звертався.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, враховуючи неявку в судове засідання всіх учасників справи, розгляд справи здійснюється без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що 03.04.2024р. між ТОВ «Фінансова компанія «Віва Капітал» та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір про надання фінансового кредиту продукту «Кредитна лінія Старт» № 1409460068938, відповідно до умов якого, кредитодавець надає позичальнику кредит у національній валюті на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов`язується одержати та повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором (а.с. зворот 4-10).

Відповідно до п. 1.2 та п. 1.3 Договору сума кредитного ліміту 5 500,00 грн., строк кредитування 120 днів з 03.04.2024р. до 01.08.2024р.

Тип процентної ставки фіксована, дисконтна процентна ставка становить 1,47% від суми кредиту за кожен день користування кредитом, базова процентна ставка складає 2,45% від суми кредиту за кожен день користування кредитом.

Згідно з п.2.23 Договору кредит надається шляхом переказу коштів на банківський рахунок позичальника за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) № 537523ХХХХХХ9786.

У п. 2 Договору вказано про порядок надання кредиту, а також зазначено про те, що клієнт у особистому кабінеті на сайті кредитодавця надає дані з метою отримання кредиту та формує заявку на отримання кредиту, після перевірки якої та у випадку її схвалення інформаційно-телекомунікаційна система генерує індивідуальну частину електронного договору, що є офертою та містить усі істотні умови.

Згода на укладення договору відбувається шляхом підписання введенням одноразового ідентифікатора, електронним підписом, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

У п. 8 Договору вказано про його підписання ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором, після ознайомлення із Правилами надання грошових коштів у кредит.

В анкеті-заяві на отримання кредиту ОСОБА_1 03.04.2024р. вказав свої персональні дані, суму кредиту, яку бажає отримати та реквізити платіжної картки на яку мають бути зараховані кредитні кошти, а саме № НОМЕР_1 (а.с. 4).

Також матеріали справи містять паспорт договору про надання фінансового кредиту продукту «Кредитна лінія Старт» до договору № 1409460068938 від 03.04.2024р., в якому вказані основні умови кредитування та довідкова інформація щодо кредиту (а.с. 12-13).

З довідки ТОВ «ФК «Контрактовий дім» вих. №7/10370 від 07.05.2025р. вбачається про виконання запиту ТОВ «ФК «Віва Капітал», відповідно до Договору № М1805/1 від 18.05.2023, на переказ коштів у розмірі 5 500,00 грн. 03.04.2024р. об 19:45 на картковий рахунок № НОМЕР_1 , номер транзакції НОМЕР_2 (а.с. 14).

Відповідно до даних Довідки про ідентифікацію також підтверджується те, що ОСОБА_1 були перераховані кредитні кошти в сумі 5 500,00 грн. 03.04.2024р. об 19:45 на картковий рахунок № НОМЕР_1 , номер транзакції НОМЕР_2 (а.с. 15).

З наданого позивачем розрахунку заборгованості у ОСОБА_1 за Договором № 1409460068938 від 03.04.2024р., станом на 15.05.2025р., наявна заборгованість в розмірі 18 975,00 грн., з яких: 5 500,00 грн. заборгованість за кредитом; 13 475,00 грн. заборгованість за відсотками.

2. Мотивувальна частина

Мотиви, з яких виходив суд, застосовані норми права та висновки суду.

За приписами ч. 1 ст. 2 ЦПК завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 13 ЦПК суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За загальними правилами статей 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно зі статтею 64 Конституції України право на судовий захист не може бути обмежене.

Правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорювані права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні. Така правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 16.09.2015 року №21-1465а15.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч.2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Разом з тим, згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Враховуючи викладене, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №444/9519/12 (провадження №14-10 цс 18) від 28 березня 2018 року.

Відповідно до ч. 1 ст.1055 Цивільного кодексу України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Згідно з ч. 2 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його сторонами. Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 12 Закону "Про електронну комерцію" якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання в тому числі "електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом (абз. 3 ч. 1 ст. 12). У свою чергу згідно з визначенням одноразового ідентифікатора, наведеного у п. 6 ч. 1 ст.3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Згідно з абз. 2 ч. 2 ст. 639 Цивільного кодексу України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

При цьому у відповідності до ч. 3 ст.11 Закону України "Про електронну комерцію" Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

При цьому принцип юридичної сили електронного правочину найбільш повно відображається у вимогах щодо форми правочину. Це підтверджується закріпленими на рівні міжнародних документів правовими нормами: ч. 1 ст. 8 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про використання електронних повідомлень у міжнародних договорах - повідомлення або договір не можуть бути позбавлені дійсності або позовної сили лише на тій підставі, що вони складені у формі електронного повідомлення; стаття 5 Типового закону про електронну торгівлю Комісії Організації Об`єднаних Націй з права міжнародної торгівлі - інформація не може бути позбавлена юридичної сили, дійсності або позовного захисту лише на тій підставі, що вона складена у формі повідомлення даних. Аналогічна норма міститься й у частині першій статті 8 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг": юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 31.08.2022 у справі №280/4456/20, від 09.02.2023 у справі №640/7029/19, від 09.06.2023 у справі №280/4461/20.

Відповідач не заперечував та не спростував факт укладення між ним та ТОВ «Фінансова компанія «Віва Капітал» кредитного договору № 1409460068938 від 03.04.2024р. та отримання кредитних коштів.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Як встановлено судом, відповідач порушив взяті на себе зобов`язання за кредитним договором № 1409460068938 від 03.04.2024р. у зв`язку з чим, у нього виникла перед позивачем заборгованість в загальному розмірі 18 975,00 грн.

Будь-яких доказів, які б спростовували проведений позивачем розрахунок заборгованості за вказаним кредитним договором, відповідачем по справі суду надано не було.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідачем були порушені умови кредитного договору, а тому позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Віва Капітал» є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат.

Щодо судового збору.

Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.

У позовній заяві позивач просить суд стягнути з відповідача понесені судові витрати, зокрема витрати на правову допомогу у розмірі 10 600 грн.

Так, відповідно до вимог ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Встановлено, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на правничу допомогу адвоката встановлюється судом на підставі детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Докази на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента у судовому процесі, сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження та ін.); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.

Положеннями п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до статті 19 Закону видами адвокатської діяльності, зокрема, є:

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 статті 30 Закону, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Виходячи зі змісту положень частини третьої статті 27 Закону до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Положеннями 627 ЦК України закріплено принцип свободи договору, який полягає у визначенні за суб`єктом цивільного права можливості укладати договір або утримуватися від його укладання, а також визначати його зміст на свій розсуд відповідно до досягнутої з контрагентом домовленості.

На підтвердження витрат на правничу допомогу позивачем надано: договір про надання правової допомоги №1 від 02.01.2025р. (а.с. 27-29), ордер на надання правничої (правової) допомоги (а.с. 26), акт виконаних робіт відповідно до договору про надання правової допомоги №1 від 02.01.2025р. (а.с. 30), рахунок №24/24-04 від 24.04.2025р. (а.с. 31) та платіжну інструкцію №LK577/2 від 24.04.2025р. (а.с. 32).

При визначенні суми відшкодування витрат суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020р. у справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс-19).

Суд вважає, що необґрунтованими та неспівмірними є витрати на правничу допомогу наведені у акті виконаних робіт відповідно до договору про надання правової допомоги №1 від 02.01.2025р., оскільки вказані витрати не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.

З врахування наведеного та вимог ч. 2 ст. 141, ч. 4 ст. 137 ЦПК України, враховуючи складність справи та обсяг виконаних робіт, дотримуючись принципів співмірності та розумності судових витрат, суд вважає, що обґрунтованим є розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 2 000 грн., яка підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача.

Щодо судового збору.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 028 грн. (а.с. 25).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 76, 78, 81, 141, 259, 263-265, 282-283, 353 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Віва Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Віва Капітал» (ЄДРПОУ 40860735) заборгованість за договором про надання кредиту № 1409460068938 від 03.04.2024р. у розмірі 18 975 (вісімнадцять тисяч дев`ятсот сімдесят п`ять) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Віва Капітал» (ЄДРПОУ 40860735) витрати зі сплати судового збору в розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Віва Капітал» (ЄДРПОУ 40860735) 2 000 (дві тисячі) грн. витрат на правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 273 ЦПК України.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Повний текст рішення складений 21 квітня 2026 року.

Суддя Наумова О.С.