Ухвала суду № 13591819, 19.01.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

________________

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

19.01.11№ 05-5- 4 / 799 Суддя , розглянувши

позовну заяву Відкритого акціонерного товариства "Крименерго"

до Закритого акціонерного товариства "Теплоакумулюючі споживчі - регулятори"

про розірвання договору підряду, договорів постачання обладнання № 16-1/08-2008, договір постачання № 16-2/08-2008 і повернення грошових коштів - 71 262,00грн.

ВСТАНОВИВ:

Позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Позовна заява від 18.11.2010 за вих. № 3742 підписана представником в.о. начальника Алуштинського РЕМ Світанько С.І.

До позовних матеріалів додано копію довіреності від 25.01.2010 за вих. № 058-Д.

З системного аналізу вищевказаної довіреності вбачається, що строк її дії закінчився 31.12.2010р., тоді як відповідно до почтового штемпелю на конверті позовна заява була направлена 14.01.2011р.

Тобто, представник позивача, відповідно до доданої довіреності не мав належних повноважень для направлення позовної заяви на адресу суду.

Позивачем в порушення пункту другого частини першої статті 57 Господарського процесуального кодексу України не подано доказів сплати державного мита у встановленому порядку.

Позивачем в порушення пункту другого частини першої статті 57 Господарського процесуального кодексу України не подано доказів сплати державного мита у встановленому порядку.

Позивач звернувся до суду із позовними вимогами немайнового та майнового характеру, а саме, про розірвання договору підряду № 8 від 20.08.2008р. на виконання проектно-вишукувальних робіт, розірвання договору постачання обладнання № 16-1/08-2008, розірвання договору постачання № 16-2/08-2008р., та про стягнення з відповідача 71 262,00 грн.

Позивачем сплачено лише 85 грн. державного мита платіжним дорученням № 455 від 13.11.2009р.

Підпунктом "б" пункту 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” встановлено, щоіз позовних заяв немайнового характеру, що подаються до господарських судів державне мито справляється у розмірі п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до п.36 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом ГДПІ України від 22.04.1993 № 15 у випадку об'єднання в одній позовній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру державне мито підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для розгляду заяв немайнового характеру.

Згідно з п.2 ст.3 декрету Кабінету міністрів України "Про державне мито" із позовних заяв майнового характеру ставка державного мита встановлюється в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, із позовних заяв немайнового характеру ставка державного мита встановлюється в розмірі 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно із підпунктом «а»пункту 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.03.1993 № 7-93 «Про державне мито»ставка державного мита із заяв майнового характеру, що подаються до господарського суду встановлена у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, мінімальний розмір державного мита із заяв майнового характеру, що подаються до господарського суду складає 712,62 грн. (6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян х 17 грн.).

Відповідно до п.37. “Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита” затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 22 квітня 1993 р. N 15 до заяв, поданих повторно після усунення умов, що були підставою для повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду, з метою уникнення повторної сплати мита може бути доданий первісний документ про сплату мита, якщо не минув рік з дня його зарахування до бюджету.

Позивачем не подано доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Відповідно до п.10 ч.1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду якщо не подано доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

До позовної заяви позивач додав платіжний документ № 174 від 30.04.2010р. про сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. на рахунок УДК у Шевченківському районі.

Разом із тим, 23.06.2010р. Головним управлінням державного казначейства України у м. Києві було змінено реквізити для оплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у Господарському суді міста Києва підлягають сплаті до Державного бюджету України, код - 22050003, рахунок -31218264700001, одержувач - ГУ ДКУ у м. Києві, код ЄДРПОУ - 24262621, банк одержувача - ГУ ДКУ у м. Києві, МФО- 820019. Таким чином, платіжний документ, доданий позивачем до позову, не може бути належним доказом сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись п. 1, 4, 6, 10 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

          Позовні матеріали повернути позивачу без розгляду.

Суддя                                                                                                               І.І.Борисенко