Рішення № 135918121, 20.04.2026, Великобагачанський районний суд Полтавської області

Справа № 525/888/25

Провадження № 2/525/37/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.04.2026 селище Велика Багачка

Великобагачанський районний суд Полтавської області в складі:

головуючої судді Прасол Я.В.,

секретаря судових засідань Корж Т.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Велика Багачка в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

у с т а н о в и в:

ТОВ «ФК «ЄАПБ» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Обгрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач посилається на те, що 17.12.2020 між ТОВ «ФК «ЦФР» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №4595131285.

07.10.2016 між ТОВ «ЦФР» та ПАТ «ТАСКОМБАНК» було укладено Договір про відступлення права вимоги №ТАСЦФР-10-2016, у відповідності до умов якого Первісний кредитор передає (відступає) Новому кредитору свої права вимоги до Позичальників, а Новий кредитор набуває Права вимоги Первісного кредитора за Кредитними договорами та Договорами забезпечення до них та сплачує Первісному кредитору за відступлення Права вимоги грошові кошти у сумі, що дорівнює Ціні договору у порядку та строки встановлені договором. Первісний кредитор має право щоденно передавати (відступати) Новому кредитору свої Права вимоги до Позичальників, а Новий кредитор зобов`язаний набувати такі Права вимоги, шляхом підписання відповідних Реєстрів прав вимоги із зазначенням ціни договору та розміру заборгованостей Позичальників.

15.05.2024 між АТ «ТАСКОМБАНК» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу №НІ/11/19-Ф, у відповідності до якого ТОВ «ФК «ЄАПБ» зобов`язується передати (сплатити) АТ «ТАСКОМБАНК» суму фінансування, а АТ «ТАСКОМБАНК» зобов`язується відступити ТОВ «ФК «ЄАПБ» Права Вимоги за Кредитними договорами, Договорами Поруки в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення Прав Вимоги.

Відповідно до Додатку №1 до Договору факторингу №НІ/11/19-Ф від 15.05.2024 Реєстру прав вимоги ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача у сумі 29912,88 грн., з яких: 22145,74 грн. сума заборгованості по тілу кредиту; 3,35 грн. сума заборгованості по відсотках; 7763,79 грн. загальна заборгованість по комісії.

Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у розмірі 29912,88 грн.

18.08.2025 судом відкрито загальне позовне провадження у справі, підготовче засідання призначено на 19.09.2025, роз`яснено учасникам судового розгляду порядок та строки подання заяв по суті справи (а.с. 37).

17.10.2025 судом було закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до судового розгляду на 18.11.2025. У подальшому розгляд справи неодноразово відкладався з поважних причин ( а.с. 55).

Сторони у судове засідання 20.04.2026 повторно не з`явилися, судом постановлено ухвалу про проведення заочного розгляду справи з ухваленням заочного рішення.

Оскільки усі учасники судового розгляду в судове засідання не з`явилися, суд розглядає справу з урахуванням положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Суд дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, у їх сукупності та взаємозв`язку, приходить до наступних висновків.

Судом установлено, що 17.12.2020 між ТОВ «ФК «ЦФР» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №4595131285 відповідно до умов якого Кредитодавець зобов`язується надати кредит у розмірі та на умовах, встановлених цим договором, а Позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором. Сума кредиту 23108,41 грн., строк на який надається кредит 48, спосіб надання кредиту: безготівковим шляхом, протягом 3 банківських днів від дня укладення договору; щомісячні проценти 1,5%; річні загальні проценти 0,01% (а.с. а.с. 5-6).

07.10.2016 між ПАТ «ТАСКОМБАНК» та ТОВ «ФК «ЦФР» було укладено Договір про відступлення права вимоги №ТАСЦФР-10-2016, у відповідності до умов якого Первісний кредитор передає (відступає) Новому кредитору свої права вимоги до Позичальників, а Новий кредитор набуває Права вимоги Первісного кредитора за Кредитними договорами та Договорами забезпечення до них та сплачує Первісному кредитору за відступлення Права вимоги грошові кошти у сумі, що дорівнює Ціні договору у порядку та строки встановлені договором. Первісний кредитор має право щоденно передавати (відступати) Новому кредитору свої Права вимоги до Позичальників, а Новий кредитор зобов`язується набувати такі Права вимоги, шляхом підписання відповідних Реєстрів прав вимог із зазначенням ціни договору та розміру заборгованостей Позичальників. Підписані Сторонами відповідні Реєстри прав вимог є невід`ємною частиною цього Договору (а.с. 11-12).

15.05.2024 між АТ «ТАСКОМБАНК» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» було укладено Договір факторингу №НІ/11/19-Ф, у відповідності до умов якого, в порядку та на умовах, визначених в цьому Договорі, Фактор зобов`язується передати (сплатити) Клієнту Суму Фінансування, а Клієнт зобов`язується відступити Факторові Права Вимоги за Кредитними договорами в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення Прав Вимоги. Перелік Позичальників, підстави виникнення Права вимоги до Позичальників, сума Боргу та інші дані зазначаються в Реєстрі Прав вимог, який формується згідно Додатку №1 та є невід`ємною частиною цього Договору (а.с. 13-15).

Згідно Акту прийому-передачі Реєстру Прав вимоги за Договором факторингу №НІ/11/19-Ф від 15.05.2024, Клієнт передав, а Фактор прийняв Реєстр Прав вимоги кількістю 7234, після чого, з урахуванням пункту 2.1. Договору факторингу №НІ/11/19-Ф від 15.05.2024, від Клієнта до Фактора переходять Права вимоги боргу від Позичальників і Фактор стає Кредитором по відношенню до Позичальників стосовно їх боргів. Загальна сума заборгованості 153316615, 96 грн. ( а.с. 16).

Відповідно до платіжної інструкції №21312 від 15.05.2024 ТОВ «ФК «ЄАПБ» сплачено на рахунок АТ «ТАСКОМБАНК» 6388554,98 грн. оплату за відступлення права вимоги згідно Договору факторингу №НІ/11/19-Ф від 15.05.2024 ( а.с. 17).

Відповідно до Реєстру прав вимоги до Договору факторингу №НІ/11/19-Ф від 15.05.2024 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №4595131285 у сумі 29912,88 грн., з яких: 22145,74 грн. заборгованість по тілу кредиту; 3,35 грн. заборгованість за відсотками; 7763,79 грн. заборгованість за комісією (а.с. 18).

Згідно розрахунку заборгованості ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором №4595131285 від 17.12.2020 за період з 15.05.2024 по 30.06.2025 ОСОБА_1 має заборгованість у розмірі 29912,88 грн. (а.с. 10).

Суд повно, всебічно та об`єктивно дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності та взаємозв`язку, приходить до наступних висновків.

За правилами статей 12, 13, 76-81, 89 ЦПК України обов`язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів цього виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (стаття 638 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом частини першої статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Згідно статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються фінансовою установою, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим остання має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Заявляючи позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості, позивач посилається на договірний характер таких правовідносин. Позивачем не надано суду жодних доказів того, що відповідачу надавалися грошові кошти в кредит, коли, в якому розмірі були надані гроші, чи користувався відповідач зазначеними коштами, чи виконував зобов`язання по їх поверненню. Позивачем не надано суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували перерахування грошових коштів первісним кредитором відповідачу, чи користувався відповідач зазначеними коштами, чи виконував зобов`язання по їх поверненню.

Доказом надання кредитодавцем позичальнику кредитних коштів є первинні документи, вимоги до яких встановлені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Аналогічні за змістом висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 11 вересня 2019 року по справі №755/2284/16-ц, провадження №61-4685св19.

Наданий в обґрунтування позовних вимог розрахунок заборгованості ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором №4595131285 від 17.12.2020 за період з 15.05.2024 по 30.06.2025 не може бути сам по собі доказом, який підтверджує факт укладення договору та його виконання сторонами. Також розрахунок заборгованості не є первинним документом, який підтверджує факт укладення договору, його умови, а є внутрішнім документом фінансової установи та не містить відомостей, що дозволили б суду перевірити, чи передавалися в дійсності кошти позичальнику в кредит.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у своїй постанові від 13 травня 2020 року, справа №219/1704/17, провадження №61-1211св19.

Додані до позовної заяви копії відповідного кредитного договору, факторингових договорів, розрахунок заборгованості позивача не свідчать про отримання відповідачем кредитних коштів.

У зв`язку із недоведенням позивачем факту перерахування кредитних коштів з метою доведення виконання умов кредитного договору, а також фактичного користування відповідачем кредитними коштами (рух коштів на особовому рахунку позичальника), підстави для стягнення на користь позивача заборгованості за вказаним кредитним договором відсутні.

Крім того, у разі заміни первісного кредитора у зобов`язанні, останній повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення, в тому числі і первинні документи, що підтверджують факт виконання свого обов`язку перед позичальником, тобто факт надання коштів у кредит.

Відповідно до правової позиції, яка викладена у постанові Верховного Суду від 04 червня 2020 року у справі № 910/1755/19, у зв`язку із заміною кредитора в зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб`єктний склад у частині кредитора.

Передати можливо лише дійсне право вимоги, тобто таке, що виникає із зобов`язання, яке не припинилось на момент передачі прав новому кредитору, та умов правочину, які не є нікчемними та не визнані судом недійними.

Отже, відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав. Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора є істотними умовами цього договору (постанова Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі № 752/8842/14-ц, постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21 січня 2019 року у справі № 909/1411/13, від 13 жовтня 2021 року у справі № 910/11177/20).

Як установлено з матеріалів справи Договір про відступлення права вимоги №ТАСЦФР-10-2016 між ПАТ «ТАСКОМБАНК» та ТОВ «ФК «ЦФР» було укладено 07.10.2016, у той час, як кредитний договір №4595131285 між ТОВ «ФК «ЦФР» та ОСОБА_1 укладено 17.12.2020. Тобто на момент відступлення права вимоги зобов`язань за кредитним договором не існувало і не могло існувати.

Жодних доказів, які б підтверджували факт переходу прав грошової вимоги за кредитним Договором №4595131285 від 17.12.2020 до АТ «ТАСКОМБАНК» суду не надано.

Сукупність інших доказів, які наявні у матеріалах справи, не підтверджує обґрунтованість заявлених позивачем позовних вимог.

З огляду на вищевикладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «ФК «ЄАПБ» щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості, у зв`язку з недоведеністю позовних вимог.

Відповідно до вимог статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судовий збір позивачу не відшкодовується.

Керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 81, 89, 141, 247, 258, 263-265, 280-284, 354 ЦПК України,

у х в а л и в:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

На виконання п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України судом зазначається повне найменування сторін:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ», юридична адреса: 01032, м. Київ, вулиця Симона Петлюри, 30, код ЄДРПОУ 35625014, адреса для листування: 07400, Київська область, місто Бровари, вулиця Лісова, 2, поверх №4;

представник позивача: Москаленко Маргарита Станіславівна, РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: 07400, Київська область, місто Бровари, вулиця Лісова, 2, поверх №4;

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя Я.В. Прасол