Ухвала суду № 135918181, 21.04.2026, Савранський районний суд Одеської області

Є.у.н.с.512/246/26

Провадження №1-кп/512/35/26

с-ще Саврань

"21" квітня 2026 р.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Савранський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю: секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченої ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченої адвоката ОСОБА_5 ,

представника потерпілого ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду клопотання сторони захисту про закриття кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 за частиною 1 статті 367 КК України у зв`язку із закінченням строків давності в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026162360000028 від 20.01.2026 у відношенні:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Концеба, Савранського району, Одеської області, громадянки України, з вищою освітою, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої, обвинуваченої у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 367 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з обвинувального акту, що надійшов на розгляд до Савранського районного суду Одеської області, ОСОБА_4 , обвинувачується в тому, що згідно з наказом Савранської селищної ради Одеської області №19-к від 29.01.2021, ОСОБА_4 призначено на посаду начальника відділу освіти, молоді та спорту Савранської селищної ради Одеської області (код ЄДРПОУ 44141975, 66200, Одеська область, Подільський район, селище Саврань, вул. Миру, 84) (далі - Відділ освіти) з 01.02.2021 та присвоєно 5 ранг посадової особи місцевого самоврядування. Того ж дня ОСОБА_7 прийняла присягу посадової особи місцевого самоврядування.

ОСОБА_4 , займаючи посаду начальника Відділу освіти, молоді та спорту Савранської селищної ради Одеської області, на підставі Положення про Відділ освіти, затвердженого рішенням Савранської селищної ради Одеської області від 28.01.2021 № 81-VIII, була наділена правами та обов?язками, що пов?язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, та таким чином, згідно з приміткою 1 статті 364, частиною 3 статті 18 КК України вважалась службовою особою, а відповідно до статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» особою уповноваженою на виконання функцій держави.

Відповідно до пунктів 12, 47 статті 2 Бюджетного кодексу України, начальник Відділу освіти ОСОБА_7 була розпорядником бюджетних коштів.

Досудовим розслідуванням встановлено, що начальник відділу освіти, молоді та спорту Савранської селищної ради Одеської області ОСОБА_4 , діючи недбало, тобто не усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння та не передбачаючи його суспільно - небезпечні наслідки, хоча повинна була і могла їх передбачити, неналежно виконала у період з 12.12.2022 по 13.12.2022 свої службові обов?язки, визначені Положенням про Відділ освіти, затвердженого рішенням Саранської селищної ради Одеської області від 28.01.2021 №81-VIII та посадовою інструкцією начальника Відділу освіти, затвердженою 01.03.2021, а також обов`язки Замовника за договором про закупівлю товарів №29 від 12.12.2022, не провела перевірку повноти виконання умов Договору в частині відповідності зазначених у додатку 1 до Договору «Специфікація» фактично отриманим від Постачальника генераторам, не забезпечила складання та підписання акту прийому - передачі Товару за Договором, допустила отримання генераторів не уповноваженою на це особою, в результаті чого не встановила, що відділом освіти, молоді та спорту Савранської селищної ради Одеської області один генератор бензиновий (7 кВт) 3 фази вартістю 99 000 грн. без ПДВ та один генератор бензиновий (9 кВт) 3 фази вартістю 130 000 грн. без ПДВ від Постачальника за Договором не отримано.

В подальшому, неналежно виконуючи свої службові обов?язки через несумлінне ставлення до них, ОСОБА_7 не вжила заходів щодо збереження та раціонального використання коштів відділу освіти, молоді та спорту Савранської селищної ради Одеської області, не пересвідчившись у належному виконанні Постачальником умов Договору, засвідчила своїм кваліфікованим електронним підписом створені в електронній формі у Системі дистанційного обслуговування «Клієнт Казначейства - Казначейство», платіжні доручення №1 від 13.12.2022 (внутрішній номер 244442294), №1 від 13.12.2022 (внутрішній номер 244442175), №1 від 13.12.2022 (внутрішній номер 244442218), на підставі яких з рахунків Відділу освіти, молоді та спорту Савранської селищної ради Одеської області за номерами UA108201720344231005100062364, UA598201720344251001100062364, UA658201720344221002100062364 на рахунок Постачальника - фізичної особи-підприємця ОСОБА_8 номер НОМЕР_1 в рамках Договору перераховані грошові кошти на загальну суму 1035400,00 грн., у тому числі безпідставно перераховані грошові кошти за придбання фактично не поставлених генератора бензинового (7 кВт) 3 фази вартістю 99000,00 грн. без ПДВ та генератора бензинового (9 кВт) 3 фази вартістю 130000,00 грн. без ПДВ на загальну суму 229000,00 грн., яка у сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян станом на грудень 2022 року, що завдало істотної шкоди державним інтересам в особі Відділу освіти, молоді та спорту Савранської селищної ради Одеської області.

Орган досудового розслідування кваліфікував дії ОСОБА_4 за частиною 1 статті 367 КК України, а саме, службова недбалість, неналежне виконання службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом державним інтересам.

Ухвалою суду від 30.03.2026 по вказаним матеріалам обвинувального акту призначено підготовче судове засідання на 02.04.2026 (а.с.33).

01.04.2026 та 07.04.2026 до суду надійшли клопотання захисника обвинуваченої адвоката ОСОБА_5 про відкладення розгляду справи на іншу дату (а.с.34).

Враховуючи викладене підготовче судове засідання останній раз відкладене на 21.04.2026.

Під час підготовчого засідання 21.04.2026 захисник обвинуваченої адвокат ОСОБА_5 заявила клопотання про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за частиною 1 статті367 КК України на підставі пункту 2 частини 1 статті 49 КК України у зв`язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Обвинувачена в судовому засіданні пояснила, що їй відомі наслідки закриття кримінального провадження за даних обставин та просила закрити провадження у зв`язку з закінченням строків давності за частиною 1 статті 367 КК України, звільнивши її від кримінальної відповідальності.

Прокурор ОСОБА_3 проти закриття кримінального провадження та звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності на підставі статті 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності притягнення її до кримінальної відповідальності не заперечувала.

Представник потерпілої сторони ОСОБА_6 також не заперечував щодо задоволення заявленого клопотання та зазначив, що завдана матеріальна шкода відшкодована ОСОБА_4 в повному обсязі.

Вислухавши думку учасників судового провадження, перевіривши доводи заявленого клопотання, роз`яснивши обвинуваченій наслідки закриття провадження за вказаних обставин суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до частини 1 статті 285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених Законом України про кримінальну відповідальність.

Так, положенням частини 1 статті 286 КПК України визначено, що звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом.

Частиною 4 статті 286 КПК України передбачено, що якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Крім того, статтею 44 КК України передбачено, що особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до приписів статті 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки:

1) два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі;

2) три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років;

3) п`ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини;

4) десять років - у разі вчинення тяжкого злочину;

5) п`ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.

Перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення особи із зізнанням або її затримання, а з часу вчинення кримінального проступку - п`ять років. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п`ятнадцять років.

Отже, суд, при розгляді клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності, не повинен установлювати винуватість обвинуваченого, як і не зобов`язаний отримати в судовому засіданні від обвинуваченого визнання своєї винуватості, окрім згоди на звільнення від кримінальної відповідальності.

До цих висновків суд доходить з конструкції частини 1 статті 49 КК України, згідно з якою передбачений статтею 49 КК України порядок звільнення від кримінальної відповідальності застосовується за наявності таких умов:

- закінчення зазначених у законі строків;

- невчинення протягом цих строків нового злочину певного ступеня тяжкості;

- неухилення особи від слідства або суду;

- згода особи на звільнення її від кримінальної відповідальності.

Крім того, відповідно до положень пункту 5 статті 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

З висновку, зазначеного у пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини «Грабчук проти України» (Заява № 8599/02) від 21.09.2006, видно, що презумпція невинуватості порушена, якщо твердження посадової особи щодо особи, обвинуваченої у вчиненні злочину, відображає думку, що особа винна, коли цього не було встановлено відповідно до закону.

Тим більш, саме статтею 62 Конституції України визначено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 24.05.2018 (справа № 200/4664/14-к), яка є обов`язковою для застосування судами відповідно до ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів».

Положеннями статті 49 КК України визначено: строки давності з огляду на тяжкість вчиненого злочину, після закінчення яких особа звільняється від кримінальної відповідальності; підстави такого звільнення від кримінальної відповідальності; обчислення перебігу строків давності, його відновлення, зупинення та переривання.

Строк давності - це передбачений статтею 49 КК України певний проміжок часу з дня вчинення злочину і до дня набрання вироком законної сили, закінчення якого є підставою звільнення особи, яка вчинила злочин, від кримінальної відповідальності.

Матеріально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є: закінчення встановлених частиною 1 статті 49 та статтею 106 КК строків; відсутність обставин, що порушують їх перебіг (частини 2-4 статті 49 КК).

Процесуально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є: притягнення особи як обвинуваченої; згода обвинуваченої на таке звільнення від кримінальної відповідальності (статті 284, 288 Кримінального процесуального кодексу України).

У відповідності до пункту 2 частини 1 статті 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею нетяжкого злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки у разі вчинення злочину невеликої тяжкості.

Звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі закінчення строків давності є обов`язковим незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження.

Як вбачається з обвинувального акту, подія кримінального правопорушення за частиною 1 статті 367 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , мала місце 11.12.2022, тобто на даний час минуло більше трьох років, що є підставою для застосування положень пункту 2 частини 1 статті 49 КК України.

Судом не встановлено обставин і не отримано об`єктивних доказів на підтвердження підстав для зупинення або переривання строків давності, передбачених частиною 2 статті 49 КК України.

Зі змісту статей 284 - 288 КПК України вбачається, що підставами для звільнення особи від кримінальної відповідальності при розгляді справи в суді є наявність норми кримінального закону, яка передбачає таке звільнення, клопотання сторони кримінального провадження про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та згода обвинуваченого на закриття кримінального провадження на цих підставах. Тобто, саме наявність цих процесуальних умов є правовою підставою для прийняття судом рішення про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності за частиною 1 статті 367 КК України.

Також суд зазначає, що звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі закінчення строків давності є обов`язковим. Тобто суд, встановивши наявність усіх передбачених законом обставин, зобов`язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності за цією підставою, незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження.

Суд за наявності правових підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, передбачених статтею 49 КК України, та за згодою обвинуваченого ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності.

Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 22.04.2021 у справі № 130/38/20 системне тлумачення статті 49 КК України вказує на імперативність цієї норми кримінального закону, а тому суд, встановивши наявність підстав для застосування положень зазначеної статті, зобов`язаний закрити кримінальне провадження у зв`язку із закінченням строків давності притягнення особи до кримінальної відповідальності.

Враховуючи наведене, перевіривши законність заявленого клопотання та отримавши згоду на таке звільнення прокурора, обвинуваченої ОСОБА_4 , її захисника та представника потерпілої сторони ОСОБА_6 з огляду на те, що кримінальне правопорушення, за яким обвинувачується ОСОБА_4 є нетяжким злочином, за який передбачено покарання у виді штрафу від двох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до двох років, або обмеження волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, та з моменту вчинення інкримінованого кримінального правопорушення минуло більше трьох років, перебіг давності притягнення до кримінальної відповідальності, в розумінні статті 49 КК України, не зупинявся і не переривався, суд дійшов до переконання, що клопотання сторони захисту про звільнення від кримінальної відповідальності є таким, що відповідає вимогам чинного законодавства, а відтак клопотання слід задовольнити, звільнивши ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності на підставі статті 49 КК України та закривши стосовно неї кримінальне провадження за частиною 1 статті 367 КК України.

Також, суд зазначає, що відмова суду у звільненні обвинуваченої від кримінальної відповідальності у зв`язку з закінченням строків давності за наявності її згоди буде порушенням права обвинуваченої, що є недопустимим.

Крім цього, така відмова може призвести до порушення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, щодо розгляду справи упродовж розумного строку, що також є неприйнятним.

Відносно обвинуваченої ОСОБА_4 17.03.2026 обирався запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання на строк 60 діб, тобто до 16.05.2026.

Відповідно до статті 203 КПК України застосований щодо обвинуваченої запобіжний захід у виді застави припиняє свою дію.

Розмір матеріальної шкоди, завданої потерпілій стороні внаслідок вчинення кримінального правопорушення становить 229 000,00 (двісті двадцять дев`ять тисяч) грн яка відшкодована ОСОБА_4 в повному обсязі.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Відповідно до частини 4 статті 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

У зв`язку з висновком суду про необхідність закриття кримінального провадження, майно, на яке накладено арешт не підлягає спеціальній конфіскації, тому арешт на тимчасово вилучене майно, накладений ухвалою слідчого судді Любашівського районного Одеської області від 17.02.2026, слід скасувати.

Долю речових доказів суд вирішує на підставі статті 100 КПК України.

З огляду на викладене та керуючись статтею 49, частиною 1 статті 367 КК України, частиною 2 статті 284, частиною 3 статті 285, частиною 4 статті 286, статтями 369-372 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026162360000028 від 20.01.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 367 КК України задовольнити.

Звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності, передбаченої частиною 1 статті 367 КК України, а кримінальне провадження, внесене 20.01.2026 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026162360000028 у її відношенні закрити відповідно до пункту 1 частини 2 статті 284 КПК України із підстав закінчення строків давності, передбачених пунктом 2 частини 1 статті 49 КК України.

Заходи забезпечення кримінального провадження, вжиті ухвалою Любашівського районного суду Одеської області від 17.02.2026 у виді арешту тимчасово вилученого майна скасувати.

Речові докази, а саме документацію: супровідний лист; супровідний лист №138 від 16.09.2021 року; заява-приєднання до договору від 01.03.2021 року №6-21; заява про формування кваліфікованого сертифіката відкритого ключа (на ОСОБА_4 ); заява про формування кваліфікованого сертифіката відкритого ключа (на відділ освіти) ; виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб; копія розпорядження Савранської селищної ради Одеської області від 29.01.2021 року №19-к; наказ відділу освіти, молоді та спорту Савранської селищної ради Одеської області від 10.09.2021 року №01-19/150-ОД; перелік працівників, яким надано право накладення кваліфікованого електронного підпису залишити при матеріалах кримінального провадження.

Припинити дію ухвали слідчого судді Любашівського районного суду Одеської області від 17.03.2026 про застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання до ОСОБА_4 .

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга протягом семи днів з дня її проголошення до Одеського апеляційного суду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя: ОСОБА_1