Рішення № 135918191, 21.04.2026, Савранський районний суд Одеської області

Є.у.н.с.522/11011/25-Е

Провадження №2-п/512/2/26

"21" квітня 2026 р. с-ще Саврань

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Савранський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Брюховецького О.Ю.,

за участю секретаря Тімановського А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у порядку спрощеного позовного провадження справу за цивільним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал - фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача Руденко К.В., в інтересах ТОВ «Факторингова компанія «Укрглобал - фінанс», через «Електронний суд» звернувся до Приморського районного суду м.Одеси із позовною заявою до ОСОБА_1 , у якій просить суд стягнути з останнього заборгованість за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 25.12.2023 між ТОВ «Селфі кредит» та ОСОБА_1 було укладено договір №1195520 та надано кредит у розмірі 15000,00 грн. строком на 360 днів, шляхом переказу на його платіжну картку № НОМЕР_1 емітовану АТ «Універсал банк» зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 2,5% від суми кредиту за кожен день користування (912,5% річних).

Підписання Кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором є прямою і безумовною згодою відповідача з умовами Кредитного договору, Правилами надання грошових коштів у позику в тому числі і на умова фінансового кредиту, з яким він ознайомився перед підписанням Кредитного договору та отриманням кредиту. Зразок кредитного договору, Правила надання грошових коштів у позику в тому числі і на умовах фінансового кредиту від 20.11.2023 року (далі - Правила), викладені для загального доступну в мережі Інтернет на сайті https://selfiecredit.com.ua/pro-nas/.

В подальшому 29.07.2024 року між ТОВ «Селфі кредит» та ТОВ «ФК «Укрглобал-фінанс», укладено Договір факторингу №29/07/2024 від 29.07.2024 року, відповідно до умов якого право вимоги за Договором №1195520 про надання споживчого кредиту в 25.12.2023 року перейшло до ТОВ «ФК «Укрглобал-фінанс».

Так, представник позивача звернувся до суду за захистом своїх прав та просить суд стягнути з останнього заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 96375,00 грн., судові витрати по оплаті судового збору, сплаченого за подання позовної заяви, у розмірі 2422,40 грн. та 10000,00 грн. витрат на правову допомогу.

З ухвали Приморського районного суду м.Одеси від 23.05.2025 вбачається, що цивільну справу за позовом ТОВ «ФК «Укрглобал-фінанс»» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості передано до Савранського районного суду Одеської області для розгляду по суті на підставі пункту 1 частини 1 статті 31 ЦПК України (а.с.74).

Згідно зі статтею 33 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) автоматизованою системою документообігу суду, з урахуванням положень статей 36, 37 ЦПК України, було визначено головуючого суддю Брюховецького О.Ю. та передано йому вказану справу.

Савранський районний суд Одеської області ухвалою від 29.07.2025 прийняв цивільний позов ТОВ «»ФК «Укрглобал-фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором до розгляду та призначив судове засідання на 25.08.2025, запропоновав відповідачу протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення даної ухвали подати відзив на позовну заяву.

Заочним рішенням суду від 27.11.2025 стягнуто з ОСОБА_1 , заборгованість за кредитним договором №1195520 від 25.12.2023 в розмірі 96375,00 грн., судовий збір - 2422,40 грн. та витрати на правничу допомогу 10000,00 грн.

24.12.2025 до суду надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення. Відповідач мотивував свої вимоги тим, що останній не очікував звернення позивача до суду з позовом до нього, оскільки ухвалою Господарського суду Одеської області від 15.07.2024 відкрито провадження у справі № 916/2917/24 про неплатоспроможність боржника фізичної особи ОСОБА_1 , введено процедуру реструктуризації боргів, введено мораторії задоволення вимог кредиторів, керуючим реструктуризацією майна боржника призначено арбітражного керуючого Харитонюка Є.В.

15.07.2024 здійснено офіційне оприлюднення оголошення №73616 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника фізичної особи - ОСОБА_1 .

Крім того, відповідач стверджує, що позивачем не було надано до суду доказів того, що відповідачу було надано позику, доказів того, що відповідач користувався наданими коштами та має заборгованість саме у визначеному позивачем розмірі.

Разом з тим, відповідач не надав суду доказів передачі/надсилання кредитодавцем на адресу відповідача одноразового ідентифікатора, який відповідно до пункту 6 частиною 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» має являти собою дані у вигляді алфавітно-цифрової послідовності.

Щодо мораторію на задоволення вимог кредиторів відповідач зазначив, що 15.07.2024 здійснено офіційне оприлюднення оголошення №73616 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника фізичної особи ОСОБА_1 . У відповідності до вимог статті 120 КУзПБ з моменту відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника: 1) пред`явлення кредиторами вимог до боржника та задоволення таких вимог може відбуватися лише в межах провадження у справі про неплатоспроможність та у порядку, передбаченому цим Кодексом; 2) арешт майна боржника та інші обмеження боржника щодо розпорядження належним йому майном можуть бути застосовані виключно господарським судом у межах провадження у справі про неплатоспроможність, а попередньо накладені арешти та обмеження можуть бути зняті на підставі ухвали господарського суду; 3) припиняється нарахування штрафів та інших фінансових санкцій, а також відсотків за зобов?язаннями боржника; 4) здійснення корпоративних прав боржника та реалізація майнових прав відбуваються з урахуванням обмежень, встановлених цим Кодексом; 5) вводиться мораторій на задоволення вимог кредиторів: 6) строк виконання всіх грошових зобов?язань боржника вважається таким, що настав; 7) будь-яке відчуження та розпорядження майном боржника здійснюються виключно в порядку, передбаченому цим кодексом.

Відповідно до частини першої, абзацу першого частини другої статті 7 КУзПБ спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими ГПК України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких, боржник; спори з позовними вимогами до божника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягненні заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Таким чином, з огляду на положення законодавства України, чинного ні момент розгляду справи, законодавець підкреслив, що розгляд всіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство повинен відбуватися саме і виключно господарським судом, у провадження якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи.

Як вбачається із позовної заяви та розрахунку, позивач просить стягнути з відповідача прострочену заборгованість за нарахованими процентами - за період з 26.12.2023 по 29.07.2024.

Проте, враховуючи мораторій на задоволення вимог до боржника який був введений Ухвалою Господарського суду Одеської області від 15.07.2024 у справі №916/2917/24 про неплатоспроможність боржника фізичної особи ОСОБА_1 , позивача відсутні підстави для нарахування відсотків в період з 15.07.2024 по 29.07.2024.

Згідно Ухвали Господарського суду Одеської області від 22.08.2024 у справі №916/2917/24 Суд ухвалив:1. Припинити процедуру реструктуризації боргів фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_2 ). 2. Скасувати мораторій на задоволення вимог кредиторів, введений Ухвалою Господарського суду Одеської області від 15.07.2024. 3. Скасувати заборону фізичній особі ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_2 ) відчужувати його майно, введену Ухвалою Господарського суду від Одеської області від 15.07.2024.

На підставі викладеного та пункту 2 частини 1 статті 255 ЦПК України ОСОБА_1 просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог ТОВ «Факторингова компанія «Укрглобал-фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в повному обсязі та закрити провадження у справі №522/11011/25-Е.

26.12.2025 до суду надійшла заява представника ТОВ «Факторингова компанія «Укрглобал-фінанс» - Руденко К.В. про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Савранського районного суду Одеської області від 27.11.2025 у справі №522/11011/25-Е.

Так, представник ТОВ «Укрглобал-фінанс» - Руденко К.В. вказав, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Оскільки поштові відправлення поверталися з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», судові виклики здійснювалися шляхом розміщення оголошень на офіційному веб-сайті судової влади України відповідно до частини 11 статті 128 ЦПК України. Причини неявки є неповажними, оскільки ОСОБА_1 не з`явився у судові засідання 14.10.2025 та 27.11.2025, не повідомив суд про причини своєї відсутності та не скористався правом на подання відзиву чи будь-яких клопотань. Процедура заочного розгляду дотримана, а рішення ухвалено на підставі наявних у справі доказів згідно зі статті 280 ЦПК України за відсутності заперечень з боку позивача. Заява не містить нових доказів, які б мали істотне значення для правильного вирішення справи або могли б спростувати висновки суду, викладені у рішенні від 27.11.2025 (а.с.48-49).

17.03.2026 року до суду надійшли письмові пояснення ОСОБА_1 , у яких заявник наводить аргументи та обставини, що є аналогічними за змістом тим, які були викладені ним раніше у заяві про перегляд заочного рішення. Зокрема, ОСОБА_1 наполягає на наявності поважних причин неявки в судове засідання та вказує на докази, якими він обґрунтовує свої заперечення проти пред`явлених до нього позовних вимог (а.с.57-64).

Слухання справи неодноразово відкладалося на 19.02.2026, 17.03.2026 та 21.04.2026.

Так, 21.04.2026 сторони в судове засідання не з`явилися проте, про причини свої неявки суд не повідомили, заяв та клопотань, пов`язаних із розглядом справи не надали, свою позицію не виклали, проте матеріали справи містять довідки про доставку електронного документу до Електронного суду в системі ЄСІТС (а.с.101, 102).

Крім того, ОСОБА_1 в судові засідання призначені на 03.02.2026, 21.04.2026 не з`явився, своєчасно повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду справи, однак до суду повернулися конверти з відміткою Укрпошти «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.47, 103). Про причини неявки суд не повідомив. Будь-яких заяв, клопотань до суду не подав.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку.

Суд встановив, що Савранським районним судом Одеської області від 27.11.2025 ухвалено заочне рішення у справі №522/11011/25-Е за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал - фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Вказаним рішення суду стягнено із ОСОБА_1 зареєстрованого АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на користь ТОВ «Факторингова компанія «Укрглобал - фінанс» (код ЄДРПОУ 41915308, адреса місця знаходження: 03124, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, 4) заборгованість за кредитним договором №1195520 від 25.12.2023 в розмірі 96375,00 грн., судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 5000,00 грн.

Матеріали справи містять ухвалу Господарського суду Одеської області від 15.07.2024 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність за заявою боржника ОСОБА_1 (а.с.10-13).

Згідно ухвали Господарського суду Одеської області від 22.08.2024 про закриття провадження у справі вбачається, про припинення процедури реструктуризації боргів фізичної особи ОСОБА_1 , скасування мораторію на задоволення вимог кредиторів, введений Ухвалою Господарського суду Одеської області від 15.07.2024, скасування заборони фізичній особі ОСОБА_1 відчужувати майно, введену Ухвалою Господарського суду від Одеської області від 15.07.2024, вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений цим кодексом строк або були відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню, припинено повноваження керуючого реструктуризацією боржника - арбітражного керуючого Харитонюка Є.В. (свідоцтво №1901 від 08.01.2019) та провадження у справі про неплатоспроможність боржника ОСОБА_1 закрити (а.с.14-16).

Матеріали справи містять постанову Хмельницького апеляційного суду від 27.11.2025 по справі 687/66/25 (а.с.17-19), постанову Львівського апеляційного суду від 07.05.2025 по справі №645/4391/24 (а.с.20-23), постанову Київського апеляційного суду від 23.04.2025 по справі №759/4062/24 (а.с.24), постанову Черкаського апеляційного суду від 27.08.2025 по справі №693/278/25 (а.с.25-30), постанову Київського апеляційного суду від 22.09.2025 по справі 755/20429/24 (а.с.31-33), постанова Миколаївського апеляційного суду від 02.12.2025 по справі №484/1186/25 (а.с.34-41), постанова Тернопольського апеляційного суду від 18.04.2025 по справі №601/2071/24 (а.с.42-44).

Відповідно до статті 129 Конституції України, суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Основними засадами судочинства є: рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; забезпечення доведеності вини; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; підтримання публічного обвинувачення в суді прокурором; забезпечення обвинуваченому права на захист; гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; розумні строки розгляду справи судом; забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках-на касаційне оскарження судового рішення; обов`язковість судового рішення.

Згідно статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства (ст.13 ЦПК України) суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показання свідків.

Приписами статті 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Статтею 3 Закону України «Про електрону комерцію» встановлено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України , а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт )може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. При цьому, згідно частини 2 цієї норми, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору.

Отже, до правовідносин сторін за кредитним договором підлягають застосуванню норми, які регулюють відносини позики, якщо це не суперечить суті кредитного договору.

Стаття 1046 ЦК України передбачає, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

В даному випадку відповідно до вимог статті 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

Письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, а й передачі грошової суми позичальнику.

Договір позики в письмовій формі може бути укладений як шляхом складання одного документа, так і шляхом обміну листами (ч.1 ст.207 ЦК України). Відповідно до частини 2 вказаної статті Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Договір позики є двостороннім правочином, а також він є одностороннім договором, оскільки після укладення цього договору позики, у тому числі повернення предмета позики або рівної кількості речей того ж роду та такої ж якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права.

Згідно зі статтею 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до частини 1 статті 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статті 610 ЦК України, вбачається, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Разом з тим, ухвалою Господарського суду Одеської області від 15.07.2024 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , введено процедуру реструктуризації боргів та призначено керуючого реструктуризацією боргів боржника арбітражного керуючого Харитонюка Є.В.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 22.08.2024 припинено процедуру реструктуризації боргів фізичної особи ОСОБА_1 , скасовано мораторій на задоволення вимог кредиторів, введений ухвалою Господарського суду Одеської області від 15.07.2024, скасовано заборону ОСОБА_1 відчужувати майно, вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений строк або були відхилені Господарським судом, вважати погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнати такими, що не підлягають виконанню, припинено повноваження керуючого реструктуризацією боргів боржника арбітражного керуючого Харитонюка Є.В., закрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .

Згідно з абзацом 5 частини 1 статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства (далі КузПБ) грошове зобов`язання (борг) - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов`язань належать також зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов`язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов`язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов`язань боржника, у тому числі зобов`язань щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов`язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров`ю громадян, зобов`язання з виплати авторської винагороди, зобов`язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов`язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов`язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) розмір грошових зобов`язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.

Згідно з частиною третьою статті 129 КУзПБ за результатами розгляду звіту про виконання плану реструктуризації боргів боржника, а також скарг кредиторів господарський суд постановляє одне з таких рішень: 1) про закриття провадження у справі про неплатоспроможність у зв`язку з виконанням боржником плану реструктуризації боргів; 2) про невиконання боржником плану реструктуризації боргів, визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника.

Відповідно до частини четвертої статті 129 КУзПБ у разі закриття провадження у справі про неплатоспроможність у зв`язку з виконанням плану реструктуризації боргів настають наслідки, передбачені цим Кодексом, щодо звільнення боржника від боргів.

Згідно з частиною п`ятою статті 129 КУзПБ у разі невиконання або неповного виконання умов плану реструктуризації боргів боржника кредитори можуть пред`явити свої вимоги до боржника в невиконаному обсязі, передбаченому договорами.

Відповідно до частини першої статті 134 КУзПБ господарський суд при постановленні ухвали про завершення процедури погашення боргів боржника та закриття провадження у справі про неплатоспроможність ухвалює рішення про звільнення боржника фізичної особи від боргів.

Згідно з частиною другою статті 134 КУзПБ фізична особа не звільняється від подальшого виконання вимог кредиторів після завершення судових процедур у справі про неплатоспроможність та обов`язку повернення непогашених боргів, а саме: 1) відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи; 2) сплати аліментів; 3) виконання інших вимог, які нерозривно пов`язані з особистістю фізичної особи.

Такі вимоги, що не були повністю погашені у справі про неплатоспроможність, можуть бути заявлені після закінчення провадження у справі про неплатоспроможність у непогашеній частині.

Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство (стаття 1 КУзПБ).

Відповідно до укладеного Договору №1195520 про надання споживчого кредиту від 25.12.2023 між ТОВ «Селфі кредит» та ОСОБА_1 , останній отримав кредит у розмірі 15000,00 грн., строком на 360 днів, шляхом переказу на його платіжну картку № НОМЕР_3 емітовану АТ "Універсал банк" зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 2,5 % від суми кредиту за кожен день користування (912,5% річних).

29.07.2024 між ТОВ «Селфі кредит» та ТОВ «ФК «Укрглобал-фінанс», укладено Договір факторингу №29/07/2024 від 29.07.2024, відповідно до умов якого право вимоги за Договором №1195520 про надання споживчого кредиту від 25.12.2023 перейшло до ТОВ «ФК «Укрглобал-фінас».

Із кредитного договору та виписки з особового рахунка за кредитним договором вбачається, що у межах погодженого кредитним договором №1195520 строку кредитування позичальник не повернув суму кредиту, внаслідок чого у ОСОБА_1 виникла заборгованість перед ТОВ «ФК «Укрглобал-фінанс», з 25.12.2023.

Із наведеного слідує, що заборгованість за кредитним договором у ОСОБА_1 виникла до відкриття Господарським судом Одеської області провадження ОСОБА_1 .

Відповідно до статті 45 КУзПБ, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

У випадках, передбачених пунктами 4-6 частини першої статті 90 КУзПБ, господарський суд в ухвалі про закриття провадження у справі зазначає, що вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений цим Кодексом строк або були відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню.

При цьому, за приписами частин 6, 7 статті 133 КУзПБ вимоги, не задоволені через недостатність майна боржника, вважаються погашеними, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Вимоги до боржника щодо сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, щодо сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, а також інші вимоги особистого характеру, які не були задоволені або погашені частково у процедурі задоволення вимог кредиторів, можуть бути заявлені після закінчення провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи в порядку, встановленому цивільним законодавством.

Як вбачається із матеріалів справи, із вимогами про стягнення заборгованості до господарського суду під час розгляду справи про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , ні ТОВ «Селфі кредит» ні правонаступник ТОВ «ФК «Укрглобал-фінас» не звертались, а згідно ухвали Господарського суду Одеської області від 22.08.2024, вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений цим Кодексом строк або були відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню.

Відповідно частин 1-5 статті 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Предметом даного спору є стягнення заборгованості за кредитним договором, які не відносяться до вимог визначених частини 2 статті 134 КУзПБ, які можуть бути заявлені після закінчення провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи.

Отже, ухвалою Господарського суду Одеської області у справі №916/2917/24 від 22.08.2024, яка набрала законної сили фізичну особу ОСОБА_1 звільнено від обов`язку повернення непогашених боргів.

Таким чином, у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог ТОВ «ФК «Укрглобал-фінанс».

Відповідно до частини 5 статті 265 ЦПК України, у резолютивній частині рішення зазначається розподіл судових витрат.

Згідно до частин 1, 2 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Частиною 1 статті 141 ЦПК України, встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі відмови в позові - на позивача.

Зважаючи на відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, сума сплаченого судового збору та витрати на правову допомогу не підлягають стягненню з відповідача.

Вирішуючи питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з того, що дані витрати є частиною судових витрат. Оскільки суд відмовив у задоволенні основних вимог позивача, правові підстави для стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу, понесені позивачем, відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 15, 16, 20, 207, 526, ч. 1 ст. 553, ч. 1 ст. 554, ст. 610-611, 1046-1049, ч. 1 ст. 1054, ч. 2 ст. 1054, ч. 3 ст. 1054, 1077, 1082 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 76-82, 89, 95, 141, 223, 228, 229, 235, 258, 263, 264, 265, 268, 279, 289, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал - фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.

Ознайомитись з повним текстом судового рішенням, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається учасниками справи до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: О.Ю. Брюховецький