Рішення № 13591815, 11.01.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

Справа № 13/55311.01.11

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АльфаБізнес Груп"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СН - Будтранс"

про стягнення заборгованості в розмірі 2 901,40 грн.

Суддя Курдельчук І.Д.

Представники:

від позивача Животков О.Л. –дов. № б/н від 10.01.2010 р.

від відповідача не з'явився

В судовому засіданні 11.01.2011 р. на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ і СУТЬ СПОРУ :

08.11.2010 року позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 2901,40 грн.

Позов мотивний наявністю заборгованості, внаслідок не оплати відповідачем повної вартості наданих позивачем послуг з перевезення.

10.11.2010 року ухвалою Господарського суду міста Києва порушено провадження у справі №13/553, витребувано документи та докази і сторони зобов'язано вчинити дії, розгляд справи призначено на 23.11.2010 року.

У судове засідання, призначене на 23.11.2010 року, представники позивача та відповідача не з'явилися, про поважні причини неявки суд не повідомили, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконали, про час та дату проведення судового засідання були повідомлені належним чином. Ухвалою суду розгляд справи відкладено на 09.12.2010 року.

09.12.2010 року в судове засідання з’явився представник позивача, вимоги ухвали суду щодо надання додаткових доказів по справі виконав частково. Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про поважні причини неявки суду не повідомив, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав. Ухвалою суду від 09.12.2010 року розгляд справи відкладено на 11.01.2011 року.

В судове засідання, призначене на 11.01.2011 року з’явився представник позивача. Представник відповідача в судове засідання не з’явився, поважних причин неявки суду не повідомив, вимоги ухвал суду не виконав.

Учасники судового процесу належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи ухвалою господарського суду за місцезнаходженням відповідно до довідок ЄДРПОУ, про що свідчить повідомлення про вручення з відміткою Укрпошти про отримання.

Відповідно до положень ст.ст. 64, 77, 87 ГПК України ухвала про відкриття провадження у справі (про відкладення розгляду справи) надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України в судових засіданнях складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.

Господарський суд визнав подані документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, господарський суд –

ВСТАНОВИВ:

09.06.2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "АльфаБізнес Груп" (надалі –позивач, перевізник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "СН - Будтранс" (надалі –відповідач - замовник) було укладено договір на транспортно-експедиційні послуги № 02 від 09.06.2009 року (надалі –Договір), відповідно до умов якого замовник замовляє, а перевізник надає транспортно-експедиційні послуги за маршрутом м. Київ –м. Донецьк –м. Київ на загальну суму 4850,00 грн.

Відповідно до умов Договору, відповідач повинен здійснити оплату за надані транспортно-експедиційні послуги на протязі 7 банківських днів з моменту отримання відповідних документів (акту виконаних робіт, податкової накладної, товарно-транспортної накладної, рахунку).

Судом встановлено, що на виконання вимог Договору позивачем були надані надано транспортно-експедиційні послуги на суму 4850,00 грн.. Зазначені перевезення були виконані належним чином, без зауважень та застережень замовника, що підтверджується підписаним та скрапленим печатками обох сторін Актом здачі-прийняття робіт № 0У –0000474 від 09.06.2009 року.

05.08.2009 року на адресу відповідача позивачем були направлені рахунок, акт виконаних робіт, податкова накладна, товарно-транспортна накладна, копії реєстраційних документів ТОВ «АльфаБізнес Груп», які були отримані відповідачем 07.08.2009 року, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення.

Відповідач свої зобов’язання за Договором виконав частково, сплативши позивачу за надані послуги 16.11.2009 року 2000,00 грн. та 24.12.2009 року 1000,00 грн. Таким чином, станом на дату подачі позову до суду заборгованість відповідача перед позивачем склала 1850,00 грн.

Відповідач не повідомив суд і не надав інформації щодо неналежного виконання позивачем, чи взагалі невиконання договору на транспортно-експедиційні послуги № 02 від 09.06.2009 року.

З метою досудового врегулювання спору, 04.02.2010 року позивачем було направлено на адресу відповідача вимогу про сплату заборгованості. Проте зазначена вимога залишена відповідачем без розгляду та задоволення.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як визначено ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч.2 ст.193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

В положеннях ст. 610 Цивільного кодексу України зазначено, що невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання) є порушенням цього зобов’язання.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 1850,00 грн. суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Відповідно до ч.2 ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного чи неналежним чином виконаного зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Пунктом 3 Договору, передбачено, що в разі невиконання замовником п.2 Договору, замовник сплачує штраф в розмірі 100,00 грн. за кожний день прострочення.

У зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню, яку помилково зазначає, як штраф, в сумі 161,99 грн.

Як передбачено ст.ст.1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Зважаючи на вищевикладене сума пені, що підлягає стягненню з відповідача становить 161,99 грн. Таким чином, вимога позивача щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 161,99 грн. підлягає задоволенню в повному обсязі.

У зв’язку з неналежним виконання відповідачем свої зобов’язань за Договором, позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3 % річних в розмірі 91,06 грн. та інфляційні втрати в розмірі 298,35 грн.

Дії відповідача є порушенням грошових зобов’язань, тому є підстави для застосування встановленої договором та законодавством відповідальності.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку суду, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних в сумі 91,06 грн. та інфляційних втрат в розмірі 298,35 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 500,00 грн. витрат на юридичну допомогу.

Відповідно до ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно ст. 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Враховуючий те, що зазначаючи вищевказані витрати в якості витрат на юридичну допомогу, позивач не відносить їх до збитків або до судових витрат, суд дійшов висновку, що доводи позивача є необґрунтованими, а позовні вимоги в частині стягнення 500,00 грн. такими, що не підлягають задоволенню.

Отже, оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, господарський суд вважає, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 1850,00 грн. основного боргу, 91,06 грн. 3% річних та 298,35 грн. інфляційних втрат підлягають задоволенню в повному обсязі, позовні вимоги в частині стягнення пені в розмірі 161,99 грн. та витрат на юридичну допомогу в сумі 500,00 грн. задоволенню не підлягають.

Судові витрати відповідно до статті 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 32-34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СН - Будтранс" (02088, м. Київ, вул.. Чкалова, 24, код ЄДРПОУ 36272618) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час примусового виконання рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АльфаБізнес Груп" (04070, м. Київ, вул. Автозаводська, 18, код ЄДРПОУ 35436902) 1850 (одна тисяча вісімсот п’ятдесят),00 грн. основного боргу, 91 (дев’яносто одна),06 грн. 3% річних, 298 (двісті дев’яносто вісім),35 грн. інфляційних втрат, 84 (вісімдесят чотири),43 грн. державного мита, 195 (сто дев’яносто п’ять),34 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя І.Д. Курдельчук

дата складення 14.01.2011